-
21 РУКУ
-
22 рука
-
23 шӱмышто кӱм кучаш
держать (носить) в сердце камень; затаить в сердце обиду (злобу, месть)(Васлича:) Шӱмыштет йӱштӧ кӱм ит нумал. В. Иванов. (Васлича:) В своём сердце не носи холодного камня.
Идиоматическое выражение. Основное слово:
кӱ -
24 шӱмышто кӱм нумалаш
держать (носить) в сердце камень; затаить в сердце обиду (злобу, месть)(Васлича:) Шӱмыштет йӱштӧ кӱм ит нумал. В. Иванов. (Васлича:) В своём сердце не носи холодного камня.
Идиоматическое выражение. Основное слово:
кӱ -
25 рука
ж.1. ( кисть) hand; ( от кисти до плеча) armбрать на руки (вн.) — take* in one's arms (d.)
держать на руках (вн.) — hold* in one's arms (d.)
носить на руках (вн.) — carry in one's arms (d.); (перен.) make* much (of), make* a fuss (over)
брать кого-л. под руку — take* smb.'s arm
идти под руку с кем-л. — walk arm-in-arm with smb., walk with smb. on one's arm
браться за руки — join hands, take* each other's hand, link arms
вести за руку (вн.) — lead* by the hand (d.)
переписывать от руки (вн.) — copy by hand (d.)
подавать руку (дт.) — hold* out one's hand (to); offer one's hand (to) (тж. даме)
пожимать руку (дт.), здороваться за руку (с тв.) — shake* hands (with)
протягивать руку (дт.) — stretch out, или extend, one's hand (to)
рука об руку — hand in hand (тж. перен.)
трогать руками (вн.) — touch (d.)
2. ( почерк) hand, handwriting♢
взять в свои руки (что-л.) — take* smth. in hand, take* smth. into one's own handsбрать себя в руки — pull oneself together, control oneself
попасться в руки кому-л. — fall* into smb.'s hands
прибрать к рукам кого-л. — take* smb. in hand
прибрать к рукам что-л. — appropriate smth., lay* one's hands on smth.
быть без чего-л., без кого-л. как без рук — feel* helpless without smth., smb., be lost without smth., smb.
держать в своих руках (вн.) — have in one's hands (d.), have under one's thumb (d.)
быть в чьих-л. руках — be in smb.'s hands
быть правой рукой кого-л. — be smb.'s right hand
в собственные руки (надпись на конверте и т. п.) — personal
у него всё из рук валится — ( от неловкости) he is very awkward / clumsy; his fingers are all thumbs идиом.; (от бессилия, нежелания что-л. сделать) he has not the heart to do anything
выдавать на руки (вн.) — hand out (d.)
давать волю рукам разг. — be ready / free with one's hand / fists
из первых, вторых рук — at first, second hand
знать что-л. из верных рук — know* smth. from good* authority
играть в четыре руки (с тв.) — play duets on the piano (with)
из рук вон плохо разг. — thoroughly bad
иметь на руках (вн.; на попечении) — have on one's hands (d.)
иметь золотые руки — be a handyman*, be master of one's craft, have a clever pair of hands
ему и книги в руки разг. — he knows best; he knows the ropes
ломать руки — wring* one's hands
мастер на все руки — Jack of all trades:
он мастер на все руки — he can turn his hand to anything; he is a Jack of all trades идиом.
махнуть рукой (на вн.) — give* up as lost / hopeless (d.); give* up as a bad job (d.), say* goodbye (to) разг.
набить руку на чём-л. — become* a skilled hand at smth.
наложить на себя руки уст. — lay* hands on oneself, take* one's own life*
это ему на руку — that is playing into his hands; that serves his purpose
на скорую руку — off-hand; in rough-and-ready fashion
у него рука не дрогнет сделать это — he will not hesitate / scruple to do it
не поднимается рука (+ инф.) — one can't bring oneself (+ to inf.)
