-
1 даль
далечі́нь, -ні, твор. -нню, далечина́, далина́, да́леч, -і, даль, -лі, твор. -ллю; відда́линада́ли — мн. да́лі, -лей; відда́лини, -лин, го́ни, род. п. гін и го́нів
-
2 Далина
даль далечінь (р. -чіни), далекість (р. -кости), далиня, далеч (р. -чи), далечиня (диал. далечизна), даль (р. дали), дальнина. [З далечи віків промовляє так до серця (Єфр.). Дивився в далечінь на море (Крим.). Вона все дивиться пильно-пильно в сині далекості (М. Вовч.)]. Безвестная даль - безвість (р. безвісти). [В безвість віків]. Такую даль проехали - такий світ переїхали! -
3 dal
[даль]f -
4 миндаль
бот. Amygdalus communis L. (дерево) миг[ґ]даль (-ля); (плод) миг[ґ]даль (-лю). [Є й мигдаль яснозелений, єсть і сивая маслина (Крим.)]. Сладкий, горький -даль - солодкий, гіркий миг[ґ]даль. -даль обсахаренный - миг[ґ]даль у цукрі (цукрований). -даль в скорлупе - миг[ґ]далеві горіхи (-хів). Дикий -даль (A. nana L.) - бобчук (-ка), дикий миг[ґ]даль. Земляной -даль, бот. Cyperus esculentus L. - смикавець (-вця) (їстівний), земляний миг[ґ]даль (горіх).* * *мигда́ль, -лю -
5 поодаль
нар. віддалік, віддалеки, віддалі и віддаля, оподалік, одаль, подаль, подалі, (в стороне) осторонь, посторонь (від чого). Мы живем -даль отсела - ми живемо подаль, подалі, оподалік, на відшибі від села. Он стоял -даль - він стояв віддалік, віддалеки и т. д. Это происходило немного -даль - це діялося трохи подалі.* * *нареч.віддалі́к, віддалеки́; ( в стороне) о́сторонь -
6 невидаль
и Невидальщина дивовижа, (диво) диво, продиво, (диковинка) дивина, диковина, (новинка) новина. [Що-ж тут за дивовижа? десять раз на день, трапляється, бачиш це зілля, - яке-ж тут чудо? (Гоголь). Ото іще диво, за дозволом сказавши! (Корол.). Яка диковина, що свиня некована! (Приказка). Не яка там і диковина старшинувати (Кониськ.)]. Какая (эка, экая, что за) -даль (-щина)! - яка (оце так) дивовижа (дивина, новина)! ото не бачили! овва, яке невидальце! (Свидн.) (насм.) велике діло опеньки! [Оце так новина! а хто- ж таки на віку та не знався з нечистою силою? (Гоголь)]. Что за -даль такая ваш сын! - а що то за диво таке (за цяця така) ваш син!* * *дивови́жа, ди́во; дивина́вот \невидаль ль!, что за \невидаль ль!, кака́я (э́кая, э́ка) \невидаль лъ — ото́ ди́во (дивина́)!, от так ди́во (дивина)!, яке ди́во!, що за ди́во!
