-
1 залікувати
= залікуватися; док. див. заліковувати, заліковуватися -
2 залікувати
зале́чивать, залечи́ть -
3 залікувати
пазагойваць -
4 заліковувати
-
5 залікуватися
-
6 кувати
Ito forge, to work, to beat, to hammer; ( підковувати) to horseshoe, to shoeIIкувати залізо — to forge, to work, to hammer iron
( про зозулю) to ( cry) cuckoo -
7 zaleczyć
залікувати -
8 залечивать
залечить1) загоювати, загоїти, згоювати, згоїти, вигоювати, вигоїти, залічувати, залічити (напр. рану), (о мног.) позагоювати, погоїти що. [А ран його не згоїш за все своє життя (Грінч.). Всі муки згою (Самійл.). Залічили в серцях наших великую рану (Макс.)];2) кого (уморить леченьем) - заліковувати, залікувати, залічити (на смерть) кого, (вульг.) законовалювати, законовалити кого. Залеченный - загоєний, згоєний, залічений; залікований (на смерть).* * *несов.; сов. - залеч`итьзаліко́вувати, залікува́ти и мног. позаліко́вувати; (рану, язву) заго́ювати, заго́їти, -го́ю, -го́їш и мног. позаго́ювати и пого́їти, сов. диал. зго́їти -
9 пазагойваць
загоїтизалікувати -
10 пазагойваць
загоїтизалікувати -
11 дэмир
залізо, залізний СБ, П-СК; дэмир ағачы залізне дерево, залізняк К; дэмир дӧг- кувати залізо СК; дэмир йӱрек залізне серце Б; дэмир йӱрекли з залізним серцем, жорстокий К; дэмир парчачых шмат заліза У; дэмирдэн дэмир добірне залізо СЛ; пор. тэмир, див. дэмирйол. -
12 ковать
1) кувати и (реже) кути (кую, куєш), (преимущ. о холодной ковке) клепати (-паю, -паєш и клеплю, -плеш), (выковывать) виковувати що. [Ой, ковалю, ще й ти, коваленьку, чом не куєш заліза тоненько? (Гнід.). Князь Борис усе плуги кував та людям давав (Номис). Важкі його удари нас кують мов те залізо (Франко). У тій кузні коваль клепле (Франко)]. -вать гвозди, подковы - кувати (виковувати, виробляти) цвяхи (цвяшки, гвіздки), підкови. -вать жорнов - насікати млиновий камінь (и жорно). -вать в два, в три молота - кувати в два, в три молоти. Куй железо, пока горячо - коваль клепле, поки тепле; куй залізо, коли гаряче (Приказки);2) (подковывать) кувати (кути), підковувати кого. [Я бачила, хтось до вас строкатого коника приводив кути (М. Вовч.)];3) (о мерных ударах, голосе) кувати (кути), (о мерном трещанье шашня, сверчка, кузнечика и т. п.) с[ц]вірчати, співати, тріщати. [З грубих голосів виривається й кує, як у дзвоник, молодий, приємний контральто (Васильч.). Цілу ніч співа цвіркун, і спать не дає (Звин.)]. Кованный, прич. - кований, кутий, клепаний; підкований.* * *кува́ти; ( подковывать) підко́вувати; ( заковывать) зако́вувати -
13 кандалы
1) кайдани (-нів) (в прям. и перен. знач.), соб. кайдання, диал. кайданиці (-ниць) (Шух.), ум. кайданики, кайданочки (-чків), соб. кайданнячко; заліза (иногда залізо, соб. заліззя), закови (-вів), (путы) пута (р. пут). [Угору руки підіймали, кайданами забряжчали (АД. І.). Поховайте та вставайте, кайдани порвіте (Шевч.). Визволення людини з усіх пут і кайданів (Єфр.). Нудився наш Левко у залізах, сидячи в холодній (Квітка). Бути-ж мені у неволі, у залізі, у заковах (Пісня)]. -лы ручные, ножные - кайдани на руки, на ноги или ручані, ножані кайдани. -лы ручные - (зап.) кайданки (-нок) (Голов.). -лы замочные, глухие - кайдани замикані, кайдани заклепані. Забить в -лы кого - забити, закувати и закути в кайдани кого, у заліза взяти кого. Заковывать в -лы - заковувати, кувати в кайдани, в заліза кого. Надеть -лы на кого - кайдани надіти на кого, у заліза, у кайдани узяти кого. [Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре (Федьк.)]. Налагать -лы на кого - в кайдани кувати кого, накладати заліза на кого. [Накладай на нього заліза, щоб знов не втік (Тобіл.)]. Попасть в -лы - впасти в кайдани. Отбить -лы (снять самовольно) - розбити кайдани. Снять -лы - зняти кайдани з кого. [Не міг зняти кайдани важкі (Ворон.)]. Думу в -лы не забьёшь - думку в кайдани не закуєш;2) (тяжкая обязанность) неволя, ярмо, кормига.* * *кайда́ни, -нів -
