Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

етичні

  • 1 етичні міркування

    Українсько-англійський юридичний словник > етичні міркування

  • 2 етичність

    эти́чность

    Українсько-російський словник > етичність

  • 3 етичність

    etycznist'
    ж.

    Українсько-польський словник > етичність

  • 4 ethical considerations

    English-Ukrainian law dictionary > ethical considerations

  • 5 ethicality

    n
    етичність
    * * *
    [eai'kʒliti]
    n

    English-Ukrainian dictionary > ethicality

  • 6 ethics

    n pl (вжив. як sing)
    1) етика; учення про мораль; теорія моральності
    2) мораль, етичність
    3) норми поведінки; правила порядності; коректність
    * * *
    [`eaiks]
    n
    1) етика; вчення про мораль; теорія моральності
    2) мораль, моральність, етика, етичність

    medical ethics — деонтологія, лікарська етика

    3) прийняті норми поведінки; правила порядності; коректність

    English-Ukrainian dictionary > ethics

  • 7 моральность

    моральність, етичність (-ности). [Щоб виявити закони морали, пошукаємо такі вчинки, які ми вважаємо за неморальні, які обурюють нашу моральність (Наш)]. -ность поступка - моральність (етичність) учинку. [Моральність всякого вчинку залежить від його мотивів (Наш)].
    * * *
    мора́льність, -ності

    Русско-украинский словарь > моральность

  • 8 нравственность

    моральність, етичність, доброзвичайність (-ности), (мораль) мораль (-ли), (состояние -ти) добрі звичаї (-чаїв). [(Ця) від усіх шанована, (жінка) була цензором моральности на селі (Грінч.). Дитячі часи - це часи несвідомої натури, без розуміння моральности (Н.-Лев.). Добре знаю чистоту моральности (Кониськ.). Громадська моральність (Доман.). Етичність цієї людини завжди викликала сумнів (Крим.). Норми морали часто міняються (Наш). На досвітках були добрі звичаї (Звин.)]. Человек высокой -ти - високоморальна людина, людина високої доброзвичайности (етики). Человек доброй, дурной -ти - людина доброї, недоброї етики, людина чесних, нечесних звичаїв.
    * * *
    мора́льність, -ності; ( мораль) мора́ль, -лі

    Русско-украинский словарь > нравственность

  • 9 емотивізм

    ЕМОТИВІЗМ ( від англ. emotive - той,що викликає емоції, збуджує) - один із чинників метаетики. Розрізняють радикальний Е. (Айєр, Рассел) та поміркований Е. (Стивенеон). Виходячи із загальних засад етичної версії логічного емпіризму, Е. вважає, що лише такі етичні висловлювання мають сенс, які можуть перевірятися емпірично або ж є тавтологією логічних висловлювань. Такі моральні поняття, як "добро", "правильне", "вірне" розглядаються лише як ціннісні вирази, зміст яких не можна звести до ознак емпіричних предметів, а отже, їх неможливо зафіксувати у вигляді дескриптивних значень. Е. вбачає значення етичного висловлювання у тому, що почуття промовця, яке набуло мовного виразу, може привести, а може і не привести до появи у слухача автентичного змісту зазначеного почуття. Тобто етичні поняття мають лише емотивні значення, які можуть використовуватися як відповідники емоційних почуттів або індивідуальних емоційних уявлень.