-
7 отдаление
віддалення, віддаль (-ли), далиня (-ні), відстань (-ни). Срв. Даль и Отдалённость. Держаться в -нии - держатися (триматися) віддалік (віддалеки), на віддаленні, на віддалі від чого. В некотором -нии (в стороне) от чего - на відшибі від чого. По -нию - см. По отдалённости.* * *1) ( действие) відда́лення, віддаля́ння2) (даль, далекое расстояние) відда́лення, ві́ддаль, -лі; відда́лина -
8 arbitrage
n бірж. арбітражна операція; арбітраж; a арбітражний купівля цінних паперів (securities), валюти (currency) або товарів (commodity) з наступною зворотною угодою для одержання прибутку (profit) внаслідок різниці відсоткових ставок (interest rate), ринкових цін або курсу (exchange rate) валюти у часі чи на різних ринках; ♦ арбітражними операціями займаються арбітражери (arbitrageur/arbitrager), які використовують різницю між продажною і купівельною цінами, одержуючи чистий прибуток після відрахування витрат за операцію═════════■═════════compound arbitrage складний арбітраж; covered interest arbitrage захищений відсотковий арбітраж; currency arbitrage валютний арбітраж; geographic arbitrage географічний арбітраж • просторовий арбітраж; interest arbitrage відсотковий арбітраж; risk arbitrage ризикований арбітраж; simple arbitrage простий валютний арбітраж═════════□═════════arbitrage in bills of exchange арбітражні операції з переказними векселями; arbitrage in bullion арбітражні операції із золотом; arbitrage in goods арбітражні операції з товарами • товарний арбітраж; arbitrage in securities арбітражні операції з цінними паперами; arbitrage in stocks арбітражні операції з акціями; arbitrage market арбітражний ринок; arbitrage of exchange валютний арбітраж; arbitrage pricing model арбітражна модель ціноутворення arbitrage profit — прибуток від продажу за вищою ціною; arbitrage transaction арбітражна операція; arbitrage tunnet «арбітражний тунель», різниця між цінами, що допускає арбітраж; direct arbitrage of exchange двосторонній валютний арбітраж═════════◇═════════арбітр/арбітраж < фр. arbitre — третейський суддя, arbitrage — третейський суд < лат. arbiter — свідок, посередник, мировий суддя; фіксується з XVII ст. у формі арбитеръ (ЕС-СУМ 1: 80; ЕСУМ 1: 82); третейський < третій, третина, третя частина чогось у значенні «суддя» або «посередник»; третейський суд — справа, здійснена по-третейському (Даль 4:430; СДМ: 225)* * *арбітражна угода (придбання або продаж валют або цінних паперів і майже одночасний продаж або придбання тієї ж суми або тих самих цінних паперів; проводиться з метою виграшу на різниці курсів) -
9 безвестный
безвісний, невідомий, недовідомий, незнаний. -ая даль - безвість. -но - без вісти, невідомо, недовідомо.* * *безві́сний, невідо́мий, незна́ний; недовідо́мий -
10 гидальго
гідальґо (р. -ґа; мн. -ґи).* * *гіда́льго (нескл., м.) -
11 масштаб
масштаб (-бу); мірило, розмір (-ру). [Другорядні сцени, писані в такому-ж масштабі, як і першорядні (Грінч.). Переводячи на свій малий розмір ті самі відносини, я роблю висновок… (Ніков.)]. План местности по -бу (в -бе) одного километра на дюйм, в дюйме - план місцевости, за масштабом (в масштабі) один кілометр (одного кілометра) на даль. В уменьшённом -бе - у зменшеному масштабі. В широком -бе - у широкому масштабі; на велику (на широку) скалю, на великі розміри. [На широку скалю розпочати просвітну роботу (Єфр.). Розпочав фабрикацію нового товару на великі розміри (Франко)].* * *масшта́б, -у, міри́ло; ( размер) ро́змір, -у, о́бсяг, -у -
