-
41 clip
1. n1) затискач; скріпка2) скріплення, скоба3) затискні кліщі; щипці4) кліпс5) військ. обойма (тж cartridge clip)6) стрижка7) pl шотл. ножиці (для стрижки овець)8) розм. сильний удар9) розм. швидка хода10) амер. зухвале дівчисько2. v1) стискувати; затискувати; захоплювати2) скріпляти (скріпкою)3) обхоплювати; обіймати; стискувати в обіймах4) стригти; підрізати; обрізати; відрізати (ножицями)5) робити вирізки (з газет тощо)6) зал. компостувати (квиток)8) розм. бігти стрімголов9) розм. бити кулаком10) розм. ошукувати, дурити* * *I [klip] n1) затискач; хомут; скріпка; скріпа; скоба; затискні кліщі; щипці3) вiйcьк. обойма (тж. cartridge clip)II [klip] vзатискати, стискати; захоплювати; скріплювати ( скріпкою)III [klip] n1) стрижка3) pl; дiaл. ножиці ( для стрижки овець)4) сильний удар; стусан, ляпас7) випадок, разIV [klip] v1) l. стригти; підрізати, обрізати, відрізати ( ножицями); урізати, скорочувати; робити вирізки (з газет, журналів)2) проковтнути, пропускати (букви, слова); лiнгв. скорочувати ( слова)3) пробивати, компостувати ( квиток)to clip one's stride — cпopт. укорочувати крок
5) ударити кулаком, дати стусана6) обманювати, ошукувати7) cл. обкрадати, обчищати, оббирати ( про кишенькових злодіїв); обраховувати (у клубах, ресторанах) -
42 loud
1. adj1) гучний; звучнийloud speaker — рад. гучномовець, репродуктор
2) шумний; галасливий, крикливий3) кричущий, яскравий; що впадає в очі (про одяг, фарби тощо)4) сильний (про запах тощо)2. adv1) гучно, голосно2) сильно, дуже (пахнути)* * *I [laud] a1) голосний; звучний2) гучний; галасливий, крикливий3) кричущий, яскравий, який кидається в очі ( про одяг)4) сильний (про запах, присмак)5) вульгарний; розв'язнийII [laud] adv1) голосно -
43 rattling
1. n1) тріск; деренчання; гуркіт; перестукування2) тех. очищення литва в барабанах2. adj1) що гуркотить, деренчить; шумний2) сильний, що збиває з ніг (про вітер)3) розм. швидкий, енергійний (про ходу)4) розм. надзвичайний, незрівнянний; приголомшливий, разючий3. adv розм.разюче, нечувано, надзвичайно; напрочуд, дивовижноrattling good — нечуваний, приголомшливий
a rattling good fellow — дивовижна людина; дуже гарний хлопець
* * *I [`rʒtliç] a1) гуркітливий, грюкаючий; деренчливий; шумний2) сильний, який збиває з ніг ( про вітер); швидкий, енергійний3) приголомшливий, потрясаючийII [`rʒtliç] advразюче, приголомшливо, потрясаюче; чудовоIII [`rʒtliç] = ratlin(e) -
44 spanking
-
45 deep
I [diːp] n1) глибина; заглиблення, западина; глибоке місце; pl абісальні глибини (більше 5500 м)3) безодня5) пoeт., ритор незбагненне, вічна таємниця6) мop. відстань між двома позначками лотліня7) гipн. нахил, похила виробка8) = jitII [diːp] a1) глибокий; deep greenhouse c-г. земляна теплиця; який має певну глибину, глибиною в2) широкий; який має велику товщину3) який знаходиться на великій глибині, глибинний; (in) покритий товстим шаром ( чого-небудь), який знаходиться під ( чим-небудь); (in) який знаходиться у глибині, далеко від ( чого-небудь); (in) занурений, захоплений, поринулий4) сильний, міцний5) серйозний фундаментальний, ґрунтовний6) складний; незбагненний; таємничий; складний; глибинний7) інтенсивний; сильний; повний, цілковитий, абсолютний; глибоко вкорінений; запеклий; важкий; серйозний; болісний8) насичений, темний, густий (про фарбу, колір)9) низький, грудного тембру (про звук, голос)10) непролазний; непрохідний ( про дорогу)11) хитрий, спритний12) мeд. підшкірний13) пcиx. підсвідомийIII [diːp] adv1) глибоко; у глибиніto dig deep — рити глибоко;; докопуватися; глибоко
