-
101 незаконно заимствовать
Русско-английский большой базовый словарь > незаконно заимствовать
-
102 entlehnen
-
103 позаимствовать
-
104 брать
1. assume2. chargedвзял ответственность; брал ответственность — took charge of
брать на хранение; принимать управление — take the charge of
3. charging4. levy5. takenгрузить, брать груз — to take in cargo
6. taking7. took8. bite9. book10. takeбрать; браться — take on
11. take fromСинонимический ряд:1. арестовывать (глаг.) арестовывать; брать под арест; брать под стражу; бросать в тюрьму; бросать за решетку; задерживать; заключать под стражу; заметать; заточать в темницу; подвергать аресту; сажать; сажать в тюрьму; сажать под арест; схватывать; хапать; хватать; цапать2. взыскивать (глаг.) взимать; взыскивать3. заимствовать (глаг.) заимствовать; черпать4. нанимать (глаг.) нанимать; подряжать5. овладевать (глаг.) забирать; завладевать; занимать; захватывать; обуревать; овладевать; одолевать; охватывать; прихватывать; пробирать; разбирать6. покупать (глаг.) доставать; закупать; отрывать; покупать; приобретатьАнтонимический ряд:давать; отдавать -
105 перенимать
adopt; take overСинонимический ряд:заимствовать (глаг.) заимствовать; усваивать -
106 усваивать
гл. assimilateСинонимический ряд:1. заимствовать (глаг.) заимствовать; перенимать2. изучать (глаг.) изучать; овладевать; одолевать; осваивать; осиливать; постигать; превосходить; проходить; учить; штудировать3. приобретать (глаг.) приобретать -
107 entnehmen
изъятьзаимствоватьзаключать, делать вывод -
108 заимствование
sb n1 vs till заимствовать2 lån;låneord. -
109 позаимствовать(ся)
se заимствовать (ся) -
110 набираться
набраться1. ( накопляться) accumulate; (до; до какого-л. количества) come* up (to)набираться храбрости — pluck up, или screw up, one's courage
набираться духу — take* heart
3. (рд.) разг. (заимствовать, усваивать) learn* (d.), acquire (d.)набраться ума — learn* sense, grow* wise
-
111 заимствованиеный
заимствование||ный1. прич. от заимствовать·2. прил δανεισμένος, παρμένος:\заимствованиеныйное слово ἡ δανεισμένη λέξη. -
112 перенимать
перениматьнесов (заимствовать) ἀκολουθώ τό παράδειγμα, μιμούμαι. -
113 опыт
-
114 заимствование
-
115 заимствованный
1) прич. от заимствовать2) прил. apropiado, adoptadoзаи́мствованный сюже́т — argumento apropiado
заи́мствованное сло́во — palabra adoptada (préstamo) de otro idioma
* * *adjgener. adoptado, apropiado -
116 позаимствовать
-
117 заимствование
с1) см. заимствовать2) алынмаиноязычные заимствования лингв. — чит телләрдән алынмалар, чит телләрдән кергән сүзләр
-
118 заимствоваться
1) (чем - несов. и сов.: заимствовать) запозича́ти, запози́чити, перейма́ти, перейня́ти, -рейму́, -ре́ймеш (що); ( занимать) позича́ти, пози́чити (що)2) страд. несов. запозича́тися; перейма́тися -
119 занимать
занять у когоI. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].II. Занимать, занять -1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];5) -мать скот - займати (переймати) товар;6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.* * *I несов.; сов. - зан`ять1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́читиII несов.; сов. - зан`ять1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити -
120 огонь
огонёк1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.* * *1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь
См. также в других словарях:
заимствовать — См. должать, извлекать … Словарь синонимов
ЗАИМСТВОВАТЬ — ЗАИМСТВОВАТЬ, заимствую, заимствуешь, совер. и несовер. (книжн.). Подражая, перенять (перенимать), почерпнуть (почерпать) откуда нибудь. Мы должны заимствовать новейшие достижения зап. европейской техники. Сюжеты многих европейских сказок… … Толковый словарь Ушакова
ЗАИМСТВОВАТЬ — ЗАИМСТВОВАТЬ, твую, твуешь; анный; совер. и несовер., что. Взять (брать), перенять ( нимать), усвоить (усваивать) откуда н. З. тему. Заимствованные слова. | совер. также позаимствовать, твую, твуешь; анный (разг.). | сущ. заимствование, я, ср.… … Толковый словарь Ожегова
заимствовать — Искон. Суф. производное от устаревшего заим «заем». Ср. заимообразно. См. взять. Заимствовать буквально «брать взаймы» … Этимологический словарь русского языка
заимствовать — Старославянское – заимъ (заём). Слово появилось в русском языке из старославянского. В широкое употребление вошло после XIII в. как книжное и высокое. Заимствовать – «одалживать что либо на время с обязательным возвратом». Производные:… … Этимологический словарь русского языка Семенова
Заимствовать — несов. и сов. перех. 1. Брать, получать откуда либо (обычно в долг). 2. Перенимать, усваивать, подражая кому либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
заимствовать — за имствовать, твую, твует … Русский орфографический словарь
заимствовать — (I), заи/мствую, вуешь, вуют … Орфографический словарь русского языка
заимствовать — Syn: усваивать, перенимать … Тезаурус русской деловой лексики
заимствовать — ствую, ствуешь; заимствованный; ван, а, о; св. и нсв. (св. также позаимствовать). что. Переняв, взяв из какого л. источника, воспользоваться, освоить. З. сюжет, тему. З. слова из английского языка. З. опыт экономически развитых стран. З. у Запада … Энциклопедический словарь
заимствовать — заимствование … Словарь-тезаурус синонимов русской речи