-
1 заключать
-
2 заключать
-
3 заключать
заключить1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнювати, в'язнити, ув'язнити, зачиняти, зачинити, замикати, замкнути, завдавати, завдати, закидати, закинути, засаджувати, засадити (до в'язниці, у в'язницю), (фамил.) запакувати кого. [Нашого національного генія і кращих наших людей завдавав у неволю (Грінч.). Давно Марусю зачинено? - Та вже третій тиждень!];2) (в себе) містити, вміщати, вмістити що в собі, обіймати, обняти собою, мати в собі, (стар.) замикати в собі. [Книжка обіймає собою двадцять аркушів];3) что из чего - виводити, вивести що з чого, робити, зробити висновок, висновувати, виснувати з чого. [З цього можна вивести (виснувати), що…];4) кінчати, скінчити, закінчати, закінчити. [Свою промову він закінчив такими словами];5) (условие, договор, контракт) складати, скласти, робити, зробити, писати, написати, підписувати, підписати (умову, договір (рядну), контракт), брати, узяти контракт з ким; (уславливаться, особ. устно) умовлятися, умовитися, договорятися, договоритися з ким. [Сьогодні складаємо умову з видавництвом. Ніхто з богом контракту не брав (Номис)]. -чать мир, перемирие - замиряти(ся), замирити(ся), вчиняти, вчинити замирення, складати, скласти мир. [Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив? (Дума)]. -чить союз - зав'язати спілку, вступити в спілку з ким. [Ображено мого державця, й він за це порве зав'язаную спілку (Грінч.)]. -чать, -чить в скобки - брати, взяти щось у дужки. -чить счёт(ы) - замкнути рахунки. -чать форму, тип. - слюсувати, заслюсувати форму. Заключённый - ув'язнений; вміщений; виведений, виснуваний, зроблений; складений, підписаний; (о мире, перемирии) вчинений, складений; (тип.) заслюсований.* * *несов.; сов. - заключ`ить2) ( помещать внутрь) поміща́ти, помісти́ти, -міщу́, -мі́стиш\заключатьть в ско́бки (в кавы́чки) — бра́ти, узя́ти в дужки́ (в лапки)
\заключатьть в объя́тия — обніма́ти, обня́ти, -німу́, -ні́меш, обійма́ти, обійня́ти, хапа́ти, схопи́ти (ухопи́ти) в обі́йми
3) (несов.: содержать в себе) місти́ти (міщу́, мі́стиш)4) ( делать вывод) виво́дити, -во́джу, -во́диш, ви́вести, -веду́, -веде́ш, роби́ти (-блю́, -биш) ви́сновок, зроби́ти ви́сновок, висно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, ви́снувати5) (заканчивать, завершать) закі́нчувати, закінчи́ти, заве́ршувати, заверши́ти6) (договор, мир) уклада́ти, укла́сти (укладу́, укладе́ш), склада́ти, скла́сти -
4 заключить
-
5 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
6 таить
1) таї́ти; ( скрывать) хова́ти, прихо́вувати, кри́ти; ( сдерживать - о дыхании) тамува́ти; ( прятать) хорони́ти; (иметь, заключать в себе) місти́ти\таить в себе́ — таї́ти (хова́ти, прихо́вувати, кри́ти) в собі́; (иметь, заключать) місти́ти [в собі́]; ма́ти
\таить дыха́ние — таї́ти (тамува́ти) дух (ві́ддих, ди́хання)
\таить мечты́ от кого́ (перед кем) — таї́ти (прихо́вувати, кри́ти, хова́ти) мрі́ї від ко́го, хова́тися (таї́тися, кри́тися) з мрі́ями від кого
2) (прятать, укрывать кого-л.) хова́ти, прихо́вувати, перехо́вувати -
7 заключить
сов. от заключать -
8 заключить
сов. от заключать -
9 договаривать