4) дуже, досить; сильно, багато -
46 аслан
лев, сильний, могутній, хоробрий О; аслан хуватлы сильний, як лев К; аслан йигит молодий богатир СБ; аслан — астлан сӧлений дэ, пек зенд'ин, оларын ады мы, лағабы мы "аслан" вимовляється також "астлан" — дуже багатий, це, може, їхнє ім'я або, може, прізвище СК; пор. астлан. -
47 long
1. n1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часуfor long — на великий строк, надовго
before long — незабаром, скоро
2) вірш, довгий склад3) фон. довгий голосний2. adj1) довгийlong waves — рад. довгі хвилі
2) високий, довготелесий3) тривалий, давно існуючийlong custom — давній (старовинний) звичай
long service — військ. надстрокова служба
4) довжиною (в), завдовжки5) віддалений6) фін. довгостроковий7) повільний, млявий8) зморний, нудотний9) численний, великий; що складається з безлічі пунктів (великої кількості членів тощо)long family — дуже велика (багатодітна) сім'я
10) надмірний, великий; товстийlong price — непомірна (надмірна) ціна
11) довгастий, видовжений12) нудний, багатослівний13) фон. довгий (голосний звук, склад)◊ the long arm — великий вплив, влада
◊ he has a long arm — він впливова людина
◊ a long dozen — тринадцять, чортова дюжина
◊ long ears — дурість
◊ long face — похмуре (сумне) обличчя
◊ long finger — середній палець руки
◊ long firm — шахрайська фірма, шахрайське підприємство
◊ long green — амер. паперові гроші
◊ long head — проникливість; передбачливість
◊ to have a long head — бути передбачливим (прозорливим, далекоглядним)
◊ long home — могила
◊ a long hour — не менше години
◊ long hundredweight — англійський центнер (50,8 кг)
◊ long in the teeth — старий
◊ long jump — спорт. стрибок у довжину
◊ long memory — добра пам'ять
◊ a long mile — не менше милі
◊ long nine — амер. дешева сигара
◊ long odds — нерівні шанси
◊ long primer — друк. корпус
◊ long robe — мантія судді; ряса
◊ long shilling — добрий заробіток
◊ long sight — далекозорість
◊ long suit — перевага (в чомусь)
◊ Long Tom — далекобійна гармата; довга сигара
◊ long ton — довга (англійська) тонна (1016 кг)
◊ long tongue — довгий язик, балакучість
◊ the Long Vacation — літні канікули (в англійських університетах і судах)
◊ by a long chalk (shot) — набагато, значно
◊ not by a long chalk (shot) — аж ніяк, ні в якому разі
◊ he is not long for this world — він не жилець на цьому світі
◊ in the long run — кінець кінцем; у кінцевому підсумку
◊ the long and the short of it — коротше кажучи
◊ to make (to cut) a long story short — коротше кажучи, одним словом
◊ to take long views — бути далекоглядним (передбачливим)
3. adv1) довго; тривалоhow long do you mean to stay in Paris? — скільки (часу) ви думаєте пробути в Парижі?
all day long — весь (цілий) день
2) давно, довгий час3) протягом◊ as long as — скільки завгодно
◊ so long as — якщо тільки; за умови, що
◊ so long! — до побачення!
◊ long live! — хай живе...!
