Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

древне..

  • 1 Древне-

    старо-. Древнегреческий - старогрецький. Древнеперсидский - староперський. Древнеиндусский - староіндійський, старогіндуський и т. п. Древнекристаллический - старокристалічний, давньокристалічний.

    Русско-украинский словарь > Древне-

  • 2 обол

    древне-греч. монета) обол (-ла).
    * * *
    ист.
    обо́л

    ни [одного́] обо́ла — ні копі́йки, ні гроша́

    Русско-украинский словарь > обол

  • 3 известность

    1) (состояние известного) звісність (-ности);
    2) слава. [Повсюдну світову славу і гучний розголос дали Хейямові не його цінні математичні арабські писання (Крим.)]. Приобрести -ность - слави придбати (зажити), визначитися, в мову ввійти. [Зажила вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки (Г. Барв.). Антосьо все в мову входив між товариством і в городі (Свидн.)]. Он приобрёл большую -ность - він великої слави здобув (зажив, придбав) собі, (здобувся); він велику славу має. Это доставило ему большую -ность - це дало йому велику славу. Дело это получило громкую -ность - справа ця мала широкий розголос (набула широкого розголосу). Пользоваться -ностью - мати славу, тішитися славою. [Тішаться славою і неповні антологічні гарні переспіви фон-Боденштедта (Крим.)]. Пользующийся громкой (широкой) -ностью - голосний, широкославний, славнозвісний. [Я хочу бути великим чоловіком і славним, голосним на ввесь край (Франко). Котляревський з високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв (Куліш)]. Ставить, поставить в -ность кого о чём - доводити, довести до відома кому про що, повідомляти, повідомити кого про що, виявляти, виявити кому що. [Про це вже доведено до відома його батькові (М. Грінч.). Ферідун зараз виявив синам, що треба їм поїхати до царя Єменського (Крим.)]. Привести в -ность - з'ясувати, вияснити, визначити що, (подсчитать) підрахувати що. [Утрати від пожежі ще не з'ясовано (не вияснено) (М. Грінч.)]. Не все древне-русские рукописи приведены в -ность - не про всі староруські рукописи позбирано звістки. -ность (знание случившейся беды) всё же лучше мучительной неизвестности - і злая вість не така мука, як безвість; ліпше вже знати про лихо, ніж не знати та думками мучитися;
    3) славнозвісність; см. Знаменитость.
    * * *
    1) відо́мість, -мості; (слава, популярность) сла́ва, популя́рність, -ності, славнозві́сність

    получи́ть (приобрести́) \известностьть — ста́ти відо́мим, набу́ти сла́ви (популя́рності, відо́мості)

    приводи́ть, привести́ в \известностьть — з'ясо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, з'ясува́ти

    ста́вить, поста́вить в \известностьть — дово́дити, дове́сти до ві́дома; ( уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити, -млю, -миш; ( извещать) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш

    2) (перен.: известный человек) відо́ма осо́ба (люди́на); ( знаменитость) знамени́тість, -тості

    Русско-украинский словарь > известность

См. также в других словарях:

  • древне — (книжн.). Первая часть составных прил., обозначающая древний (в 1 знач.), напр. древнегреческий, древнерусский, древнеримский и т. п. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • древне… — (книжн.). Первая часть составных прил., обозначающая древний (в 1 знач.), напр. древнегреческий, древнерусский, древнеримский и т.п. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Древне... — древне... Начальная часть сложных имен прилагательных, вносящая значение сл.: древний (древнегреческий, древнерусский и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • древне... — древне... Первая часть сложных слов со древний, напр. древнегреческий, древнерусский. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • древне.. — древне... первая часть сложных слов, пишется слитно …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • древне... — ДРЕВНЕ... Первая часть сложных слов. Вносит зн.: существовавший или живший в далёком прошлом; древний (в отличие от старо..., средне..., ново...). Древневосточный, древнегерманский, древнегреческий, древнееврейский, древнеегипетский,… …   Энциклопедический словарь

  • древне- и среднеарийский — древне и среднеарийский …   Орфографический словарь-справочник

  • древне- и среднетюркский — древне и среднетюркский …   Орфографический словарь-справочник

  • Древне-русское вооружение — ДРЕВНЕ РУССКОЕ ВООРУЖЕНІЕ. Исторія его восходитъ въ отдаленнѣйшія эпохи. Уже въ X в. встрѣчаются опред. указанія въ повѣствованіяхъ очевидцевъ на существованіе у нашихъ предковъ щитовъ, дротиковъ, копій, топоровъ, мечей и кольчатыхъ доспѣховъ.… …   Военная энциклопедия

  • Древне-Успенская церковь (Липецк) — Монастырская церковь Древне Успенская Липецк. Древне Успенская церковь Страна …   Википедия

  • Древне-Успенская церковь — Монастырская церковь Древне Успенская Липецк. Древне Успенская церковь Страна …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»