договорить1) (кончать речь) договорювати, договорити, доказувати, доказати, домовляти, домовити;2) (заключать условие) договоряти кого, годити, загодити кого, домовляти, домовити кого, єднати, поєднати, під'єднати, ладнати, рядити, порядити, підрядити, срв. Договариваться. [Договорили і попа (Котл. Енеїда II). Сина женю, то оце ходили батюшку годити. - А я вже загодив. Не страшно женитися, а страшно попа єднать. Пішов майстрів ладнати. Чи не ви рядите під хуру? Я вже й візника на взавтра порядив]. Договоренный - договорений, згоджний, поєднаний, поряджений.* * *несов.; сов. - договор`итьдогово́рювати, договори́ти, домовля́ти, домо́вити; ( досказывать) дока́зувати, доказа́ти -
10 договор
договір (р. -вору), а оттенки: (условие) умова, (соглашение) умовини, угода, (контракт) ряд, рядна (р. -ної), рядні, пакта (р. -тів), контракт, трактат. [Показав-би, що з Богданом були договори не для того (Рудан.) Виконано всі умови того договору. Переяслівська умова 1654 р. Наняли землю на три роки і підписали умову. Свої умовини ламають. Із греками - зовсім не варварську рядну вони написали (Куліш). Вимушені в ляхів пакта (Куліш). Скажи, чи в нас у шлюбному контракті стоїть, щоб я твоїх не знала тайн? (Куліш)]. Заключать договор - складати умову (договір). Нарушить, расторгнуть договор - зламати (зірвати, скасувати) умову (договір), відкинутися від умови, від договору.* * *до́говір, -вору и догові́р, -во́ру, уго́да; ( уговор) умо́вазаключа́ть \договор — уклада́ти (склада́ти) до́гові́р (уго́ду)
-
11 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
12 заключаться
заключиться1) кінчатися, скінчитися [Так кінчаються всі наші розмови];2) міститися (вміщатися), вміститися в чому, складатися з чого. [У цьому міститься вся їхня мудрість];3) полягати, лежати в чому. [Завдання суспільства полягає в тому, щоб помагати особі в боротьбі за існування (Наш). Вага такого поділу лежить у його практичній зручності (Єфр.)]. Дело -чается в том - справа полягає в тому;4) стр. з. - ув'язнюватися; складатися, підписуватися и т. п.; срв. Заключать 1 и 5. Брак -тся в загсе - шлюб беруть у загсі, шлюб записується в загсі.* * *1) ( содержаться) місти́тися (мі́ститься)2) (состоять в чём-л.) поляга́ти3) (заканчиваться, завершаться) закі́нчуватися, -чується, заве́ршуватися4) ( помещаться) поміща́тися5) (о договоре, условии) уклада́тися, склада́тися6) ( в тюрьму) ув'я́знюватися, -нююся, -нюєшся -
13 запродавать
запродать1) (заключать предварит. условие продажи) запродувати, запродати. [Весною запродав садок (Поділля)];2) (продавать окончательно) запродувати, запродати кого, що кому, продавати, продати, (о мног.) позапродувати, попродати. [Ой коню мій, коню вороненький, я-ж тебе запродав за Дунай бистренький (АД.). Тому доля запродала од краю до краю, а другому оставила те, де заховають (Шевч.). Радіє князь, запродує з половою жито (Шевч.)]. Запроданный - запроданий, проданий. -ться - запродуватися, запродатися, бути запроданим, проданим. [Вже з осени запродується врожай другого году (Дом.). Чорт каже до нього: запродайся мені (Драг.)].* * *торг.; несов.; сов. - запрод`атьзапро́дувати и запродава́ти, запро́дати, и запрода́ти и мног. позапро́дувати -
14 контракт
контракт (-ту), договір (-вору), умова. Заключать, -чить -ракт - складати, скласти умову, робити, зробити контракт (договір), умовлятися, умовитися, договорятися, договоритися, брати, взяти контракт з ким. [Ніхто з богом контракту не бере (Номис)]. По -ту - за контрактом, за договором, за умовою. -кты (февр. ярмарка в Киеве) - контракти (- тів), контрактовий ярмарок (-рку).* * *контра́кт, -у -
15 контрактовать