    Філософський енциклопедичний словник > емотивізм

  • 10 етос

    ЕТОС (від давньогрецьк. έύοζ - місце перебування, спільне житло), в подальшому - звичка, звичай, місце проживання людини, вдача, характер, спосіб думання. Поступово усталюється переносне використання слова, внаслідок чого воно починає стосуватися таких змін в людині (під впливом звичаїв, традицій і відповідної поведінки), які стають практичною нормою і внутрішнім законом, формуючи питому людську природу, настільки ж стійку й невідворотну, як і природні закономірності. В античній філософії терміном "Е." спершу позначали природу, стійкий характер того чи іншого фізичного чи соціального явища. Від Сократа походить принципово нове тлумачення, що поряд із традиційною поведінкою людини вирізняє таку, яка ґрунтується на внутрішніх переконаннях і доказах розуму. Аристотель утворює прикметник, яким позначає чесноти характеру (етичні), на відміну від чеснот розуму (діаноетичних). На означення науки, що вивчає етичні чесноти, він вживає іменник "етика", який увійшов до назви його праць: "Нікомаховаетика", "Евдемова етика", "Велика етика". Поряд із таким філософським вживанням слова "Е." зберігалися й інші, ближчі до первинного значення (Е. як незмінний природний характер, темперамент; Е. музичних ладів і стилів ораторського мистецтва). В подальшому стали вдаватися до підкріплення словом "Е." стійких ціннісних характеристик - як індивідуальних, так і колективних ("героїчний Е.", "Е. вірності" і т. ін.). Ці багатоманітні ціннісні Е. сприяють наповненості життєвого світу конкретними моральнісними проявами й сприймаються як безумовні, незалежні від критичної рефлексії. У філософії XX ст. у контексті повороту до онтологічно-екзистенційного осмислення людського буття склалося більш узагальнене поняття Е., що позначає онтологічно й феноменологічно обумовлений характер багатоманітних ціннісних Е. Гайдеггер повертається до первісного значення терміна "Е." як місця проживання людини, її онтологічного світоперебування. У філософській герменевтиці питання про "метанорми" доконечно включає "живий Е." - традиції, звичаї, усталені моральні приписи та відповідну поведінку. В соціології та соціальній психології поняття "Е." також використовується на окреслення найбільш стійкої частини соціальної поведінки, що зумовлена функціонально важливими нормами і цінностями.
    Т. Аболіна

    Філософський енциклопедичний словник > етос

  • 11 моральна свідомість

    МОРАЛЬНА СВІДОМІСТЬ - духовна сторона моралі; людська свідомість в її спрямованості на осмислення і розв'язання моральних проблем. У взаємодії з моральною діяльністю і моральними стосунками утворює мораль як системну цілісність. Разом з тим у межах моралі М.с. становить підсистему зі своєю внутрішньою структурою, котра забезпечує поєднання двох притаманних їй функціональних властивостей - імперативності (здатності чинити відповідно до приписів) і оцінювальності (здатності співвідносити те чи інше явище з певними моральними цінностями). Відповідно у змісті М.с. розрізнюють, з одного боку, норми і принципи, з іншого - моральні мотиви, ціннісні орієнтації, етичні цінності. Моральні приписи і моральні оцінки різного рівня не тільки не заперечують, а доповнюють одне одне. Найповніше поєднання усіх цих сторін здійснюється в категоріях М.с., що постають основними елементами її смислової вибудови. До них належать: добро і зло, обов'язок, відповідальність, справедливість, сенс життя, щастя. Розрізнюють чуттєвий і раціональний рівні функціювання М.с. У першому випадку йдеться про моральні почуття, у другому - про моральні судження, етичні концепції і теорії. Смисловим стрижнем М.с. є ідея добра, що тяжіє до конкретизації в моральному ідеалі - образі моральної досконалості. Суб'єктом М.с. може бути як окремий індивід, так і група, спільнота, суспільство в цілому.
    В. Нестеренко

