-
1 заступити
заслоня́ть -
2 zastąpić
заступити -
3 заменять
заменить (кого, что) заміняти, замінити, переміняти, перемінити, заступати, заступити кого, що, ставати, стати за кого, замість кого; (служить чем) відбувати за що, за кого. [Це слово треба замінити иншим. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів (Чуб. II). А на господарстві заступити мене нікому (Мова). У залі містечкового клубу, що заступала театр, було повно народу (М. Левиц.). Вона мені замість матери стала. Та воно не піч, а тільки за піч тут одбува (М. Вовч.)]. -нить чем - замінити, об[д]мінити що на що. [Досить тільки одмінити деякі старі слова на наші теперішні (Єфр.)]. -нить тюремное заключение денежным штрафом - замінити ув'язнення на грошову пеню. Одна мысль быстро -няет другую - думка думку побиває. Не могу уйти из дому, некому меня -нить - не можу піти з хати (з дому), бо нема кому заступити мене; ні від кого мені піти з дому, бо сама-одна. Он -нён новым лицом - його замінила (заступила) нова людина. Заменённый - замінений, перемінений (на кого, на що), заступлений.* * *несов.; сов. - замен`итьзаміня́ти и замі́нювати, заміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; (занимать место кого-чего; приходить на смену) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш -
4 преграждать
преградить перегороджувати, перегородити, загороджувати, загородити, (переносно) перетинати, перетяти и перетнути, перепиняти, перепинити, перепинати, переп'ясти, замикати, замкнути, заступати, заступити, заставляти, заставити, застановляти, застановити що. -дить дорогу, путь кому к чему - перегороджувати, перегородити, загороджувати, загородити, затарасувати дорогу, шлях кому до чого; (перерезать) перетинати, перетяти, перепиняти, перепинити, перепинати, переп'ясти, (став поперёк дороги) заступати, заступити дорогу, шлях кому до чого, забігати, забігти, перебігати, перебігти дорогу, шлях кому, перед займати (зайняти) кому, (образно) перекопувати, перекопати дорогу, шлях кому до чого. [Загородив дорогу волами, що не можна і пройти. У тому сліпому завзятті, котре загороджувало дорогу соціяльному прогресові (Куліш). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала (Грінч.). До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можна й попід тином (Олександр.). Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного (Квітка). Хотів переп'ясти бусурменцям шлях (Куліш). Де не візьметься вогонь, - увесь шлях заступив (Рудч.). Коронний гетьман не забігав Підкові шляху (Куліш). Перебігла мати дорогу їй: «Куди ти?» - визвірилась (Тесл.)]. -дить выход, проход кому - заступити вихід, прохід кому. -дить доступ чего куда-л. - перепинити, перетяти доступ чого куди. [Схоплено за горлянку український народ, щоб перетяти йому всякий доступ свіжого повітря в легені (Єфр.)]. Преграждённый - перегороджений, загороджений, перетятий, переп'ятий, замкнутий, заступлений. -ться - перегороджуватися, бути перегородженим, загороджуватися, бути загородженим, перетинатися, бути перетятим и т. д., (образно) перекопуватися, бути перекопаним. [Упадають видання, зникають просвітні товариства, перекопуються шляхи до культурної праці (Єфр.)].* * *несов.; сов. - преград`итьперепиня́ти, перепини́ти, перепина́ти, переп'ясти́ и перепну́ти, перегоро́джувати, перегороди́ти; (путь, проход) заступа́ти, заступи́ти, загоро́джувати, загороди́ти, перекрива́ти, перекри́ти; ( пересекать) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти -
5 загораживать
загородить1) городити, загороджувати, загородити, обгороджувати, обгородити, (о мног.) погородити, позагороджувати, пообгороджувати що; (плетнем) обтинити що;2) -вать путь - (сов.) загородити, перегородити дорогу, заставляти, заставити, заступати, заступити, переступати, переступити дорогу кому. [Не переступай дороги]. -вать, -дить свет - застувати кому, заступати, заступити світло кому. [Уступіться, не застуйте!]. Загороженный - загороджений.* * *несов.; сов. - загород`ить1) ( обносить оградой) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати2) (закрывать путь, проход) загоро́джувати, загороди́ти, заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( преграждать) перегоро́джувати, перегороди́ти и мног. поперегоро́джувати; (создавать преграду, повесив, прибив что-л.) перепина́ти, переп'ясти́ и перепну́ти; ( заслонять) заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти, затуля́ти, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати; (заставлять чем-л.) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти\загораживатьть путь (доро́гу) кому́ — перен. става́ти, ста́ти на доро́зі (поперек доро́ги) кому́, заступа́ти, заступи́ти доро́гу, закрива́ти, закрити доро́гу кому́
3) ( загромождать) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш, зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; ( заставлять) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти -
6 замещать
заместить1) (заменять) заступати, заступити кого. [Як я поїду, то мене помічник заступатиме. А на господарстві заступити мене нікому (Мова)]. Приглашённый (на время) -тить кого-либо - запроханий на заступника, (неоффиц.) проханий. [Я титар не справжній, а проханий (Харківщ.)]. -щён кто кем - заступив хто кого;2) -ть (должность) - обсаджувати, обсадити, заміщати, замістити посаду, (о мн.) пообсаджувати, позаміщати (посади). [Там усі посади обсаджують (заміщають) своїми родичами та приятелями]. Все должности -щены - усі посади обсаджено, заміщено. Замещённый - заступлений; обсаджений, заміщений.* * *несов.; сов. - замест`ить1) заміща́ти, замісти́ти, -міщу́, -мі́стиш2) ( заменять собой) заміня́ти и замі́нювати, заміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; (занимать место кого-л.) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш3) (несов.: временно исполнять чьи-л. обязанности) заступа́ти, заміща́ти -
7 заступать
заступить1) (заслонять, преграждать) заступати, заступити кого, що. [Я сержусь, коли він заступає мені блондинку (Коцюб.). Не заступай мені дороги];2) заступати, заступити кого, що; см. Заменять. [Я поїду додому на місяць, а він мене на той час заступить (Київ)]. Заступающий кого - заступник чий.* * *несов.; сов. - заступ`ить1) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш\заступатьть доро́гу кому́ — заступа́ти, заступи́ти дорогу кому́
2) (придавливать что-л. ногой) наступа́ти, наступи́ти3) ( кого-что - защищать), фольк. заступа́тися, заступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся (за кого-що) -
8 наследовать
1) кому - спадкувати по кому, діставати, одержувати, сов. дістати, одержати спадщину (спадок) по кому. Дети -дуют отцу - спадщина по батькові припадає (спадає) дітям;2) что - діставати, одержувати, здобувати, переймати, відбирати, сов. дістати, одержати, здобути, перейняти; відібрати у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичувати, сов. одідичити що; спадкувати. -вать родительский престол - переймати, оконч. перейняти в спадщину (заступати, заступити) батьківський престол (трон), заступати, заступити батька на престолі, (гал.) одідичувати, одідичити престол (трон). -вать царство небесное, церк. - осягати, осягнути царство небесне (Біблія). Наследованный - дістаний (одержаний, здобутий, перейнятий, відібраний) у (на) спадщину (у и на спадок и т. п.), одідичений; осягнутий.* * *несов., сов.1) (что-л.) оде́ржувати (-жую, -жуєш) в спа́дщину (в спа́док), оде́ржати в спа́дщину (в спа́док), дістава́ти (-стаю́, -стає́ш) в спа́дщину (в спа́док), діста́ти (-ста́ну, -ста́неш) в спа́дщину (в спа́док), успадко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, успа́дкувати, -ку́ю, -ку́єш2) (кому-л.) юр. спадкува́ти, успадкува́ти -
9 beset
v (past і p.p. beset)1) оточувати; облягати, обложити; обсідати3) архт. прикрашати орнаментами* * *[bi'set]v( beset)1) обсідати, напосідати, закидати (нaпp., запитаннями)2) оточувати3) заступати, перепиняти ( дорогу)4) прикрашати ( орнаментом) -
10 intercept
In1) військ. перехоплення2) військ. радіоперехоплення3) мат. відрізок, що відтинається від координатної осіIIv1) перехоплювати2) переривати, припиняти; вимикати; відрізати; порушувати зв'язок3) перетинати; заважати; перешкоджати; заступати шляхto intercept smb.'s passage — не давати комусь пройти, заступити комусь шлях
4) мат. виділяти, відділяти, витинати (відрізок, дугу)* * *I n1) мaт. відрізок, який відтинається на координатній осі; фiз. точка перетину2) вiйcьк. перехоплення ракети протиракетою або перехоплення цілі ракетою; радіоперехопленняII v1) перехопити2) переривати, припиняти; виключати, вимикати (світло, струм)3) заслоняти, заступати, загороджувати4) мaт. виділяти, відокремлювати, відділяти; відтинати (відрізок, дугу) -
11 step
1. n1) крокstep for step (with smb.) — нога в ногу (з кимсь)
2) pl звук кроків3) хода4) коротка відстань; відстань в один крок5) алюр6) па (в танцях)7) просування; поступальний рух; хід8) підвищення по службі9) військ., розм. чергове звання10) вчинок; дія, захід; крок11) східець, щабель, приступка; підніжка; поріг; підйом12) pl драбина; тех. стрем'янка13) вкладиш (підшипника)16) муз. ступінь; тон17) інтервал19) реданstep bearing — підп'ятник; упорний підшипник
to follow in smb.'s steps — наслідувати чийсь приклад
one step at a time — хто спішить, той людей смішить
2. v1) крокувати, ступатиto step short — спіткнутися; перен. помилитися
2) розм. іти (собі), виходити3) розм. тікати, дезертирувати4) проходити невелику відстань, робити кілька кроківwill you step inside? — зайдіть, будь ласка
step this way, please — ідіть сюди, будь ласка
5) робити па (в танці)6) рухатися легко і швидко7) наступитиto step on smb.'s foot — наступити комусь на ногу (тж перен.)
