Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

горло

  • 41 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 42 просить

    попросить
    1) (кого, чего, у кого) просити (прошу, диал. просю), попросити, прохати (-хаю), попрохати кого, у кого чого, (кого о ком, о чём, у кого, чего) кого за кого, про що, в кого чого, (гал.) о що (чего, о чём), прохатися, попрохатися в кого (кого), (молить) благати кого, чого, кого за кого, в кого чого, (гал. о що), (многих: одного за другим) перепросити, перепрохати (усіх). [І Господа просить, щоб послав він дощі вночі і дрібнії роси (Шевч.). У людей просіте (Рудан.). Просив о раду (Франко) (литер. форма: просив ради (совета)). Зібрав Тарас козаченьків поради прохати (Шевч.). Люди прохали дощу (Коцюб.). Як тому не дати, хто вміє прохати (Номис). Я ще в них хочу прохатись, чи не заступились-би вони за мене (Квітка). Пані-матку до свого дому благає (Метл.). Бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васальч.)]. -сить кого о чём-л. - просити, прохати, благати в кого чого. [Прохав (благав) у його порятунку]. -сить о помиловании - прохати помилування. Я -сил его об этом - я прохав його про це. Я -сил за вас (о вас) секретаря - я прохав за вас секретаря. -сить помощи, о помощи - прохати, благати помочи, (и реже) благати на поміч. -шу садиться - прошу сідати. -сить извинения у кого - прохати пробачення в кого, перепрошувати, перепрохувати кого. -сить прощения - перепрошувати и перепрошати, перепрохувати кого. -сить снисхождения - просити, прохати ласки в кого. -сить позволения - питатися дозволу, прохати дозволу, про дозвіл у кого. -сить слова, совета - прохати (просити) слова, ради (поради) в кого. Милости -сим (пожалуйте) - просимо. Осмелюсь -сить вас об одолжении - насмілюсь (зважусь) прохати вас про ласку. -сим пожаловать к нам, к столу - просимо (прохаємо) до нас, просимо завітати до нас, просимо до столу. -сить (цену) - правити, оконч. заправити. [Тепер ви з нас правите сорок карбованців (Кримськ.)]. -сить милостыни - просити милостині;
    2) (ходить по миру) просити, жебрати и жебрувати, жебрачити в кого, старцювати, ходити з довгою рукою. [Ходив і жебрав у вояків (Л. Укр.)]. -сить Христа ради - просити Христа ради;
    3) на кого - позивати кого (до суду), скаржитися на кого (в суд); см. Жаловаться. Прошенный - прошений, проханий. [Проханий кусок горло дере (Номис)].
    * * *
    проси́ти, проха́ти; ( обращаться с просьбой) суплікува́ти; ( назначать цену) пра́вити

    Русско-украинский словарь > просить

  • 43 прочищаться

    прочиститься прочищатися, прочиститися; (о небе) прояснятися, прояснитися. [Випийте кубочок меду, то горло й прочиститься (Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - проч`иститься
    прочища́тися, прочи́ститися

    Русско-украинский словарь > прочищаться

  • 44 пьянствовать

    пити, пиячити, п'янчити, запивати(ся), (образно) ходити до чопа, чопка смоктати, в горло лити, не виходити з горілки, не мати просипу, киснути у шинку, не висихати, не просипатися, з чаркою не розминатися, скляному богові молитися, з скляним богом цілуватися. [Ой п'є Палій, ой п'є Семен, і з ніг ізвалився (Грінч. III). І пиячить, і гуляє Русь немов несамовита (Самійл.). На сім світі грішили горілкою, п'янчили (Гн. II). Замолоду років зо три він дуже був запивався і навіть валявся по калюжах (Корол.)].
    * * *
    пия́чити; ( пить) пи́ти

    Русско-украинский словарь > пьянствовать

  • 45 пьяный

    1) п'яний, напилий, напитий, (вульг.) налиганий. [Буде твоя голівонька що-дня п'яна (Пісня). В походах напилого козака карано смертю (Куліш). Ти тверезий, я напита (Грінч. III). Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий (Свидн.)]. Несколько, немного -ный - п'януватий, п'яненький, підпилий, підохочений, на підпитку. Сильно -ный - п'яненний, п'янезний; срв. Пьянёхонький. [Молодий Петро п'яненний лежить (Грінч. III)]. -ным-пьяно - п'яний-п'янезний. [Вернувся аж світом - п'яний- п'янезний (Мирн.)]. Мертвецки пьян, пьян, как стелька - п'яний, як ніч, як земля, як чіп, як квач, як хлюща, напивсь, як белька, п'яний - аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. Он вечно пьян - він не виходить з горілки, не висихає з горілки, нема йому просипу, він кисне в шинку. Под -ную руку - під п'яну руч. В -ном виде - під чаркою, з п'яних очей, по п'яному, поп'яну. Быть -ну - під чаркою бути, п'яним бути. Напиться -ным - упитися, оп'янитися, підхмелитися, залити, налити очі (сліпи), зачмелити голову, набрати повну голову, насмоктатися, нарізатися, наджулитися, наджуґлитися, забити палю;
    2) (пьянящий) п'янкий, п'янкуватий. -ный мёд - граний мед. -ная трава - см. Пьяничник.
    * * *
    1) п'я́ний; ( свойственный опьяневшему) п'яни́цький
    2) в знач. сущ. п'я́ний, -ого

