Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

дру-

  • 41 печать

    1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;
    2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;
    3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);
    4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.
    * * *
    1) печа́тка, печа́ть, -ті
    2) перен. печа́тка; ( отпечаток) відби́ток, -тку; ( знак) знак, -у; ( след) слід, -у
    3) ( печатание) дру́к, -у
    4) ( о шрифте) дру́к
    5) ( пресса) пре́са

    соломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка

    Русско-украинский словарь > печать

  • 42 по-дружески

    по-дружньому, по-друзьки, по-товариському по-приятельському, по- друзяцькому. Срв. Дружески.
    * * *
    нареч.
    по-дру́жньому, дру́жньо; ( по-приятельски) по-при́ятельському, по-при́ятельськи; ( дружелюбно) при́язно

    Русско-украинский словарь > по-дружески

  • 43 подрубание

    підрубування, підтинання.
    * * *
    I
    підру́бування; підтина́ння
    II
    підру́блювання

    Русско-украинский словарь > подрубание

  • 44 подрубаться

    I
    підру́буватися; підтина́тися
    II
    підру́блюватися

    Русско-украинский словарь > подрубаться

  • 45 подрубка

    подрубь см. Подрубание.
    * * *
    I
    підру́бування; підтина́ння
    II
    підру́блювання

    Русско-украинский словарь > подрубка

  • 46 подрубленный

    I
    підру́баний; підтя́тий
    II
    підру́блений

    Русско-украинский словарь > подрубленный

  • 47 подручник

    -ница
    1) (помощник) підручник, -ниця, поплічник, -ница, помічник, -ниця;
    2) (подчинённый) підручний (-ного), підручна (-ної), підручник, -ниця.
    * * *
    1) ист. підру́чний, -ого
    2) см. подручный 2)
    3) техн. підру́чник

    Русско-украинский словарь > подручник

  • 48 приятельски

    по-приятельському, приятельно, приязно.
    * * *
    нареч.
    по-при́ятельському, по-при́ятельськи; по-дру́жньому, дру́жньо, при́язно

    Русско-украинский словарь > приятельски

  • 49 ради

    предл. с род. п.
    зара́ди, ра́ди, за́для; ( для) для

    \ради ди дру́жбы — зара́ди (ра́ди, за́для) дру́жби

    \ради ди меня́ — зара́ди (ра́ди) ме́не

    \ради ди развлече́ния — для розва́ги

    чего́ \ради ди? — чого́ ра́ди?, з яко́ї ре́чі?; ( зачем) наві́що?

    Русско-украинский словарь > ради

  • 50 расстроенный

    1) розла́днаний, розла́джений

    \расстроенныйое хозя́йство — розла́днане господа́рство (хазя́йство)

    2) розстро́єний
    3) при́кро вра́жений, [ду́же] засму́чений

    \расстроенныйый боле́знью дру́га — при́кро вра́жений (засму́чений, ду́же засму́чений) хворо́бою дру́га

    \расстроенныйый вид — [ду́же] засму́чений ви́гляд

    4) посва́рений

    Русско-украинский словарь > расстроенный

  • 51 речь

    1) мо́ва; ( о процессе говорения) мо́влення

    владе́ть \речь чью — володі́ти мо́вою

    делова́я \речь чь — ділова́ мо́ва

    у́стная \речь чь — у́сна мо́ва

    у больно́го о́тняло \речь чь — хво́рому відібра́ло мо́ву

    2) ( разговор) розмо́ва, мо́ва (ед.), ( иногда) річ, род. п. ре́чі

    дру́жеские \речь чи — дру́жні розмо́ви

    завести́ \речь чь — розпоча́ти (зня́ти) мо́ву, поча́ти говори́ти (розмовля́ти), зня́ти річ

    не о том \речь чь — не про те мо́ва; (не в том дело) не в тому спра́ва (річ)

    об э́том — и

    \речь чи не́ было — про це й мо́ви (розмо́ви) не було́

    о чём идёт \речь чь? — про що йде мо́ва?, про що йде́ться?; про що [мо́ва] мо́виться?, про що йде річ?