4. v* * *I n1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часу2) пoeт. довгий склад; гpaм. довгий голосний; мyз. лонга3) eк. покупець цінних паперів4) ( довгі) штани; великий зріст ( чоловічого одягу)II a1) довгийat long range — на великій відстані; з великої відстані; високий, довготелесий
2) довгий, тривалийfor a long time — довго, давно; надовго; довгостроковий
4) віддалений; eк. довгостроковий5) повільний; нудний, нудотний6) численний, великий; великий7) подовжений, довгастий; витягнутий8) гpaм. довгий (про голосний, про склад) повний; цілийlong mile — добра миля, не менше милі
9) (on) багатий ( на що-небудь); сильний ( у чому-небудь)10) eк. який грає на підвищенняIII adv1) довго; довгостроково2) давно; довгий час3) посил. повністю; від початку до кінця4) eк. на підвищенняas long as — поки = so long as
so long as — якщо тільки, за умови, що
IV vlong live..! — хай живе..!
(for, after) палко бажати, жадати; прагнути -
48 pretty
1. n1) милий; мила; любий, любаmy pretty! — мій милий!; моя мила!
2) гарна річ, прикраса3) pl гарний одяг; вишукана білизна4) амер. дрібничка; іграшка2. adj1) милий; чарівний, чудовий, привабливий2) гарненький (про дитину, жінку), прекрасний3) приємний, гарний (голос тощо)4) мелодійний, гарний (про пісню тощо)5) розм. значний, чималий6) хоробрий, сильний; дужий3. adv розм.досить; значною міроюpretty much — дуже, майже
* * *I [`priti] n1) любий, милий, люба, мила ( при звертанні)my pretty! — мій милий!; моя мила!
2) pl гарна річ; прикраса; pl гарний одяг; вишукана білизна3) cл. дрібничка; іграшка, гарненька штучка4) верхня ( прикрашена малюнками) частина келиха або склянкиII [`priti] a1) милий, чарівний; привабливий2) гарненький; симпатичний (про жінку, дитину)3) приємний, хороший, гарний4) гарненький, веселенький5) значний, неабиякийIII [`priti] advдосить; значною міроюpretty much — дуже, значною мірою; майже
-
49 scholar
n1) ученийdistinguished (well-known) scholar — видатний (знаменитий) учений
2) філолог-класик3) учений — фахівець у галузі гуманітарних наук4) розм. знавець мови5) стипендіат6) розм. письменна (грамотна) людина; грамотійI am not much of a scholar — я не дуже-то письменний, я у грамоті не надто сильний
7) дуже освічена людина8) учень, школяр9) послідовник, учень10) студент університету* * *n1) учений, гуманітарійan all-round scholar — енциклопедист; філолог, класик; людина, яка добре знає мову
2) стипендіат3) грамотна людина, грамотій4) ерудит5) учень6) icт. школяр7) icт. студент університету -
50 slashing
1. n1) заподіяння рани2) рубання шаблею, січа3) перен. бичування, різка критика4) глибоке поранення5) завал (у лісі)6) відпилювання верхівок і сучків2. adj1) суворий, нещадний; різкий, нищівнийslashing criticism — нещадна (гостра) критика
to make a slashing criticism of smb. (smth.) — піддавати різкій критиці когось (щось)
2) навальний, сильний, шалений3) відчайдушний, хоробрий; хвацькийslashing fellow — молодець, шибайголова
4) розм. класний, розкішний3. advдуже, надзвичайноa slashing fine film — чудовий фільм, фільм хоч куди
* * *I n1) нанесення рани [див. slash II]II a1) суворий; нещадний; різкий2) стрімкий; нищівний3) молодецький, відважний4) класний; хоч кудиIII advдуже, надзвичайно; хоч куди -
51 thunder
1. n1) грім2) гуркіт, шум3) pl різкий осуд; погрози; лайка; прокляття4) гроза, буряthunder and lightning — а) грім і блискавка; б) різке осудження; в) дуже яскрава (барвиста) тканина
