-
1 засада
засідка, засіди (-дів), засідки (-док); залягання, (диал.) зальоги; (военная) чата, залога. [Пішли ми на засіди на вовків. Він із засідки кинувсь на ню (Звин.). Козаки почали перепиняти хижу Орду своїм заляганням серед безлюдного степу (Куліш). Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями; один з одного боку, а другий з другого; ми йдемо, а вони до нас (Сл. Гр.). З залоги з лісу до помочи їм кинуться (Грінч.)]. Делать, сделать (устроить) - ду, быть (засесть) в -де - засідати, засісти на кого, засідати (засісти) на засідки на кого, залягати, залягти на кого, сидіти в засідці.* * *за́сідка, заса́да, підсі́дка -
2 sit as a juror
-
3 სხდომა
засідання; засідати -
4 be in session
засідати (про суд, законодавчий орган тощо) -
5 sit
- sit as a grand juror
- sit as a judge
- sit as a juror
- sit-down strike
- sit en banc
- sit for
- sit for a constituency
- sit-in
- sit in judgement
- sit in judgement on a case
- sit in judgment on a case
- sit in judgment upon a case
- sit in judgement upon a case
- sit in private
- sit in public
- sit-in strike
- sit on
- sit on a commission
- sit on a death row
- sit on a jury
- sit on evidence
- sit on the bench
- sit on the case
- sit on the committee
- sit on the same bench
- sit out election
- sit out elections -
6 sit as a grand juror
-
7 sit as a judge
-
8 sit en banc
-
9 sit in private
-
10 sit on a commission
-
11 sit on the same bench
-
12 сядзець
засідатипосидьтесидітисісти -
13 sit
In1) розм. місце, служба, робота2) сидіння3) тех. осіданняto be at the sit — розм. займатися кишеньковими крадіжками у транспорті
IIv (past і p.p. sat)1) сидіти2) садовити, саджати, садити, усаджувати (когось)3):4) засідати, проводити засідання5) розглядати, розслідувати (справу)7) залишатися, перебувати, бутиto sit at home — а) сидіти, склавши руки; нічого не робити; б) сидіти вдома
8) уміщувати, бути розрахованим на якусь кількість місцьthe hall sits four hundred people — цей зал уміщує чотириста чоловік; цей зал розрахований на чотириста місць
9) (on, upon) обтяжувати (когось, щось), давити (на когось, на щось)12) сховатися, причаїтися (в засідці)13) бути розташованим14) заст. проживати, мешкати15) облягати, тримати в облозі, взяти в облогу17) позувати (художнику)19) займати посаду; бути членом (комісії тощо)20) представляти (у парламенті когось — for)21) сидіти (про одяг)22) личити, годитися, пасувати, бути до лиця (тж перен.)23) сидіти на яйцях, висиджувати (пташенят)26) спорт. мати правильну позицію (про весляра)27) стояти (про судно)sit back — а) відкидатися (на спинку стільця тощо); б) байдикувати
sit down — а) сідати, займати місце; б) ав., розм. приземлятися, робити посадку; в) оселятися, влаштовуватися; г) братися (до роботи); д) миритися (з чимсь — with); є) терпіти, зносити (щось — under); є) іст. почати облогу; ж) обложити (фортецю тощо — before)
sit in — а) доглядати дитину під час відсутності батьків; б) засідати; брати участь у роботі (комісії тощо)
sit on — а) бути членом (комісії); б) розглядати (справу); в) розм. вилаяти; обірвати
sit out — а) висидіти (до кінця); б) сидіти осторонь, не брати участі (у чомусь); в) пересидіти (когось)
sit through — висидіти, витримати до кінця
sit under — відвідувати (слухати) чиїсь проповіді
sit up — а) підвестися, сісти (в ліжку); б) не лягати спати; засиджуватися до пізньої ночі; в) робити стійку, служити (про собаку); г) випрямлятися, випростуватися
to sit in judgement — а) бути суддею, засідати в суді; б) ухвалювати вирок, засуджувати
to sit at smb.'s feet — бути чиїмсь учнем (послідовником); прислухатися до чиєїсь авторитетної думки; учитися у когось
to sit on one's hands — а) ледарювати, за холодну воду не братися; б) утримуватися від схвалення (чогось)
to sit on the fence (on the rail) — вичікувати, займати нейтральну позицію
to sit still — поводитися мирно; бути тихим
* * *I [`sit] n1) припасування, підгонка ( під фігуру)2) місце, служба, робота3) сидіння4) тex. осадка; осіданняII ['sit] v( sat)1) сидіти; саджати, садовити; ( with) сидіти з ким-небудь, доглядати за ким-небудь; працювати нахожою нянькою; сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми ( за плату); ( through) висиджувати до кінця2) засідати, проводити засідання; розбирати, розглядати; розслідувати; засідати в суді, бути суддею3) зосереджено займатися ( чим-небудь); сидіти ( над чим-небудь); учитися, навчатисяto sit for an examination — готуватися до іспиту; складати іспит
4) залишатися, знаходитисяto sit at home — сидіти вдома; нічого не робити, сидіти склавши руки; знаходитися, стояти
