Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

до+(кого-чого)

  • 121 мимо

    1) предл. с род. п. - повз, проз, (реже) поз, попри кого, що, побіля, (п)обіч кого, чого, (диал.) мимо що и чого. [Повз нього проскочив кіньми становий (Коцюб.). Їдемо повз тютюнові плантації (Кониськ.). Що-дня йду проз вашу хату (Звин.). Наглядів гарну молодичку та все біга поз двір, щоб як-небудь зачепити її (Рудч.). Орлів імперії нести поз образ імператора (Л. Укр.). Мусів бігти попри вас (Франко). Іду попри корчму (Кам'янеч.). А тривайте лишень, я піду побіля його (Квітка). Мимо колодізь ішли (Сл. Гр.). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас (Куліш)]. Проходить, пройти, проезжать, проехать, пролетать, пролететь -мо кого, чего - проходити, пройти, їхати, проїхати, летіти (пролітати), пролетіти повз кого, що, минати, минути, поминати, поминути, обминати, обминути кого, що. [Пішла стежкою навпростець, минула манастир (Н.-Лев.). Але подушка поминула його та влучила благочинного по голові (Н.-Лев.)]. Я прошол -мо вас - я пройшов повз вас, я минув вас. Проезжал -мо моего дома, а ко мне не заехал - їхав повз мою хату (или минав мою хату), а до мене не заїхав. -мо такого явления пройти нельзя - об[по]минути таке явище не можна. Пропускать, пропустить -мо ушей, глаз - см. Пропускать 5;
    2) нрч. - мимо (малоупотребит.), стороною, побіля, (п)обіч, не туди; повз кого, що; (обыкновенно же мимо передаётся описательно через выражения с глаголом минати и пр.). [Стоїть собі кацапчук, тілько поглядає, а кацапка мимо йде та й його питає (Рудан.). Стороною дощ іде, стороною (Купал. пісня). Побіля їхав, до нас не заїхав (Звин.). Дим несеться не в вічі, а побіля (обіч) (Крим.)] Поля, луга, река, текущая -мо - лани, луки, ріка, що повз їх протікає. Он выстрелил -мо - він не влучив. Опять -мо! - знов не влучив! знов не туди! знов побіч! Не -мо говорится, молвится - не на вітер говориться (кажеться). Проехать -мо - минути, поминути кого, що. -мо, всё -мо и -мо - геть далі, все далі і далі; побіля, все побіля й побіля. Поди-ка ты -мо! проваливай -мо! - іди (собі) геть! (отвяжись, не получишь) дзуськи! дзусь! адзусь! Пошол -мо! (кучеру) - минай! не с[зу]пиняйся! поганяй! (фамил.) паняй! Ступить -мо - не так ступити, ступнути обік, (споткнуться) спотикнутися, спіткнутися.
    * * *
    1) нареч. ми́мо; (возле, около) поблизу́, побіля́ и побі́ля
    2) (кого-чего) предл. повз (кого-що), ми́мо (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > мимо

  • 122 приглядывать

    приглядеть
    1) (присматривать за кем, чем) доглядати, догле[я]діти, доглянути, наглядати, дозирати, назирати кого, що; срв. Присматривать за кем. [Малих діток доглядати (Метл.). Сидить він між маленькими жидиками, дозирає їх (Стеф.). Назирай орлиним оком сирітськую хату (Куліш)];
    2) (высматривать кого, что) наглядати, нагле[я ]діти, виглядати, виглядіти, визирати, визирі[и]ти, назирати кого, що, любувати що. [Вона вже давно його нагляділа (Мирн.). Славну жінку наглянув собі (Коцюб.). Визиріла собі Настя славного парубка (Кониськ.)];
    3) приглядеть глаза - виглядіти очі; срв. Высматривать. [Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - пригляд`еть
    1) (за кем-чем) догляда́ти, догля́нути и догля́діти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти (кого-що, за ким-чим, над ким-чим), несов. гляді́ти (кого-що, чого); пригляда́ти, пригля́нути и пригля́діти и пригле́діти (за ким-чим, кого-що); несов. диал. дозира́ти (кого-чого)
    2) (высматривать, подыскивать) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти; диал. назира́ти, нази́рити

    Русско-украинский словарь > приглядывать

  • 123 хлопотать

    1) клопота́тися (ким-чим, за ким); ( заботиться) піклува́тися (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); ( беспокоиться) турбува́тися (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); (заниматься чём-л.) по́ратися (коло кого-чого)

    \хлопотать о́коло кого́ — упада́ти (по́ратися) ко́ло ко́го

    \хлопотать о́коло чего́ — порядкува́ти (по́ратися; ту́пати, тупцюва́ти, ту́пцяти) ко́ло чо́го

    2) ( по хозяйству) клопота́тися, по́ратися (коло кого-чого, редко з ким-чим); товкти́ся

    Русско-украинский словарь > хлопотать

  • 124 чуждый

    1) ( чужой) чужи́й

    чу́ждые стра́ны — чужі́ краї́ни

    2) (кому-чему, для кого-чего, кого) чужи́й (кому-чому, для кого-чого); ( посторонний) сторо́нній (для кого-чого)