    Філософський енциклопедичний словник > моральна свідомість

  • 12 нормативна етика

    НОРМАТИВНА ЕТИКА - 1) сукупність норм, настанов, вимог моралі, що об'єднані певною філософсько-світоглядною концепцією чи релігійним віровченням і орієнтовані на діяльне, поведінкове їх втілення; 2) розділ теоретичної етики, який досліджує й обґрунтовує подібну сукупність. Перші нормативні моделі моральнісної поведінки, що узагальнювали безпосередній досвід людських стосунків, виступали у вигляді заповітів пращурів, висловів мудреців, повчань пророків. Світоглядне обґрунтування нормативно-належної поведінки складається у філософській думці та світових релігіях. Н.е. завжди пов'язана зі сферою свідомого, відрефлектованого, належного, пошук якого має крайні полюси у вигляді етичного догматизму та етичного релятивізму. Відносність моральних законів в античному світі вперше була осмислена софістами. Виокремлення Аристотелем етики як особливої філософської науки приводить до закріплення за нею нормативної соціально-регулятивної функції. Остання здійснюється за допомогою морального ідеалу, теоретичних обґрунтованих уявлень про нормативно належне. Н.е. актуалізується за умов ціннісних криз, вичерпаності або ослабленості продуктивно-узагальнюючих можливостей повсякденної свідомості й регулятивного потенціалу звичаїв та традицій. За певних умов Н.е. тяжіє до побутового повчання, її елементи завжди присутні в моралізаторській літературі. Протягом багатьох століть нормативно-етичні приписи діставали виразне втілення у змісті художніх творів. Упродовж усього розвитку класичної філософії етична нормативність залишалася її істотною темою. Практична філософія виробила широкий діапазон форм - від рапсодичних роздумів ("Досліди" Монтеня) до цілісного систематичного життєвчення ("Етика" Спінози). Категорія "вищого блага" визначала як телеологічно, так і теологічно орієнтовані системи Н.е., проте її зміст пов'язувався з діаметрально протилежними засадами (земне і небесне, сакральне і профанне, людське і Божественне) Д. ля релігійної етики найвищим ідеалом-зразком поставали якості, вчинки і настанови засновників відповідних релігій (Будди, Ісуса Христа, Мухаммеда). Тлумачення подібних взірцевих проявів доброчинності надає можливість виділити найбільш важливі для релігії якості (віра, упокорення, терпіння, милосердя та ін.) і норми поведінки (виконання ритуалів, роздача милостині, заборона крадіжок, убивств), світоглядні настанови та принципи (вина, гріх, розкаяння, страх, фаталізм, аскетизм та ін.). Категорія "загального блага" стає засадничою для ціннісно-раціонального обґрунтування й нової логіки нормативності, яка була втілена в різних варіантах концепції суспільного договору (Гоббс, Локк, Руссо). Кант, започаткувавши деонтологічний напрям етики, закладає основи як етики принципів, так і етичного формалізму. Категоричний імператив має ціннісне визначення поряд із суто формальною апеляцією до універсального самозаконодавства всіх розумних істот Р. озведення аксіології та деонтології, співвідношення добра і блага стали темами гострих дискусій друг. пол. XIX - поч. XX ст. Ціннісно-нормативні аспекти є досить суттєвими в "гуманістичній етиці", етиці самореалізації, етиці космічної телеології, "феліцитології" та ін Р. азом з тим впливовим стає заперечення нормативності як характеристики етичної теорії. Насамперед, це стосується соціології, зорієнтованої на виведення належного з сущого (Дюркгейм та ін.); широкого розвитку набуває дескриптивна етика. Прескриптивна етика виводиться за межі наукового знання в аналітичній філософи, метаетиці, неопозитивізмі Р. озширення простору свободного вибору, зменшення контролю суспільної думки над поведінкою індивідів, охорона законом свободи думки, совісті, релігії, переконань призвели до зменшення соціальної значущості конвенційної Н.е. Під враженням пропагандистських зловживань етичною нормативністю, що були характерні для тоталітарних режимів, Н.е. незрідка розглядалася як архаїчний компонент філософії, як репресивна соціальна сила. Разом з цим навіть намагання створити "мораль без норм" в екзистенціалізмі (Сартр), ситуаційній етиці (Флетчер) ніколи не приводили до утвердження абсолютного децизіонізму В. цілому всі етичні напрями, що проголошували свій понаднормативний статус (метаетика, позитивізм, дескриптивізм, емпірична етика та ін.), не могли обійти питання про нормативне як мотив етично відповідального вчинку. В 70 - 90-ті рр. на тлі зростаючої аномії, легалізації маргінальності, зменшення нормуючого впливу звичаїв і традицій виникають умови для реактуалізації Н.е. Започаткована Вебером "етика відповідальності" дістала продовження в неоконсервативній етиці Йонаса, Люббе, Кальтенбрунера та ін. Нові основи нормативності в межах некласичної філософії закладаються дискурсивно-комунікативною реконструкцією практичного розуму в трансцендентальній прагматиці (Апель, Габермас, Кульман, Ебелінг). Загострення глобальних планетарних проблем актуалізувало розробку нових принципів Н.е. (стримування, обмеження, перестороги). Значного поширення набула екологічна етика.
    А. Єрмоленко

    Філософський енциклопедичний словник > нормативна етика

  • 13 Пазенок, Віктор Сергійович

    Пазенок, Віктор Сергійович (1934, Київ) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1956). Докт. філософських наук (1979), проф. (1980), чл.-кор. НАНУ (1988). Од 1991 р. - головний наук, співр. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Коло наукових інтересів - соціокультурні та етичні проблеми філософської антропології і філософії історії, методологічні принципи новітньої соціально-гуманітарної теорії (зокрема, плюралізм та релятивізм як домінуючі), досвід історико-культурного осмислення сучасної епохи. Цій тематиці присвячено понад 200 наукових праць, у тому числі 8 монографій.
    [br]
    Осн. тв.: "Етико-соціологічний релятивізм" (1978); "Соціальний конфлікт і соціальна злагода" (1995); "Культура "кризового суспільства" (1996); "Соціально-етичні засади державотворення" (1997); "Сковорода- етик, "перевідкриття продовжується" (1997); "Природа сучасного соціального конфлікту" (1998); "Політики і гуманізм: антиномія чи консенсус?" (1999); "Гуманізм: нові виміри" (2001).

