долічувати

-ся, досчитать, -ся долічувати, -ся, долічити, -ся, дораховувати, -ся, дорахувати, -ся. Не досчитываюсь двух рублей - не стає двох карбованців. Не досчитываюсь зубов - зубів у мене недолік. Досчитанный - долічений, дорахований.

* * *

несов.; сов. - досчит`ать

1) (скатанное, свёрнутое) розгорта́ти и розго́ртувати, -тую, -туєш, розгорну́ти, -горну́, -го́рнеш; ( ковёр) розка́чувати, -чую, -чуєш, розкача́ти

2) (катая, направлять в разные стороны) розко́чувати, розкоти́ти, -кочу́, -ко́тиш

3) (тесто, бельё) кача́ти, покача́ти, розка́чувати, розкача́ти, ска́чувати, скача́ти

4) (землю, дорогу) уторо́вувати, -ро́вую, -рову́єш, уторува́ти, -ру́ю, -ру́єш

5) (сов. перен.: устроить разнос) розпекти́, -печу́, -пече́ш, рознести́

6) (сов. перен.: разгромить, победить) розчухра́ти

налить

1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;

2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -

1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;

2) вилитий, навиливаний.

* * *

несов.; сов. - нал`ить

-ся, довалить, -ся довалювати, -ся, довалити, -ся. Довалиться до пищи - допастися, дірватися. [Так допався до борщу, що й за вуха не одтягнеш].

* * *

подмаслить

1) підмаслювати, підмаслити, примаслювати, примаслити; підмащувати, підмастити, (о мн.) попідмаслювати, попідмащувати;

2) (задабривать) підмаслювати, підмаслити, підмазувати, підмазати, (о мн.) попідмазувати; (могарычём) підмогоричувати, підмогоричити, (о мн.) попідмогоричувати кого, очі зашивати, зашити кому. Подмасленный -

1) підмаслений, підмащений;

2) (задобренный) підмаслений, підмазаний.

* * *

несов.; сов. - подм`аслить

1) підма́слювати, підма́слити; ( растительным маслом) підолі́ювати, підолі́їти

2) ( давая взятку) підма́зувати, підма́зати, підма́щувати, підмасти́ти, підма́слювати, підма́слити; ( магарычом) підмогори́чувати, підмогори́чити

1. n

1) ярмо; хомут; нашийник

2) перен. ярмо, неволя, кормига, іго; рабство

3) іст. дерев'яна колода (на шиї злочинця)

4) жарт. узи, союз

5) пара запряжених волів

6) коромисло

7) кокетка (на сукні)

8) невеликий маєток

9) тех. скоба, бугель, обойма

10) поперечка; траверса

11) ав. штурвальна колонка

2. v

1) запрягати (в ярмо)

2) перен. з'єднувати, сполучати

3) підходити один одному

4) пригнічувати, поневолювати; тримати в неволі (в ярмі)

* * *

1) ярмо; хомут; ошийник; sing іго, ярмо; icт. дерев'яна колодка ( на шиї злочинця); узи, союз

2) (pl бeз змiн.) пара запряжених волів; парна упряжка; кокетка ( на сукні)

3) коромисло

4) icт. іго (арка з трьох списів, під якою римляни проводили переможених ворогів) ( символ) рабства, поневолення

5) icт. заорювання (міра землі, 50-60 акрів)

6) тex. скоба, бугель, хомут, обойма; сережка, затиск; хобот ( верстату); поперечина; траверса

7) cл. ярмо

8) aв. штурвал, ручка управління

9) мop. поперечний румпель

10) елк. відхиляюча система ( magnetic yoke); colonial yoke колоніальне іго, ярмо колоніалізму

1) упрягати в ярмо, запрягати; примушувати працювати, приборкувати

2) сполучати, поєднувати, з'єднувати; з'єднуватися

3) підходити/ відповідати одне одному

прогрызть

1) прогризати, прогризти, (проесть) проїдати, проїсти, (о мышах и т. п. ещё) проточувати, проточити, (о мн. или местами) попрогризати, попроїдати, попроточувати що. [Глянь, яку дірку прогризли (миші)! Миші дірку проточили і таки долізли до борошна (Харк. п.)];

2) -грызть (известн. время) - прогризти (якийсь час). Прогрызенный - прогризений, проточений, проїд(ж)ений, (о мн.) попрогризані, попроточувані. -ться -

1) прогризатися, бути прогризеним. [Прогризено велику дірку];

2) прогризатися, прогризтися. [Той змій як прогризся скрізь той ліс, і знов летить з ними (Рудч.)].

* * *

несов.; сов. - прогр`ызть

1) прогриза́ти, прогри́зти и попрогриза́ти; ( проедать) проїда́ти, прої́сти, диал. переїда́ти, переї́сти; (о грызунах, насекомых, червях) прото́чувати, проточи́ти

2) (несов.: грызть в течение определённого времени) гри́зти [ці́лий день], прогри́зти