2. v1) гриміти, фимотіти, гуркотіти2) стукати, грюкати, барабанити3) голосно говорити4) вигукувати5) перен. говорити гнівно, викривати, шуміти, галасувати* * *I n1) грімfaint [loud] thunder — слабкий [сильний]гуркіт грому
crash /clap/ of thunder — удар грому
there s thunder in the air — у повітрі пахне грозою; наближається буря, атмосфера ( в аудиторії); передгрозова; звичн. pl осуд; погрози; лайка, прокльони
the thunders of the church — грім та блискавки, які метала церква
2) розкотистий звук, гуркітthe voice of /like/ thunder — громовий голос
3) = чорт візьми (особ. у сполученні з what, where, why)thunder and lightning — грім е блискавка; різкий осуд; тканина дуже яскравого кольору
II vgo to thunder! забирайся /йди/ до чорта!; to steal smb 's thunder — опублікувати запозичену ідею раніше її автора; домогтися переваги, забігши вперед; перехопити ініціативу
1) гриміти, гуркотати, гримотітиit thunders, heaven thunders — гримить грім
the sea thundered below us — унизу гримотіло /рокотало/ море; говорити гнівно; викривати; шуміти
2) бити, тарабанити; гулко бити ( у щось)3) говорити голосно, гримітиto thunder down the noise — перекричати шум; викрикувати
-
52 sevenfold
I a2) семиразовий; збільшений у сім разів3) у сім разів більший ( за величиною); який налічує, нараховує в сім разів більше; дуже великий, сильний4) peл. який стосується, відноситься до семи дарів святого духуII adv -
53 который
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].* * *мест.1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́якийкото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́
-
54 здоровило
чlamppost, lanky ( sturdy) fellow; ( сильний) strong ( robust) person; ( дуже високий) maypole -
55 cough
1. nкашель2. vкашляти□ cough down — перебити кахиканням (розмову)
□ cough up — груб. а) вибовкувати (щось); б) викласти грошики
* * *I1) кашель; покахикуванняII v1) кашляти; покахикувати ( подаючи сигнал)3) cл. зізнатися у вчиненні злочину -
56 killing
1. n1) убивство; убивання2) забій (худоби)3) мет. розкислювання (сталі); травлення4) ел. вимикання струму; зняття напруги5) амер. великий куш (у біржових спекуляціях)2. adj1) смертельний, смертоносний2) виснажливий, убивчий, нищівний3) кумедний, сміховинний4) запаморочливий, приголомшливий, надзвичайний; прекрасний* * *I n1) убивство, умертвіння; забій ( худоби)2) дичина, вбита на полюванні; мисливська здобич4) eл. вимикання струму, зняття напругиII a1) смертельний, смертоносний; убивчий2) убивчий, виснажливий3) дуже смішний4) приголомшливий, чудовий -
57 rich
n ч. ім'яРіч (зменш. від Richard)* * *I n( the rich) багатіII a1) багатий2) коштовний, дорогий, розкішний; дорогоцінний3) (in, with) багатий ( на що-небудь), багатий ( чим-небудь); (in) щедро обдарований; широкий4) гладкий, родючий, жирний; багатий5) багатий, щедрий (нaпp., про трапезу, урожай)6) поживний; жирний; здобний; соковитий7) дуже гарний, чудовий (нaпp., про пейзаж)8) цінний (нaпp., про пропозицію)9) невичерпний, глибокий10) вишуканий11) пряний, сильний ( про запах)12) густий, інтенсивний, яскравий ( про колір)13) ( про звук) низький, глибокий, потужний; м'який14) повний, точний ( про риму)15) захоплюючий; забавний; смішнийIII = richlyrich joke — дотепний жарт; абсурдний
-
58 SALT
1. n1) сіль; кухонна сіль2) дотеп; дотепність3) pl фарм. лікарська (проносна) сіль4) нюхальна сіль (тж smelling salts)5) розм. бувалий (досвідчений) моряк6) сільниця7) pl морська вода, що заходить у гирло ріки8) розм. солончак; низина, що затоплюється солоною водою◊ the salt of the earth — бібл. сіль землі
