Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

заметить

  • 1 заметить

    сов. от замечать

    Русско-украинский политехнический словарь > заметить

  • 2 заметить

    сов. от замечать

    Русско-украинский политехнический словарь > заметить

  • 3 заметить

    см. Замечать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > заметить

  • 4 замечать

    заметить
    1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];
    2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];
    3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;
    4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`етить
    1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́жити

    дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

    \замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

    2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти
    3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти
    4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити
    5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш

    Русско-украинский словарь > замечать

  • 5 лишний

    зайвий, залишній, лишній, (остающийся свободным) гулящий, забильний, (ненужный) непотрібний; срв. Излишний, Избыточный. [І Яремі дали коня зайвого з обозу (Шевч.). Давай вони зерном ділитися, от одно зерно зайве було (Казка). У мене ні сорочки залишньої немає, ні юпчини (Мирн.). Господи вишній, чи я в тебе лишній? (Номис). От сокира гуляща, візьми її (Сл. Гр.)]. -ние слова, разговоры - зайва мова, зайві балачки. [О, я зайвої мови не люблю (Черкащ.)]. -ние издержки - зайві витрати. Не -нее будет заметить - не зайве (не зайва річ) буде завважити. В этом сочинении много -него - у цім творі багато є зайвого (непотрібного). -ний раз - зайвий раз, ще раз. -ним быть - бути зайвим, узайві. [Привезли мого брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві (Г. Барв.)]. Он здесь -ний - він тут узайві, він тут зайвий. -ние брёвна в избе, -ние уши - ніч у хаті. [Казав би й більше, та ніч у хаті (Полт.)]. -нее брать - над міру (надто, надто багато, зайве) брати, (сильнее) дерти. -нее требовать - вимагати над міру (зайве); срв. Лишнее. -него пожелаешь, последнее потеряешь - за більшим поженись, то й останнього рішись. -нее говорить - себе вредить - зайва мова - собі шкода. -няя денежка карману не тяга - запас біди не чинить. У меня нет -них (свободных) денег - у мене немає зайвих, лежаних грошей.
    * * *
    ( избыточный) за́йвий; ( ненужный) непотрі́бний, даре́мний; ( свободный) ві́льний; ( дополнительный) додатко́вий

    Русско-украинский словарь > лишний

  • 6 необходимо

    нрч.
    1) конче, доконче, конечно, доконечно, невід[од]мінно, неминуче, (в филос. яз.) необхідно. -мо нужно - конче (доконче, неминуче, невідмінно, прикро) треба, (крайне -мо) до скруту треба, неминуча потреба. [Видання книжок для народнього читання, яких прикро було треба (Грінч.). Туди він не часто забігав: хіба вже до скруту чого треба (Мирний)];
    2) (сказ. безл. предл.) неминуче, конечно, доконечно, (в филос. яз.) необхідно, (нужно) треба, потрібно. [Бо неминуче - їхати туди (Крим.). Вам тепер сховатися конечно (Самійл.). Хоч хочете, не хочете, - треба привикати (Пісня). Свобода може співіснувати з абсолютною необхідністю, бо необхідно, щоб ми були вільні (Кандід)]. Кроме того -мо заметить, что… - крім того треба (потрібно) зазначити, що… Мне -мо его видеть - мені неминуче (конче) треба його бачити. -мо, чтобы он здесь остался - треба (конечно), щоб він тут зостався (залишився). -мо представить сведения - треба (конче треба) подати відомості.
    * * *
    1) нареч. необхі́дно; ( неизбежно) немину́че; ( непременно) неодмі́нно
    2) в знач. сказ. необхі́дно; ( очень нужно) ко́нче (доко́нче, доконе́чне, доконе́чно) тре́ба (потрі́бно)

    Русско-украинский словарь > необходимо

  • 7 правильно

    1) справедливо, правдиво, слушно. [Не знаю, чи воно справедливо, кажуть, що чума сильна йде (Чигир.)]. -но рассудить - справедливо, правдиво розміркувати, розважити. -но сказать, заметить - слушно сказати, завважити;
    2) правильно, поправно, регулярно, ретельно. -но писать - поправно писати. -но начертить - ретельно, поправно нарисувати (накреслити). -но чередоваться - регулярно чергуватися. Срв. Правильный.
    * * *
    нареч.
    1) пра́вильно; слу́шно; правди́во; справедли́во; попра́вно
    2) в знач. сказ. пра́вильно; ( именно так) слу́шно, справедли́во

