Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

запахом

  • 1 благоухать

    пахнути, пахтіти, віддаватися запахом, дихати ароматом. [Квітки віддаються запахом на ввесь садок].
    * * *
    па́хнути, духмяні́ти, пахті́ти

    Русско-украинский словарь > благоухать

  • 2 аромат

    аромат, пах, запах, дух. -ы - пахощі. Издавать аромат - дихати, віддаватися ароматом, запахом.
    * * *
    арома́т, па́хощі, щів

    Русско-украинский словарь > аромат

  • 3 клевер

    бот. Trifolium конюшина, конячина, горішок (-шка), горішина, (зап.) комана, команка, команиця. [Малий Мирон любить упиватися солодким запахом росистої конюшини (Франко). На цім боці на толоці жовта команиця (Гол.)]. -вер белый, Trifolium repens L. - біла конюшина, білий горішок, сіре зілля, лишки. -вер красный, Trifolium pratense L. - червона конюшина, івасик, в'язіль (-зіля), дятловина, троян (-на), трой-зілля. -вер горный, Trifolium montanum - куряча лапка.
    * * *
    бот.
    конюши́на

    Русско-украинский словарь > клевер

  • 4 нежный

    1) (негрубый) ніжний, делікатний; тендітний; (мягкий) м'який; (ласковый, кроткий) лагідний. [Ніжна Навзікая, струнка дочка феакського царя (М. Рильськ.). Розбиті ніжні вороги (П. Тичина). Ніжний звук (Франко). Ніжний шелест молодих розмов (М. Рильськ.). Будем іти ми з тобою в ніжному вітрі до рання (Сосюра). Холод торкається делікатного дітського тіла (Коцюб.). Делікатні риси жінчиного обличчя (Грінч.). Кущ черемхи з медовим запахом білих делікатних китиць (Коцюб.). Показав мені трьох дітей, чистеньких, тендітних (Грінч.). Білі тендітні руки (Мирний). Осінь тендітна (Сосюра). Зорі лагідні, як очі дівочі (Л. Укр.)]. -ный взгляд - ніжний (прихильний, лагідний) погляд. -ный вкус - ніжний (делікатний, тонкий) смак. -ный голос - ніжний (делікатний) голос. -ная работа - делікатна (тонка) праця (робота). -ные речи - ніжні слова, ніжні розмови, ніжна мова. -ные слова - ніжні (милі) слова. -ная улыбка - ніжна (лагідна) усмішка (посмішка). -ные чувства - ніжні почуття. Лебяжий пух -нее всякой шерсти - лебединий пух ніжнішій (делікатніший, м'якший) за всяку шерсть;
    2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ніжний, тендітний, делікатний, (диал.) (в)утлий. [Прибита градом ніжна квітка (Л. Укр.). Ніжне коріння вода з його рідного ліжка вирвала (Грінч.). Нерухомо стояли стрункі берези, мов тендітні панночки в білих суконьках (Черкас.). Лямпа - річ тендітна: торкнеш возом - наробиш шкла (Васильч.). Тендітна лірика (О. Пчілка). Чи ти ба, який делікатний, - йому й слова не можна сказати! (Брацл.). Гречка вутла - боїться морозу (Лебединщ.). Дуже вутла жінка: аж кричить-розривається за родивом (Бердянщ.)]. -ный возраст, -ные лета - ніжний (делікатний) вік, ніжні літа. -ный пол - ніжний (тендітний) рід, жіноцтво. -ное растение - тендітна рослина, ніжна рослина. -ное тело сложение - тендітна будова тіла, тендітна статура;
    3) (чувствительный, чуткий) ніжний, чулий. [Ніжна душа (Крим.). З ніжним серцем, самотнім і чулим, до села я приїду (Сосюра). Ніжна лірика (Влизько). Материнські очі чулі (Франко). Лунала журливая, чула музика (Л. Укр.). З потоку гуків чулих серенада виринала (Л. Укр.)]. -ный слух - чулий (ніжний) слух;
    4) (любящий) ніжний. -ная мать - ніжна мати.
    * * *
    ні́жний; ( хрупкий) тенді́тний