    произнести́ \речь чь — ви́голосити (сказа́ти) промо́ву

    4) грам. мо́ва

    ча́сти \речь чи — части́ни мо́ви

    Русско-украинский словарь > речь

  • 52 скрепление

    1) ( действие) скрі́плення, (неоконч.) скрі́плювання; змі́цнення, (неоконч.) змі́цнювання; підкрі́плення, (неоконч.) підкрі́плювання, підкрі́плення

    \скрепление ние до́сок — скрі́плення дощо́к

    \скрепление ние дру́жбы — змі́цнення (скрі́плення) дру́жби

    \скреплениение докуме́нтов по́дписью — стве́рдження докуме́нтів пі́дписом

    2) ( приспособление) скрі́плення; ( скрепа) скрі́па

    ре́льсовые \скрепление ния — ре́льсові скрі́плення

    Русско-украинский словарь > скрепление

  • 53 согласно

    1) нареч. одна́ково; одна́ко; односта́йно; диал. водно́
    2) нареч. в зго́ді, в зла́годі, зла́гідно; ми́рно; дру́жно
    3) нареч. зла́годжено; дру́жно
    4) нареч. гармоні́йно; су́голосно, згі́дно; ( в лад) в лад
    5) (изъявляя согласие) нареч. згі́дливо
    6) ( соответственно) предл. с дат. п. згі́дно (з чим), відпові́дно (до чого)

    \согласно но зако́ну — згі́дно з зако́ном, за зако́ном

    \согласно но прика́зу — згі́дно з нака́зом, відпові́дно до нака́зу

    Русско-украинский словарь > согласно

  • 54 согласность

    1) одна́ковість, -вості; односта́йність, -ності
    2) зла́гідність; ми́рність; дру́жність
    3) зла́годженість; дру́жність
    4) гармоні́йність; су́голосність, згі́дність

    Русско-украинский словарь > согласность

  • 55 сподручничать

    бу́ти підру́чним (ж. підру́чною); ( помогать) допомага́ти

    Русско-украинский словарь > сподручничать

  • 56 терять

    1) (преим. о конкретных предметах) губи́ти; (оставлять, забывать что-л.) відбіга́ти

    \терять ве́щи — губи́ти ре́чі

    2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втрача́ти, стра́чувати, -чую, -чуєш (кого-що); ( лишаться) позбува́тися (кого́-чого́)

    \терять авторите́т — втрача́ти авторите́т

    \терять в ве́се — втрача́ти на вазі́

    \терять вкус к чему́ — втрача́ти смак до чо́го, знеохо́чуватися в чо́му

    \терять го́лову — розгу́блюватися, заморо́чуватися, не дава́ти собі́ ра́ди; заходи́ти в го́лову

    \терять дру́га — втрача́ти (позбува́тися) дру́га

    \терять жела́ние — втрача́ти бажа́ння, знеохо́чуватися

    \терять слух — втрача́ти слух; ( глохнуть) глу́хнути

    \терять нить расска́за — губи́ти (втрача́ти) ни́тку ро́зповіді

    \терять по́чву под нога́ми — втрача́ти ґрунт під нога́ми

    \терять равнове́сие — втрача́ти рівнова́гу; (прям.: о стоящем) зато́чуватися

    \терять си́лу — втрача́ти си́лу

    \терять созна́ние — неприто́мніти, втрача́ти свідо́мість, млі́ти, умліва́ти, зомліва́ти

    \терять ум — втрача́ти (стра́чувати) ро́зум; захо́дити в го́лову

    3) ( тратить нецелесообразно) втрача́ти, марнува́ти; ( время) га́яти, гайнува́ти, витрача́ти, уга́ювати; ( расходовать) тра́тити; (жизнь, здоровье) збавля́ти

    Русско-украинский словарь > терять

  • 57 тесный

    1) тісни́й

    в те́сной зави́симости от чего́ — у бли́зькі́й зале́жності від чо́го

    в те́сном значе́нии сло́ва — у прямо́му (у вузько́му) зна́ченні [цього́] сло́ва

    те́сная связь — тісни́й (щі́льний) зв'язо́к

    2) ( плотный) щі́льний, тісни́й
    3) ( близкий) близьки́й и бли́зький

    те́сная дру́жба — близька́ дру́жба

    4) (затруднительный, тяжёлый) скрутни́й

    те́сные обстоя́тельства — скрутні́ обста́вини

    Русско-украинский словарь > тесный

  • 58 чувство

    почуття́; (псих.) чуття́; ( ощущение) відчуття́; ( чувствование) почува́ння; диал. змисл, -у

    без чувств — неприто́мний

    бу́ря (вихрь) чувств — бу́ря (ви́хор) почутті́в

    лиши́ться чувств — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти

    матери́нское (отцо́вское) \чувство — матери́нське (ба́тьківське) почуття́ (почува́ння)