1) (кого) контрактувати, законтрактовувати, рядити, підряджати кого; робити контракт (договір), умовлятися з ким; срвн. Законтрактовывать, Подряжать и Контракт заключать;2) (что) наймами що; (покупать) купувати що за контрактом (за договором, за умовою).* * *контрактува́ти -
16 контрактоваться
1) (о договаривающихся сторонах): а) (взаимн. з.) робити контракт (договір), умовлятися з ким; срвн. Контракт заключать; б) (возвр. и стр. з.) законтрактовуватися, рядитися, підряджатися;2) (о вещах, товарах) найматися, бути найманим; (покупаться) купуватися, бути купованим за контрактом (за договором, за умовою).* * *контрактува́тися -
17 мириться
миритися, (состоять в мире) мирити, (вступать в соглашение) годитися, погоджуватися и погоджатися, згоджуватися и згоджатися, лагодитися, ладнатися, ладитися, єднатися з ким, з чим, до згоди приходити з ким; (примиряться с чем) миритися, примирятися, погоджуватися з чим; (заключать мир) миритися, замиряти(ся) з ким. [А вже після бійки були-б мирилися (Крим.). Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Сл. Гр.). Згоджаються, як вода з соломою в ринці (Франко). Лагодимося, нівроку, як кіт з собакою (Сл. Гр.). Він мовчки примирявся з цим фактом (Крим.)]. Не -рюсь я с этим решением - не погоджуюся (не мирюся) я з цією постановою (ухвалою), (с приговором) з цим вироком.* * *мири́тися -
18 обнимать
обнять (об'ять)1) обій[ні]мати, обійняти, обняти, (о мног.) пообіймати, пригортати, пригорнути кого, що, (о мног.) попригортати;2) (охватывать) о(б)гортати, о(б)горнути, (о)повивати, (о)повити що чим, обій[ні]мати, обійняти, обняти, о(б)хоплювати, о(б)хопити що чим. [Надія на щастя усе повиває (Грінч.). Принципом краси не можна охопити всіх потреб людського духу (Єфр.)];3) (умом, мыслями) - см. Постигать;4) (о поре) - см. Заставать;5) (о пространстве) - см. Занимать. Обнять друга - об(ій)няти приятеля. Мрак -нял землю - морок о(б)горнув (оповив) землю. Философия -мает все науки - філософія охоплює усі науки. Меня об'ял ужас - жах охопив мене. Этого дерева в три обхвата не обоймёшь - цього дерева не охопиш у три обійми(ща). Об'ять необ'ятное - осягти неосяжне. Обнятый -1) об(ій)нятий, пригорнутий;2) о(б)горнутий, (о)повитий, об(ій)нятий, охоплений.* * *несов.; сов. - обн`ять1) ( заключать в объятия) обійма́ти, обійня́ти и пообійма́ти, обніма́ти, обня́ти и пообніма́ти; ( охватывать) обгорта́ти, обгорну́ти2) ( охватывать собой) охо́плювати, охопи́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти; (окутывать, обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти3) (перен.: постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́4) ( захватывать - о чувствах) обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, охо́плювати, охопи́ти, повива́ти, пови́ти, оповива́ти, опови́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, огорта́ти, огорну́ти, перейма́ти, перейня́ти, пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти -
19 сговаривать
несов.; сов. - сговор`ить1) ( заключать помолвку) заруча́ти, заручи́ти, -ручу́, -ру́чиш, змовля́ти, змо́вити, -влю, -виш, несов. єдна́ти\сговаривать ри́ть за кого́ — заручи́ти з ким, змо́вити за ко́го
2) ( уговаривать) умовля́ти, умо́вити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( нанимать) домовля́ти, домо́вити3)\сговариватьво́рено — сов. домо́влено; ( договорились) домо́вилися, умо́вилися
с ним не \сговаривать ри́шь — з ним не згово́риш (не збала́каєш)
-
20 совершать