5) уміщати, бути розрахованим на яку-небудь кількість місць6) (on, upon) обтяжувати, тиснути7) (on) придушувати ( чий-небудь опір); ставити на місце8) канц. (on) затягувати, відкладати; маринувати9) засісти, влаштувати засідку; причаїтися10) знаходитися, бути розташованим11) пoeт. виходити ( звідки-небудь); мати який-небудь напрямок12) (on) приховувати, засекречувати; протидіяти публікації, гласності14) бути членом ( якої-небудь комісії); посідати посаду ( в якій-небудь установі)to sit on a jury — входити в журі; бути присяжним засідателем; ( for) представляти ( у парламенті)
16) висиджувати ( пташенят); сидіти на яйцях; саджати на яйця18) cпopт. мати правильну позицію ( про весляра) -
14 заседать
засесть1) (в засаде) засідати засісти, (о мн.) позасідати на кого; (залегать) залягати, залягти. [Засідали на вовка. Твої зяті на нас позасідали (Куліш)]. -сесть окопавшись валом - ошанцюватися. -сесть где - засісти де. -сесть в гостях - засісти в гостях, загостюватися. [Засів у корчмі, то сидітиме хто й зна поки. Пішла до тітки на годинку, а засіла на всю днинку (Приказка)]. -сесть в голове - запасти в голову, на думку, уроїтися в голову. [Все сидить, рукою підпершися, все думає… наче думка яка важка запала їй у голову (Основа). Вроївся мені в голову Семен небіжчик (М. Вовч.)]. Давно -севшая в голову мысль - задавнена (давно засілая) думка. -сесть за работу - сісти до праці;2) Заседать (в суде и т. п.) - засідати (в сейме) засідати в се[о]ймі, сеймувати (Куліш)]. Заседающий - присутній на засіданні;3) см. Застревать.* * *I( участвовать в заседании) засіда́тиII несов.; сов. - зас`естьзасіда́ти, засі́сти, -ся́ду, -ся́деш и мног. позасіда́ти\заседатьть в голове́ (в го́лову) — запада́ти, запа́сти в го́лову (до голови́, на ду́мку), сов. засі́сти в голові́ (в го́лову), утелю́щитися в го́лову
-
15 подсиживать
подсидеть1) кого (подстерегать) - засідати, засісти на кого, чатувати, чигати на кого, на що, вичатувати кого, що, підсідати, підсісти, вистерегати, вистерегти кого, що. Срв. Подстерегать, Подкарауливать. [Засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. В кущах чатують на звірину (Куліш). Ми як стали їх підсідати, то й зуспіли (Васильк. п.)]. - вать уток - засідати на качки;2) (поддевать) кого - підсідати, підсісти, підходити, підійти, підневіжувати, підневідити кого. Срв. Поддевать. [Підсів мене цей рік (П. Мирн.)]. Я его -сижу когда-н. - підійду його я колись.* * *несов.; сов. - подсид`еть( кого-что)1) (подстерегать) засіда́ти, засі́сти (на кого-що), несов. чатува́ти, чига́ти (на кого-що, кого-що); пристеріга́ти, пристерегти́, вистеріга́ти, ви́стерегти (кого-що)2) (интригами, кознями) підси́джувати, підсиді́ти, підсіда́ти, підсі́сти (кого) -
16 sit
v (sat)1. засідати, проводити засідання2. бути членом якоїсь комісії тощо, займати посаду в якійсь установі- to be sitting засідати- to sit for a borough представляти (в парламенті) виборчий округ, бути членом праламенту від виборчого округу- to sit concurrently засідати одночасно- to sit in Congress/ Parliament бути членом Конгресу/ Парламенту тощо- to sit ona) засідати, брати участь у роботі (комісії)b) приховувати, протидіяти опублікуванню/ розголошенню- to sit on a board/ on a committee бути членом правління/ комісії- to sit on a report приховати/ засекретити доповідь від громадськості- to sit on the throne царювати, правити- the House of Commons was still sitting at 3 o'clock о третій годині Палата громад все ще засідала- Parliament will sit in the autumn сесія парламенту почнеться восени -
17 sit
I [`sit] n1) припасування, підгонка ( під фігуру)2) місце, служба, робота3) сидіння4) тex. осадка; осіданняII ['sit] v( sat)1) сидіти; саджати, садовити; ( with) сидіти з ким-небудь, доглядати за ким-небудь; працювати нахожою нянькою; сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми ( за плату); ( through) висиджувати до кінця2) засідати, проводити засідання; розбирати, розглядати; розслідувати; засідати в суді, бути суддею3) зосереджено займатися ( чим-небудь); сидіти ( над чим-небудь); учитися, навчатисяto sit for an examination — готуватися до іспиту; складати іспит
4) залишатися, знаходитисяto sit at home — сидіти вдома; нічого не робити, сидіти склавши руки; знаходитися, стояти
5) уміщати, бути розрахованим на яку-небудь кількість місць6) (on, upon) обтяжувати, тиснути7) (on) придушувати ( чий-небудь опір); ставити на місце8) канц. (on) затягувати, відкладати; маринувати9) засісти, влаштувати засідку; причаїтися10) знаходитися, бути розташованим11) пoeт. виходити ( звідки-небудь); мати який-небудь напрямок12) (on) приховувати, засекречувати; протидіяти публікації, гласності14) бути членом ( якої-небудь комісії); посідати посаду ( в якій-небудь установі)to sit on a jury — входити в журі; бути присяжним засідателем; ( for) представляти ( у парламенті)