передавать дело и т. п. в чьи-л. руки — put* the matter, etc., into smb.'s hands
подать руку помощи (дт.) — lend* / give* a helping hand (i.)
поднять руку (на вн.) — raise one's hand (against)
по правую, левую руку — at the right, left hand
по рукам! разг. — a bargain!, 'tis a bargain! / deal!, done!
ударить по рукам ( прийти к соглашению) — strike* hands, strike* a bargain
под рукой — (near) at hand, within easy reach of one's hand
приложить руку (к) — ( принять участие) bear* / take* a hand (in); put* one's hand (to); ( подписаться) sign (d.), add one's signature (to)
предлагать руку кому-л. — offer smb. one's hand; propose (marriage) to smb.
просить, домогаться чьей-л. руки — seek* smb.'s hand in marriage
разводить руками — make* a helpless gesture, lift one's hands (in dismay)
развязать руки кому-л. — untie smb.'s hands, give* smb. full scope
рука руку моет погов. — you roll my log and I'll roll yours; it's a matter of give-and-take
(отсюда) рукой подать — it is but a step from here, или a stone's throw from here
сидеть сложа руки разг. — be idle, sit* by
с рук долой — off one's hands
сбыть с рук (вн.) — get* off one's hands (d.)
сойти с рук:
у него лёгкая рука разг. — he brings luck
у него руки чешутся (+ инф.) — his fingers are itching (+ to inf.)
что под руку попадётся — anything one can lay hands on / upon
шить на руках — sew* by hand
-
26 рука
ж.1) ( верхняя конечность) arm; ( кисть) handмаха́ть руко́й — wave one's hand
вести́ за́ руку (вн.) — lead (d) by the hand
бра́ться за́ руки — join hands, take each other's hand, link arms
брать на́ руки (вн.) — take (d) in one's arms
держа́ть на рука́х (вн.) — hold (d) in one's arms
носи́ть на рука́х (вн.; держать на руках) — carry (d) in one's arms
брать кого́-л по́д руку — take smb's arm
идти́ по́д руку с кем-л — walk arm in arm with smb; walk with smb on one's arm
подава́ть ру́ку (дт.) — hold out one's hand (to); offer one's hand (to) (тж. даме)
я ему́ руки́ не пода́м — I'll never hold out my hand to him
пожима́ть ру́ку (дт.), здоро́ваться за́ руку (с тв.) — shake hands (with)
протя́гивать ру́ку (дт.) — stretch out [extend] one's hand (to)
заложи́ть ру́ки за́ спину — put one's hands behind one's back
рука́ о́б руку — hand in hand
тро́гать рука́ми (вн.) — touch (d)
рука́ми не тро́гать! — please do not touch!
