-
1 обкатанный
-
2 обкатывание
-
3 обкатывать
техн., несов. обка́тывать, сов. обката́ть1) ( укатывать) обко́чувати, обкоти́ти, уко́чувати, укоти́ти2) (проверять пробной ездой, работой) обка́тувати, обката́ти• -
4 уторенный
техн.уторо́ваний; ( ездой - ещё) нако́чений -
5 обкатанный
-
6 обкатывание
-
7 обкатывать
техн., несов. обка́тывать, сов. обката́ть1) ( укатывать) обко́чувати, обкоти́ти, уко́чувати, укоти́ти2) (проверять пробной ездой, работой) обка́тувати, обката́ти• -
8 уторенный
техн.уторо́ваний; ( ездой - ещё) нако́чений -
9 накочений
-
10 обкатаний
техн. обка́танный (пробной ездой, работой) -
11 обкатування
техн. обка́т (неоконч. д. - ещё), обка́тка, обка́тывание (проверка пробной ездой, работой) -
12 обкатувати
техн. обка́тывать (проверять пробной ездой, работой) -
13 доезживать
доездить доїздити, сов. доїздити.* * *несов.; сов. - до`ездить1) дої́жджувати, дої́здити2) (сов.: измучить ездой) заїздити -
14 загнанный
1) прич. за́гнаний; залу́чений; за́йнятий; за́гнаний; піді́рваний; за́гнаний2) прил. за́гнаний; (изнурённый ездой, гоньбой - о лошадях) піді́рваний, підпа́лений; (запуганный, забитый) зату́рканий -
15 загонять
загнать1) заганяти и загонити, загнати, займати, за(й)няти, (домашнее животное из стада) залучати, залучити, (о мног.) позаганяти и позагонити, позаймати, позалучати. [Кожне своїх овець залучало додому. Вона нашу худобу позаганяла];2) -гнать лошадь, лошадей - загнати коня, загнати (позагонити) коні; потомити, поморити коні;3) (забивать) заганяти, загнати, забивати, забити, (о мн.) позаганяти, позабивати. Загнанный - загнаний; (угнетённый) затурканий. [Народ темний і затурканий].* * *I несов.; сов. - загн`ать1) заганя́ти и заго́нити, загна́ти (зажену́, зажене́ш) и мног. позаганя́ти и позаго́нити; (забирать домой, домашних животных из стада) залуча́ти, залучи́ти, -лучу́, -лу́чиш и мног. позалуча́ти; ( забирать животных на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. позайма́ти2) (изнурять ездой, гоньбой) заганя́ти, загна́ти и мног. позаганя́ти; сов. уганя́ти; (сов., лошадей) підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш и -дірве́ш3) (продавать, сбывать) заганя́ти, загна́тиII\загонять гна́ть копе́йку (деньгу́) — ( добыть денег) добу́ти копі́йку
(сов.: начать гонять) поча́ти ганя́ти -
16 запалить
I см. запаливать II( лошадь) запали́ти, -палю́, -па́лиш; ( загнать ездой) загна́ти (зажену́, зажене́ш) -
17 зарезать
-ся см. Зарезывать, -ся.* * *I зар`езатьсов.1) зарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш, мног. порі́зати; ( свиней) заколо́ти, -колю́, -коле́ш, мног. поколо́ти2) ( загрызть - о хищных животных) загри́зти и мног. позагриза́ти, розде́рти, -дере́, розідра́ти (роздере́), мног. пороздира́ти3) ( загнать быстрой ездой - о лошадях) загна́ти (зажену́, зажене́ш) и мног. позаганя́ти, підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш и -дірве́ш4) (перен.: поставить в безвыходное положение; погубить) зарі́затиII несов.хоть \зарезать ре́жь (\зарезать ре́жьте) — хоч зарі́ж (зарі́жте); ( до зарезу) до зарі́зу; ( хоть плачь) аж ґва́лт, аж кричи́ть
заріза́ти -
18 изъездить
з'їздити, виїздити, об'їздити що. [З'їздили ми Польщу і всю Україну (Шевч.)]. -ться - з'їздитися. [Був кінь та з'їздився (Номис)]. Изъезженный - з'їжджений, об'їжджений, виїжджений. -ный конь - заїжджений кінь.* * *1) ( объездить) з'їздити (з'ї́жджу, з'ї́здиш), об'ї́здити, об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш, ви́їздити, -їжджу, -їздиш; мног. пооб'їжджа́ти2) ( испортить ездой) з'ї́здити, мног. поз'ї́жджувати; ( дорогу) роз'ї́здити -
19 испортить
1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];2) спартачений, спаскуджений и т. д.;3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.* * *1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити3) (навести порчу) зуро́чити -
20 надрывать
надорватьI. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.* * *несов.; сов. - надорв`атьнадрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш\надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос
\надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу
\надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п
\надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Не спеши ездой, спеши кормом. — Не спеши ездой (ездить), спеши кормом (кормить). См. ЖИВОТНОЕ ТВАРЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Не торопи ездой, торопи кормом! — См. ПОРА МЕРА СПЕХ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
занимавшийся верховой ездой — прил., кол во синонимов: 1 • ездивший верхом (39) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
покрывавший ездой — прил., кол во синонимов: 1 • проезжавший (23) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
покрывший ездой расстояние — прил., кол во синонимов: 1 • проехавший (38) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
увлекшийся ездой — прил., кол во синонимов: 1 • разъездившийся (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
МЕТАЛЛИЧЕСКИЙ МОСТ — мост, пролётное строение к рого выполнено из металла (в осн. из углеродистой горячекатаной или низколегированной стали). В М. м. с большими пролётами применяют сталь повыш. прочности с легирующими добавками. Опоры М. м. сооружают обычно из бетона … Большой энциклопедический политехнический словарь
Бесстыковой путь — (или Бархатный) условное наименование железнодорожного пути, расстояние между рельсовыми стыками которого знач … Википедия
АРОЧНЫЙ МОСТ — мост с пролётными строениями, осн. несущими конструкциями к рых служат арки или своды, работающие на сжатие с изгибом. Арочные пролётные строения могут быть распорные (на опоры передаются не только вертик. усилия, но и горизонтальные распор) или… … Большой энциклопедический политехнический словарь
Мост — У этого термина существуют и другие значения, см. Мост (значения) … Википедия
НАЕЗДИТЬ — НАЕЗДИТЬ, наезжу [наежьжю], наездишь, совер. (к наезжать2 и к наезживать), что (разг.). 1. Ездой приобрести, добыть, выездить (см. выезжать2 в 3 знач.). Возчик наездил 20 рублей. || со словом себе или без него. Приобрести, нажить (что нибудь… … Толковый словарь Ушакова