Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

гіпотеза

  • 1 альтернативна гіпотеза

    альтернати́вная гипо́теза

    Українсько-російський політехнічний словник > альтернативна гіпотеза

  • 2 атомна гіпотеза

    а́томная гипо́теза

    Українсько-російський політехнічний словник > атомна гіпотеза

  • 3 вибухова гіпотеза

    взрывна́я гипо́теза

    Українсько-російський політехнічний словник > вибухова гіпотеза

  • 4 гіпотеза

    астр.; матем.; физ. гипо́теза

    Українсько-російський політехнічний словник > гіпотеза

  • 5 гіпотеза глибини

    гипо́теза глубины́

    Українсько-російський політехнічний словник > гіпотеза глибини

  • 6 гіпотеза захоплювання

    гипо́теза захва́та

    Українсько-російський політехнічний словник > гіпотеза захоплювання

  • 7 ергодична гіпотеза

    эргоди́ческая гипо́теза

    Українсько-російський політехнічний словник > ергодична гіпотеза

  • 8 конкурувальна гіпотеза

    конкури́рующая гипо́теза

    Українсько-російський політехнічний словник > конкурувальна гіпотеза

  • 9 небулярна гіпотеза

    небуля́рная гипо́теза

    Українсько-російський політехнічний словник > небулярна гіпотеза

  • 10 нульова гіпотеза

    нулева́я гипо́теза

    Українсько-російський політехнічний словник > нульова гіпотеза

  • 11 гипотеза

    гіпотеза, домисл, здогад, припущення.
    * * *

    Русско-украинский словарь > гипотеза

  • 12 возражение

    1) від[од]повідь (р. -віди), від[од]каз, від[од]мова;
    2) заперечення [Заперечують нам, що ми зовсім не марксисти; ці заперечення нічого не варті (Азб. Ком.)], перечення, закид [Гіпотеза ця викликає цілу низку (ряд) закидів], сперечання [Рішучим тоном, таким, що не терпить сперечань, гукає (Крим.)]. Не допускающий -жений - несуперечимий.
    * * *
    1) ( действие) запере́чення, (неоконч.) запере́чування, пере́чення, супере́чення; відповіда́ння, відка́зування
    2) ( довод) запере́чення; ( ответ) ві́дповідь, -ді

    Русско-украинский словарь > возражение

  • 13 искусственный

    штучний, роблений; (поддельный) фальшивий (фалшивий). [Гіпотеза Погодіна - Соболевського така штучна й так одгонить од неї вигадкою (Єфр.). Така була, кажу, по-під панським садом на великому ставу роблена виспа (М. Вовч.). Це не живі квіти, а роблені (Звин.). Пробував робити по садах фальшиві руїни (Куліш)]. -ная борода - наставна, штучна борода. -ные бриллианты - фальшиві брилянти. -ное веселье - роблені (вдавані) веселощі. -ные зубы - штучні (фальшиві) зуби. -ный корм - штучний корм. -ные конечности - штучні кінцевини, кінцівки. -ный лёд - штучний (роблений) лід. -ная литература - книжне письменство. -ный нос - наставний ніс. -ные продукты - роблені продукти. -ная развязность - удавана вільність. -ные растения, цветы - роблені рослини, квіти. -ное слово - книжне (коване) слово. -ный свет - штучне світло. -ный смех - роблений, вдаваний сміх.
    * * *
    1) ( ненастоящий) шту́чний, ро́блений; (поддельный, фальшивый) фальши́вий

    \искусственныйое дыха́ние — мед. шту́чне ди́хання

    \искусственныйые бриллиа́нты — фальши́ві брилья́нти

    \искусственныйые удобре́ния — шту́чні до́брива

    \искусственныйые цветы́ — шту́чні (ро́блені) кві́ти (квітки́)

    \искусственныйый спу́тник — шту́чний супу́тник

    2) ( притворный) уда́ваний; ( деланный) ро́блений

    \искусственныйый смех — уда́ваний (ро́блений) сміх

    Русско-украинский словарь > искусственный

  • 14 неосновательный

    неґрунтовний, (необоснованный) необґрунтований, (несостоятельный) нестійний, (беспочвенный) безґрунтовний, безпідставний, безосновний, (несправедливый) неправдивий, неслушний, (непрочный) нетривалий, нетривкий, неміцний, несталий, (неустойчивый) хиткий, (шаткий) хибкий, (слабый) слабкий, (несолидный) неповажний, (о челов.) нестате[о]чний, недоладни[і]й; срв. Легкомысленный, Неосмотрительный, Поверхностный. [Не треба багато доводити, яка ця теорія безпідставна, ненаукова та нелогічна (Грінч.). Я не кажу, що авторова гіпотеза безпідставна (Грінч.). Зовсім нестійна теорія (Крим.). Неслушний закид (Київ). Неміцна робота (Лубенщ.). Хибка підстава до таких широких узагальнень (Київ). Час заміж, та все якісь недоладні люди трапляються (Н.- Лев.)]. -ные предположения - безпідставні (неслушні) припущення (здогади). -ные претензии - безпідставні претенсії (вимоги).
    * * *
    1) ( малообоснованный) необгрунто́ваний, безпідста́вний; (несправедливый - о замечаниях, требованиях) неслу́шний; ( о причине) непова́жний; ( поверхностный) неґрунто́вний, поверхо́вий