шить на рука́х — sew by hand
2) ( почерк) hand, handwritingэ́то не его́ рука́ — it is not his writing
3) тк. ед. разг. (блат, знакомство) protection, pull; a friend in high placesу него́ есть рука́ (в пр.) — he has a pull (in), he has a friend at court
••рука́ не дро́гнет у кого́-л (+ инф.) — smb will not hesitate / scruple (+ to inf)
рука́ не поднима́ется (+ инф.) — smb can't bring oneself (+ to inf)
рука́ ру́ку мо́ет погов. — ≈ you roll my log and I'll roll yours; it's a matter of give-and-take
руко́й пода́ть отку́да-л — it is but a step (from), it's a stone's throw (from)
брать по́д руку кого́-л — take smb by the arm, link arms with smb
брать / взять себя́ в ру́ки — pull oneself together, control oneself
быть в хоро́ших рука́х — be in good hands
быть в чьих-л рука́х — be in smb's hands
быть как без рук (без) — feel helpless (without), be lost (without)
быть на́ руку кому́-л — play into smb's hands; serve smb's purpose
быть пра́вой руко́й кого́-л — be smb's right hand
быть свя́занным по рука́м и нога́м — be bound hand and foot
в одни́ ру́ки (отпускать товар и т.п.) — per customer
в со́бственные ру́ки (надпись на конверте и т.п.) — personal; to be given into smb's own hands
взять в свои́ ру́ки (что-л) — take smth in hand, take smth into one's own hands
всё из рук ва́лится — см. валиться
выдава́ть на́ руки (вн. дт.) — hand (d i)
говори́ть по́д руку кому́-л — distract smb (while smb is doing something)
гуля́ть по́д руку с кем-л — walk arm in arm with smb
дава́ть во́лю рука́м разг. — = распуска́ть ру́ки (см. распускать)
дава́ть ру́ку на отсече́ние — ≈ stake one's life (on)
дать по рука́м кому́-л — give (i) a slap on the wrist
держа́ть в свои́х рука́х (вн.) — have (d) in one's hands, have (d) under one's thumb
знать что-л из ве́рных рук — know smth from a reliable source
игра́ть в четы́ре руки́ (с тв.) — play duets on the piano [pɪ'æ-] (with)
из пе́рвых [вторы́х] рук — at first [second] hand
из рук в ру́ки — from hand to hand
из рук вон пло́хо разг. — thoroughly bad
име́ть золоты́е ру́ки — have golden [great; a clever pair of] hands
как руко́й сня́ло разг. — it vanished as if by magic
лёгкая рука́ у кого́-л — 1) (о том, кто может принести удачу) he brings luck 2) (о том, кто умело делает что-л) he has a magic touch
лома́ть ру́ки — wring one's hands
мара́ть / па́чкать ру́ки (о вн.) — dirty / soil one's hands (on)
ма́стер на все ру́ки — Jack of all trades
он ма́стер на все ру́ки — he can turn his hand to anything; he is a Jack of all trades
махну́ть руко́й (на вн.) — give (d) up as lost / hopeless; give (d) up as a bad job, say goodbye (to) разг.
на рука́х — 1) (у кого́-л; на попечении) on smb's hands 2) (у кого́-л; при себе) on smb's person 3) (у кого́-л; во владении, в распоряжении у кого-л) in smb's possession 4) ( о библиотечной книге) be out on loan
на ско́рую ру́ку — off-hand; in rough-and-ready fashion
наби́ть ру́ку на чём-л — become a skilled hand at smth
наложи́ть на себя́ ру́ки — lay hands on oneself, take one's own life
не с руки́ (кому́-л + инф.) — 1) (неудобно, несподручно) it is uncomfortable for smb (+ to inf) 2) ( неприемлемо) it is inconvenient for smb (+ to inf) 3) ( не подобает) it is inappropriate for smb (+ to inf) 4) ( неудобно по времени) it's the wrong time for smb (+ to inf)
нечи́стый на́ руку — light-fingered
носи́ть на рука́х кого́-л — adore smb, put smb on a pedestal; неодобр. make a fuss over smb
отбива́ться рука́ми и нога́ми (от) — fight tooth and nail (against)
отда́ть в хоро́шие ру́ки (собаку и т.п.) — give (d) to a good home, find a good home (for)
передава́ть де́ло в чьи-л ру́ки — put the matter into smb's hands
перепи́сывать от руки́ (вн.) — copy (d) by hand
переходи́ть в други́е ру́ки — change hands
по рука́м! разг. — a bargain!; 'tis a bargain! / deal!, done!