8) натискатиto step on a gas — розм. дати газу, поспішати
9) вимірювати кроками (тж step off, step out)10) досягати (одержувати) щось відразу11) робити східці12) іти пішки13) мор. ставити щоглу в степеstep along — амер., розм. швидко рухатися
step aside — відходити убік; посторонитися; дати дорогу іншому
step back — відійти назад, зробити крок назад; перен. поступитися
step down — спуститися; зійти вниз; вийти (з екіпажа); ел. знизити напругу; амер., розм. піти у відставку
step forth, step forward — виступати (висуватися) уперед
step off — сходити; військ., розм. кидатися в атаку; амер., розм. зробити помилку; умерти
step out — виходити, ненадовго вийти з дому; ступати широкими кроками; прискорювати ходу; вийти за межі (from); вимірювати кроками
step over — заступити за лінію (біг); переступити
step up — підніматися угору (по сходах); підійти; залицятися; просувати, висувати; посилювати, підвищувати; прискорювати, збільшувати оберти; ел. підвищувати напругу; військ. кидатися в атаку
step lively! — мерщій!, хутчіше!
step on it! — натискай!, жени щодуху!
* * *I [step] n1) крокstep by step — крок за кроком; поступово; послідовно; східчасто
step for step (with smb) — нога в ногу ( з ким-небудь)
in step with — у ногу з ( ким-небудь); відповідно до ( чого-небудь); pl звук кроків; невелика відстань, відстань в один крок; слід ступні ( на піску)
2) ходаwatch your step! — не спіткніться!; вид кроку, крок
step away — бічний крок ( ковзанярський спорт); алюр; па ( у танці)
3) просування, хід; поступальний рух4)II [step] v1) крокувати, ступатиto step short — оступитися; зробити хибний крок, помилитися
2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків4) робити па; танцювати6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу) -
12 step over
-
13 take over
phr vto take over a business — приймати на себе керування справою /підприємством/; приймати на себе ведення справ
to take over the watch — вiйcьк. заступити на вахту /у варту/; to take over duties вiйcьк. приймати /заступати на/ чергування
2) ( from) переймати, успадковувати3) перевозити; доставляти4) тeл. зв'язувати, з'єднувати6) захопити владу; прийти до влади; взяти у свій руки керування7) cл. надути, провести ( обманути) -
14 step over
-
15 take over
phr vto take over a business — приймати на себе керування справою /підприємством/; приймати на себе ведення справ
to take over the watch — вiйcьк. заступити на вахту /у варту/; to take over duties вiйcьк. приймати /заступати на/ чергування
2) ( from) переймати, успадковувати3) перевозити; доставляти4) тeл. зв'язувати, з'єднувати6) захопити владу; прийти до влади; взяти у свій руки керування7) cл. надути, провести ( обманути) -
16 вступать
вступить вступати, вступити, входити, увійти. [Уступіте до нашої господи!]; (в должность) обнімати (обійняти) посаду, заступати (заступити, стати на) уряд; (в брак) братися, побратися, понятися, дружитися, одружитися з ким, пошлюбити кого; (во 2-й брак) братися вдруге, одружуватися вдруге; (в бой) ставати (стати) до бою, сточити бій; (в открытый бой с кем) давати поле кому. Вступить в спор - зазмагатися. -ать в сношения - заходити в стосунки; (в разговор) заводити (завести) розмову, заходити (зайти) в розмову, в балачки, в бесіду; (в союз) входити (увійти) в спілку, приступати (приступити, пристати) до спілки. Вступить в предосудительный союз - злигатися з ким. Вступать, вступить в связь - вступати в зв'язок, (любовную) зазнатися з ким (сов.). Вступить в дружбу, в приятельские отношения - задружити, заприязнитися, заприятелювати, затоваришувати з ким; (в фамильярные отношения) запанібрататися; (в родство) поріднитися, породичатися. -ить в борьбу, в бой, в спор - вступити в боротьбу, зітнутися, стятися. -ить в тяжбу - запозиватися; (на престол) стати на царство, засісти (усадовитися) на престолі.* * *несов.; сов. - вступ`итьвступа́ти, вступи́ти; ( ступать) ступа́ти, ступи́ти и однокр. ступну́ти; ( вмешиваться) устрява́ти, устря́ти\вступать в [зако́нную] си́лу — набира́ти, набра́ти си́ли (чи́нності) [закону]
-
17 дорога
1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!* * *доро́га; ( путь) шлях, -удать (уступи́ть) доро́гу кому́ — да́ти (звільни́ти) доро́гу кому́
