-
1 затока
гидр. зали́в -
2 затон
-
3 залив
1) (действие) заливання, залиття, залива;2) затока (обычно морск.), заточина (Куліш), (речн.) сага; (временный или мелкодонный) заводь (-ди), заводина; заворот (-роту). [Перська затока. Над Дніпровою сагою стоїть явір над водою (Шевч.)]. Небольшой -лив - лахта, заточна лахта. Речной -лив (только) - зарічок (-чка). Речной -чик - закісок и закосок (-кіску), виполоч (-чи);3) (заливной дождь) залива, злива, улива. [Холодні зливи йдуть (Франко)].* * *Iзато́ка; ( речной) сага́II мет.ру́бчик -
4 заводь
-
5 бухта
бухта, (мала) затока. С бухты-барахты - ні з того ні з сього, знечев'я, ні сіло ні пало.* * *I( круг каната) мор. ко́йла, бу́хтаII( моря) зато́ка -
6 губа
I. 1) губа (мн. губи, р. губів), уста (р. уст) (ум. губка, губонька, мн. губки, губоньки, губенята, устоньки; ув. губище). Отвислые губы (насмешл.) - капиці, варги. С отвислой губой - вислогубий, варгатий. Губа венчика (бот.) - губа віночка. Развесить, распустить губы - розпустити губи, капиці. С заячьей губой - тригубий. Губа не дура - губа не з лопуцька, знає де смак. Губы дуть - губи надимати, г. закопилювати. Губы сжать - стиснути г., зашити г., зшилити губи. Закусить, прикусить губу - укуситися за язик. Молчит и губами не шевельнёт - мовчить - ні пари з уст; ротом не поведе;2) (виды грибов): а) (съедобные) - губи, б) (грибы наросшие на деревьях) - соб. трут (ед. трутник), губка.II. (залив со впадающей рекою) сага, затока, (на Белом море) губа.* * *Iгуба́IIне по губе́ (губа́м) что кому́ — не до смаку́ (не до губи́) що кому́
( залив) губа́III( гриб-трутовик) гу́бка, трутIV ист.губа́ -
7 заток
1) (продольный край ткани) крайка;2) (залив реки) затока; (изгиб) коліно, завороть (- ти), закрут (-ту).* * *I( верхний конец ткани) кра́йка; диал. то́рок, -у, тороки́, -ків, торочки́, -чокII( вторжение воздуха) спец. затіка́ння пові́тря -
8 заход
1) захід (-ходу); см. Закат. На -ходе - навзаході, навзаходи. [Поганка буває навзаході сонця (Луб. п.)];2) (отхожее место) відходок (-дка), паскудник, (делик.) негарне місце, (гал.) заходка;3) (залив) затока;4) (хлев) загін (-гона).* * *1) ( действие) захі́д, -ходу; ( захождение) захо́дження2) ( закат светила) за́хід, -ходу и захі́д, -хо́ду -
9 ковш
1) ківш (р. ковша), коряк (-ка), ко[і]рець (р. ко[і]рця); (черпак) черпак, (для вычерпывания, воды из лодки) відливало, шпол, шполик, корячок (-чка), черпальце. [Яких тільки ковшів він не вирізував! (Сл. Ум.). Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами закупили запорожці та й тнуть коряками (Шевч.)]. Чужим добром подносить -шом - чужими пирогами свого батька поминати;2) (разливательная ложка) ополоник, (зап.) вариха;3) (на мельнице) кіш (р. кошу и коша);4) (для поднятия жидких, сыпучих и твердых тел) корець, коряк;5) охотн. - си[і]льце на тетер;6) (залив) округла (кругляста, круглобока) затока, заводь (-ди);7) (в трюме судна) лляло.* * *1) ківш, род. п. ковша; (мельничный, в веялке) кіш, род. п. коша́; ( для питья) коря́к, -а, коре́ць, -рця́2) ( бухта) окру́гла (кругля́ста) зато́ка, за́водь, -ді -
10 лука
1) закрут (-ту), лука, луковина; см. Излучина;2) затока; см. Залив;3) (седельная) лука, облук (-ка), каблук (-ка). [Отаман мовчить, похиливсь до луки (Грінч.)];4) см. Лукавство.* * *2) ( седла) лука́ -
11 лукоморье
морська затока.* * *поэз.лукомо́р'я; морська́ зато́ка -
12 морской