по пра́вую [ле́вую] ру́ку — at the right [left] hand
под рука́ми — ready to hand
под руко́й — (near) at hand, within easy reach of one's hand
под горя́чую ру́ку — см. горячий
под пья́ную ру́ку — when drunk; under the influence
пода́ть ру́ку по́мощи (дт.) — lend / give (i) a helping hand
подня́ть ру́ку (на вн.) — raise one's hand (against)
пойти́ по рука́м (о женщине) — go from one man to another
положа́ ру́ку на́ сердце — with one's hand upon one's heart
получи́ть по рука́м — get one's wrist slapped
попа́сться в ру́ки кому́-л — fall into smb's hands
потира́ть ру́ки (от) — rub one's hands (with)
предлага́ть ру́ку кому́-л — 1) ( даме) offer smb one's hand 2) ( делать предложение) propose (marriage) to smb
прибра́ть к рука́м (кого́-л) — take smb in hand; ( что-л) appropriate smth, lay one's hands on smth; (украсть тж.) walk away with smth
приложи́ть ру́ку (к) — 1) ( принять участие) bear / take a hand (in); put one's hand (to) 2) уст. ( подписаться) sign (d), add one's signature (to)
проси́ть чьей-л руки́ уст. — seek smb's hand in marriage
пусти́ть по рука́м (вн.) — pass (d) from hand to hand
разводи́ть рука́ми — ≈ make a helpless gesture, lift one's hands (in dismay)
развяза́ть ру́ки кому́-л — untie smb's hands, give smb full scope
ру́ки не дохо́дят (до) — см. доходить
ру́ки опуска́ются у кого́-л — smb is losing heart
ру́ки прочь! — hands off!
ру́ки че́шутся у кого́-л (+ inf) — smb's fingers are itching (+ to inf)
с рука́ми оторва́ть (вн.) — snatch / grab (d) right up; be passed around
с пусты́ми рука́ми — empty-handed
с рук доло́й — off one's hands
сбыть с рук (вн.) — get (d) off one's hands
свои́ми (со́бственными) рука́ми — with one's own hands
свя́зывать / спу́тывать ру́ки кому́-л — tie smb's hands
сиде́ть сложа́ ру́ки разг. — be idle, sit by
сре́дней руки́ — ordinary, average
схвати́ть за́ руку кого́-л — catch smb red-handed; catch smb in the act
сходи́ть с рук: э́то ему́ не сойдёт с рук — he won't get away with it
твёрдая рука́ — a firm hand
тяжёлая рука́ у кого́-л (больно бьёт) — smb has a heavy hand
уда́рить по рука́м (прийти к соглашению) — strike hands, strike a bargain
уме́лые ру́ки — skillful hands
умыва́ть ру́ки — wash one's hands of it
ухвати́ться обе́ими рука́ми (за вн.) — 1) ( крепко держать) grab (d) 2) ( немедленно воспользоваться чем-л) jump (at), snatch (at)
ходи́ть по рука́м — 1) ( передаваться из рук в руки) pass from hand to hand 2) ( вести распутный образ жизни) go from one man to another
ходи́ть с протя́нутой руко́й — beg (in the streets); be panhandling
подвора́чиваться / попада́ться по́д руку — 1) ( оказываться поблизости - о предмете) come to hand; happen to be within reach 2) ( случайно встречаться - о человеке) happen along
-
27 ашнаш
ашнашГ.: ӓшнӓш-ем1. содержать, держать (человека на иждивении, животных, иметь у себя, владеть чем-л.)Ашнаш налме приёмный сын или дочь.
Ожно мӱкшым утларакше вопшышто ашненыт. М.-Азмекей. Раньше пчелу содержали больше в дупле.
2. содержать (заставлять находиться, помещаться где-н., дать возможность жить где-л.)Овдачи ссыльный апшатым курымешлан кодынеже, шке пеленже ашнынеже. Н. Лекайн. Овдачи хочет оставить ссыльного кузнеца навсегда, хочет, чтобы он жил рядом с ней.
Ничего, пашам ыштыже, эртак ава шулдыр йымалне ашнет мо. Я. Ялкайн. Ничего, пусть работает, всё что ли держать под крылом матери.
3. хранить, сохранить, запечатлевать (в сердце, душе, памяти)Эчук ачажын тиде мутшым эре ушыштыжо ашна. В. Юксерн. Эти слова отца Эчук всегда хранит в памяти.