-
18 заволакивать
заволочь1) (затащить) затягати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати. [Пацюки позатягали моркву в нори. Вовк заволік вівцю в кущі];2) (заслонять) повивати, повити, заступати, заступити, застилати, застеляти, заслати, заслоняти, заслонити що. [Нічого не видко навкруг: туман повиває (застилає) усе. Пітьма заступила (заслонила) очі]. -чь небо - затягти, вкрити, повити, замостити небо (хмарами); (безл.) нахмарити, похмарити, насупити. [Ось хмарами півнеба замостило (Греб.). Бач, як нахмарило! Було насупило, а далі розгодинилося]. Небо -вает - небо хмариться (захмарюється), на небі хмариться.* * *несов.; сов. - завол`очьзаволіка́ти, заволокти́, -лочу́, -лоче́ш; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти, -стелю́, -сте́лиш, укрива́ти, укри́ти (укри́ю, укри́єш) и мног. повкрива́тине́бо \заволакивать локло́ ту́чами — не́бо заволокло́ (затягну́ло, вкри́ло, заволокло́ся, затягнулося, вкри́лося) хма́рами, не́бо заволокли́ (затягну́ли, вкри́ли) хма́ри; нахма́рило, нахма́рилося, похмарило, похма́рилося, похмарі́ло
-
19 заграждать
заградить загороджувати, загородити; см. Загораживать; (преградить) затамувати. -дать, -дить путь - заступати, заступити дорогу, переступати, переступити дорогу кому. -дить уста - заціпити (замкнути) вуста. Заграждённый - загороджений, перегороджений. -ться - загороджуватися, загородитися, бути загородженим, перегородженим.* * *несов.; сов. - заград`итьзагоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (путь, проход) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( преграждать) перегоро́джувати, перегородити и мног. поперегоро́джувати; ( мешая движению) перепиня́ти, перепини́ти, -пиню́, -пи́ниш -
20 закрывать
закрыть1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];5) см. Скрывать, Укрывать;6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.* * *несов.; сов. - закр`ыть1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати\закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку
\закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран
\закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́
2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
заступити — Заступить заступити (2) 1. Преградить, загородить; заслонить: Спала князю умь похоти, и жалость ему знаменіе заступи искусити Дону Великаго. 6. Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! ...подперъ горы Угорскыи своими желѣзными плъки, заступивъ Королеви путь,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
заступити — див. заступати … Український тлумачний словник
заступити — див. заступати … Словник синонімів української мови
заступити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заступити — 1. закрыць, засланіць, загарадзіць; 2. абараніць, заступіцца; 3. заняць, захапіць; 4. зацяжарыць; 5. выканаць пэўныя службовыя абавязкі … Старабеларускі лексікон
закрочити — заступити, прокрокувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
заступати — Заступать заступати (1) 1. Заслонять, преграждать, загораживать: Тогда въступи Игорь князь въ златъ стремень и поѣха по чистому полю. Солнце ему тъмою путь заступаше; нощь, стонущи ему грозою, птичь убуди. 8 9. Человѣкъ слазя съ одра своего,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
заступлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заступити 1), 3), 8). || засту/плено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
заступлення — я, с. Дія за знач. заступити … Український тлумачний словник
зміна — и, ж. 1) Перехід, перетворення чого небудь (перев. стану, руху, ознаки, властивості і т. ін.) у щось якісно інше; змінювання. 2) Заміна кого , чого небудь кимсь, чимось іншим. || Виправлення (в тексті твору, в мові твору і т. ін.). 3) Частина… … Український тлумачний словник
меритократія — ї, ж. 1) Влада, правління людей, що мають видатні здібності, яка (згідно з утопічною теорією деяких соціологів) має заступити капіталізм; соціальний прошарок, що складається з таких людей. 2) Форма суспільства, в якому успіхи в освіті та… … Український тлумачний словник