14 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
15 rate
1. n1) норма; розмірrate of production — а) норма виробітку; б) продуктивність
2) ставка; тариф; такса; розцінкаthe R. — облікова ставка Англійського банку
rate of discount — облікова ставка, обліковий відсоток
3) фін. курсthe rate of exchange — валютний курс; вексельний курс
4) ціна; оцінкаat an easy rate — а) недорого, дешево; б) перен. легко, без зусиль
5) pl зал. вантажний тариф6) швидкість, темпrate of advance — військ. темп наступу
rate of fire — військ. швидкість стрільби; режим вогню
7) відсоток; частка; коефіцієнт; пропорція; ступінь8) пайок; порція9) розряд, сортof the first rate — першокласний, найкращий
10) місцевий (муніципальний, комунальний) податок; збір на місцеві потреби12) спосіб дії; манера13) інтенсивність; потужністьradiation rate — фіз. інтенсивність випромінювання
exposure rate — фіз. потужність опромінювання
14) частотаpulse rate — мед. частота пульсу
15) спорт. розряд18) тех. витрати (води тощо)at any rate — в усякому разі; принаймні
not at any rate — ні в якому разі; нізащо
at this rate — таким чином, так
at that rate — у такому разі; якщо це так
at all rates — а) в будь-якому разі, що б то не було; б) за будь-яку ціну; будь-якими засобами
2. v1) оцінювати; розцінювати; обчислювати2) цінуватиto rate smb., smth. high — високо цінувати когось, щось
3) таксувати, тарифікувати4) підраховувати, перераховувати5) вважати, розглядати6) вважатися, розглядатися7) обкладати місцевим податком8) амер. ставити оцінку; оцінювати знання9) розм. заслуговувати10) визначати клас, категорію (автомобіля тощо); класифікувати14) регулювати, вивіряти (годинник)15) виносити догану; вичитувати, лаяти, сварити, давати прочуханаto rate at smb. — кричати на когось
* * *I [reit] n1) норма; розмірcrime rate — показник /індекс, статистика/ злочинності
rate of production — норма виробітку;; продуктивність
2) ставка, тариф; такса; розцінкаthe Rate — eк. дисконтна ставка банку Великої Британії
rate of discount — eк. дисконтна ставка, обліковий відсоток; ставка дисконту
rate of duty — ставка мита; eк. курс
the rate of exchange — валютний курс; обмінний курс; ціна; оцінка; pl; зaл. вантажний тариф
3) швидкість, темпrate of sailing — мop. швидкість ходу ( судна)
4) відсоток, частка; коефіцієнт; пропорція; ступіньrate of reproduction, reproduction rate — eк. коефіцієнт відтворення
rate of return — eк. рентабельність, норма рентабельності
5) розряд, ґатунок, сортof the first rate — першокласний; найкращий; штиб
6) місцевий, муніципальний, комунальний податок; збір на місцеві потреби ( у Великій Британії)7) aмep. оцінка ( у школі)8) спосіб, спосіб дії; манера9) cпeц. інтенсивність; потужністьexposure rate — фiз. потужність опромінення
rate of work — інтенсивність роботи, потужність
10) cпeц. частотаpulse rate — мeд. частота пульсу; елк. частота ( повторення) імпульсів
11) cпopт. розряд12) мop. клас ( торгового судна); icт. ранг ( корабля); ( rate rating I 6)13) ( про годинник) хід; добове відставання; прискорення за добу14) тex. витрата ( води)II [reit] vat any rate — у всякому разі; щонайменше