    Русско-украинский словарь > нежный

  • 5 отпахивать

    I. отпахать
    1) кінчати, скінчити орати, оранку, переставати, перестати орати, оборатися. -хав, да за бороньбу - оборавшись, та й за боронування;
    2) відорювати, відорати. -нный - відораний [Відорана скиба]. -ся - відорюватися, відоратися, оборатися, (о мн.) пооборюватися. Мы совсем -лись и обсеялись - ми геть оборались і обсіялись.
    II. см. Пахнуть, Отдавать (запахом).
    III. отпахнуть (полу, занавеску) см. Распахнуть. -вать, -нуть (мух), -ся (от мух) - см. Отмахивать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - отпахн`уть
    відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти ( открывать); ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; (отстегивая, отвязывая) відпина́ти, відіп'я́ти и відіп'ясти́ и відіпну́ти; ( полу одежды) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти

    Русско-украинский словарь > отпахивать

  • 6 провонять

    1) что (действ. з.) - засмердіти, просмердіти, завоняти ще. [Засмерділи (завоняли) хату тютюном];
    2) чем (средн. з.) - за[про]смердітися, просмерднути чим. [Уже ввесь світ засмердівся тютюном (Грінч. II.)];
    3) (протухнуть) засмердітися, завонятися, затхнутися, просмерднути, притхнути; срв. Протухнуть. [М'ясо засмерділось (завонялось). Яйця затхнулись. Просмердла й ціла картопля, лежачи з гнилою (Н.-Вол. п.)]. Провонялый, провонявшийся чем - засмерджений, завоняний, просмердлий чим, за[при ]тхлий.
    * * *
    1) просмерді́тися, засмерді́тися; ( протухнуть) проту́хнути
    2) (наполнить, пропитать неприятным запахом) просмерді́ти, засмерді́ти

    Русско-украинский словарь > провонять

  • 7 пропитывание

    кого
    I. годування, прогодовування, харчування, прохарчовування, контентування кого.
    II. Пропитывание чем - насичування, напоювання, просякання, пересякання чим. -ние посуды кислым содержимым - закислювання, (запахом рыбы) сиростіння, (жиром) замащування.
    * * *
    просо́чування; промо́чування; наси́чування; просяка́ння

    Русско-украинский словарь > пропитывание

  • 8 пропитывать

    пропитать кого
    I. годувати, прогодувати, харчувати, прохарчувати, харчити, прохарчити, живити, поживити, контентувати, проконтентувати кого; см. ещё Прокармливать, Прокормить. [Гаразд не мали запорожці, чим себе поживити (Куліш)]. -ть кого из милости - годувати кого з ласки своєї, годувати кого ласкавим хлібом.
    II. Пропитывать, пропитать чем - насичувати и насичати, наситити, напоювати и напувати, напоїти чим. [Увечері квіти так насичують повітря пахощами, що аж дихати важко (М. Грінч.). Я вже ремінь, добре напував дьогтем (Борзенщ.)]. -ть посуду кислым содержимым - закислювати, закислити, (запахом рыбы) сиростити, засиростити, (жиром) замащувати, замастити, (доски олифой перед покраской) оліїти, пооліїти. Пропитанный - насичений, напоєний чим; закислений, засирощений; замащений чим, поолієний.
    * * *
    несов.; сов. - пропит`ать
    просо́чувати, просочи́ти; ( промачивать) промо́чувати, промочи́ти; ( напитывать) наси́чувати и насича́ти, насити́ти; ( ароматом) напа́хувати, напаха́ти; (перен.) пройма́ти, пройня́ти

