-
41 определённая задача
ви́значене завда́нняРусско-украинский политехнический словарь > определённая задача
-
42 оптимизационная задача
оптимізаці́йне завда́нняРусско-украинский политехнический словарь > оптимизационная задача
-
43 пакет заданий
паке́т завда́нь -
44 пакетированное задание
пакето́ване завда́нняРусско-украинский политехнический словарь > пакетированное задание
-
45 развёртывание задания
розгорта́ння завда́нняРусско-украинский политехнический словарь > развёртывание задания
-
46 техническое задание
техні́чне завда́нняРусско-украинский политехнический словарь > техническое задание
-
47 транспортная задача
тра́нспортне завда́нняРусско-украинский политехнический словарь > транспортная задача
-
48 экстремальная задача
екстрема́льне завда́нняРусско-украинский политехнический словарь > экстремальная задача
-
49 аванс
аванс (р. -су).* * *ава́нс, -у, завда́ток, -тку -
50 взваливать
взвалить накидати, накинути щось на кого, на що, вернути (сов. звернути), скидати, скинути, скочувати, скотити, зсаджувати, зсадити. В. на плечи, на спину - брати, взяти на оберемок, завдавати, завдати комусь на плечі. [На його цю роботу накинуто. Де-б яка робота не трапилася, усе собі на шию верне. Кабана на віз скотили. Зсадили колоду на санки. Завдав йому клунок на плечі. Візьміть її на оберемок да й несіть].* * *несов.; сов. - взвал`ить1) зва́лювати, звали́ти, скида́ти, ски́нути; ( на спину) бра́ти на пле́чі, узя́ти на пле́чі, (кому-л.) завдава́ти [на пле́чі], завда́ти [на пле́чі]2) (перен.: обременять кого-л.) зва́лювати, звали́ти, спиха́ти, зіпхну́ти и спихну́ти; ( на себя) бра́ти іна се́бе, узя́ти [на се́бе] -
51 доставлять
доставить1) привозити, привезти, довозити, довезти, приставляти, приставити, пристановити; спроваджувати (провадити), спровадити (гал.). [Законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (Франко). Вони дрова продають дешево, та не приставляють. Ми вас у город пристановимо поцінно. Аж з Рейну і з Угорщини бочками провадили рейнське і всякі налитки (Стор.)];2) (поставлять) постачати, постачити, достачати, достачити, вистачати, вистачити, достарчати, достарчити; (угощение) поставлятися, поставитися. -ть вдоволь - настачати, -ся, настачити, -ся. [Галичина постачала культурних робітників на всю Україну (Н.-Лев.). На всіх і страви не настачиш. За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Хоч застався, а постався! (Ном.). Прядива на верівки не настачилися];3) (причинить) завдавати, завдати, спричиняти, спричинити чого кому. [Великого клопоту завдав мені син. Слаба дитина багато ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. Доставить неприятность, огорчение - завдати прикрости, завдати жалю. Доставлять утешение, радость кому - тішити, потішити кого, завдати втіхи кому. [Потішила ти мене, донечко, онуком].* * *несов.; сов. - дост`авить( кого-что)1) ( препровождать к месту назначения) доставля́ти, доста́вити, приставля́ти, приста́вити и мног. поприставля́ти (кого-що); достача́ти, доста́чити; диал. достарча́ти, доста́рчити (що, чого); доправля́ти, допра́вити (кого-що)2) (давать, предоставлять) дава́ти, да́ти (що), надава́ти, нада́ти (що, чого)3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти (чого́) -
52 забота
клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).* * *1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журбабез \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно
\забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́
2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням
проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)
-
53 задание
завдання.* * *завда́ння -
54 задаток
1) за(в)даток (-тку), завдача (-чі). [Три карбованці на завдачу];2) нахил до чого; см. Наклонность.* * *1) завда́ток, -тку, зада́ток2)\задатокки — (мн.: зачатки способностей) зада́тки, -тків, зародки; ( наклонности) на́хили, -лів; ( способности) зді́бності, -тей
-
55 задаточек
уменьш.-ласк.завда́точок, -чка -
56 запрятывать
запрятать1) заховувати, заховати кого, що, (мног.) позаховувати. [Чи ти заховала гроші? (Сл. Гр.). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде (Черн. г.). Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.)];2) кого (засадить в тюрьму, заслать) - запаковувати, запакувати, засаджувати, засадити, закидати, закинути кого (в тюрму), (заслать) запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди; см. Засадить 2, Заслать. [Засадили таки його за плетяні вікна! (Звин.). Крав, поки таки запакували в острог (Харк.). Я його запакую в Сибір (Квітка)]. Запрятанный - захований; запакований, засаджений у в'язницю (за плетяні вікна), запро(в)торений.* * *несов.; сов. - запр`ятатьзахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, захова́ти и мног. позахо́вувати, хова́ти, схова́ти и мног. похова́ти; ( в тюрьму) запако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, запакува́ти, запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити, завдава́ти, -даю́, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́ и мног. позавдава́ти -
57 засылать