1) ( часто at) оцінювати, здійснювати оцінювання; обчислювати; цінувати, розцінювати, оцінювати; cпeц. таксувати, тарифікувати2) ( часто as) вважати, розглядати; думати, гадати; вважатися, розглядатися3) pass обкладати місцевим податком; оцінювати для встановлення ставки місцевого податку або страхової премії4) aмep. ставити оцінку ( учневі), оцінювати знання6) aмep. ( заслужено) користуватися чим-небудь; мати право на що-небудь; займати привілейоване положення7) мop. визначати клас (корабля, автомобіля); встановлювати категорію; класифікувати; мати яку-небудь категорію, клас; надавати клас, звання ( морякові); мати клас, звання ( про моряка)8) регулювати, вивіряти ( годинник)III [reit] vвисловлювати догану; вичитувати, шпетити, сварити ( кого-небудь) -
16 tariff
1. n1) тариф2) розцінка; прейскурант2. v1) включати у тариф2) визначати ціну (розцінку)* * *I ['tʒrif] n1) тарифpreferential [protective] tariff — заступницький /протекціоністський/ тариф
retaliatory tariff — каральний тариф; репресивні мита; мито ( customs tariff); hostile tariff митний /тарифний/ бар'єр; умови торгівлі
most-favoured-nation tariffs — eк. умови найбільшого сприяння ( у торгівлі)
2) розцінка; прейскурантII ['tʒrif] v2) установлювати ціну, розцінку -
17 оковы
1) кайдани, заліза (мн.) (реже) залізо, соб. заліззя, закови, (залізні, кутії) пута, окови. Срв. Кандалы. В -вах - у кайданах, у заліззю;2) неволя, ярмо, кормига. Попасть в - вы - впасти в кайдани. Налагать -вы - в кайдани кувати кого, накладати пута, ярмо на кого. Сбросить с себя -вы - порвати (розбити) кайдани (пута), скинути ярмо.* * *1) око́ви, род. п. око́в; зако́ви, зако́в, -у; ( кандалы) кайда́ни, -нів; ( железы) залі́за, -лі́з, залі́зо; ( путы) пу́та, род. п. пут2) перен. кайда́ни, око́ви, зако́ви, пу́та -
18 reduce
v1) знижувати; зменшувати; скорочуватиto reduce temperature — знижувати (збивати) температуру
2) послаблювати, полегшувати3) худнути, додержувати дієти, щоб схуднути4) спричинювати схуднення, виснажуватиreduced almost to nothing — худий, як тріска
5) перетворювати, обертати (на щось)to reduce to ashes — спалити дощенту, спопелити
6) дати лад, навести порядок; упорядкувати; систематизуватиto reduce to order — навести порядок, упорядкувати
7) доводити (до певного стану)8) зводити (до чогось)9) знижувати в посаді (у званні)to reduce to the ranks — військ. розжалувати в рядові
10) примушувати, змушувати11) підкоряти, підпорядковувати; перемагати12) військ. подавляти (вогневу точку)13) стримувати (гнів, бажання)14) спрощувати15) укорочувати, підкорочувати17) відновлювати18) фон. редукувати; послаблювати19) тех. подрібнювати; розмелювати20) розводити (фарбу тощо)21) фот. зменшувати щільність (негатива)22) хім. розкисляти* * *[ri'djuːs]v(to)1) знижувати; зменшувати; скорочувати2) послабляти, зменшувати3) худнути; дотримуватися дієти для схуднення; викликати схуднення, виснажувати4) перетворювати, обертатиto reduce to ashes — спалити вщент; переводити, перетворювати (в інші, більш дрібні міри, одиниці); мaт. скорочувати, перетворювати; зводити
5) приводити (у певну систему, порядок)6) доводити ( до якого-небудь стану); зводити ( до чого-небудь)7) понижувати в посаді, званніto reduce to the ranks — вiйcьк. розжалувати в рядові
