дурень

mutt (дурак, остолоп, собачонка, дворняжка, болван)

gawk (остолоп, простофиля, разиня)

dope (допинг, наркотик, аэролак, дурман, лак, остолоп)

goat (коза, козел, осел, козел отпущения, дурень, остолоп)

goof (лох, дурак, увалень, болван, дурень, остолоп)

duffer (коробейник, тупица, фальшивая монета, выработанная шахта, балда, остолоп)

mutton-head (болван, дурак, остолоп, осел)

прост., неодобр.

1. тупой, тупоконечный; закругляющийся к концу или с отломленной верхушкой (с обломленным кончиком, острием); куцый

2. разг. уродливый, изуродованный

3. бран. урод, уродина; человек с дурной или изуродованной внешностью

4. бран. дурак, дурень, глупый, глупец

5. перен. тупой, неразвитый, слаборазвитый

как дурак с писаной торбой

как дурень с писаной торбой

как с писаной торбой

X носится с Y-ом как с писаной торбой — X makes a great (big) fuss over (of) Y

• КАК С ПИСАНОЙ ТОРБОЙ носиться с кем-чем; КАК ДУРАК (ДУРЕНЬ) С (ПИСАНОЙ) ТОРБОЙ all coll, disapprov

[ как + PrepP or NP; these forms only; adv (intensif)]

=====

⇒ (to relate outwardly to s.o. or sth. undeserving of special attention) with an excessive display of caring, attention etc, exaggerating his or its significance to an extreme degree:

- X носится с Y-ом как с писаной торбой≈ X makes a great < big> fuss over <of> Y;

- X makes a big to-do over Y;

- X treats person < animal> Y like someone (something) special;

- X acts as if person (animal) Y is someone (something) special;

- [in limited contexts] X is parading Y like a child with a new toy.

     ♦ В Краснодаре с ним [Владом] носились как с писаной торбой, наперебой таскали по кабинетам, громогласно рекомендуя: "Поэт-колхозник!" (Максимов 2). The people in Krasnodar made a great fuss of him [Vlad], vying with one another to show him off to a succession of officials, to whom they introduced him loudly and brashly: "This is the peasant poet from a collective farm!" (2a).

     ♦ [author's usage]"...Крокодил с крыльями - самая простая штука, а возятся с ним, как с писаной торбой" (Стругацкие 3). "A crocodile with wings is a simple enough thing, but he is being treated like something special" (3a).

     ♦ "Правительство Каледина никто не хочет поддерживать, отчасти даже потому, что он носится со своим паритетом как дурак с писаной торбой" (Шолохов 3). "No one wants to support Kaledin, partly because he's parading his demand for parity like a child with a new toy" (3a).

• КАК С ПИСАНОЙ ТОРБОЙ носиться с кем-чем; КАК ДУРАК (ДУРЕНЬ) С (ПИСАНОЙ) ТОРБОЙ all coll, disapprov

[ как + PrepP or NP; these forms only; adv (intensif)]

=====

⇒ (to relate outwardly to s.o. or sth. undeserving of special attention) with an excessive display of caring, attention etc, exaggerating his or its significance to an extreme degree:

- X носится с Y-ом как с писаной торбой≈ X makes a great < big> fuss over <of> Y;

- X makes a big to-do over Y;

- X treats person < animal> Y like someone (something) special;

- X acts as if person (animal) Y is someone (something) special;

- [in limited contexts] X is parading Y like a child with a new toy.

     ♦ В Краснодаре с ним [Владом] носились как с писаной торбой, наперебой таскали по кабинетам, громогласно рекомендуя: "Поэт-колхозник!" (Максимов 2). The people in Krasnodar made a great fuss of him [Vlad], vying with one another to show him off to a succession of officials, to whom they introduced him loudly and brashly: "This is the peasant poet from a collective farm!" (2a).

     ♦ [author's usage]"...Крокодил с крыльями - самая простая штука, а возятся с ним, как с писаной торбой" (Стругацкие 3). "A crocodile with wings is a simple enough thing, but he is being treated like something special" (3a).

     ♦ "Правительство Каледина никто не хочет поддерживать, отчасти даже потому, что он носится со своим паритетом как дурак с писаной торбой" (Шолохов 3). "No one wants to support Kaledin, partly because he's parading his demand for parity like a child with a new toy" (3a).

