-
1 довірений
бути довіреним кого-небудь — to stand proxy for smb.
2) confidential -
2 довірений
-
3 довірений
I прич.дове́ренный, пору́ченный; вве́ренный; пове́ренныйII прил.дове́ренныйIII (род. -ого); сущ.дове́ренный -
4 довірений
прикм.zaufany, wierny -
5 довірений
вве́ренный -
6 вверенный
дові́рений -
7 вверенный
дові́рений -
8 zaufany
довірений -
9 доверенный
довірений, повірений, уповноважений. -ое лицо - вірник, повірник [Редкий помещик не имеет «вірника» из жидов (Основа)], ж. р. - вірниця, повірниця.* * *1) прич. дові́рений, зві́рений; дору́чений2) в знач. прил. дові́ренийдове́ренное лицо́ — дові́рена осо́ба
3) в знач. сущ. дові́рений, -ого -
10 proxy
довірений; повірений; довіреність -
11 authorised person
довірена особа; довірений; уповноважена особа; правомочна (правочинна) особа; особа, яка має допуск -
12 trust
1. n1) довір'я, віраto have (to put, to repose) one's trust in smb., smth. — довіряти комусь, чомусь
to take smth. on trust — приймати щось на віру
2) відповідальна посада; відповідальне становище3) обов'язок; відповідальність; повинністьbreach of trust — зловживання довір'ям; обманні дії
4) надія5) довірене майно6) опіка (над чимсь)7) кредитto supply goods (up)on trust — постачати товари у кредит
8) ек. трест; концерн9) управління майном за дорученнямthe property is not mine, it is a trust — це не моє майно, я управляю ним за дорученням
2. adj1) довірений, доручений2) керований за дорученням3) що належить трестуtrust deed — юр. доручення
3. v1) довіряти, віритиI trust him as I would myself — я вірю йому, як самому собі
2) покладатися, довірятися3) доручати4) сподіватися, гадати, вважатиyou are quite well, I trust — гадаю, ви цілком здорові
I trust you will be better soon — сподіваюся, що ви незабаром одужаєте
5) давати у кредит* * *I [trvst] n1) довіраto have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.
to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег
I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра
trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння
to take smth on trust — приймати що-н. на віру
I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру
he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність
breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка
to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком
to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри
he would not desert his trust — він не стане відмовлятися від ( виконань) свого обов'язку
3) надіяour trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії
4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опікаto commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою
the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона
National Trust — ( національне) об'єднання охорони пам'ятників
5) кoм. кредит6) eк. трест; концернII [trvst] a1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциаріяtrust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові
III [trvst] vtrust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління
1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собіit is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття
I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися
I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися
2) (to) покладатися, довірятисяto trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]
he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися
trust in your star (s)! — вір своїй зірці!
3) довіряти, ввіряти; доручати піклуванняto trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові
he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей
I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити
not to trust the children out of doors — не випускати дітей ( одних) на вулицю
not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.
I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання
4) сподіватися; вважатиyou're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові
I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися
I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга
I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)
5) кoм. давати в кредитto trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів
to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит
to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри
it is an equal failing to trust everybody and to trust nobody — пpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано
trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь
-
13 доверять
-ся, доверить, -ся вірити, повірити кому, няти (мати) віру, діймати віри кому, звіряти, -ся, звірити, -ся на кого, сповіряти, сповірити на кого, упевнюватися, упевнитися на кого, (полагаться) здаватися, здатися на кого, увіряти на кого. [Вірить на його, як на себе і гроші йому дає на сховок. Я йому віри не діймаю. І я віри не йму. Він на ню звіряв усе своє добро. Я сам писати не можу, я звіряю йому розписатися за мене. Згодом хлопці знов поладнали, тільки вже Санько не звірявся так на Стецька, як перше (Грінч.). На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряв. Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Хіба ви на дядька ввіряєте? На його не ввіряй - одурить]. Доверенный кому - (прилаг.) звірений [Нам звірене, - що мусіли як святість ви берегти, - віддати ви посміли! (Грінч.)], (сущ.) довірений, повірений, повір(е)ник; срв. Уполномоченный.* * *несов.; сов. - дов`еритьдовіря́ти, дові́рити, звіря́ти, зві́рити; ( поручать) доруча́ти, доручи́ти; ( иметь доверие) йня́ти ві́ри (ві́ру) несов., дійма́ти ві́ри, дійня́ти ві́ри -
14 fiduciary
1. n1) піклувальник; опікун2) юр. довірена особа, фідуціар2. adj1) довірений, доручений2) конфіденційний; який користується довір'ям; фідуціарний3) амер. що ґрунтується на громадському довір'їfiduciary issue — випуск банкнот, не забезпечених золотом
* * *I nпіклувальник, опікун; юp. довірена особаII a1) довірений, доручений2) конфіденційний; який користується довірою; фідуціарний3) aмep.; eк. заснований на громадській довірі (про паперові гроші, не забезпечені золотом) -
15 mandatory
1. n1) юр. повірений2) довірений, уповноважений2. adj1) мандатний2) обов'язковий, примусовий; імперативний* * *I n1) мандатарій, власник мандата2) юp. повірник, повірений; довірений, уповноваженийII a1) мандатний2) обов'язковий, примусовий, імперативний -
16 поверенный
вірник, повірник, повірений, (-ный в тайнах) секретник; юрид. - повірений. - ный в суде - повірений, прокуратор (ст. слово). Присяжный поверенный - присяжний повірений, адвокат присяжний. -ный в делах - повірений на справи.* * *1) прич. переві́рений, зві́рений; зві́рений; дові́рений2) в знач. сущ. пові́рник, пові́рений, -ого, ві́рник\поверенный в дела́х — дипл. пові́рений у спра́вах
-
17 trust
I [trvst] n1) довіраto have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.
