-
1 затуманить
-
2 затуманиваться
затуманиться1) затуманюватися, затуманитися, туманитися, потуманитися, затуманіти, потуманіти, (отчасти) притуманюватися, притуманитися, притуманіти, (омрачаться) затьмарюватися, затьмаритися, тьмаритися, потьмаритися, захмарюватися, захмаритися, захмарніти, похмарніти. [Затуманився туман, край доріженьки припав (Чуб. V). Од вина потуманіли ясні очі в його (Св. Пис.). Стоїть понурий, вид (лицо) його затуманів (Щог.)];2) (от потери сознания), безл. запаморочуватися, запаморочитися. В голове -нилось - в голові запаморочилося, голова задурилася (сильно) я очемерів. -вшийся - затуманений, затуманілий и т. д.* * *несов.; сов. - затум`анитьсязатума́нюватися, -нююся, -нюєшся, затума́нитися, сов. затумані́ти, стуманіти; ( о сознании) запа́морочуватися, -чується, запа́морочитися -
3 омрачаться
омрачиться тьмаритися, потьмаритися, хмаритися, охмарюватися, охмаритися, за[на]хмаритися, похмаріти, похмарніти, охмурніти, охмаріти, похмуріти, (о небе) повитися в хмари, понятися хмарою, супитися, засупитися, потемніти, затемнитися, затуманіти. [Знов вона охмарилася. І думнеє чоло похмаріло (Шевч.). Панич похмарнів. Понялася хмарою перша моя надія. Небо засупиться і піде грязюка. Вид його затуманів]. Ум его -лся - розум в його потьмарився. Небо -лось - небо потьмарилось, в хмари повилося. -ться печалью - (опис.) повитися в хмари сумні.* * *несов.; сов. - омрач`иться1) затьма́рюватися, затьма́ритися, потьма́рюватися, потьма́ритися, отьма́рюватися, отьма́ритися; (несов.: помутиться) помути́тися2) затьма́рюватися, затьма́ритися, потьма́рюватися и тьма́ритися, потьма́ритися, отьма́рюватися, отьма́ритися, захма́рюватися, захма́ритися, несов. охма́ритися, охмарні́ти, охмурні́ти; засму́чуватися и смути́тися, засмути́тися и позасму́чуватися и посмути́тися -
4 затуманенный
затума́нений, затумані́лий, стумані́лий; ( отчасти) притума́нений; ( о сознании) запа́морочений; ( о взгляде) затьмарений -
5 обезуметь
збожеволіти, збезглуздіти, здуріти, одуріти, подуріти (о мног.), знавісніти, збезумитися, стерятися, скрутитися, с[за]туманіти [Дикий люд затуманів: люди різались, рубались (Грінч.)], з глузду зсунутися (з'їхати), зверетенитися з чого. Он обезумел - він збожеволів и т. д., навідило його. Обезумевший - збожеволілий, знавіснілий. Обезуметь от ужаса, боли - збожеволіти з жаху, з болю.* * * -
6 отуманенный
1) затума́нений; в знач. прил. затумані́лий2) отума́нений, затума́нений; в знач. прил. стумані́лий -
7 подёрнутый
затя́гнутий, затя́гнений; опови́тий, пови́тий; заволо́чений; укри́тий, покри́тий, пойня́тий; затума́нений, затумані́лий -
8 притуманиваться
фольк.; несов.; сов. - притум`анитьсязатума́нюватися, затума́нитися и затума́нитися, несов. стумані́ти, затумані́ти; притума́нюватися, притума́нитися -
9 Натуманиться
натуманитися, притуманитися; (затуманиться) затуманитися, затуманіти, (нахмуриться) насупитися. -
10 затуманиться
-
11 отуманить
совер. прям., перен. затуманіць -
12 отуманиться
прям., перен. затуманіцца -
13 подёрнуть
* * *— дым зацягнуў (заслаў, ахутаў) дрэвы -
14 подёрнуться
-
15 помутить
-
16 помутиться
1) (о жидкости) пакаламуціцца, скаламуціцца, замуціццасм. мутиться
См. также в других словарях:
затуманіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
затуманілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
затуманілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до затуманіти. 2) у знач. прикм., перен., рідко.Засмучений, невеселий … Український тлумачний словник
затуманіти — і/ю, і/єш, док. Те саме, що затуманитися … Український тлумачний словник