несов.; сов. - соверш`ить1) ( делать) роби́ти, -блю́, -биш, зроби́ти, чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти; ( производить) прова́дити, -джу, -диш, провести́, -веду́, -веде́ш; (преим. о чём-л. дурном) ко́їти, ско́їти, сов. споді́яти; ( осуществлять) зді́йснювати, -нюю, -нюєш, здійсни́ти; ( исполнять) вико́нувати, -ную, -нуєш, ви́конати; (несов.: вершить) верши́ти\совершатьть нападе́ние — учиня́ти, учини́ти (роби́ти, зроби́ти) на́пад
ши́ть переворо́т — учини́ти (зроби́ти, здійсни́ти) переворо́т
\совершать ши́ть перелёт — зроби́ти перелі́т
\совершать ши́ть покуше́ние — зроби́ти (учини́ти) за́мах
\совершать ши́ть преступле́ние — учини́ти зло́чин
2) (заключать - об условии, договоре) канц. склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш), уклада́ти, укла́сти3) ( об обряде) справля́ти, спра́вити, -влю, -виш и мног. посправля́ти; ( о богослужении) пра́вити несов., відправля́ти, відпра́вити и мног. повідправля́ти
Страницы
- 1
- 2
См. также в других словарях:
заключать — ЗАКЛЮЧАТЬ, заключаю, заключаешь, несов. (к заключить) (книжн.). 1. кого что. Помещая куда н. под запор, лишать свободы. Всех заподозренных в причастности к убийству заключают под стражу. Заключать в тюрьму. Заключать в крепость. 2. без доп.… … Толковый словарь Ушакова
заключать — Выводить (следствие), сделать вывод (заключение), строить умозаключение; запирать, заточать (в тюрьму, в монастырь), сажать в тюрьму, брать под стражу, арестовать. Ср … Словарь синонимов
ЗАКЛЮЧАТЬ — ЗАКЛЮЧАТЬ, заключить кого, что, | окружать или ограждать вокруг; | запирать, брать под стражу; | окончить, повершить; | утверждать, решать; | выводить следствие, делать вывод; | содержать в себе. Город заключен в стенах. Поосудамые заключены в… … Толковый словарь Даля
заключать — ЗАКЛЮЧИТЬ 1, чу, чишь; чённый ( ён, ена); сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
заключать — делать вывод — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия Синонимы делать вывод EN infer … Справочник технического переводчика
заключать — договор заключить • действие заключать договор • действие заключать мировое соглашение • действие заключать сделки • действие заключить договор • действие заключить мирный договор • действие заключить мировое соглашение • существование / создание … Глагольной сочетаемости непредметных имён
заключать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я заключаю, ты заключаешь, он/она/оно заключает, мы заключаем, вы заключаете, они заключают, заключай, заключайте, заключал, заключала, заключало, заключали, заключающий, заключаемый, заключавший,… … Толковый словарь Дмитриева
заключать (2) — (помещать куда л.). Искон. Преф. производное от ключати «запирать, заключать» (от ключ ( … Этимологический словарь русского языка
заключать — , заключение Заключать в себе (сов. нет; книжн.) содержать в себе. Письмо заключало в себе очень важные сведения. В заключение (книжн.) под конец, в качестве заключительного момент. В заключение выслушайте последнюю новость … Фразеологический словарь русского языка
заключать сделку — заключать соглашение, сговариваться, столковываться, ударять по рукам, заключать договор, достигать договоренности, бить по рукам, договариваться, достигать соглашения, ручкаться, приходить к соглашению Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
заключать в капсулу — заключать в камеру — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы заключать в камеру EN encapsulate … Справочник технического переводчика