    Русско-украинский словарь > пьяный

  • 46 сжимать

    несов.; сов. - сжать
    1) стиска́ти и сти́скувати, -кую, -куєш, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; ( сдавливать) затиска́ти и зати́скувати, зати́снути, згні́чувати, -чую, -чуєш, згніти́ти (згнічу́, згніти́ш); ( зубы сильно) зці́плювати, -люю, -люєш и ці́пити, -плю, -пиш, зціпи́ти и мног. позці́плювати, стина́ти, стя́ти и зітну́ти, -ну́, -не́ш

    сжать в объя́тиях — сти́снути в обі́ймах

    сжать изложе́ние — ви́класти сти́сло, сти́снути ви́клад

    2) (что - стеснять - горло, сердце, грудь) зда́влювати, -лює, здави́ти, -вить, сти́скувати и стиска́ти, сти́снути (що), хапа́ти, ухопи́ти, (ухо́пить) (за що)

    сжа́ло се́рдце — здави́ло (сти́снуло) се́рце, ухопи́ло за се́рце

    3) ( соединять вместе) стуля́ти и сту́лювати, -люю, -люєш, стули́ти, -лю, -лиш; (при указаний на характер действия - губы, пальцы) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти

    сжать гу́бы — стули́ти (сти́снути) гу́би

    Русско-украинский словарь > сжимать

  • 47 хайло

    1) ( устье печи) че́люсті, -тів
    2) (рот, горло) вульг. пе́лька; ( глотка) горля́нка

    Русско-украинский словарь > хайло

  • 48 Гаганить

    реготати(ся) на все горло.

    Русско-украинский словарь > Гаганить

  • 49 Горлопятина

    гидка їжа, що й у горло не лізе.

    Русско-украинский словарь > Горлопятина

  • 50 Запотчи[е]вать

    1) почати шанувати, трактувати, (напитком) частувати кого;
    2) (слишком употчивать кого-л.) вшанувати, утрактувати, (напитком) вчастувати, вконтентувати кого аж надто гостинно, до-не(с)хочу, по саме горло.

    Русско-украинский словарь > Запотчи[е]вать

  • 51 Наказывание

    1) карання; (через палача) катування; (смертью) карання на горло (на смерть, горлом, смертю), завдавання на смерть кого;
    2) наказування, заказування, загадування чого кому. Срв. Наказывать.

    Русско-украинский словарь > Наказывание

  • 52 Нераненный

    непоранений, незранений. [Дужчий і непоранений Преображенський намагався зловити за горло техніка (Ле)].

    Русско-украинский словарь > Нераненный

  • 53 Оттухнуть

    відтухнути, стухнути. [Горло (или на горлі) вже зовсім відтухло].

    Русско-украинский словарь > Оттухнуть

Страницы

См. также в других словарях:

  • ГОРЛО — ср. передняя часть шеи у человека и животного от подбородка до груди или ключиц; | ·собств. узкий проход, трубка, теснина; | заключенный внутри шеи двойной проход: гортань, горло дыхательное, которого головка образует снаружи кадык, и глотка,… …   Толковый словарь Даля

  • ГОРЛО — ГОРЛО, горла, ср. 1. Передняя часть шеи, заключающая в себе начало пищевода и дыхательных путей. Галстук давит хватить за горло. || Полость позади рта (зев, глотка и гортань). Болезни горла. В горле пересохло. 2. Верхняя часть сосуда; то же, что… …   Толковый словарь Ушакова

  • горло — См. гортань взять горлом, во все горло, драть горло, заткнуть горло, налить горло, наступать на горло, по горло, приставать с ножом к горлу, приступать (как) с ножом к горлу, распускать горло, стать поперек горла... Словарь русских синонимов и… …   Словарь синонимов

  • ГОРЛО — ГОРЛО, а, ср. 1. Передняя часть шеи. По г. в воде. Схватить за г. (также перен.: неотступно требовать чего н.; разг. неод.). С ножом к горлу пристать (приступить) (перен.: неотступно просить, требовать; разг. неод.). Взять за г. кого н. (также… …   Толковый словарь Ожегова

  • Горло — Горло  часть шеи впереди позвоночного столба. Верхней границей является подъязычная кость, нижней  рукоятка грудины и …   Википедия

  • горло —     ГОРЛО, разг. глотка …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ГОРЛО — ГОРЛО, см. ГЛОТКА …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • ГОРЛО — на севере СССР так называют пролив, соединяющий залив или внутреннее море с внешним морем. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • горло — Пролив, соединяющий залив или внутреннее море на севере Европейской России с внешним морем …   Словарь по географии

  • ГОРЛО — В три горла. Прост. Презр. Очень много, жадно (есть, пить). Ф 1, 123; БТС, 308; СРГК 2, 28; КСРГО; Глухов 1988, 137; СПП 2001, 31. До горла. 1. Арх., Орл., Сиб. Вдоволь, досыта (есть). АОС 9, 350; СБО Д1, 100; СОГ 1989, 16; ФСС, 47; СФС, 63. 2.… …   Большой словарь русских поговорок

  • горло — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? горла, чему? горлу, (вижу) что? горло, чем? горлом, о чём? о горле 1. Горлом называется передняя часть шеи. Укутай горло шарфом! | Он схватил обидчика за горло и начал душить. 2. Горлом называется… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»