4. кормить; доставлять средства для жизниМераҥым шеҥгел йолжо ашна. Калыкмут. Зайца кормят задние ноги.
Калыкын чодыраже мыйым ашна. А. Конаков. Меня кормит лес народа.
5. воспитывать, растить, выращиватьАшнаш налаш взять на воспитание;
ашнаш пуаш отдать на воспитание.
Тулык икшывым пошкудышт ашненыт. К. Исаков. Сироту воспитывали соседи.
Левентей кугыза икшывыжым пеш ашнаш шонен гынат, икшыве-шамычше изинекак колен пытеныт. С. Чавайн. Старик Левентей очень хотел растить детей, но дети все умерли маленькими.
-
28 КАМЕНЬ
под лежач камень и вода не течетпод лежачий камень и вода не течет -
29 камень
м.stone; rock амер.драгоценный камень — precious stone, gem, jewel; ( резной) intaglio
могильный камень — gravestone, tombstone
подводный камень — reef, rock
бросить в кого-л. камень (прям. и перен.) — cast* stones at smb.
♢
у него камень лежит на сердце — a weight sits heavy on his heartсердце как камень — heart of stone / flint
держать камень за пазухой (на, против рд.) — harbour a grudge (against), bear* smb. a grudge
-
30 камень
1) ( кусок горной породы) pietra ж., sasso м.••подводные камни — scogli м. мн.
2) ( драгоценный камень) pietra ж. preziosa3) calcolo м.4) ( отложение солей) tartaro м.зубной камень — tartaro м.
5) ( гнетущее чувство) peso м.* * *м.1) pietra f, sassoдрагоценный ка́мень — pietra f preziosa, gemma f
винный ка́мень — tartaro
бордюрный / бортовой ка́мень — pietra di bordatura / di bordo, cordolo
облицовочный / отделочный ка́мень — pietra di / da rivestimento
строительный ка́мень — pietra da costruzione
точильный ка́мень — cote f
2) (перен. со словами на душе, на сердце и т.п.) pietra f, macigno••ка́мень на душе / сердце — un macigno sul cuore
бросить ка́мень в кого-л. — tirare / scagliere una pietra contro qd
пробный ка́мень — pietra di paragone
ка́мень преткновения — pietra d'inciampo
камня на камне не оставить — non lasciare pietra su pietra; far scomparire dalla faccia della terra
держать ка́мень за пазухой — covare rancore
под лежачий ка́мень вода не течёт — chi dorme non piglia pesci
* * *ngener. ciottolo, mosso, pietra, sasso, (подводный) scoglio -
31 камень
1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.* * *ка́мінь, -меня ( об отдельном куске) и собир. -менюка́мни — мн. ка́мені, -нів, собир. камі́ння
-
32 камень
-
33 камень
-
34 камень
кам||еньм ἡ πέτρα, τό λιθάρι, ὁ λίθος:драгоценный \камень ὁ πολύτιμος λίθος· подводный \камень ἡ ὑφαλος· точильный \камень ἡ ἀκονόπετρα, τό ἀκόνι· могильный \камень ἡ ταφόπετρα· бросаться \каменьнями πετροβολῶ, λιθοβολώ· ◊ винный \камень ὁ τρύξ, ἡ τρυγία/ τό πουρί (на зубах)· желчный \камень мед. ὁ χολόλιθος· пробный \камень ἡ λυδία λίθος, ὁ βασανίτης· краеугольный \камень ὁ ἀκρογωνιαίος λίθος, τό ἀγκωνάρι· \камень преткновения τό πρόσκομμα, τό ἐμπόδιο· падать \каменьнем πέφτω σάν πέτρα· держать \камень за пазухой κρατώ ἐχθρα, κρατώ μνησικακία ἐναντίον κάποιου· \каменьня на \каменьне не оставить δέν ἀφήνω λίθον ἐπί λίθου (или πέτρα πάνω σέ πέτρα)· у меня \камень лежит на сердце ἔχω βάρος στήν καρδιἄ У меня \камень с души́ свалился μοδφυγε ἕνα βάρος ἀπό τήν καρδιά. -