◊ to eat salt with smb. — користуватися чиєюсь гостинністю
◊ to eat smb.'s salt — бути чиїмсь нахлібником, залежати від когось
◊ to be true to one's salt — служити вірно своєму хазяїнові
◊ to sit above (below) the salt — сидіти на верхньому (нижньому) кінці стола; займати високе (скромне) становище в суспільстві
◊ not worth one's salt — нічого не вартий; нікчемний, ні для чого не придатний
◊ to take smth. with a grain of salt — ставитися до чогось критично
◊ I am not made of salt — я не з цукру, не розтану (під дощем)
2. adj1) солоний2) соляний3) пекучий; їдкий; гіркий4) непристойний5) гострийsalt wit — гострий (ущипливий) дотеп
6) засолений, просолений7) солончаковий8) солевитривалий (про рослину)9) розм. надто високий (про податок); надмірно дорогий10) морськийsalt water — морська вода; солона вода; перен., жарт. сльози
◊ salt cake — хім. сульфат натрію
◊ salt glaze — соляна полива (для гончарних виробів)
◊ salt junk (horse) — мор., розм. солонина
◊ salt rheum — амер. екзема; сильний нежить
◊ salt rock — геол. кам'яна сіль
3. v1) солити, посолити; приправляти сіллю2) засолювати, консервувати3) перен. надавати гостроти (пікантності)4) посипати сіллю5) просочувати сіллю6) перебільшувати (прибуток тощо)□ salt down — засолювати; амер., розм. дати прочухана; приховувати (гроші тощо)
◊ to salt prices — розм. надмірно підвищувати ціни
* * *[sxːlt]n; (скор. від Strategic Arms Limitation Talks) -
59 salt
1. n1) сіль; кухонна сіль2) дотеп; дотепність3) pl фарм. лікарська (проносна) сіль4) нюхальна сіль (тж smelling salts)5) розм. бувалий (досвідчений) моряк6) сільниця7) pl морська вода, що заходить у гирло ріки8) розм. солончак; низина, що затоплюється солоною водою◊ the salt of the earth — бібл. сіль землі
◊ to eat salt with smb. — користуватися чиєюсь гостинністю
◊ to eat smb.'s salt — бути чиїмсь нахлібником, залежати від когось
◊ to be true to one's salt — служити вірно своєму хазяїнові
◊ to sit above (below) the salt — сидіти на верхньому (нижньому) кінці стола; займати високе (скромне) становище в суспільстві
◊ not worth one's salt — нічого не вартий; нікчемний, ні для чого не придатний
◊ to take smth. with a grain of salt — ставитися до чогось критично
◊ I am not made of salt — я не з цукру, не розтану (під дощем)
2. adj1) солоний2) соляний3) пекучий; їдкий; гіркий4) непристойний5) гострийsalt wit — гострий (ущипливий) дотеп
6) засолений, просолений7) солончаковий8) солевитривалий (про рослину)9) розм. надто високий (про податок); надмірно дорогий10) морськийsalt water — морська вода; солона вода; перен., жарт. сльози
◊ salt cake — хім. сульфат натрію
◊ salt glaze — соляна полива (для гончарних виробів)
◊ salt junk (horse) — мор., розм. солонина
◊ salt rheum — амер. екзема; сильний нежить
◊ salt rock — геол. кам'яна сіль
3. v1) солити, посолити; приправляти сіллю2) засолювати, консервувати3) перен. надавати гостроти (пікантності)4) посипати сіллю5) просочувати сіллю6) перебільшувати (прибуток тощо)□ salt down — засолювати; амер., розм. дати прочухана; приховувати (гроші тощо)
◊ to salt prices — розм. надмірно підвищувати ціни
* * *I [sxːlt] n1) ( кухонна) сіль2) дотепність3) xiм. сіль5) моряк6) сільничка ( salt cellar)7) pl морська вода, що входить в гирло ріки8) pl; дiaл. солончакII [sxːlt] a1) солонийsalt brine — cпeц. розсіл, тузлук; гіркий, пекучий
