зараўці

предл. с род. п.

яки́й (що) заража́є; в знач. прил. зара́зливий, зара́зний

1) заразливий, заразний, заметливий, пошесний, чіпкий, перехідний. [Холера дуже заразна (Вовч. п.). Хороба заразлива. (Франко). Є хвороби пошесні, або заразливі (Кор.). Він (страх) стає чіпкою пошестю (Коцюб.). Кажуть, що віспа перехідна хвороба (Чигир. п.)]. -ная болезнь - заразлива (заразна, пошесна и т. д.) хороба или зараза, пошесть (-сти);

2) (переносно: увлекательный) заразливий, заметливий. [Не знали ви веселого сміху, заметливого реготу (Н.-Лев.)]. Дурные (плохие) примеры -тельны - за поганим прикладом і сам споганишся; лихий призвід - людям заохота; старі крутяться, а молоді учаться (Номис).

* * *

заразний; см. Заразительный 1 и Заразливый 1.

* * *

1) прил. зара́зний

2) в знач. сущ. зара́зний, -ого

I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;

2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.

II. см. под Из.

* * *

предл. с род. п.

1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́над

2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)

3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́ди

1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;

2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;

3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.

* * *

1) мисте́цтво; диал. шту́ка

2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рство

1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;

2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;

3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);

4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.

* * *

1) черво́ний

2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!

* * *

несов.; сов. - пом`очь

техн., несов. зара́внивать, сов. заровня́ть

- заравниваться

техн., несов. зара́внивать, сов. заровня́ть

- заравниваться

техн. заде́лка ( заравнивание), заде́лывание, зара́внивание

техн. заде́лывать ( заравнивать), зара́внивать

техн. заде́лывать, зара́внивать

техн. зара́щивание ( конца каната)

техн. вплета́ние, зара́щивание