    \неосновательныйые прете́нзии — безпідста́вні прете́нзії

    \неосновательныйый аргуме́нт — необгрунто́ваний аргуме́нт

    2) (несерьёзный) несерйо́зний; ( легкомысленный) легкова́жний; ( несолидный) несолі́дний; ( о человеке) непова́жний, нестате́чний

    Русско-украинский словарь > неосновательный

  • 15 неприемлемый

    неприйнятний. [Це неприйнятна гіпотеза (Київ)].
    * * *
    неприйнятни́й; ( недопустимый) неприпусти́мий, неприпуще́нний, недопусти́мий, недопуще́нний

    Русско-украинский словарь > неприемлемый

  • 16 несостоятельный

    1) (о должнике) неспроможний, невиплатний. [Невиплатний винуватець (довжник) (Сл. пр. м.)];
    2) (неимущий) незаможний;
    3) (физически, морально) неспроможний, (неосновательный) неслушний, нестійний, (неудачный) невлучний, (ничтожный) нікчемний. [Всі релігійні системи мусять бути неспроможні (Павлик). Неслушний аргумент (Київ). Нестійна гіпотеза (Київ)].
    * * *
    1) ( неимущий) незамо́жний, немаю́чий, нестате́чний; ( небогатый) небага́тий

    \несостоятельныйые люди — незамо́жні (немаю́чі, нестате́чні, небага́ті) лю́ди

    2) (не имеющий средств для оплаты своих обязательств, долгов) неспромо́жний

    \несостоятельныйый должни́к — неспромо́жний боржни́к

    3) перен. неспромо́жний; ( неубедительный) непереко́нливий, неслу́шний; ( бездоказательный) бездоказо́вий, бездо́відний и бездові́дний; ( необоснованный) необґрунто́ваний, безґрунто́вний; ( лишённый оснований) безпідста́вний

    \несостоятельныйая теория — неспромо́жна (бездоказо́ва, бездо́відна, необґрунто́вана, безґрунто́вна) тео́рія

    Русско-украинский словарь > несостоятельный

  • 17 представлять

    представить
    1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;
    2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);
    3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;
    4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;
    5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];
    6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];
    7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?
    8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];
    9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];
    10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];
    11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авить
    1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́
    2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти
    3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)
    4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)
    5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти
    6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити
    7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)
    9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]
    10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1
    11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

    Русско-украинский словарь > представлять

См. также в других словарях:

  • іпотеза — іменник жіночого роду жанр античного театру …   Орфографічний словник української мови

  • дрифтова гіпотеза — дрифтовая гипотеза drift hypothesis Drifthypothese гіпотеза горизонтального переміщення (дрифту, або дрейфу) материків по пластичному базальтовому шару земної кори. Ґрунтується на подібності обрисів материків, їх геологічної будови й органічних… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • гіпотеза — и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. || Будь яке припущення, здогад …   Український тлумачний словник

  • континуум-гіпотеза — и, ж., мат. Потужність континуума – перша з потужностей, що перевищують потужність натурального ряду …   Український тлумачний словник

  • гіпотеза — [г іпо/теиза] зие, д. і м. з і …   Орфоепічний словник української мови

  • гіпотеза — (наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсности на основі припущення) здогад, припущення, теорія, домисел …   Словник синонімів української мови

  • гіпотеза — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гіпотеза — гипотеза hypothesis Hypothese наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Особливістю Г. як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності. В гірничій науці Г. застосовується досить часто.… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • контракційна гіпотеза — контракционная гипотеза contractional hypothesis; hypothesis of contracting Earth *Kontraktionstheorie, Kontraktionshypothese – концепція, згідно якої складчастість шарів гірських порід і горотворення протікають внаслідок охолодження Землі та… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Пренебрежимое старение — Морской ёж Красного моря (Strongylocentrotus franciscanus) животное, демонстрирующее пренебрежимое старение Пренебрежимое старение  термин …   Википедия

  • Ґ (кириллица) — буква кириллицы Ґ Кириллица …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»