16) висиджувати ( пташенят); сидіти на яйцях; саджати на яйця18) cпopт. мати правильну позицію ( про весляра) -
18 занимать
занять у когоI. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].II. Занимать, занять -1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];5) -мать скот - займати (переймати) товар;6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.* * *I несов.; сов. - зан`ять1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́читиII несов.; сов. - зан`ять1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити -
19 session
n1. засідання, нарада- annual session щорічна сесія- buzz session (неофіційна) нарада/ зустріч/ бесіда- emergency session термінове засідання, термінова сесія- extraordinary session надзвичайна сесія- ministerial session засідання міністрів- private session закрите засідання- regular annual session чергова щорічна сесія- session laws амер. збірка законів, що були прийняті сесією Конгресу- adjournment of the session перерва, оголошення перерви- closing day for session дата закриття сесії- closing days of a session заключні дні сесії- conclusion of the session закінчення роботи сесії- to be in session засідати- to call a session скликати нараду- to convene a session скликати нараду- to go into secret session обговорювати щось на закритому засіданні- to have a long session засідати протягом тривалого часу- to have a session on smth. мати нараду з якогось питання- to resume the session поновити сесію -
20 восседать
воссесть сідати (сидіти), сісти, засідати, засісти, (урочисто) садовитися, усадовитися на чому; (только о троне) тронувати, вступити (стати) на царство. [Засідає серед громадських мужів (Бібл.). Усадовивсь (засів) на царському троні].* * *ирон.; несов.; сов. - восс`есть[ва́жно, урочи́сто] сиді́ти, [ва́жно, урочи́сто] сі́сти; диал. засіда́ти, засі́сти
См. также в других словарях:
засідати — 1 дієслово недоконаного виду вести засідання засідати 2 дієслово недоконаного виду влаштовуватися … Орфографічний словник української мови
засідати — I а/ю, а/єш, недок. Вести, продовжувати засідання; зібравшись, обговорювати, вирішувати які небудь питання. || Брати участь у засіданні. II а/ю, а/єш, недок., засі/сти, ся/ду, ся/деш, док. 1) неперех. Сідати де небудь, улаштовуючись зручно,… … Український тлумачний словник
засідання — I зас ідання я, с. Зібрання певного кола людей – членів якого небудь органу, представників якоїсь організації і т. ін. – для обговорення і вирішення чогось. II засід ання я, с. Дія за знач. засідати II 4) … Український тлумачний словник
засісти — див. засідати II … Український тлумачний словник
позасідати — I а/ємо, а/єте, док. 1) неперех. Сісти де небудь, улаштувавшись зручно, надовго (про всіх чи багатьох). 2) за що, до чого і з інфін., неперех. Засісти надовго, приступивши до якої небудь роботи, справи і т. ін. (про всіх чи багатьох). 3) неперех … Український тлумачний словник
позасідати — 1 дієслово доконаного виду сісти зручно, надовго позасідати 2 дієслово доконаного виду засідати на зборах, нараді і т. ін. розм … Орфографічний словник української мови
пересідати — а/ю, а/єш, недок., пересі/сти, ся/ду, ся/деш; мин. ч. пересі/в, сі/ла, сі/ло; док. 1) неперех. Уставши з одного місця, сідати на інше. 2) неперех., на що, в що. Перебуваючи в дорозі, подорожі, переходити з одного поїзда, пароплава тощо на інший… … Український тлумачний словник
обрадованѣ — (1*) нар. Радостно: кто сице || сладокъ в бесѣдахъ ѥлико же мнѣ свѣдати... кто ли сповѣдати ѡбрадованъ. и кто ли посварити наказаньнѣ. кто ли засѧчи мѧкцѣ. (χαριέστερος) ГБ XIV, 170а–б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
СБ ОУН (б) — (Служба Безопасности ОУН (б)) структурное подразделение ОУН(б) созданное в середине конце лета 1940 на юго востоке Генерал Губернаторства. С начала агрессии против СССР в конце июня 1941 года разворачивается в «украинскую народную милицию» в… … Википедия
божьство — БОЖЬСТВ|О (455), А с. 1.Божественное начало, божественность: Въплъштениѥ же с҃на вѣрɤи. истиньно соуште а не привидѣниѥмь. въ двѣ ѥстьствѣ б҃жьство и чловѣчьство. Изб 1076, 29 об.; ересь еже гл҃ть съ плотью словесе пострадати (i) божствоу его.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мѧкъцѣ — (1*) нар. Мягко, не резко: кто ли сповѣдати ѡбрадованѣ. и кто ли посварити наказаньнѣ. кто ли засѧчи мѧкцѣ. (ἁπαλῶς) ГБ XIV, 170б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)