2) солянийsalt dome — гeoл. соляний купол
3) непристойний; гострий, їдкий4) засолений5) солончаковий6) солестійкий ( про рослину)7) cл. високий ( про податки); дорогийIII v1) солити, посолити; солити, засолювати, консервувати ( salt down)4) cпeц. обробляти солями -
60 starve
v1) умирати (страждати) від голоду2) голодувати3) розм. бути дуже голодним, відчувати сильний голод4) морити голодом; позбавляти їжі6) умирати7) ел. розрядити (акумулятор)* * *v1) страждати від голоду; недоїдати2) зголодніти3) морити голодом, позбавляти їжі; (of) позбавляти чого-небудь, не давати чого-небудь; pass відчувати, зазнавати брак чого-небудь4) жадати ( чого-небудь); вмирати від бажання ( одержати що-небудь)5) eл. розрядити ( акумулятор)
См. также в других словарях:
буревій — (дуже сильний вітер) ураган, буря, вітролом, бурелом, борвій … Словник синонімів української мови
крутий — а/, е/. 1) Майже прямовисний; стрімкий; прот. пологий, положистий. || Урвистий, прямовисний (про берег, стіну урвища). || Високо піднятий, бурхливий (про хвилю, морський прибій). || перен. Дуже сильний, відчутний (про підвищення рівня розвитку… … Український тлумачний словник
шалений — а, е. 1) Який утратив самовладання, перебуває в стані надмірного збудження, хвилювання. || Якого не можна втримати; нестримний. || Який виражає або в якому виражається несамовитість, нестямність. 2) Який має надзвичайну силу вияву, сповнений її;… … Український тлумачний словник
несвітський — а, е, рідко. Невластивий людині. || Якого не можна стерпіти; дуже сильний, надмірний. || Дуже сильний, значний силою свого вияву … Український тлумачний словник
стенторовий — Стенторовий: дуже сильний (голос), як у грека Стентора під Троєю, який ніби кричав за п ятдесятьох [III] оглушливий, дуже сильний (голос) [20;IV] … Толковый украинский словарь
страхітливий — а, е. 1) Який викликає, вселяє почуття страху; дуже страшний. || Який відзначається тяжкими, трагічними подіями, що викликають страх (про час). 2) Який викликає тяжке і болісне почуття, справляє гнітюче враження. 3) Повний труднощів, злигоднів,… … Український тлумачний словник
жахливий — а, е. 1) Який викликає почуття жаху; страшний, страхітливий. 2) рідко. Який всього боїться, якого легко можна налякати, сполохати; боязливий, боязкий. 3) перен. Незвичайний, дуже великий, дуже сильний; страшний. || Дуже поганий. || Повний відчаю … Український тлумачний словник
превеликий — а, е, також у сполуч. зі сл. великий, розм. 1) Дуже великий розмірами, величиною, кількістю. 2) Який значно переважає високий рівень, велику міру чогось. 3) Надзвичайно великий інтенсивністю, проявом чогось. || Дуже сильний, безкрайній (про… … Український тлумачний словник
ревище — а, с., розм. 1) Дуже гучний, протяжливий крик тварини, тварин. || Несамовитий крик, ґвалт, лемент людини, людей. || перен. Дуже сильний шум, гуркіт, схожий на протяжливий крик тварин. 2) Дуже голосний плач. 3) рідко. Місце забою рогатої худоби.… … Український тлумачний словник
скажений — а, е. 1) Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк. || рідко. Який має психічний розлад; божевільний. || у знач. ім. скаже/ний, ного, ч.; скаже/на, ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2) Який легко втрачає… … Український тлумачний словник
сльоза — и/, ж. 1) тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.). || тільки одн. Одна краплина… … Український тлумачний словник