8) примушувати, змушувати9) скоряти, підкоряти собі, перемагати; вiйcьк. подавляти ( вогневу точку)10) спрощувати ( що-небудь); мaт. зводити /перетворювати/ до більш простого вигляду11) укорочувати; скорочувати, урізати12) мeд. вправляти ( вивих); виправляти положення уламків кістки14) гpaм. редукувати, послабляти15) тex. подрібнювати; розмелювати18) метал. розкисняти; xiм. відновлювати19) cпeц. перераховувати показники на нормальну температуру е тиск -
19 заковывать
заковать1) (в цепи) заковувати кувати, закувати, закути (в кайдани), брати, узяти в заліза, (о мн.) позаковувати кого. [І сміє нас кувати у кайдани (Грінч.)]. Закованный - закутий, закований, кутий. [Він у темниці, в кайдани закутий (Л. Укр.). І коліна одпочинуть, кайданами куті (Шевч.)];2) безл. -вало - взяло морозом дуже, с[за]кувало, (о мн.) позаковувало (морозом). [Землю закувало більш як на аршин. Ставки наші так позаковувало, що коли-б і риба не погинула];3) (лошадь) заковувати, закувати (коня), (о мн.) позаковувати (коні). [Недотепний коваль закував коня, - тепер шкутильгає].* * *несов.; сов. - заков`атьзако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, закува́ти и заку́ти и мног. позако́вувати; ( в кандалы), ско́вувати, скува́ти, забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти, кува́ти несов., око́вувати, окува́ти и оку́ти -
20 приискивать
приискать пришукувати, пришукати, підшукувати, підшукати, вишукувати, вишукати кого, що, чого; прибирати, прибрати чого (напр., способу якого); (путём расспросов) напитувати, напитати; (путём высматривания) наглядати, глядіти, нагледіти. -кать - см. ещё Найти. [Пришукав собі жінку до мисли. Глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Напитав собі роботу]. -кать кому место, комнату - під[при]шукати, знайти кому посаду, кімнату. -вать, -кать средства к пропитанию - під[ви]шукувати, під[ви]шукати засоби на прожиток. Приисканный - пришуканий, під[ви]шуканий, знайдений, напитаний, нагледжений. У нас -кана железная руда - у нас знайдено залізну руду. -ться - при[під]шукуватися, при[під]шукатися, вишукуватися, вишукатися, (сов.) знайтися. -кался мастер - знайшовся майстер.* * *несов.; сов. - прииск`атьпідшу́кувати, підшука́ти; пришу́кувати, пришука́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
залікувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
залікувати — див. заліковувати … Український тлумачний словник
залікований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до залікувати 1). || заліко/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
залікування — я, с. Дія за знач. залікувати … Український тлумачний словник
кувати — I кую/, кує/ш, недок., перех. 1) також без додатка. Б ючи молотом по металу (перев. розжареному) або натискаючи пресом, надавати йому потрібної форми. || Обробляючи метал молотом або пресом, виготовляти що небудь; виковувати (у 1 знач.). 2)… … Український тлумачний словник
залічати — лічам, лічаш, Рс. Лікуючи домашніми засобами, підлікувати … Словник лемківскої говірки
загоїти — залікувати … Лемківський Словничок
гоїти — 1) (виліковувати пошкодження на тілі), загоювати, загоїти, заживляти, заживити; заліковувати, залікувати (за допомогою ліків, лікування); підгоювати, підгоїти (трохи, частково) 2) див. лікувати … Словник синонімів української мови
позаліковувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Залікувати все чи багато чого небудь. 2) розм. Неправильно лікуючи, довести до смерті всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
гоїти — го/ю, го/їш, недок., перех. 1) Заліковувати пошкодження на тілі. 2) кого, рідко. Те саме, що лікувати … Український тлумачний словник