    Філософський енциклопедичний словник > Пазенок, Віктор Сергійович

  • 14 природне право

    ПРИРОДНЕ (природжене) ПРАВО - сукупність загальнообов'язкових правил (норм) поведінки, дотримання яких забезпечує рівність можливостей існування та розвитку кожної людини у суспільстві. Своїми витоками концепція П.п. сягає давньогрецьк. філософії, коли при розгляді проблем існування суспільного устрою та суспільної моралі мислителі зіткнулися з дилемою: чи політичні ідеали та мораль універсальні, загальнозначимі чи вони мають відносний характер? Були запропоновані дві протилежні, взаємовиключні концепції: 1) право та мораль мають абсолютний, універсальний характер через природне ("природжене"), або божественне, походження - концепція П.п.; 2) мораль та право обумовлені специфічними реаліями суспільства - політичними, економічними, історичними, а тому мають відносний характер — концепціят. зв. позитивного, або світського права. Концепція П.п. започаткована у вченні Платона про ідеальну державу, в якій право та мораль мають універсальну, або абсолютну, природу, оскільки ґрунтуються на ідеї добра, або блага, яка знаходить втілення в невизначено-множинних варіантах земного буття. На відміну від Платона, софісти (Фрасимах, Горгій, Протагор) вважали мораль та право породженими суспільством, а тому відносними і настільки ж багатоманітними, як судження про смаки. Аристотель займав помірковану позицію у питанні про природу права, вважаючи етичні та правові концепції практичними дисциплінами, мета яких полягає у формуванні раціональних соціальних взаємодій, які дозволяють людині брати участь у суспільному житті згідно з власними здібностями, нахилами та уподобаннями. Концепція П.п. відігравала велику роль в культурі Нового часу та епохи Просвітництва (Монтеск'є, Вольтер, Гольбах) для захисту ідеї рівності всіх громадян у суспільстві та їхніх прав на економічні, політичні, релігійні свободи. Вершиною концепції П.п. та її трансформацією є категоричний імператив Канта, під яким розуміється деяке безумовне моральне веління, яке вимагає від людини неухильно слідувати моральному приписові: "поводься так, щоб максими (правила), якими керується твоя воля, могли стати принципами загального законодавства" Г. егель категорично виступив проти теорії П.п. в поясненні природи держави та відносин людей у суспільстві, критикуючи етичну та правову концепцію Канта за формалізм та позаісторичність. За Гегелем, правові та етичні категорії вкорінені у суспільному житті. Сучасні правові теорії долають різке розмежування концепцій П.п. та позитивного, світського права. Звернення до концепції П.п. дозволяє уникнути релятивізму та скептицизму, які виникають в разі відмови від неї. Ідея позитивного, або світського, права дозволяє позбавитися догматизму, коли постулюється універсальний правовий закон без урахування його зв'язку з конкретними умовами (за висловом Монтеск'є, "дух законів" завжди спирається на взаємозв'язок П.п. та соціального середовища, що спричиняє відповідні формулювання універсального закону). У сучасному праві розрізняють П.п. людини, П.п. сім'ї, П.п. нації, які мають бути загальними та рівними для всіх суб'єктів. П.п. людини - це певні можливості (фізичні, економічні, політичні, культурні, особистісні), які забезпечують гідне існування людини як фізичної, культурної, політичної істоти та її збереження і розвиток як особистості, індивідуальності з власним психо-емоційним сприйняттям світу.
    Л. Озадовська

    Філософський енциклопедичний словник > природне право

  • 15 antiestablishment

    a
    спрямований проти істеблішменту; який заперечує соціальні, економічні е етичні принципи панівних класів

