достаток

1) bolluk

2) ( достаток) bolluk; refah

1. ( платёжеспособность) solvency

2. ( денежное благосостояние) wealth; ( достаток) competence, competency

1. (в разн. знач.) means sg. и pl.

2. ( лекарство) remedy

means

с

1. (достаток) ἡ ἐπάρκεια, ἡ ἄνεση [-ις], ἡ εὐπορία:

2. (удовлетворение) ἡ εὐχαρίστηση [-ις], ἡ ίκανοποίηση [-ις].

ж ί. ὁ ἐφοδιασμός, οἱ προμήθειες·

2. (достаток) ἡ εὐπορία, ἡ εὐημερία.

1. (платежеспособность) ἡ ἀξιοχρεώτης, ἡ ἀξιοχρεω-σύνη·

2. (денежное благосостояние, достаток) ἡ εὐπορία, ἡ εὐμάρεια/ ὁ πλοῦ-τος (богатство).

с

1. в разн. знач. τό μέσον τρόπος:

2. (медицинское и т. ἡ.) τό φάρμακο[ν]:

3. \средствоа мн. (достаток) τά μέσα, οἱ πόροι ζωής, τά προς τό ζήν:

1) gener. medios (деньги; материальный достаток), posible, elemento, posibilidad, pasar

2) liter. arma

3) law. activo, arbitros, haberes, masa, medios económicos, (материальные) recursos financieros, vìas

4) econ. activos, elementos, fondos, medios, posibilidades, recursos

1) ( удовлетворение) satisfaction f, contentement m

2) ( достаток) разг. aisance f

* * *

gener. aisance, contentement, volupté, félicité, abondance

1) (благодаря тому, что) visto che

2) ( если) se, visto che

* * *

1) (добро, благополучие высок.) bene m

2) (обычно мн. то, что даёт достаток, благополучие) beni m pl

••

1) (благодаря тому, что) grazie (a qc)

2) (если, разг.) se

* * *

gener. bene, beneficio, benefizio, buono

1) (приём, способ) mezzo м., rimedio м.

2) ( орудие) mezzo м., strumento м.

••

3) ( лекарство) farmaco м., rimedio м.

4) ( деньги) mezzi м. мн., capitale м., fondi м. мн.

* * *

1) (приём, способ действия) mezzo m; espediente m

2) обычно мн. сре́дства mezzi m pl

3) ( лечебное) rimedio m, medicinale m

4) (возможности, внутренние силы) facoltà f, dote f, capacità f, possibilità f

5) ( материальный достаток) mezzi m pl, risorse f pl

••

* * *

1) gener. farmaco (лекарственное), mo', partito, ripiego, spediente, verso, agente, mezzo, rimedio (также перен.), riparo (против+0), via

2) liter. ricetta, strumento, adito, canale, strada

3) econ. modo, risorsa, espediente

4) fin. rimedio (решения проблемы)

1) ( достаток) тәэмин ителгәнлек, тәэмин ителгән булу, тәэмин ителү

2) тәэмин ителү дәрәҗәсе; тәэмин ителү

1) ( кого-чего) күплек

2) (достаток, богатство) байлык, муллык

1) добро, добробут. [На сторожі добробуту народнього стояти];

2) достатки. [Політична самостійність і економічні достатки].

* * *

1) (зажиточность) заможність, зажитість (р. -ости); срв. Достаток;

2) достатність (р. -ности).

* * *

1) доста́тність, -ності

2) замо́жність

(излишек, изобилие) лишок (-шку), надлишок, надмір (-ру), зайвина, наддостаток (-тку), переповня. [Вони з лишку свого клали в дар богові, а убога вдовиця з злиднів своїх (Єв.). Така роздача надмір-би вменшила, і в кожного всього було-б доволі (Куліш). Зайвини не маю - що заробив, те й проїм (Харківщ.). Прийде-ж і сім літ голодних за ними, і забудуть про наддостаток в Єгипетській землі (Св. П.)]. Жить в -ке - жити в достатках. От -ка сердца говорят уста - з переповні серця промовляють уста (Єв.). С -ком - з лишком, з лишкою, (аж) надто, (фамил.) з надтом, (образно) у три щиті, (шутя) з чохом. [Усього є доволі, аж з надтом. Усього-б тут - у три щиті на тихе та на любе життя (М. Вовч.)]. Ему с - ком пополнили его потери - йому аж надто (з надтом) поповнено (вернено) його втрати. Затруднение от -ка чего - клопіт через надмір чого, з надміром чого. -ток жизненных сил - надмір життєвої сили. Не в -ке (имеется что) - не густо, не гурт, не надмір (мається) чого. [Дав-би вам грошей, та в самого не гурт (Звин.)].

* * *

1) (чрезмерное количество чего-л.) надли́шок, -шку, на́дмір, -у, зайвина́, перепо́вня; ( остаток) ли́шок; зби́тки, -ків

2) (обилие, полнота) на́дмір; (достаток, богатство) доста́ток, -тку; ( изобилие) наддоста́ток

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

незалежний від кого, від чого; (неподвластный) непідлеглий, непідвладний кому, чому; (свободный) вільний; (самостоятельный) самостійний. [Вільний я тепер і незалежний (Самійл.). Саманідська династія силувалася бути незалежною од багдадських халіфів (Крим.). Незалежний від чужих впливів (Л. Укр.). Непідлегла воля духа (Куліш). Непідлегла адвокатура (Грінч.). Почував себе непідлеглим батькові (Крим.). Жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним (Л. Укр.). Вільний дух людський (Коцюб.). Кожний великий пан мався собі мов самостійний король (Куліш)]. -мое мнение - незалежна (вільна) думка. -мое положение - незалежне становище, незалежний стан. -мое состояние (имущество) - незалежний достаток, незалежна маєтність.

* * *

1) см. Обилие, Изобилие;

2) см. Избыток, Излишек.

* * *

1) (чрезмерное количество чего-л.) надли́шок, -шку, на́дмір, -у; ( лишнее) зайвина́

2) (обилие, полнота) на́дмір; (достаток, богатство) доста́ток, -тку, ( изобилие - иногда) наддоста́ток

безбідність, заможність, достаток, достатки, достатність.