to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег
I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра
trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння
to take smth on trust — приймати що-н. на віру
I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру
he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність
breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка
to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком
to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри
he would not desert his trust — він не стане відмовлятися від ( виконань) свого обов'язку
3) надіяour trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії
4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опікаto commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою
the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона
National Trust — ( національне) об'єднання охорони пам'ятників
5) кoм. кредит6) eк. трест; концернII [trvst] a1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциаріяtrust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові
III [trvst] vtrust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління
1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собіit is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття
I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися
I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися
2) (to) покладатися, довірятисяto trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]
he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися
trust in your star (s)! — вір своїй зірці!
3) довіряти, ввіряти; доручати піклуванняto trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові
he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей
I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити
not to trust the children out of doors — не випускати дітей ( одних) на вулицю
not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.
I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання
4) сподіватися; вважатиyou're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові
I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися
I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга
I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)
5) кoм. давати в кредитto trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів
to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит
to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри
it is an equal failing to trust everybody and to trust nobody — пpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано
trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь
-
18 вверенный
приручений, доручений, повірений, звірений.* * *дові́рений, зві́рений, вві́рений, дору́чений -
19 trust
[trʌst] 1. n1) дові́ра, ві́раto have [to put, to repose] trust in — довіря́ти
to take on trust — прийма́ти на ві́ру
2) відповіда́льне стано́вище; відповіда́льність, обо́в'язокbreach of trust — зловжива́ння дові́рою
3) наді́яhe puts trust in the future — він поклада́є наді́ї на майбу́тнє
4) ком. креди́тto supply goods on trust — відпуска́ти това́ри в креди́т
5) опі́ка ( над майном тощо)6) юр. дові́рена вла́сність; управлі́ння майно́м за дору́ченнямto hold in trust — зберіга́ти
7) трест, конце́рн2. adj1) дові́рений, дору́чений ( комусь кимсь)2) керо́ваний за дору́ченням3. v1) довіря́ти(ся); поклада́тися ( на когось)he is not a man to be trusted — цій люди́ні не мо́жна довіря́ти
2) доруча́ти3) сподіва́тися; ві́рити; гада́тиI trust you will be better soon — я сподіва́юся, що ви незаба́ром оду́жаєте
4) дава́ти в креди́т -
20 factotum
n1) фактотум; довірений слуга (прислужник)2) майстер на всі руки3) друк. ініціал у орнаментальній рамці* * *I n1) фактотум, довірений слуга; помічник або особистий секретарII n; полігр.
См. также в других словарях:
довірений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
довірений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до довірити 2). 2) у знач. прикм. Наділений чиїм небудь довір ям. || у знач. ім. дові/рений, ного, ч. Той, хто користується чиїм небудь довір ям і діє за його дорученням. •• Дові/рена осо/ба а) у період виборчих… … Український тлумачний словник
довірений — (наділений чиєюсь довірою), наближений … Словник синонімів української мови
звірений — 1 дієприкметник довірений звірений 2 дієприкметник зіставлений … Орфографічний словник української мови
повірений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до повірити II. || пові/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. пові/рений, ного, ч., пові/рена, ної, ж. Людина, яка користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін. 3) у знач. ім.… … Український тлумачний словник
прибічний — а, е, заст. Наближений, довірений … Український тлумачний словник
прокурист — а, ч. В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження на здійснення різних угод … Український тлумачний словник
надійний — 1) (про людину який викликає повне довір я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), певний, вірний; випробуваний, перевірений, вивірений (який виправдав себе на ділі) Пор. благонадійний 2) (про місце,… … Словник синонімів української мови
Свинцово-цинковая промышленность — (a. zinc lead industry; н. Blei Zink Industrie; ф. industrie du plomb et du zinc; и. industrie de plomo y cinc) подотрасль цветной металлургии, объединяющая предприятия по добыче, переработке свинцово цинковых руд, получению металлич.… … Геологическая энциклопедия
Армянская Советская Социалистическая Республика — (Aйкакан Cоветакан Cоциалистакан Aнрапетутюн), Армения, расположена на Ю. Закавказья. Ha C. граничит c Груз. CCP, на B. c Aзерб. CCP, на Ю. c Ираном, на З. c Tурцией. Пл. 29,8 тыс. км2. Hac. 3222 тыс. чел. (1983, перепись). Cтолица Eреван … Геологическая энциклопедия
повірник — а, ч. 1) Людина, що користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін.; повірений. 2) Особа, уповноважена іншою особою чи установою, колективом діяти за їх дорученням і від їхнього імені; повірений. Повірник короля … Український тлумачний словник