    English-Ukrainian dictionary > antiestablishment

  • 16 throw

    I
    n
    1) кидання; кидок

    at a single throw — одним ударом, відразу

    2) спорт. кидок (боротьба)
    3) спорт. метання
    4) спорт. неправильний удар (бадмінтон)
    5) відстань кидка
    6) закидання (сітки)
    7) рубання, валяння (лісу)
    8) шаль, шарф
    9) покривало (на ліжко)
    10) гончарний круг
    11) геол. вертикальне переміщення
    12) тех. хід (поршня)
    13) тех. радіус кривошипа; розмах
    14) амплітуда стрілки (приладу)

    throw distance — кін. проекційна відстань

    II
    v (past threw; p.p. thrown)
    1) кидати, шпурляти

    to throw smb. into prison — кидати когось до в'язниці

    2) кидатися (тж throw oneself)
    3) спрямовувати, посилати

    to throw light on smth. — а) кидати світло на щось; б) перен. проливати світло на щось

    to throw smb. a kiss — послати комусь поцілунок здаля

    4) вивергати
    5) телитися, жеребитися тощо
    6) закидати (сіть тощо)
    1) накидати, напинати (одяг)
    8) перекладати, звалювати (вину)
    9) скидати, міняти (шкіру, роги тощо)
    11) губити (колесо, підкову)
    12) валити (дерева)
    13) зносити (будинок)
    14) скидати (вершника)
    15) спорт. кидати на килим, класти на обидві лопатки
    16) спорт. метати (молот)
    17) військ. вводити в бій; терміново посилати (перекидати) (підкріплення)
    18) наводити (міст)
    19) робити, виконувати (вправу)
    20) розм. зчиняти (скандал)
    21) розм. давати (обід)
    22) уводити (ліки); робити (уколи)
    23) текст. сукати; крутити (шовк)
    24) формувати, надавати форми
    25) обробляти на гончарному крузі
    26) навмисно програвати (під час змагання тощо)
    27) військ. вести вогонь (з гармати)

    throw about — а) розкидати; б) розмахувати

    throw aside — а) відкидати, відсувати; б) відмовлятися (від чогось)

    throw at — накидатися, нападати

    throw away — а) відкидати, викидати; б) витрачати; в) пропустити (щось), не скористатися (з чогось)

    throw back — а) відкидати назад; б) сповільнювати розвиток; в) тіснити (ворога); г) бути схожим на предків; д) мати давню історію

    throw down — а) кидати; упускати, випускати (з рук); б) зносити (будинок); в) скидати; г) відхиляти (щось); відмовлятися (від чогось)

    throw in — а) додавати; б) вставляти (зауваження); в) ділити (з кимсь — with); г) закидати (сіть); д) спорт. укидати (м'яч); є) кидати (приймати) виклик; є) ставати кандидатом; ж) тех. вмикати; з) мисл. пускати собак (по сліду)

    throw off — а) скидати, знімати (одяг); б) позбутися (чогось), звільнитися (від чогось); в) виділяти, випускати, вивергати; г) скидати (владу); д) відраховувати, скидати з рахунку; є) спорт. вибивати; є) починати (щось); ж) друкувати; з) спускати (собак)

    throw out — а) викидати; б) відмовлятися (від чогось); в) виганяти; г) перебивати (в розмові); д) дезорганізовувати; є) виводити з рівноваги (з себе); є) не рахуватися (з кимсь); не брати до уваги (когось); ж) відхиляти (законопроект); з) висловлювати мимохідь

    1) будувати, прибудовувати; й) випромінювати (світло); к) викидати (пагінці); л) виділяти, відтіняти; м) військ. виставляти, висилати (дозір); н) спорт. переганяти; о) виводити з гри (крикет, бейсбол); п) тех. вимикати, роз'єднувати; р) с.г. розвалювати (борозну)

    throw over — а) залишати, кидати (друзів); б) відмовлятися (від плану); в) тех. перемикати; перекидати (рукоятку)

    throw together — а) збирати в одному місці; зводити; б) похапки складати, компілювати

    throw up — а) підкидати вгору; б) кидати (щось); відмовлятися від участі (в чомусь); в) блювати; вивергати; г) зводити (будівлю); швидко будувати; д) виділяти, відтіняти; є) віддавати, кидати (напризволяще); є) амер. обвинувачувати; дорікати; лаяти; ж) мисл. втрачати слід (про собаку); з) с.г. перевертати (шар ґрунту)

    to throw a bomb into smth. — викликати сенсацію; зчинити переполох

    to throw at smb.'s head — вішатися комусь на шйю

    to throw dust in smb.'s eyes — замилювати комусь очі

    to throw oneself into smth. — енергійно братися до чогось; цілком присвятити себе чомусь

    to throw smb. off his guard — захопити когось зненацька

    to throw smb. over the perch — занапастити (убити) когось

    to throw smb. upon his own resources — покинути когось напризволяще

    to throw the book — а) повністю використати свої права; б) військ. ввести в бій усі засоби

    to throw the bull — амер. базікати, безсоромно брехати

    to throw up the sponge, to throw in the towel — здатися, визнати себе переможеним