12 миндальник
1) (дерево) миг[ґ]даль (-ля), миг[ґ]далеве дерево;2) (роща) миг[ґ]далевий гай (р. гаю);3) (печенье) миг[ґ]далеве печево, марципан (-ну).* * *бот.мигда́льник -
13 неведомый
1) (неизвестный) невідомий, незнаний, (изредка) незвісний, (редко) недовідомий, несвідомий (кому); (малоизвестный) маловідомий, малознаний. [В руках невідомих братів станеш ти (зброя) кращим мечем на катів (Л. Укр.). В ньому живе щось велике, невідоме (Коцюб.). Із далекої, невідомої країни (Васильч.). Невідоме йому життя, незнані країни (Грінч.). Лечу в краї таємні і незнані (Олесь). Шукання незнаного щастя (Дніпр. Ч.). Не сумуй, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). В тобі, мистецтво, є захист: у красі незнаних слів (М. Рильськ.). Незвісне досі (йому) чуття любови (Франко). Ті недовідомі добре часи, як Україна поміж татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Недовідома далечінь (Корол.). Це діло мені овсі несвідоме (Сл. Гр.)]. -мая даль - невідома (незнана, недовідома) далечінь, безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). -мое место - см. Место 1;2) (непонятный, непостижимый) недовідомий (кому), (таинственный) таємничий. [Славили недовідомого їм бога (Куліш). Мене якась недовідома сила одвернула од його (Кониськ.). Якийсь тайний, недовідомий голос шепче йому, що… (Франко). Лечу в таємничу безодню (Франко)].* * *невідо́мий, незна́ний; поэз. незна́ємий; ( таинственный) таємни́чий\неведомыйая си́ла — невідо́ма (таємни́ча) си́ла
\неведомыйые места́ — невідо́мі місця́
\неведомыйый кому́-чему́ — невідо́мий кому́-чому́, незна́ний ко́му-чо́му (ким-чим)
-
14 неистовствовать
шаленіти, шаліти, скаженіти, лютувати, казитися, сатаніти, в пасію кидатися. [Даль шаліє, все швидше крутиться земля (Сосюра). Насміятись з дощу й вітрів, що дико скаженіють (Куліш). Я, мов безумний, лютував (Франко). Нехай він (соловейко) лютує, поки сам загине (Шевч.). Дзвінок скакав, хрипів, казився (Коцюб.)].* * *шалені́ти, шалі́ти; ( бесноваться) скажені́ти -
15 неуклонно
нрч. неухильно, невідхильно, (безошибочно) несхибно, непохибно, несхиблено, (непоколебимо) непохитно, (несокрушимо) незла[о]мно, (не медля) не відтягаючись. [Він неухильно простує до своєї мети (Виннич.). Наші збройні сили неухильно міцнітимуть (Комуніст). Несхиблено, непереможно, прямо у дальню даль простують юнаки (М. Рильськ.). Твердо, непохитно провадити свою політику (Черкас.)].* * *нареч.неухи́льно; непохи́тно -
16 рваться
1) рва́тися; ( разрываться) розрива́тися, де́ртися, -ре́ться, дра́тися (дере́ться)2) ( взрываться) рва́тися, розрива́тися; ( подрываться) підрива́тися3) ( вырываться) рва́тися; ( дёргаться) сми́катися (сми́каюся, сми́каєшся и сми́чуся, сми́чешся), ша́рпатися4) (перен.: стремиться куда-л., к кому-чему-л.) рва́тися, порива́тися, порива́ти\рваться ться в бой — рва́тися в бій
\рваться ться в даль — порива́тися в далечі́нь
5) страд. рва́тися; вирива́тися; рва́тися; де́ртися, дра́тися, шматува́тися, -ту́ється; підрива́тися; виса́джуватися (-джується) в пові́тря -
17 сторона