    Русско-украинский словарь > пропитывать

  • 9 пропитываться

    пропитаться
    I. годуватися, прогодуватися, харчуватися, прохарчуватися, вихарчуватися, харчитися, прохарчитися, живитися, виживитися, контентуватися, проконтентуватися. [Багатий дивується, як убогий годується (Ном.). Аби сам вихарчувавсь (прохарчивсь), а продавати й не думай (Звиног.)].
    II. Пропитываться, пропитаться чем - просякати, просякнути, пересякати, пересякнути, насичуватися и насичатися, насититися, напоюватися, напоїтися, проходити, пройти чим, набиратися, набратися чого, чим, убирати, увібрати в себе що, всмоктувати, всмоктати в себе що; (только запахом) пропахатися, напахатися тим; (влагой) змокріти, навох(ну)ти; (известью) вапніти, звапніти; (переносно) перейматися, пере(й)нятися чим. [Одежа на йому просякла нафтою. Всі оповідання просякли авторських суб'єктивізмом (Крим.). Рукав на простріленій руці пересяк кров'ю. Повітря насичується димом. Кров'ю земля напоїлась (Рудан.). Одежа пройшла димом на пожежі. Сорочки не посохли, а дужче змокріли, бо вільгости набралися (Поділля). Руки ніби всмоктали в себе ті пахощі і тепер ніяк їх не позбудешся (М. Грінч.). Напахалась цибулею (Львів). Ґніт нафтою набереться, тоді горіти буде (Поділля). Де-далі сягатиме демократизація письменства, то глибше й дужче перейматиметься воно народніми основами (Єфр.)]. -ся липким чем - перелипнути чимсь. [Волосся у вогкій могилі гниллою пасокою перелипло (Крим.)]. Пропитавшийся чем - просяклий, пересяклий, насичений, напоєний чим; пропаханий, напаханий чим; (переносно) пере(й)нятий чим. [Перейнятий забобонами].
    * * *
    несов.; сов. - пропит`аться
    (чем) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти, наси́чуватися, насити́тися (чим); ( ароматом) напа́хуватися, напаха́тися (чим); ( впитывать в себя) набира́тися, набра́тися (чого); (перен.) пройма́тися, пройня́тися (чим)

    Русско-украинский словарь > пропитываться

  • 10 распространять

    несов.; сов. - распростран`ить
    1) поши́рювати, -рюю, -рюєш, поши́рити; ( распростирать) розпросто́рювати, -рюю, -рюєш, розпросто́рити

    \распространять ня́ть своё влия́ние — поши́рювати сві́й впли́в

    \распространять ни́ть предложе́ние — грам. поши́рити ре́чення

    2) (делать известным, доступным многим) поши́рювати, поши́рити, несов. ши́рити; (слухи, идеи) розповсю́джувати, -джую, -джуєш, розповсю́дити, -джу, -диш, (преим. неодобрительно) розпуска́ти, розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. порозпуска́ти, пуска́ти, пусти́ти

    \распространять ня́ть просвещёние — поши́рювати (ши́рити) осві́ту

    \распространять ня́ть слу́х — поши́рювати (ши́рити, розповсю́джувати, розпуска́ти, пуска́ти) чу́тку (поголо́ску, по́голос)

    3) (раздавать; продавать многим) розповсю́джувати, розповсю́дити, поши́рювати, поши́рити

    \распространять ни́ть воззва́ние — розповсю́дити (поши́рити) відо́зву

    4) (испуская, рассеивать вокруг) поши́рювати, поши́рити; (перен.: вызывать какое-л. чувство, настроение) виклика́ти, ви́кликати, -кличу, -кличеш; ( наполнять запахом) наповня́ти и напо́внювати, -нюю, -нюєш за́пахом, напо́внити за́пахом, ( ароматом) напа́хувати, -па́хую, -па́хуєш, напаха́ти, (несов.: испускать аромат) видиха́ти арома́т

    \распространять ни́ть ра́дость — и

    весе́лье — ви́кликати ра́дість і весе́лість (весе́лощі)

    \распространять ни́ть у́жас — нагна́ти жа́ху, ви́кликати жа́х

    буке́т \распространять ни́л в ко́мнате арома́т — буке́т напо́внив (напаха́в) кімна́ту арома́том

    Русско-украинский словарь > распространять

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»