-
81 Забеление
забілення; (сост.) побіління чого. -
82 Забойник
забійник, забивач. -
83 драчливый
забіяцкі; задзірлівы; задзірысты; заядлы* * *задзірысты, задзірлівы -
84 забивание
-
85 забивка
-
86 забинтоваться
-
87 задорный
-
88 заколачивание
-
89 wegholen
-
90 забегать
I. забежать1) (к кому, куда) забігати, забігти, (о мног. позабігати), заскакувати, заскочити, (слишком далеко) заганятися, загнатися, (о мног.) позаганятися. [Забіжу до вас узавтра. Заскочу до вас увечері. Десь теля забігло. Аж до Туреччини позабігали]. -гая окружать - забігати з усіх боків. -гать, -жать вперёд - забігати, забігти наперед кого; запобігати, запобігти, переймати, перейняти кого. [Забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити його (Єв. Л.). Марта мислями далі та далі запобігала, як житиме вона? з ким? (М. Вовч.)].2) -гать перед кем, -гать в глаза кому - запобігати ласки чиєї, підлещуватися до кого.II. забігати, заметатися. [Забігав по хаті. Його холодні очі неспокійно заметалися по людях (Коцюб.)]. -гать ища что-либо (взбегаться) - збігатися. [Взяла да й утекла. Як збігалися пани! Бо' храни! трусу такого на все село (М. Вовч.)].* * *I заб`егатьзабі́гатиII забег`атьнесов.; сов. - забеж`атьзабіга́ти, забі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. позабіга́ти; ( опережать) випереджа́ти, ви́передити -
91 забеливать
-ся, забелить, -ся забілювати, -ся и забіляти, -ся, забілити, -ся. Забелённый - забілений. [Забілена стіна. Не хочу їсти борщу не забіленого, - несмачний].* * *несов.; сов. - забел`итьзабі́лювати и забіля́ти, забіли́ти -
92 набег
1) набіг (-бігу); см. Набегание, Набежка. -гом воды, ветра свалило дерево - набігом води, вітру повалило дерево;2) (нападение) напад (-ду), наскок (-ку), наїзд (-ду), набіг, забіг (-гу). [Татарські напади довго руйнували Україну (Сл. Ум.). Тієї ночи татари вибиралися в один з дуже сміливих наскоків на юрту заможнього якута (Короленко). Татарський наїзд половини XIII в. (Єфр.). Старі люди ще й досі переказують про татарські забіги (Звин.)]. Делать, производить -ги на кого, на что - робити напади (наскоки, наїзди, забіги), набігати, забігати, нападати, налітати на кого, на що. [Кримські татари почали набігати на Україну і дуже грабувати її (Драг.). А татарва як набігала, то вже я замужем була (Котл.). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів (Грінч. III)]. Произвести -бег на кого, на что - зробити (вчинити) напад (наскок, наїзд, забіг), наскочити, налетіти на кого, на що, наринути, впасти до кого. [Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.). Як тільки ти не вернеш мені скотини, то я нарину до тебе з тридцятьма козаками і двадцятьма кімликами (Мова). Слуги пані Монтовтової несподівано впали до Киселика і викрали господиню (Ор. Лев.)]. Пираты производят -ги на берега - пірати роблять напади (налітають, нападають, наскакують) на береги. -ги варваров - напади (наскоки, наїзди, забіги) варварів. Страна, подверженная неприятельским -гам - країна, що зазнає ворожих нападів; країна, відкрита ворожим нападам.* * *с \набег га, с \набег гу — з наско́ку, наско́ком
-
93 забелеться
(издали) забіліти. [Перед ними забіліла гречка (Руданськ.). На ставку забіліли гуси].* * *забілі́ти, забілі́тися -
94 забелка
Забел1) забілювання, оконч. забілення;2) -ка - см. Забелина.* * *1) ( действие) забі́лювання2) ( приправа к кушанью) забі́лка и забі́лка -
95 подбеливать
подбелить підбілювати, підбілити, (о мног.) попідбілювати кого, що; (молоком или сметаной кушанье) забілювати, забілити що. Подбелённый - підбілений; забілений.* * *несов.; сов. - подбел`ить1) підбі́лювати, підбіли́ти и попідбі́лювати2) (кушанье - молоком, сметаной) забі́лювати, забіли́ти -
96 подбелка
1) см. Подбеливание;2) (приправа) забіл (-білу), забілка.* * *1) ( действие) підбі́лювання; забі́лювання2) ( приправа к кушанью) за́білка и забі́лка, забі́л, -у -
97 забегаться
утомиться от бегу) забігатися. [Забігався, ледве дише (Харківщ.)]. Забегавшийся - забіганий.* * *забі́гатися -
98 заправлять
и Заправливать заправить1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.* * *несов.; сов. - запр`авить1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити -
99 подбеливаться
подбелиться підбілюватися, підбілитися, (о мног.) попідбілюватися; забілюватися, забілитися, бути забіленим.* * *несов.; сов. - подбел`иться1) підбі́люватися, підбіли́тися2) страд. (несов.) підбі́люватися; забі́люватися -
100 забеливать
техн., несов. заб`еливать и забел`ять, сов. забел`итьзабі́лювати, забіли́ти
См. также в других словарях:
ЗАБ — ЗабЖД Забайкальская железная дорога ж. д. ЗАБ Словарь: Перечень условных (сокращенных) наименований должностных лиц аппарата управления, железных дорог, иных филиалов и структурных подразделений ОАО «РЖД» и других организаций, используемых в… … Словарь сокращений и аббревиатур
Заб — Заб многозначный термин. ЗАБ зажигательная авиационная бомба. Джуда, Заб (род. 1977) американский боксёр профессионал … Википедия
Заб РУ — ЗРУ ФПС Забайкальское региональное управление Федеральной пограничной службы РФ РФ Заб РУ Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с … Словарь сокращений и аббревиатур
забір — Забір: окупація; завойована, загарбана силою країна або територія [44 1] … Толковый украинский словарь
забіг — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
забідніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
забій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Забіла — прізвище … Орфографічний словник української мови
забіліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
забір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
забіл — у, ч., рідко. Те саме, що забілка … Український тлумачний словник