35 рука
рук||аж1. τό χέρι, ἡ χείρ / τό μπράτσο, ὁ βραχίονας [-ων] (от локтя до плеча):правая \рука τό δεξιά χέρι· левая \рука τό ἀριστερό χέρι· брать на руки παίρνω στά χέρια· махать \рукаа́ми κουνώ τά χέρια· держать в \рукаа́х прям., перен ἔχω στό χέρι· взять кого-л. под руку πιάνω ἀπ' τό μπράτσο, πιάνω κάποιον ἀγκαζέ· идти под руку с кем-л. πηγαίνω μέ κάποιον ἀγκαζέ· вести кого-л. под руки συνοδεύω κάποιον κρατώντας τον ἀγκαζέ· вести за руку κρατώ ἀπό τό χέρι· здороваться за руку χαιρετώ μέ χειραψία· подавать кому́-л. ру́ку δίνω τό χέρι μου· трогать \рукаами ἀγγίζω μέ τά χέρια· \рукаами не трогать! μήν ἀγγίζετε!· руки вверх! ψηλά τά χέρια!· по правую руку στό δεξί χέρι, στά δεξιά· на левой \рукае στ' ἀριστερό χέρι, στ' ἀριστερά· быть по \рукае (о перчатках) μοῦ ἐρχεται καλά στό χέρι·2. (почерк) ὁ γραφικός χαρακτήρας, τό γράψιμο:это не его \рука δέν εἶναι ὁ δικός του χαρακτήρας, δέν εἶναι τό γράψιμο του·3. перен (протекция) разг τό μέσο[ν], ἡ προστασία· ◊ он его правая \рука εἶναι τό δεξί του χέρι· \рука не дрогнет δέν θά διστάσω· у меня \рука не поднимается δέν μοδ κάνει καρδιά· золотые руки а) ἡ χρυσοχέρα (о женщине), б) ὁ χρυσοχέρης (о мужчине)· сидеть сложа руки κάθομαι μέ σταυρωμένα τά χέρια· руки не доходят до чего-л. δέν Εχω καιρό ν' ἀσχοληθώ μέ κάτι· у него руки опускаются χάνει τό κουράγιο του· ру́кн прочь! κάτω τά χέρια!· играть в четыре \рукай παίζω κατρμαίν связать кого-л. по \рукаам δένω τά χέρια κάποιου· быть связанным по \рукаа́м и ногам εἶμαι δεμένος χεροπόδαρα· уда́рить по \рукаа́м (согласиться) δίνω χέρι, συμφωνώ· дать кому-л. по \рукаам τιμωρώ κάποιον, τσακίζω τά χέρια· ходить по \рукаам περνώ ἀπό χέρι σέ χέρι· прибрать к \рукаам что-л. βάζω κάτι στό χέρι, οἰκειοποιούμαι κάτι· \рукаам воли не давай! μή σηκώνεις χέρι!· в одни руки (продать, отпустить) στό ἀτομο, κατ' ίίτο-μο[ν]· брать что-л. в свой руки παίρνω στά χέρια μου, ἀναλαμβάνω κάτι· взять кого-л. в руки κάνω κάποιον του χεριοο μου· взять себя в руки συνέρχομαι, συγκρατούμαι· попасть кому-л. в руки πέφτω στά χέρια κάποιου· быть в \рукаах у кого-л. μ' ἐχει κάποιος στό χέρι· быть (находиться) в хороших \рукаах βρίσκομαι σέ καλά χέρια· это в наших (их, ваших, его и т. п.) \рукаах εἶναι στό χέρι μας (τους, του, σας)· носить кого-л. на \рукаах ἔχω κάποιον μή στάξει καί μή βρέξει· иметь на \рукаа́х ἔχω· умереть на \рукаах у кого-л. πεθαίνω στά χέρια κάποιου· на все ру́ки мастер πολυτεχνίτης· набить руку