• КАК С ПИСАНОЙ ТОРБОЙ носиться с кем-чем; КАК ДУРАК (ДУРЕНЬ) С (ПИСАНОЙ) ТОРБОЙ all coll, disapprov

[ как + PrepP or NP; these forms only; adv (intensif)]

=====

⇒ (to relate outwardly to s.o. or sth. undeserving of special attention) with an excessive display of caring, attention etc, exaggerating his or its significance to an extreme degree:

- X носится с Y-ом как с писаной торбой≈ X makes a great < big> fuss over <of> Y;

- X makes a big to-do over Y;

- X treats person < animal> Y like someone (something) special;

- X acts as if person (animal) Y is someone (something) special;

- [in limited contexts] X is parading Y like a child with a new toy.

     ♦ В Краснодаре с ним [Владом] носились как с писаной торбой, наперебой таскали по кабинетам, громогласно рекомендуя: "Поэт-колхозник!" (Максимов 2). The people in Krasnodar made a great fuss of him [Vlad], vying with one another to show him off to a succession of officials, to whom they introduced him loudly and brashly: "This is the peasant poet from a collective farm!" (2a).

     ♦ [author's usage]"...Крокодил с крыльями - самая простая штука, а возятся с ним, как с писаной торбой" (Стругацкие 3). "A crocodile with wings is a simple enough thing, but he is being treated like something special" (3a).

     ♦ "Правительство Каледина никто не хочет поддерживать, отчасти даже потому, что он носится со своим паритетом как дурак с писаной торбой" (Шолохов 3). "No one wants to support Kaledin, partly because he's parading his demand for parity like a child with a new toy" (3a).

1) базіка (общ.), базікало (м. и ср.), балакайло (м. и ср.), балакун, белькотун, клепалка (м.), лепетайло (м. и ср.), лопотун, лепетун, лепетень, патяка, (трещётка) торохтій, цокотун (ж. -туха), талалай, ляскун (ж. -куха), ляскотун (ж. -туха), (глупо несдержанный) - бовкало. [І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Ой, белькотун з його! Лепетень (лопотун) лепече, а дурень слуха];

2) (яйцо) - бовтун, розбовток, запороток, бовтюк (уменьш. -ючок). [Яйце бовтун: смердюче].

* * *

вмешаться

1) (быть вмешиваему, вмешану) вмішуватися, вмішатися; домішуватися, домішатися. [Вино вмішується у воду; отруту вмішано в трунок];

2) (вступаться в постороннее дело) втручатися, втрутитися до чого, уві що, встрявати, встряти (встрянути), (о многих - повстрявати), вмикатися (вмикуватися), микатися (несов. в.), вплутуватися (плутатися), вплутатися, мішатися, вмішатися, вступатися, вступитися до чого-неб., у що. [Втручатися в розмову. До всього втручається дід: і до свого, і до чужого (Кониськ.). Всі вони туди повстрявали (Грін.). В справи грошові ви не повинні плутатися (Крим.). Старий дурень - микається не в своє діло (Неч.-Лев.). Не дуже він умикався в господарство (Неч.-Лев.)]. Вмешиваться в разговор - плутатися до розмови (в розмову), примовитися (соверш. в.), приставати до розмови, впадати (впасти) в слово. Вмешаться в толпу - втасуватися між юрбу. Всюду он вмешается, затешется - без нього й вода ніде не освятиться; де не посій, то вродиться.

* * *

1) (проникать куда-л., смешиваться с чем-л.) умі́шуватися, уміша́тися, замі́шуватися, заміша́тися

2) (входить, вторгаться в чьи-л. дела, отношения) втруча́тися, втру́титися, умі́шуватися и міша́тися, уміша́тися; ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти

3) страд. несов. умі́шуватися; уплу́туватися

всяк

1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;

2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].

* * *

упертий дурень, головотеса, бараняча голова.

* * *

1) бот. (Datura Stramonium) - див-дерево, дурзілля, корі[о]вки (р. -вок), дурноп'ян;

2) (дурак) дурман, дурень (р. -рня), дурнюга;

3) омана, морока, чад.

* * *

1) бот. дурма́н, -у; диал. дури́ця

2) перен. дурма́н, ома́на, чад, -у

забросать чем

I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.

II. Забрасывать, забросить -

1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];

2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];

3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -

1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;

2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).