    чу́ждые элеме́нты — чужі (сторонні) елеме́нти

    3) ( чего - свободный) ві́льний (від чого); ( далёкий) дале́кий (від чого); ( непричастный) неприче́тний (до чого)

    Русско-украинский словарь > чуждый

  • 125 надзирать

    надозреть за (над) кем, чем см. Надсматривать, -раться, безл. - доглядатися кого, чого и за ким, за чим, наглядатися за (над) ким, за (над) чим и кого, чого. За рабочими плохо -тся - на робітниками поганий догляд (нагляд), за робітниками погано наглядається.
    * * *
    (за кем-чем, над кем-чем; кого-что) нагляда́ти (за ким-чим, кого-що, чого); ( присматривать) догляда́ти (кого-що, чого, за ким-чим)

    Русско-украинский словарь > надзирать

  • 126 насматривать

    насмотреть
    1) кого, что - наглядати, глядіти, нагля[е]діти и наглянути, назирати, назирити и назорити, визирати, визи[о]рити кого, що, набачати, набачити що, доглядатися, догля[е]дітися чого; срв. Высматривать 3. [Вона вже давно його нагляділа (Мирний). Нагледів я дівчину гарну, та не знаю чия (Харківщ.). Назирив він коненя на ярмарку (Рудч.). Визирала собі Настя славного парубка (Кониськ.)];
    2) за (над) кем, чем - глядіти, доглядати, догля[е]діти и доглянути кого, чого и за ким, за чим, пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого и що; срв. Надсматривать и Присматривать 2. [Кожен робить одну яку роботу, одного чогось глядить (Рада). Пильнуй курчата, щоб шуліка не вхопив (Богодух.)]. Насмотренный - нагля[е]джений, назирений, назорений, визи[о]рений, набачений.
    * * *
    несов.; сов. - насмотр`еть
    нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти, -джу, -диш; сов. наба́чити; диал. назира́ти, нази́рити

    Русско-украинский словарь > насматривать

  • 127 наставлять

    наставить
    1) чего - наставляти, наставити и понаставляти, настановляти и настановлювати, настановити, понастановляти и понастановлювати чого. [Кругом наставили мисок (Котл.). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч (Рудч.). Наїдків, напитків понастановлювала (М. Вовч.)];
    2) см. Надставлять. -ть рога кому - наставляти, наставити, ставити, поставити роги кому;
    3) (направлять, приготовлять постановкой) наставляти, наставити, (о мног.) понаставляти що; см. Наводить 2. -ть западню (ловушку) - наставляти, наставити пастку. -ть копьё - наставляти, наставити, насторожувати, насторожити списа. [Гайдамака стоїть, виставивши ногу в сап'янці і настороживши списа (Куліш)]. -ть самовар - ставити, поставити, наставляти, наставити, настановляти, настановити самовар(а). [Постав самовар! (Брацл.). Самовари наставляє (Звин.). Настанови- но самовара! (Липовеч.)]. -ть уши - см. Навастривать уши;
    4) кого - нав[у]чати, навчити (на (добрий) розум) кого, давати, дати науку кому, напучувати, напутити, нарозумляти, нарозумити, радити, порадити, наважувати, настановляти, настановити, наставляти, наставити, (надоумлять) напоумляти, напоумити кого. [А мати хоче научати, так соловейко не дає (Шевч.). Почну на добрий розум навчати, - як умію, так і навчаю (М. Вовч.). Батько науку мені давав, щоб я худобу жалував (Харківщ.). «Ти не повинна ховатися з ним по закутках», - напучувала Навроцька (Н.-Лев.). Не було кому нарозумити сироту (Канівщ.). Це він так порадив нас (Звин.). «Будь покірна», - наважують, - «та до роботи щира» (М. Вовч.). Він там вас настанове, що далі треба робити (Мирний)]. -ть на что - навчати, навчити на що и чого, напучувати, напутити, направляти, направити, навертати, навернути, призводити, призвести на що. [Ви його на добро навчите (М. Вовч.). Лихого на добре не навчиш (Приказка). Оддам до школи, може там його на добре направлять (Звин.). Вони сами мене на це призводили (Крим.). Якби-ж ви на добре призводили, а то все на лихе (М. Грінч.)]. -ть на ум - настановляти, настановити, наставляти, наставити, навертати, навернути, наводити, навести, навчати, навчити на (добрий) розум, навчати, навчити розуму. [Настановили на розум (Сл. Гр.). Хто його на розум добрий наставляв? (М. Вовч.). На добрий розум навернути (М. Вовч.). Нехай прийде, навчимо його на добрий розум! (Звин.). Я її розуму навчала (М. Вовч.)]. -ть на путь (истины, добродетели, спасения и т. п.) - напучувати, напутити на добру (спасенну) путь, наломлювати, наломити на добру путь (дорогу); срв. Направлять (3) на путь. [Він тебе годував, ростив, на добру путь напучував (Мирний). На спасенну путь напутив (Рада). Наломити свого вихованка на добру дорогу (Франко)]. Наставленный -
    1) наставлений, настановлений, понастановлюваний;
    2) см. Надставленный; (о рогах) наставлений;
    3) наставлений; насторожений; наведений; поставлений: (об ушах) - см. Навострённый (под Навастривать);
    4) навчений, научений, напучений, нарозумлений; напоумлений. -ться -
    1) наставлятися, наставитися, настановлятися, настановитися, понаставлятися, понастановлятися; бути настановлюваним, наставленим, настановленим, понастановлюваним и т. п.; срв. Наставлять 1 и 3;
    2) см. Надставляться;
    3) навчатися, навчитися, напучуватися, напутитися; бути навчаним, напучуваним, навченим (наученим), напученим и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - наст`авить
    1) ( ставить) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти, -новлю, -новині и мног. понастановля́ти и понастано́влювати, -люю, -люєш