    * * *
    I n
    1) кидання; кидок

    at a single throw — одним ударом; відразу

    to have a throw at smth — кинутися /напасти/ на щось; спробувати зробити щось

    2) cпopт. кидок

    throw in circle, flying overhead throw — кидок через голову

    record [well-aimed] throw — рекордний [добре розрахований]кидок; метання

    throw with the hammer — метання молота; хибний удар ( бадмінтон)

    4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів
    6) рубання, валка ( лісу)
    7) aмep. шаль, шарф

    knitted throw — в'язаний шарф; покривало ( на ліжко)

    9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання
    10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)
    12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штуку
    II v
    (threw; thrown)
    1) кидати; жбурнути

    to throw a ball (to smb), to throw (smb) a ball — кидати м'яч ( комусь)

    to throw smth out of the window — викинути щось з вікна

    to throw smth over the wall — перекинути щось через стіну

    to throw tomatoes [stones]at smb — закидати когось помідорами [камінням]

    the satellite will be thrown into space — супутник буде запущений у космос

    to throw smb into prison — кинути когось у в'язницю

    to throw a division against the enemy — кинути дивізію на супротивника; кидатися, кинутися ( часто to throw oneself)

    to throw at smb; smth — накидатися на когось, щось

    2) направляти, посилати

    to throw a shadow on smth — відкидати /кидати/ тінь на щось (тж. перен.)

    a new light was thrown on the mystery — таємниці спробували знайти нове пояснення

    to throw smb; a kiss — послати комусь повітряний поцілунок

    3) викидати; викинути
    4) лiт. проливати
    5) телитися, жеребитися, т. п.
    6) збентежити, спантеличити
    7) закидати, закинути (сітку, вудку)

    to throw one's net wide — образн. змалювати широку картину чогось ( про автора роману)

    8) накидати, накинути ( одяг)

    to throw a shawl on /over/ one's shoulders — накинути шаль на плечі

    with a coat thrown about him — накинувши пальто

    9) перекладати (провину, відповідальність на когось)
    10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)
    11) губити (підкову, колесо)

    one tank threw a track and went out of order — один танк втратився гусениці, вийшов з ладу

    12) проектувати (кадри, образи)
    13) валити ( дерев); зносити ( будівлі)
    14) скидати (вершник;)
    15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки
    16) cпopт., метати

    to throw the discus [the javelin] — метнути диск [спис]

    to throw two sixes — викинути дві шістки; скидати ( карту)

    19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)
    20) перекидати, наводити ( міст)

    to throw a bridge over /across/ the river — перекинути міст через річку

    21) робити, виконувати ( вправу)

    to throw a somersault — зробити сальто; влаштовувати (сцену, істерику)

    22) давати ( обід); влаштовувати ( вечір)
    23) вводити ( ліки); робити ( уколи)
    24) з ( шовк); сукати, тростить
    25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному колі
    26) ( навмисно) програвати ( змагання)
    27) to throw smb; smth

    into [on]smth — з когось, щось у якийсь стан; увергати когось, щось у щось

    to throw two rooms into one — з'єднати дві кімнати, перетворити дві кімнати в одну

    to throw smth into good form — привести щось у гарний вид

    to throw smb into confusion — привести когось у замішання

    to throw smb into a dilemma — поставити когось перед вибором; поставити когось у скрутне становище

    to throw the enemy on the defensive — вiйcьк. зайняти оборону проти супротивника

    28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щось

    to throw oneself (up)on food — накидатися на їжу, жадібно їсти

    29)

    to throw oneself (up)on smth; smb — довірятися чомусь, комусь

    to throw oneself on smb 's mercy — здатися на чиюсь милість

    30)

    to throw smb; smth off smth — скинути, скидати когось, щось із чогось

    to throw smb off the bicycle — скинути когось з велосипеда

    to throw a hound off the scent — збити собаку зі сліду [порівн. тж. О]