1) бік, род. п. бо́ку, сторона́брать, взять (принима́ть, приня́ть) чью \сторона ну, станови́ться, стать на чью \сторона ну — става́ти, ста́ти на чий бік (на чию́ сто́рону), схиля́тися, схили́тися на чий бік (на чию́ сто́рону)
броса́ться из \сторона ны́ в \сторонану — кида́тися з одно́го бо́ку в і́нший (то в оди́н, то в і́нший бік)
бро́ситься в \сторона ну — ки́нутися (метну́тися) вбік
быть на чьей \сторона не́ — см. быть 1)
в \сторона не́ — в знач. нареч. о́сторонь; ( при обозначении места) поо́даль, узбі́ч; ві́дсторонь
в \сторона не́ ле́са — в на́прямі лі́су
в \сторона ну — убі́к; ( набок) на́бік
во все \сторона ны — на всі боки́, урізнобі́ч
глаза́ бе́гали по \сторона на́м — о́чі бі́гали [туди́ й сюди́]
лицева́я \сторона на́ тка́ни — лицьови́й бік (лице́, пра́вий бік) ткани́ни
моё де́ло на́ — см. дело
на \сторона не́ — ( работать) на стороні́
на не́ иска́ть — у чужи́х люде́й (се́ред чужи́х люде́й, на чужині́) шука́ти
на все четы́ре \сторона ны — на всі чоти́ри бо́ки (сто́рони), під чоти́ри ві́три
на той \сторона не́ — (реки, улицы) по той бік
отложи́ть в \сторона ну — відкла́сти на́бік (вбік)
оставля́ть в \сторона не́ — залиша́ти (лиша́ти) о́сторонь
поворо́т в \сторона ну чего́ — поворо́т у бік чого́
положи́тельная \сторона на́ — позити́вний бік (аспе́кт), позити́вна сторона́
по обе́им \сторона на́м чего́ — по оби́два бо́ки (оба́біч, по оби́дві сто́рони) чого́
по пра́вую \сторона ну — право́руч, з пра́вого бо́ку; у (на, по) пра́ву руч
по ле́вую \сторона ну — ліво́руч, з лі́вого бо́ку; у (на, по) лі́ву руч
по \сторона на́м доро́ги — оба́біч доро́ги
ро́дственник со \сторона ны́ отца́ — ро́дич з бо́ку ба́тька
сказа́ть в \сторона ну — сказа́ти вбік
сла́бые \сторона ны произведе́ния — слабкі́ сто́рони тво́ру
с обе́их \сторона ро́н — з обо́х бокі́в
со всех \сторонаро́н — (откуда, где) з усі́х бокі́в; ( отовсюду) звідусі́ль, звідусю́ди, з усі́х усю́дів (усю́д); (как: обсудить) всебі́чно; ( во всех отношениях) всіма́ сторона́ми
смотре́ть по \сторона на́м — диви́тися (видивля́тися) на всі бо́ки; ( ротозейничать) лови́ти ґав
с одно́й \сторона ны́..., с друго́й \сторона ны́... в знач. — вводн. сл. жарг. з одного́ бо́ку..., з і́ншого бо́ку
со \сторона ны́ видне́е — збо́ку видні́ше
со \сторона ны́ чьей — з чийо́го бо́ку
ту́чи прошли́ \сторона но́й — хма́ри пройшли́ стороно́ю
узна́ть \сторона но́й — дові́датися (дізна́тися) стороно́ю (через люде́й, від люде́й)
уклоня́ться в \сторона ну — ухиля́тися вбік, збо́чувати
шу́тки в \сторона ну — см. шутка 1)
э́то хорошо́ с ва́шей \сторона ны — це до́бре з ва́шого бо́ку
2) (край, страна) край, род. п. кра́ю, сторона́родна́я \сторона на́ — рі́дний край, рі́дна сторона́
жить на чужо́й \сторона не́ — жи́ти в чужо́му краю́ (на чужі́й стороні́, на чужині́)
3) мат. сторона́, бік4) юр., дипл. сторона́о́бе \сторона ны́ винова́ты — оби́дві сто́рони ви́нні
-
18 сторонка
ласк.1) см. сторона 1)2) сторо́нка, сторі́нка; фольк. сторо́нонька и стороно́нька, сторі́нонькародна́я \сторонка ка — рі́дний кра́й, рі́дна сторона́ (сторо́нка)
в \сторонка ке — о́сторонь, поо́даль, узбі́ч
\сторонка кой — стороно́ю
-
19 удаление