    Русско-украинский словарь > правильно

  • 8 проглядывать

    I. проглядеть
    1) (пробегать глазом) переглядати, переглянути и перегле[я ]діти, проглядати, проглянути, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися що; см. Просматривать, Просмотреть 1. Прогляди счёт - переглянь, проглянь, продивись рахунок;
    2) что (пропускать, не заметив) - недоглядати, недоглянути и недогле[я]діти, недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, проґавити що; см. Просматривать, Просмотреть 2;
    3) (насквозь) проглядати, прогледіти, проглянути, (о мн.) попрогледжувати що, прогледітисд: крізь що, продивлятися, продивитися у що, (с отрицанием) чого. [Ой гаю-ж, мій гаю, густий, - не прогляну (Чуб.). Така гущиня, що й прогледіть не можна (Черн. г.). Усі вікна попрогледжувала (Г. Барв.). Хотіла продивитись їй у душу (Мирн.). Небо синє, чисте, - не продивитись його глибини (Мирн.)];
    4) -деть на кого, на что (известн. время) - продивитися на кого, на що якийсь час; см. Просмотреть 3 (под Просматривать). [Цілий вечір продивився на зорі];
    5) -дывать, -деть глаза - видивляти, видивити очі. [Очі видивила, виглядаючи (Свидн.). І ходив він, і стежив він, очі видивляв (Гр.-Григ.)].
    II. проглянуть (выглядывать) проглядати, проглянути, виглядати, виглянути, прозирати, прозирнути, (о солнце ещё: сквозь тучи) вискалятися, вискалитися, вис[ш]кирятися; вис[ш]киритися. [І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Шевч.). У темному волоссі прозирає срібло (Грінч.). Із хмари прозирнуло сонце (Куліш). То хмарно, то вискириться сонце (Вовч. п.). То дощ, то вискалиться]. Луна -нула из-за облака - місяць прозирнув (про[ви]глянув) з-за хмари. Досада -вает в его словах - досада прозирає з його слів.
    * * *
    I несов.; сов. - прогляд`еть
    1) ( просматривать) перегляда́ти, перегля́нути и перегля́діти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися
    2) (что - несов.: не заметить) недогля́нути, недогля́діти (чого, що), недоба́чити (чого); ( пропустить) пропусти́ти, промину́ти (що)
    3) (несов.: глядеть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], продиви́тися

    прогляде́ть [все] глаза́ — ви́дивити [всі] о́чі

    II несов.; сов. - проглян`уть
    прогляда́ти, прогля́нути, прозира́ти, прозирну́ти

    Русско-украинский словарь > проглядывать

  • 9 услышать

    1) почу́ти, учу́ти, зачу́ти; ( прослышать) прочу́ти, перечу́ти; ( расслышать) дочу́ти, дочу́тися
    2) ( почувствовать) почу́ти, учу́ти, зачу́ти; ( заметить) відчу́ти

    Русско-украинский словарь > услышать

См. также в других словарях:

  • ЗАМЕТИТЬ — ЗАМЕТИТЬ, замечу, заметишь, совер. (к замечать). 1. кого что и без доп. Увидеть, обратить внимание на кого что нибудь. Я заметил в толпе высокого рослого мужчину. Заметить надвигающуюся тучу. Ты заметил, как она побледнела? || что и без доп.… …   Толковый словарь Ушакова

  • заметить — См. запоминать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. заметить обнаружить, найти, подметить, отметить, приметить, заприметить, усмотреть, наблюсти; отметить, запоминать,… …   Словарь синонимов

  • ЗАМЕТИТЬ — ЗАМЕТИТЬ, ечу, етишь; еченный; совер. 1. кого (что) и с союзом «что». Увидеть, обнаружить. З. парус на горизонте. З., что слушатели устали. З. за учеником склонность ко лжи. 2. кого (что). Отметив в уме, запомнить, обратить внимание на кого что н …   Толковый словарь Ожегова

  • заметить — отсутствие • восприятие …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • заметить — ме/чу, ме/тишь, ме/тят, сов.; замеча/ть, нсв. 1) (кого/что) Увидеть, обнаружить; обратить внимание на кого л. или что л. Заметить падающую звезду. Заметить едва уловимый жест. Заметить ошибку в тексте. Нас успели заметить. Кто то из японцев… …   Популярный словарь русского языка

  • заметить — I.     ЗАМЕЧАТЬ/ЗАМЕТИТЬ     ЗАМЕЧАТЬ/ЗАМЕТИТЬ, бросать/бросить, вставлять/вставить, сов. обронить, сов. проронить, ронять/уронить, разг. буркать/буркнуть, разг. ввертывать/ввернуть, разг., неодобр. вякать/вякнуть II. заметность …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • заметить — ▲ воспринять ↑ определенный, фрагмент, информация заметить воспринять какую л. деталь при восприятии информации (# ошибку). подметить. заприметить. приметить. уловить (# насмешку). обратить внимание. поделиться наблюдением каким. ускользнуть от… …   Идеографический словарь русского языка

  • заметить себе — См …   Словарь синонимов

  • заметить — заметка, см. метить …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Заметить — сов. перех. и неперех. разг. 1. Вставить замечание в разговор, сказать несколько слов мимоходом, вскользь. 2. см. тж. замечать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • заметить — заметить, замечу, заметим, заметишь, заметите, заметит, заметят, заметя, заметил, заметила, заметило, заметили, заметь, заметьте, заметивший, заметившая, заметившее, заметившие, заметившего, заметившей, заметившего, заметивших, заметившему,… …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»