    31)

    to throw smb together — збирати в одному місці; зводити

    they were thrown together by a common interest — їх зв'язував спільний інтерес

    to throw smth together — наспіх складати, компілювати

    his novels are thrown together — його романи написані абияк /дуже недбало/

    32)

    to throw smth; smb into a state — приводити щось, когось у якийсь стан

    to throw smth open — розорювати

    to throw open the doors — прочинити двері; відкривати; створювати можливості; відкривати доступ

    to throw open the gates of commerce — широко відкрити двері для торгівлі, створити більші можливості для торгівлі

    to throw smb idle — позбавити когось роботи

    a hundred men were thrown idle — сто чоловік залишилися без роботи

    to throw at smb 's head — вішатися комусь на шию

    to throw oneself at smb — домагатися /домагатися/ чийогось розташування або любові

    to throw dirt /mud/ al smb — очорнити когось, облити когось помиями

    to throw a slur on smb; smth — ганьбити когось, щось

    to throw smth overboard, to throw smth to the winds — відмовитися від чогось; кидати /відкидати/ щось

    to throw one's scruples overboard — відкинути сумніви, плюнути на етичні міркування

    to throw a bomb into smth — створити сенсацію, зчинити переполох

    to throw smb; smth into the background — відтіснити когось, щось на задній план

    to throw smth into the dustbin /into the waste-paper basket/ — викинути щось на смітник

    to throw smth into the melting-pot — піддати щось докорінній зміні

    to throw obstacles in smb 's way — створювати перешкоди комусь

    to throw temptation in smb 's way — спокушати когось

    to throw oneself in smb 's way — постати на чийомусь шляху; шукати зустрічі з кимось

    to throw smth in smb 's face — кидати щось в обличчя комусь, різко дорікати або обвинувачувати когось

    to throw dust in smb 's eyes — обманювати когось

    to throw smb off his balance — виводити когось із себе

    to throw smb off his guard — обдурити чиюсь пильність; захопити когось зненацька

    to throw smb off the scent /off the trail/ — збити когось зі сліду [порівн. тж. ІІ Б 4,;]

    to throw a damper /a cold douche, cold water/ upon smth — заперечувати проти чогось; віднестися прохолодно до чогось; = вилити на когось відро холодної вода

    to throw doubt upon smth — брати щось під сумнів, сумніватися у чомусь

    to throw smb upon his own resources — надати когось самому собі

    to throw the book at smb — aмep.; cл.; див. book I O

    to throw the bull — aмep.; жapг. тріпати язиком, брехати безсовісно; to throw a chest випинати груди; to throw the handle after the blade бути наполегливим у безнадійній справі; to throw a sprat to catch a herring див. sprat O

    English-Ukrainian dictionary > throw

  • 17 walk

    1. n
    1) ходьба
    2) прогулянка пішки

    to go for a walk — піти погуляти; вийти на прогулянку

    3) крок

    at a walk! — військ. кроком!

    4) хода

    to know smb. by his walk — упізнавати когось за ходою

    5) місце для прогулянок
    6) стежка, доріжка, алея
    7) тротуар
    8) галерея; колонада; портик; прохід (між рядами крісел тощо)
    9) обхід дільниці (листоношею)
    10) об'їзд (лісника); звичайний маршрут
    11) життєвий шлях; сфера діяльності; громадське становище; заняття, фах, професія
    12) плантація (дерев)
    13) міжряддя
    14) процесія
    15) заст., рел. поведінка; життєві правила; моральні підвалини
    16) парк; громадський сад
    17) спорт. спортивна ходьба
    2. v
    1) ходити; іти (пішки)
    2) гуляти, прогулюватися; походжати
    3) іти (їхати) кроком; пускати кроком (коня)
    4) виводити на прогулянку; виводити гуляти; прогулювати (когось)

    to walk one's dog — вигулювати собаку, гуляти з собакою

    5) супроводити на прогулянці; проводжати пішки
    6) доходитися
    7) робити обхід, обходити (дільницю тощо); ходити дозором
    8) патрулювати вулиці
    9) блукати
    10) з'являтися (про привид)
    11) розм. змагатися в ходьбі
    12) марширувати; проходити урочистим маршем
    13) військ. здійснювати марш пішки
    14) розм. піти не з власної волі; умирати; зникати
    15) поет. поводитися, жити
    16) рухатися, пересуватися; бути в русі; переходити з рук у руки
    17) театр. бути статистом, виконувати роль без слів
    18) мор. ходити по шпилю
    19) валяти (вовну)
    20) декатирувати (тканину)