* * *

1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати

3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

запросить

1) (просить слишком дорого) правити, заправляти и (реже) заправлювати, заправити, (диал.) ґе[а]рувати, заґе[а]ровувати, заґе[а]рувати, гнути, загнути, гилити, загилити з кого за що, скільки, що. [Правлять за все, як за рідного батька (М. Вовч.). Крамар заправить з тебе вдесятеро (Кониськ.). Яку він ціну загилив за чоботи? (Звин.). Дорого ґерує за вола (Мнж.). Заґерував ти з його багато (Лохв. п.). Гне, як дурень за батька (Приказка)]. -вать слишком много (образно) - правити як за (рідного) батька (Номис), як за вола;

2) кого (зазывать, приглашать) - запрошувати, запросити, запрохувати, запрохати, закликати, закликати кого;

3) (спрашивать) запитувати, запитати кого. [А хто-ж були ті вояки, що їх зібрав під прапор свій Спартак? - запитує авторка (Єфр.)];

4) (делать оффиц. запрос на бумаге) запитувати, запитати листовно кого про кого, про що;

5) (просить усиленно) благати кого. Запрошенный - заправлений, (диал.) заґе[а]рований; запрошений, закликаний; запитаний.

* * *

несов.; сов. - запрос`ить

1) ( делать запрос) запи́тувати, запита́ти

2) ( цену) пра́вити и заправля́ти, запра́вити; ( преувеличенно большую) ги́лити, заги́лити

3) ( зазывать) запро́шувати, запроси́ти, -прошу́, -про́сиш, запро́хувати, -про́хую, -про́хуєш, запроха́ти

4) (сов.: начать просить) поча́ти проси́ти

затеять затівати, (диал. тіяти), затіяти, зачинати, зачати, заводити, завести, (задумывать) задумувати, задумати, надумувати(ся), надумати(ся), намислювати(ся) и намисляти(ся), намислити(ся), намірятися, наміритися, (предпринять) заповзятися; (выдумывать) вигадувати, вигадати, витівати, витіяти. [Як затіє дурень молитися, то і лоб(а) собі розквасить (Номис). Затіяв жениться, сам не знаєш нащо (Чуб. V)]. -ять тяжбу, процесс - затіяти (зачати) позов (справу), процес. -ять ссору, драку с кем-л. - завести сварку, колот, бійку з ким, завестися з ким (сваритися, битися). -ять игру - затіяти гру, завестися гратися. Он -вает, -ял жениться - він думає (надумує, тіє), він задумав (надумав, наміривсь) женитися. Он против вас что-то -вает, он -вает что-то худое - він проти вас щось тіє (начисляє, надумує), він тіє (намисляє, надумує) щось лихе (недобре). [Чадом не вдалося подушити, то може знов що надумала? (Васильч.)]. Затеи -вать - вигадки вигадувати, витівки витівати. Затеянный - затіяний, зачатий, заведений и т. д.

* * *

несов.; сов. - зат`еять

1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;

2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;

3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.

* * *

1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́ння

2) грам. ім'я́

збавитися, зі[о]псуватися, (зап. зіпсутися), попсуватися, (повредиться) ушкодитися; (нравственно) зі[по]псуватися, зледащіти, розледащіти, (грубо) розсобачитися, розпаскудитися, розіпсіти, (зап.) зійти на пси; см. Портиться 1 - 3. [Пересипають вишні цукром, щоб не збавилися (Звин.). Хлопець геть збавився по наймах (Чигирин. п.). І не було пуття в світі, все в нім зопсувалось (Руданськ.). А вона (машина) попсується і ти стій як дурень (Франко). Ні один зуб не ушкодивсь (Борзенщ.)]. Испортившийся - збавлений, зіпсований и (зап.) зіпсутий, з[роз]ледащілий. -шееся, испорченное мясо, яйцо - зі[о]псуте, притхле м'ясо, яйце.

* * *

1) зіпсува́тися, -псує́ться, попсува́тися, зні́вечитися, поні́вечитися; ( повредиться) пошко́дитися; диал. зба́витися, -влюся, -вишся

2) ( в нравственном отношении) зіпсува́тися, -псую́ся, -псує́шся, попсува́тися; розпаску́дитися

існий; обычно: справжній, справдешній, правдивий, щирий; см. Истинный, Настоящий. [Щирий козак ззаду не нападається (Номис)]. -тый дурак - справжній дурень.

* * *

Каковой

1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];

2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].

* * *

1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

2) ( в относительном предложении) яки́й