1) ( действие) відда́лення, віддаля́ння; ви́ведення; ви́провадження, випрова́джування; висила́ння; виганя́ння; ви́далення, видаля́ння; ви́лучення, вилуча́ння; прибира́ння; вирі́зування; відрі́зування; вийняття́, ви́тягнення, вийма́ння, витяга́ння, витя́гування; вирива́ння; вини́щення, зни́щення, ни́щення, вини́щування, зни́щування; ви́ведення; усу́нення, усува́ння2) ( действие) відда́лення, віддаля́ння; відхо́дження; відхи́лення, відхиля́ння; ухи́лення, ухиля́ння; відхо́дження; зали́шення, залиша́ння, покида́ння; зни́кнення, зника́ння3) (даль, далёкое расстояние) відда́лення, ві́ддаль, -лі; ( отдалённость) відда́леність, -ності -
20 სიშორე
далеч, далина, даль
- 1
- 2
См. также в других словарях:
даль — даль/ … Морфемно-орфографический словарь
Даль — Даль: Даль удалённое место или видимое глазами далёкое пространство Фамилия Даль (Dahl) еврейского, нижнесаксонского или скандинавского (норвежского, шведского) происхождения: Даль, Аслёуг (род. 1949) норвежская лыжница Даль, Владимир Иванович… … Википедия
ДАЛЬ — Владимир Иванович (1801 1872), русский писатель, лексикограф, этнограф; врач; член корреспондент Петербургской АН (1838) по классу естественных наук (за собирание коллекций по флоре и фауне). Бытовые очерки и повести в духе натуральной школы. Сб … Русская история
Даль — Владимир Иванович (1801 1872) беллетрист и этнограф. Р. на заводе в Луганске, в семье доктора немца. Отсюда его лит ый псевдоним Казак Луганский. В 1819 окончил морской корпус. В 1826 поступил на медицинский факультет Дерптского университета. Но… … Литературная энциклопедия
ДАЛЬ — ДАЛЬ, дали, жен. 1. только ед. Далеко расположенное место (разг.). Я не пущу тебя одного в такую даль. Он приехал из ужасной дали. Вот в какую даль вы забрались! 2. Далекое пространство, видимое глазом (книжн. поэт.). Даль голубая. Туманные дали … Толковый словарь Ушакова
даль — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? дали, чему? дали, (вижу) что? даль, чем? далью, о чём? о дали и в дали; мн. что? дали, (нет) чего? далей, чему? далям, (вижу) что? дали, чем? далями, о чём? о далях 1. Даль это видимое глазом… … Толковый словарь Дмитриева
даль — глазом не окинуть, удаление, отдаление, перспектива, ширь, раздолье, далина, приволье, простор, горизонт Словарь русских синонимов. даль 1. горизонт, ширь, простор • глазом не окинуть 2. удаление; отдаление (устар.) Словарь синонимов русского… … Словарь синонимов
Даль Вл. Ив — ДАЛЬ Вл. Ив. (псевд. Казак Луганский) (1801 72) прозаик, поэт, лексикограф, этнограф. Сын врача, датчанина по происхождению. Воспитывался дома, затем в Петерб. Мор. корпусе (1814 19), до 1826 служил на флоте. Окончил мед. ф т Дерптского ун та… … Российский гуманитарный энциклопедический словарь
ДАЛЬ — ДАЛЬ, и, о дали, в дали, жен. 1. Далёкое место (разг.). Не поеду в такую д. Этакая д. (очень далеко). 2. Далёкое пространство, видимое глазом. Голубая д. Родные дали. • Такую даль (идти, ехать, тащиться) (разг. неод.) так далеко. Толковый словарь … Толковый словарь Ожегова
Даль В.И. — Даль В.И. Даль Владимир Иванович (1801 1872) Русский писатель, этнограф, лингвист, лексикограф, врач. Афоризмы, цитаты Даль В.И. Биография. • Не может русский человек быть счастлив водиночку, ему нужно участие окружающих, а без этого он не будет… … Сводная энциклопедия афоризмов
даль — ало глубокая (Федоров); безбрежная (Бальмонт, Коринфский, Скиталец); безвестная ( Амфитеатров, Мей, П.Я.); безгранная (Васильевский); бездонная (Годин); безжизненная (Фофанов) . бесконечная (Куприн, Ладыженский); безмолвная (Брюсов); безмерная… … Словарь эпитетов