заслать1) (в ссылку) засилати, заслати, завдавати, завдати, (грубо) запро(в)торювати, запро(в)торити, запроваджувати, запровадити, (многих) позасилати, позавдавати, позапро(в)торювати, позапроваджувати кого; см. Ссылать. [Семена Палія на Сибір завдав (Макс.). За віщось запроваджено його сюди, одірвано від рідного краю, від сем'ї (Грінч.). Вас до Сибіру запроторити буде мало (Крим.). Нашого національного генія і кращих людей завдавав у неволю (Грінч.)];2) -ть по ошибке что - засилати, заслати помилкою, помилково. [Листа помилкою аж у Сахару було заслано (М. Грінч.)];3) -ть сватов - засилати, заслати, присилати, прислати старостів, слатися, прислатися з старостами. [З старостами до дівчини шлеться (Пісня)]. Засланный - засланий, завданий и (реже) завдатий, запро(в)торений; засланий помилкою, помилково куди.* * *несов.; сов. - засл`атьзасила́ти, засла́ти (зашлю́, зашле́ш) и мног. позасила́ти; ( кого куда) завдава́ти, -даю́, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́ -
58 затруднять
затруднить1) (делать более трудным, препятствовать) утрудняти, утруднити що кому, перешкоджати, перешкодити, заваджати, завадити кому в чому, ставати, стати на перешкоді (на заваді, на перепоні) кому до чого, непутити кому в чому. Это обстоятельство -няет исполнение нашей цели - ця обставина утрудняє виконання нашої мети, перешкоджає (заваджає) нам виконати нашу мету, стає на перешкоді (на заваді, на перепоні) до нашої мети. Недостаток памяти -няет учение - брак пам'яти (непам'ятливість) утрудняє науку, непутить в науці. Это тесное пространство -няло движение нашей армии - цей обмежений простір ставав на заваді рухові нашої армії;2) (мешать кому, обременять кого) заваджати, завадити кому, трудити, потрудити, обтяжувати, обтяжити кого, (диал.) застужати кого; (беспокоить) клопотати, поклопотати кого чим, завдавати, завдати клопоту кому. Это меня нисколько не -нит - це мене ніяк не потрудить, не обтяжить, це не завдасть мені жадного клопоту. Если это не очень -нит вас - якщо це не дуже вас обтяжить, якщо це не завдасть вам великого клопоту. Меня -няет (смущает) вот что - ось що мене спиняє (перепиняє, клопоче). Затруднённый - утруднений; потруджений, обтяжений, поклопотаний. -ное дыхание - стиснене дихання, стиснений віддих.* * *несов.; сов. - затрудн`ить(кого-что) утрудня́ти и утру́днювати, утрудни́ти (кого-що, кому що); ( мешать) става́ти (стаю́, стає́ш) на перешко́ді (на зава́ді), ста́ти (ста́ну, ста́неш) на перешко́ді (на зава́ді), перешкоджа́ти, перешко́дити (кому-чому); ( причинять хлопоты) завдава́ти (-даю́, -дає́ш) кло́поту, завда́ти (-да́м, -даси́) кло́поту (кому), несов. клопота́ти, -почу́, -по́чеш (кого); ( беспокоить) турбува́ти, потурбува́ти (кого-що) -
59 изубыточивать
несов.; сов. - изуб`ыточитьпризво́дити (-джу, -диш) до зби́тків (до втрат), призвести́ (-веду́, -веде́ш) до зби́тків (до втрат), завдава́ти (-даю́, -дає́ш) зби́тків (втрат, шко́ди), завда́ти (-дам, -даси́) зби́тків (втрат, шко́ди); ( разорять) розоря́ти, розори́ти, -зорю́, -зо́риш -
60 наделать
см. Наделывать.* * *1) нароби́ти, -роблю́, -ро́биш, мног. понаро́блювати, -люю, -люєш, понаробля́ти; (мног.: поделать) пороби́ти2) (сделать что-л. плохое) нароби́ти, мног. понаро́блювати, понаро́бляти; ( причинить неприятность) завда́ти, -да́м, -даси́; (натворить) нако́їти; пороби́ти3) (увеличить, надставить) доточи́ти, -точу́, -то́чиш, надточи́ти; ( приделать) прироби́ти, мног. поприробля́ти, поприро́блювати\наделатьть пла́нку — на дверь прироби́ти пла́нку до дверей
См. также в других словарях:
ЗАВДА — [Замвда; греч. Ζαβδᾶς; лат. Zambdas, Zabda], свт. (пам. зап. 19 февр.), еп. Иерусалимский (кон. III в. до 303). В «Церковной истории» Евсевий Кесарийский (258 265 339/40) сообщает, что З. занял кафедру после Именея, вскоре скончался и его… … Православная энциклопедия
завдання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
завданок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
завдати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
завдатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
завдаток — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Кировская площадь — Координаты: 59°53′45.84″ с. ш. 30°16′38.78″ в. д. / 59.896067° с. ш. 30.277439° в. д. … Википедия
завдання — я, с. 1) Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін. || Настанова, розпорядження виконати певне доручення. Бойове завдання. •• Техні/чне завда/ння документ, що вміщує загальні відомості з розробки виробу. 2) Мета … Український тлумачний словник
шкідливий — а, е. 1) Який завдає шкоди, збитків кому , чому небудь чи в чомусь. 2) Який завдає або може завдати шкоди здоров ю, негативно впливає на когось, щось. || перен. Небезпечний, згубний. || Те саме, що бешкетний 1). •• Шкідли/ва речовина/ речовина,… … Український тлумачний словник
шкідник — а/, ч. 1) Тварина, комаха, рослина, мікроорганізм, що завдає шкоди сільському, лісовому й складському господарству. 2) Людина, яка завдає шкоди, збитків кому , чому небудь … Український тлумачний словник
болісний — 1) (викликаний болем, болями, пов язаний з ними; який виражає біль), болючий, тяжкий; мученицький, страдницький, страдний, стражденний 2) (який завдає муки, душевних страждань), болючий, пекучий, гризотний; жагучий, ядучий (нестерпно пекучий);… … Словник синонімів української мови