-
1 голубь
голуб (р. -ба), ум. голубок, -бочок, голубець (р. -бця), голубчик, голубчичок, голубонько. Голубь каменный, сизый (Columba livia) - дикий голуб, дикар. Дикий голубь (Columba turtur) - горлиця. Голубь лесной (C. palumbus) - припутень. Голубь гонный, чистый - турман. Голубь воркун (Columba tumpanisans) - туркіт (р. -кота). Голубь мохноногий - космоніжка, шурпатий голуб. Голубь зобатый - горлач, горляк; (по масти) світляк, біляк, сизак (сизый). Срв. Голубчик.* * *2) (в обращении - зват.) го́лубе -
2 жук
зоол. жук (ум. жучок, жучечок, р. -чка, ув. жучище, жучина). Самка -ка - жучиха. Ж. молодой - жученя (мн. жученята). Ж. бронзовый - оленка, вонючка. Ж. майский - хрущ. Ж. шпанская муха - майка, майчик. Ж. навозный - гнойовик, гуджулай, -йка, гадзуля. Ж. носорог - носоріжок (р. -жка), волик, (самка) корівка, коровиця. Ж. олень - рогаль, рогач, тур, оленець (р. -нця), розсохач, щипун. Ж. клещатый - щипавка. Ж. хлебный - хлібоїд, житник, гречух, гречкосій, кузька, хрущик, красулька, красунок (р. -нка), наливайко. Ж. долгоносик - носай, носаль. Ж. скрипун - музичка. Ж. божья коровка - сонечко. Ж. светящийся (светляк) - світляк, блищак.* * *жук, -а -
3 Блестняк
и блестяк зоол. блищак, світляк. -
4 желтяк
См. также в других словарях:
світляк — а/, ч., ент. Невеликий жук, який світиться в темряві. || перев. мн., перен., рідко. Блиск очей, вогник … Український тлумачний словник
світляк — (невеликий жук, який світиться в темряві), світлячок, блищак … Словник синонімів української мови
світляк — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
блискавець — вця/, ч., ент., зах. Світляк … Український тлумачний словник
блищак — а/, ч. Світляк … Український тлумачний словник
огняниця — і, ж., ент., зах. Світляк … Український тлумачний словник
світлячок — чка/, ч., ент. Пестл. до світляк … Український тлумачний словник
світун — а/, ч., ент., діал. Світляк … Український тлумачний словник
світун — іменник чоловічого роду, істота світляк діал … Орфографічний словник української мови
огняниця — ці, ж. Вр. Світляк, світлячок … Словник лемківскої говірки
сьвітло — ла, с. Вр. 1. Світло; промениста енергія, що сприймається зором і робить видимим навколишнє. 2. Перша складова частина складних слів, напр.: сьвітлобоязнь, сьвітлобежовий, сьвітлокремовий, сьвітлосолом яний, сьвітлочервений, сьвітлозаломліня,… … Словник лемківскої говірки