παίρνω τόν ἀέρα (τής δουλειάς), συνηθίζω σέ κάτι· марать руки λερώνω τά χέρια μου· умывать руки νίπτω τάς χείρας μου, πλένω τά χέρια μου· \рука руку моет погов. τό ἕνα χέρι νίβει τ' ἀλλο καί τά δυό τό πρόσωπο· \рука об руку χέρι μέ χέρι· на скорую руку разг πρόχειρα, στά πεταχτά· нечист на руку ἀπατεώνας, παλη-άνθρωιτος· под пьяную руку разг στό μεθύσι, μεθυσμένος· подать руку помощи δίνω βοήθεια· поднять ру́ку на кого-л. σηκώνω χέρι (επάνω σέ κάποιον)-наложи́ть ру́ку на что-л. βάζω χέρι σέ κάτι, βάζω στό χέρι κάτι· наложить на себя руки κάνω ἀπόπειρα αὐτοκτονίας, σηκώνω ἐπάνω μου χέρι· приложить ру́ку βάζω τό χεράκι μου, βοηθώ· нагреть себе руки на чем-л. κάνω τή μπάζα μου, βγάζω μίζα· выдать на руки δίνω στά χέρια· это дело его рук εἶναι δική του δουλειά· из рук в ру́ки, с рук на руки ἀπό χέρι σέ χέρι· из первых рук ἀπό πρώτο χέρι· из рук вон плохо κακά καί ψυχρά· все валится из рук δέν μπορώ νά κάνω δουλειά· как без рук без кого-чего-л. εἶμαι ἀνήμπορος, μοῦ κόβονται τά χέρια· не покладая рук ἀσταμάτητα, ἀκούραστα· не хватает рабочих рук δέν φτάνουν τά ἐργατικά χέρια· отбиться от рук γίνομαι ᾶτακτος, δέν πειθαρχώ· с ру́к сбыть ξεφορτώνομαι κάτι· ему́ все сходит с рук βγαίνω πάντα λάδι· это мне не с \рукай разг δέν μοῦ ἐρχεται βολικό· средней \рукай разг μέτριος, κοινός· просить чьей-л, \рукаи ζητώ τό χέρι (или τήν χείρα), ζητώ σέ γάμο· махну́ть \рукао́й на что-л. παρατάω κάτι· \рукаой подать πολύ κοντά, δίπλα· как \рукаой сняло что-либо разг πέρασε ἐντελώς· чужими \рукаами жар загребать погов. βάζω ἄλλον νά βγάλει τό φίδι ἀπό τήν τρύπα, βάζω ἄλλον νά βγάλει τά κάστανα ἀπ' τή φωτιά· ухватиться обеими \рукаами за что-л. ἀρπάζομαι (или πιάνομαι) ἀπό κάτι, δέχομαι μέ εὐχαρίστηση· сон в ру́ку τό ὀνειρο βγήκε· передать кого-л. в ру́ки правосудия παραδίδω κάποιον στά χέρια τής δικαιοσύνης· положа ру́ку на сердце μέ τό χέρι στήν καρδιά. -
36 направляться
направиться1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.* * *несов.; сов. - напр`авиться1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися -
37 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
38 хранить
захоўваць; перахоўваць; хаваць* * *несовер.1) (сохранять, беречь) захоўваць, хаваць— захоўваць (хаваць, трымаць) у халаднаватым (халодным) месцы— захоўваць звычай, трымацца звычаю3) (оберегать, охранять) ахоўваць, засцерагаць -
39 Иметь зуб
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Иметь зуб
-
40 камень
муж.stone, rock; calculus, gravel мед.- выкладывать камнем
- драгоценный камень
- желчный камень
- закидывать камнями
- литографский камень
- межевой камень
- могильный камень
- подводный камень
- превращать в камень
- тесаный камень
- устилать камнями••бросить камень в чей-л. огород — to needle smb., to take pokes at smb.