    walk about — прогулюватися, походжати

    walk around — блукати, бродити; ходити околясом

    walk away — піти геть; відходити, відводити; обігнати; залишити позаду; поцупити, украсти

    walk back — прийти назад; розм. відмовлятися (від своїх слів тощо); задкувати

    walk backward(s) — відступати; задкувати

    walk down — спускатися, сходити

    walk in — входити, заходити

    please walk in — будь ласка, заходьте

    walk into — розм. накидатися з жадобою (на їжу); розм. лаяти

    walk off — іти геть; відходити; відводити; поцупити, украсти

    walk on — іти вперед; продовжувати йти (ходити)

    walk out — виходити; розм. страйкувати; вийти на знак протесту (з організації тощо); демонстративно залишити (збори тощо); ушитися

    walk over — перейти, переступити; обійти; пройти наскрізь; здобути легку перемогу; зневажати, третирувати; зношувати з одного боку (взуття); амер. ошукати

    walk round — розм. легко перемогти, перевершити, побити (когось)

    walk up — підійти (впритул); ходити (гуляти) по; іти вгору, підніматися; сходити, видиратися

    to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

    to walk the ties — розм. іти по шпалах

    * * *
    I [woːk] n

    to go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку

    at the walk! — вiйcьк. кроком!

    elastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода

    shambling walk — човгання, човгаюча хода

    to know smb by his walk — впізнавати когось по ході

    5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)

    a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея

    a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)

    6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)
    7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)

    people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві

    people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/

    8) випас, вигін, для овець
    9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя
    10) = ropewalk
    11) дiaл. процесія
    12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади
    13) низький, сповільнений темп ( виробництв)
    15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла
    16) спорт, спортивна ходьба

    "fast-slow" walk — ходьба змінним темпом

    17) вiйcьк. рух пішим порядком
    18) фiз. блукання
    II [wxːk] v
    1) ходити, йти пішки

    shall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися

    don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)

    3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки
    4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)

    to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)

    6) з'являтися, бродити ( про привид)
    8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати
    9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш
    10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинно

    to walk in love — бібл. поступати по любові

    to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом

    walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті

    to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям

    to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити

    walk while you have the light — ходіть, поки є світло

    to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом

    11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів
    12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі
    14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щось

    to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

    to walk the floor — ходити назад, вперед

    to walk the ties — eл. йти по шпалах

    to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд

    to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось

    to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті

    don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій

    to walk the plank — див. Plank II

    III [wxːk] v; діал.

    English-Ukrainian dictionary > walk

  • 18 antiestablishment

    a
    спрямований проти істеблішменту; який заперечує соціальні, економічні е етичні принципи панівних класів

    English-Ukrainian dictionary > antiestablishment

  • 19 ethicality

    [eai'kʒliti]
    n

    English-Ukrainian dictionary > ethicality

  • 20 ethics

    [`eaiks]
    n
    1) етика; вчення про мораль; теорія моральності
    2) мораль, моральність, етика, етичність

    medical ethics — деонтологія, лікарська етика

    3) прийняті норми поведінки; правила порядності; коректність

    English-Ukrainian dictionary > ethics

Страницы

См. также в других словарях:

  • етичність — ності, ж. Абстр. ім. до етичний …   Український тлумачний словник

  • етичність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Донцов, Дмитрий Иванович — Дмитрий Иванович Донцов укр. Дмитро Іванович Донцов,(30 августа 1883(18830830), Мелитополь  30 марта 1973, Канада,)  доктор юридических наук, украинский литературный критик, публицист, политический д …   Википедия

  • Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • згрішити — і рідше зогріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. 1) рел. Учинити гріх, порушивши релігійно етичні правила. 2) перен. Скоїти ганебний вчинок, припуститися помилки в чому небудь і т. ін …   Український тлумачний словник

  • консеквенціальний — а, е: •• Консеквенціа/льна е/тика етичні теорії, в яких моральне значення вчинків встановлюється в залежності від наслідків, до яких вони призводять …   Український тлумачний словник

  • контекстуальний — а, е. Прикм. до контекст. •• Контекстуа/льна е/тика етичні теорії, в яких центральною моральною проблемою вважається вибір людиною рішення в залежності від конкретної ситуації …   Український тлумачний словник

  • люй-люй — я, ч., муз. Дванадцятиступенева звукова система, яка символізувала філософсько космологічні, естетичні та етичні уявлення у Стародавньому Китаї …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»