    \наставлятьть самова́р — наставля́ти, наста́вити (настановля́ти, настанови́ти) самова́р

    \наставлятьть у́хо (у́ши) — наставля́ти, наста́вити ву́хо (ву́ха)

    II несов.; сов. - наст`авить
    ( кого на что и чему - давать наставления) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш, настановля́ти, настанови́ти, -новлю́, -новиш (кого на що); ( поучать) навча́ти, навчи́ти и мног. понавча́ти и понау́чувати, -чую, -чуєш ( кого-чого и чому), повча́ти (несов. - кого), напучувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напути́ти, -пучу́, -пути́ш (кого на що)

    \наставлятьть на ум (на ра́зум) — наставляти, настави́ти (настановля́ти, настанови́ти) на [до́брий] ро́зум, навча́ти, навчи́ти, повча́ти несов., напу́чувати и напуча́ти, напути́ти

    Русско-украинский словарь > наставлять

  • 128 несходный

    1) (несхожий) несхожий з ким, з чим, неподібний до кого, до чого, (неодинаковый) неоднаковий, (отличный) відмінний від кого, від чого, (различный) різний, (расходящийся) розбіжний. [Вони між собою несхожі (Київ). Розбіжні думки (Пр. Правда)];
    2) (по цене) непоцінний, не по грошах; (дорогой) недешевий, дорогий; (о цене) непомірний, великий, високий; (о деле) невигідний, непідхожий.
    * * *
    1) (с кем-чем) несхо́жий (з ким-чим, на кого-що), неподібний (до кого-чого); ( отличный) відмі́нний (від кого-чого); ( различный) рі́зний; ( неодинаковый) неодна́ковий; ( расходящийся) розбі́жний

    \несходныйые поня́тия — відмі́нні (різні) поня́ття

    2) ( неподходящий) непідхо́жий

    \несходныйая цена́ — непідхожа ціна́

    Русско-украинский словарь > несходный

Страницы

См. также в других словарях:

  • стосуватися — (кого чого мати відношення до кого / чого н., бути пов язаним з кимсь / чимсь), торкатися (кого чого), обходити (кого), чіпати (кого), прикладатися (до кого чого) …   Словник синонімів української мови

  • брак — (кого чого відсутність достатньої кількости / повна відсутність кого / чого н.), нестача (чого, у чому), нестаток (чого, у чому), дефіцит (чого, у чому, з чим), скрута (з чим, яка), голод (на що, який), криза (яка); недостатність мед. (чого, яка… …   Словник синонімів української мови

  • незнання — (кого чого й без додатка відсутність знань, відомостей про кого / що н.), невідання (про кого що, чого й без додатка); необізнаність (з чим і без додатка), незнайомство (з чим і без додатка), некомпетентність (у чому й без додатка),… …   Словник синонімів української мови

  • ненавидіти — (кого що відчувати ненависть до кого / чого н.); не зносити, не переносити, не терпіти (кого чого дуже не любити когось / чогось) Пор. недолюблювати …   Словник синонімів української мови

  • недолюблювати — (кого що відчувати неприязнь до кого / чого н.), неполюбляти; коситися (на кого що виражати свою неприязнь очима, поглядом) Пор. ненавидіти …   Словник синонімів української мови

  • об'єднання — (кого чого, яке організація людей на основі спільности мети, завдань), союз; співдружність, співтовариство (засноване на дружбі, єдності поглядів, інтересів); федерація (державне об єднання, що складається з кількох держав; спілка товариств,… …   Словник синонімів української мови

  • серед — (кого чого, прийм. означуючи особи, предмети тощо, в оточенні яких перебуває хто / що н. / відбувається якась дія), посеред, (по)між (ким чим), меж(и) (ким чим) …   Словник синонімів української мови

  • трагізм — (кого чого, у чому надто важкий стан когось / чогось), трагедія …   Словник синонімів української мови

  • перед — I п ер ед пе/ре/ду, ч. 1) Передня частина чого небудь, лицьовий бік когось, чогось. 2) Передня частина тіла тварини. 3) Те, що розташовується попереду або є першим рядом, переднім краєм чого небудь. || пе/редом, на пе/реді, у знач. присл., діал.… …   Український тлумачний словник

  • ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …   Український тлумачний словник

  • піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»