держать камень за пазухой (на кого-л.; против кого-л.) — to harbour a grudge (against), to bear smb. a grudge
камень с души свалился — a load was taken off smb.'s mind
камня на камне не оставить (от) — to raze to the ground, not to leave a stone standing
- философский каменьПод лежачий камень вода не течет. — посл. Nothing ventured, nothing gained.
См. также в других словарях:
Держать на сердце — что. Разг. Переживать, долго помнить что либо. Ты не убивайся, давно это было. Господь с ним рассчитался Гигуа чахотка в могилу свела, а ты вот ходишь, как невеста молодая… Негоже так долго обиду на сердце держать (Э. Заридзе. На скамейке) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Держать (иметь) сердце — на кого. Прост. Сердиться, гневаться, таить обиду на кого л. ФСРЯ, 137; БМС 1998, 522; Кобелева, 64 … Большой словарь русских поговорок
СЕРДЦЕ — Большого сердца. Разг. Отзывчивый, добрый, душевно щедрый. ФСРЯ, 420. Выкинуть из сердца кого. Горьк. Забыть кого л. БалСок, 29. Вырывать/ вырвать из сердца кого, что. Разг. Заставлять себя забывать о ком л., о чём л. ФСРЯ, 96; ЗС 1996, 303; БТС … Большой словарь русских поговорок
держать сердце — держать гнев, таить злобу, иметь зуб, держать зло, точить нож, точить зуб, сердиться Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
держать зло — иметь зуб, точить нож, держать сердце, держать гнев, таить злобу, точить зуб, сердиться Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
сердце — а; мн. сердца, дец, дцам; ср. 1. Центральный орган кровообращения в виде мускульного мешка, находящийся у человека в левой стороне грудной полости. Здоровое, больное с. у кого л. Молодое с. Учащённый ритм сердца. Ангина даёт осложнение на с. В с … Энциклопедический словарь
сердце — а; мн. сердца/, де/ц, дца/м; ср. см. тж. по сердцу, сердчишко, сердечко, сердечный 1) а) Центральный орган кровообращения в виде мускульного мешка, находящийся у человека в левой стороне грудной полости … Словарь многих выражений
ДЕРЖАТЬ КАМЕНЬ ЗА ПАЗУХОЙ — кто Испытывать тайное недоброжелательство по отношению к кому л.; таить злобу против кого л. Имеется в виду, что лицо (Х), внешне никак не проявляя своих чувств и намерений, ведёт себя с кем л. неискренне, готово воспользоваться случаем, чтобы… … Фразеологический словарь русского языка
Держать в узде — Разг. Экспрес. 1. кого. Подчинив своей воле, власти кого либо, обходиться с ним строго, сурово. Обедали гости, либеральный врач, учитель детей студент, отчаянный социал демократ, революционер, которого Николай Семёнович умел держать в узде (Л. Н … Фразеологический словарь русского литературного языка
СЕРДЦЕ — в понимании человека Святой Руси способность чувствовать, любить и делать добро. «Верь тому, что сердце скажет, бойся думать без участия сердца, говорили русские люди. Жизнь есть рай, когда любовью сердце сердцу весть дает». Однако сердечное… … Русская история
Держать поклонную голову — Устар. Народно поэт. Быть послушным, покорным. [Царица:] Перед тобой Поклонную я голову держать Всегда должна (А. К. Толстой. Царь Борис). Государыня моя матушка. Отдавши в люди, стала спрашивать. Во чужих людях жить умеючи, Держать голову… … Фразеологический словарь русского литературного языка