    музыка́льное \чувство — музи́чне чуття́

    обма́н чувств — ома́на (обма́н) чутті́в (почутті́в)

    о́рганы — чувств о́ргани чутті́в

    от избы́тка (от полноты́) чувств — від на́дміру (від повноти́) почутті́в

    привести́ в \чувство — привести́ (верну́ти) до прито́мності, очу́ти́ти, опам'ята́ти; оприто́мнити

    прийти́ в \чувство — оприто́мніти, верну́тися (поверну́тися) до чуття́, очути́тися, очу́няти, очу́нятися, прочу́нятися, очу́матися, прочу́матися, прочути́тися, прочу́няти, очуті́ти

    скрыва́ть (таи́ть) свои́ чу́вства — прихо́вувати (таї́ти, хова́ти) свої́ почуття́, хова́тися (кри́тися) з свої́ми почуття́ми

    с чу́вством — з почуття́м, з чуття́м; ( чувствительно) чу́ло, чутли́во

    упа́сть без — чувств упа́сти неприто́мним (зомлі́лим)

    \чувство бо́ли — почуття́ (відчуття́) бо́лю

    \чувство го́лода — почуття́ (відчуття́) го́лоду

    \чувство го́рдости — почуття́ го́рдості

    \чувство до́лга (отве́тственности) — почуття́ обо́в'язку (відповіда́льності)

    \чувство дру́жбы (това́рищества) — почуття́ дру́жби (товари́ськості)

    \чувство испу́га (у́жаса) — почуття́ переля́ку (жа́ху, стра́ху́)

    \чувство не́нависти — почуття́ не́нависті

    \чувство но́вого — почуття́ (відчуття́) ново́го

    \чувство ориентиро́вки — чуття́ орієнта́ції

    \чувство прекра́сного — почуття́ (чуття́) прекра́сного

    \чувство ро́дины — почуття́ батьківщи́ни

    \чувство самосохране́ния — чуття́ (почуття́) самоохоро́ни (самозбере́ження)

    \чувство со́бственного досто́инства — почуття́ вла́сної гі́дності

    \чувство та́кта (ме́ры) — почуття́ та́кту (мі́ри), відчуття́ мі́ри

    \чувство тоски́ по ро́дине — почуття́ ту́ги за батьківщи́ною

    \чувство эпо́хи — почуття́ (відчуття́) епо́хи

    \чувство ю́мора — почуття́ (чуття́) гу́мору

    шесто́е \чувство — шо́сте чуття́

    эстети́ческое \чувство — естети́чне чуття́ (почуття́)

    Русско-украинский словарь > чувство

  • 59 вторичный

    1) ( повторный) повто́рний; ( второй) дру́гий
    3) ( побочный) побі́чний, втори́нний; ( второстепенный) другоря́дний

    Русско-украинский политехнический словарь > вторичный

  • 60 клеепечатание

    техн.
    клеєдрукува́ння, клеєдру́к, -ку

    Русско-украинский политехнический словарь > клеепечатание

Страницы

См. также в других словарях:

  • дру́за — друза …   Русское словесное ударение

  • ДРУ — Дружковское рудоуправление организация, Украина Источник: http://ru.umgukraine.com/about#2 ДРУ двигатель с регулятором угла техн., энерг. ДРУ Дегтярское рудоуправление Свердловская обл …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ДРУ- — датик реле уровня в маркировке Пример использования ДРУ 1ПМ …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • друїд — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • дру́жный — дружный, дружен, дружна, дружно, дружны; сравн. ст. дружнее …   Русское словесное ударение

  • дру́жащий — дружащий …   Русское словесное ударение

  • дру́жка — дружка, и …   Русское словесное ударение

  • дру́млин — друмлин …   Русское словесное ударение

  • ДРУ РАСТВОР — (Drew), жидкость Д., применяется в нек рых случаях вместо плазмы в качестве среды для эксплянтации тканей вне организма (см. Культуры тканей). Жидкость Д. имеет следующий состав: NaCl 0,900, КС1 0,042, NaHC03 0,020, СаС12 0,020, СаН4(Р04)2 0,010 …   Большая медицинская энциклопедия

  • друїдизм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • дру́жный — ая, ое; жен, жна, жно, дружны и дружны. 1. Связанный дружбой, взаимным согласием. Дружный коллектив. □ [Обломов] полагал, что чиновники одного места составляли между собою дружную, тесную семью, неусыпно пекущуюся о взаимном спокойствии и… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»