морський, моряний. [Прислухалася до шуму морського (Л. Укр.). Як небесна височина, так морська глибина (Номис.)]. -ной залив - морська затока. -кая вода, соль - морська вода, сіль. [Промиває карі очі морською водою (Чуб. V)]. -кая болезнь - морська х(в)ороба. -кое растение - морська рослина. -кая рыба - морська риба. [Яка в їх ріка рибна, що усяка риба ведеться, навіть морська (М. Вовч.)]. -кая свинка зоол. Cavia porcellus - морщак, морчак (-ка), морща (-щати), морська свинка. -кая торговля - морський торг (- гу), морська торговля. -кое министерство - морське міністерство. -кое сражение - морський бій (р. бою). -кая победа - морська перемога, перемога на морі. -кие законы - морські закони. -кие силы - морські сили. -кие державы - морські (мореплавні) держави. [Всі мореплавні держави мають тут своїх консулів (Калит.)]. -кая служба - морська (мореплавна, флотська) служба. -кой офицер - морський (флотський) офіцер. -кая карта - морська (мореплавна) карта. -кое искусство - наука мореплавства.* * *морськи́йморска́я боле́знь — морська́ хворо́ба
-
13 низка
1) (действие) - см. Низание 1;2) низка, низанка, (зап.) силянка, лучка, (мониста, бус и т. п. и перен. обычно) разок (-зка), (реже) сталька, (диал.) сталя, сталь (-ли), (вязанка) в'язка, (рыбы и перен.) метка, (грибов ещё) сотка. [Маю десять низок коралів (Брацл.). Груди так і обнизані добрим намистом, - разків двадцять буде (Квітка). Спокійна затока надівала на шию разок дорогого намиста - неаполітанських вогнів (Коцюб.). Купила собі стальку намиста (Козелеч.). Привіз дітям з міста в'язку бубликів (Гайсинщ.). В'юнів метками продають (Богодух.). Старий Кривинський з цілою меткою старих дочок (Мирний). Сотка грибів (Радом.)].* * *1) ( действие) низа́ння2) ( мониста) ни́зка, разок, -зка́; ме́тка; диал. си́лянка -
14 залив
См. также в других словарях:
затока — сущ., кол во синонимов: 3 • залив (56) • заток (14) • затон (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
Затока — У этого термина существуют и другие значения, см. Затока (значения). пгт Затока Затока Герб … Википедия
Затока (Львовская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Затока (значения). Село Затока укр. Затока Страна … Википедия
Затока (значения) — Содержание 1 Польша 2 Украина Затока топоним: Польша Варминско Мазурское воеводство Затока село в Острудском … Википедия
Затока — посёлок городского типа в Одесской области УССР, на берегу Днестровского лимана и Чёрного моря; порт пункт Бугаз. Ж. д. станция (Бугаз) на линии Одесса Измаил. Один из курортов Одесской группы (см. Одесса). Санаторий для детей, больных… … Большая советская энциклопедия
затока — зат ока, и (залив) … Русский орфографический словарь
затока — I з атока и, ж., діал. Слизький схил, боковий спад дороги, куди сповзають сани. II зат ока и, ж. Частина океану, моря, озера, річки, що врізається в суходіл; бухта … Український тлумачний словник
затока — [зато/ка] кие, д. і м. о/ц і … Орфоепічний словник української мови
затока — Затока: сковзьке місце на дорозі, де заточуються сани [2;XIII] … Толковый украинский словарь
затока — (частина водного простору, що вдається в суходіл); бухта (невелика глибока морська); лагуна (неглибока морська); губа (перев. на півночі: морська разом із гирлом річки, що впадає в неї); лиман (з морською водою в гирлі річки); сага, коліно,… … Словник синонімів української мови
Затока — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови