Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

драма

  • 1 драма

    драма.
    * * *
    дра́ма

    Русско-украинский словарь > драма

  • 2 мещанский

    міщанський. [Міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію (Н.-Лев.). Міщанські забобони (Л.-Укр.)]. -кая драма - міщанська драма.
    * * *
    міща́нський

    меща́нская дра́ма — лит. міща́нська дра́ма

    Русско-украинский словарь > мещанский

  • 3 представление

    1) (действ.) виставляння, поставляння (напр., свідків); (кого кому) рекомендування, представлення кого кому; (кого к чему: к награде, чину) виставляння кого на що (на нагороду на чин), подавання (напр., відомостей, звітів, документів); (воображением) уявлювання и уявляння, (оконч.) уявлення;
    2) уява, уявлення, виображення, (понятие о чём) тяма про що. [Однакові уявлення добра і зла (Наш). Вона була у його в уяві чимсь вищим (Грінч.)]. В -нии кого - в уявленні кого, чиїм. Вы и -ния об этом не имеете - ви й уявлення про це не маєте, ви і не уявляєте собі цього. Отчётливое -ние о чём - виразне (ясне) уявлення про що;
    3) -ние театральное (действие и спектакль) - вистава. [Вистава відбувалась просто неба (на открытом месте) (Єфр.)]. Эта драма имела пять -ний - ця драма мала п'ять вистав;
    4) канц. - подання, внесення. На ваше -ние от такого-то числа - на ваше подання від (з) такого-то числа. В ответ на ваше -ние - відповідаючи на ваше подання. По -нию кого - з подання чийого, кого. Входить с -нием - звертатися з поданням до кого;
    5) мат. - представлення. [Графічне представлення функції].
    * * *
    1) ( действие) подава́ння, подання́ и пода́ння; предста́влення; пока́зування; наве́дення; приставля́ння; знайо́млення, познайо́млення; рекомендува́ння, відрекомендува́ння; предста́влення; предста́влення; зобра́ження, зобража́ння; ви́ведення, пока́зування; змальо́вування, змалюва́ння; зобра́ження, зобража́ння; виставля́ння; удава́ння; прикида́ння; виклика́ння, завдава́ння, завда́ння; уявля́ння, уя́влення
    2) ( письменный доклад) подання́ и пода́ння; ( заявление) зая́ва
    3) театр. виста́ва
    4) филос. псих. уя́влення
    5) (понимание, знание) уя́влення

    Русско-украинский словарь > представление

  • 4 действие

    1) дія, діяння;
    2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;
    3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.
    * * *
    1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження
    2)

    де́йствия — (мн.: поступки, поведение) дії, род. п. дій, вчи́нки, -ків

    3) театр. ді́я, акт, -у
    4) мат. ді́я

    Русско-украинский словарь > действие

  • 5 завершать

    -ся, завершить, -ся завершувати, -ся, вершити, -ся, завершити, -ся, довершувати, -ся, довершити, -ся, вивершувати, -ся, вивершити, -ся, (о мног.) повершити, -ся; закінчувати, -ся, закінчати, -ся, (о мног.) покінчати, -ся. [Мармурові коминки вершилися великокняжими гербами (Стор.). Найбільш довершена форма в поезії - драма, що немов вершить собою всю людську творчість у слові (Єфр.). Так завершилося кристалізування руської інтелігенції. Здорові та гарно за[по]вершені стоги. І смертю закінчай усю мою недолю (Куліш). Як все діло закінчаєм (вар. покінчаєм), по-козацьки погуляєм (Пісня)]. Завершенный - завершений, довершений, вивершений, закінчений.
    * * *
    несов.; сов. - заверш`ить
    заве́ршувати, заверши́ти и мног. позаве́ршувати, виве́ршувати, ви́вершити и мног. повиве́ршувати; сов. поверши́ти

    Русско-украинский словарь > завершать

  • 6 излюбить

    (возлюбить) улюбити кого, що, (избаловать) розпестити кого. Излюбленный - улюблений, люблений, (о выборных представителях) (стар.) злюблений. [Улюблена драма (Грінч.). У Московщині обраний голова звався злюблений (Крим.)].
    * * *
    уподоба́ти

    Русско-украинский словарь > излюбить

  • 7 коварство

    підступ (-пу) и підступи (-пів), (часто) підступність, лукавство, облуда, хитрощі (-щів), лукавність (-ности). [Все оберну в інтригу я та в підступ (Куліш). Знаю я тепер всі підступи лукаві римські (Л. Укр.). Облудний і на найнижчі підступи здатний чоловік (Єфр.). Шіллерова драма: «Підступність і кохання» (Крим.). В моїх словах не знайдете лукавства (Куліш). Що й казати! Лукавности є багато в людях (Звиног.)].
    * * *
    підсту́пність, -ності; ( козни) пі́дступи, -пів, пі́дступ, -у; ( лукавство) лука́вство

    Русско-украинский словарь > коварство

  • 8 настоящий

    1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;
    2) грам. -щее время - теперішній час (-су);
    3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;
    4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.
    * * *
    1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

    \настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час

    в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час

    до \настоящий его вре́мени — см. сей

    в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік

    2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

    \настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх

    \настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому

    \настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо

    \настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що

    са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький

    Русско-украинский словарь > настоящий

  • 9 нераздельно

    нрч. неподільно, нероздільно, сукупно, ціло. [Драма неподільно зв'язується з театром (Крим.). Бояри за царя присягли, що буде цар ціло всю Україну по обидва боки Дніпра держати (Куліш)].
    * * *
    нареч.
    неподі́льно, нерозді́льно

    Русско-украинский словарь > нераздельно

  • 10 Кулис(с)а

    1) (театральная) куліса. -с(с)ы - лаштунки (-тунків), куліси (-ліс). [Через те, що лаштунків у греків ще не було, то драма будувалася просто (Л. Укр.). Де ви пропадали в антракті? За лаштунки ходили, га? (М. Лев.). За лаштунками адміністративних органів одбуваються якісь таємничі наради (Єфр.)];
    2) неофіційна (чорна) біржа.

    Русско-украинский словарь > Кулис(с)а

  • 11 Кулис(с)а

    1) (театральная) куліса. -с(с)ы - лаштунки (-тунків), куліси (-ліс). [Через те, що лаштунків у греків ще не було, то драма будувалася просто (Л. Укр.). Де ви пропадали в антракті? За лаштунки ходили, га? (М. Лев.). За лаштунками адміністративних органів одбуваються якісь таємничі наради (Єфр.)];
    2) неофіційна (чорна) біржа.

    Русско-украинский словарь > Кулис(с)а

См. также в других словарях:

  • Драма — Д. как поэтический род Происхождение Д. Восточная Д. Античная Д. Средневековая Д. Д. Ренессанса От Возрождения к классицизму Елизаветинская Д. Испанская Д. Классическая Д. Буржуазная Д. Ро …   Литературная энциклопедия

  • Драма —     ДРАМА. Драма есть поэтическое произведение, изображающее процесс действия, так было признано теоретиками, начиная с Аристотеля. Основным элементом драматического произведения является изображаемое действие. В последнее время некоторые… …   Словарь литературных терминов

  • ДРАМА — (гр., drama, от drao действую). 1) род литературных произведений, которые представляют события и лица в действии и, вследствие того, излагаются в диалогической, разговорной форме такие произведения предназначаются преимущественно для сцены. Драма …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ДРАМА — ДРАМА, драмы, жен. (греч. drama действие) (книжн.). 1. только ед. Род литературных произведений, написанных в страдания. Семейная драма. Драма этого писателя в том, что его диалогической форме и предназначенных к сценическому исполнению (лит.,… …   Толковый словарь Ушакова

  • драма — См. случай... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. драма зрелище, случай, трагедия, несчастье, горе, беда, горести, удар, невзгода, бедствие, злоключение, злополучие, напасть;… …   Словарь синонимов

  • Драма — (греч. drama) действие совершающееся (actio, а несовершившееся уже actum), поскольку оно, развиваясь при взаимодействиихарактера и внешнего положения действующих лиц, как бы проходит передглазами зрителя; в эстетике поэтический род, подражающий… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • драма — ы, ж. drame m. перен. Несчастье, тяжелое событие, причиняющее нравственные страдания. Пережить драму. Личная, семейная драма. БАС 2. Курьера нет из армии. Драма еще случиться может№ ибо места от Заславля до Дубна весьма лесисты, дефилеями… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ДРАМА — (греческое drama, буквально действие), 1) род литературный, принадлежащий одновременно двум искусствам: театру и литературе; его специфику составляют сюжетность, конфликтность действия с членением на сценические эпизоды, сплошная цепь… …   Современная энциклопедия

  • ДРАМА — (греч. drama букв. действие), 1) род литературный, принадлежащий одновремено двум искусствам: театру и литературе; его специфику составляют сюжетность, конфликтность действия и его членение на сценические эпизоды, сплошная цепь высказываний… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Драма — (греческое drama, буквально действие), 1) род литературный, принадлежащий одновременно двум искусствам: театру и литературе; его специфику составляют сюжетность, конфликтность действия с членением на сценические эпизоды, сплошная цепь… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • ДРАМА — ДРАМА, ы, жен. 1. Род литературных произведений, написанных в диалогической форме и предназначенных для исполнения актёрами на сцене. 2. Литературное произведение такого рода с серьёзным сюжетом, но без трагического исхода. Драмы Чехова. 3.… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»