гораздо

1) багато, багацько, далеко, геть, значно. [Пшеничний хліб багато кращий від житнього. Далеко легше. Вона геть більше за мене знала (Конис.)];

2) добре, гарно. Горазже - краще.

* * *

1) при сравн. ст. набага́то, бага́то, значно, дале́ко; куди́

2) (при глаг. и прил. - очень, весьма) ду́же, ве́льми

1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;

2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;

3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;

4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;

5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.

* * *

1) куди́

2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;

2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.

* * *

1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше

2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше

3) в знач. част. кра́ще, лі́пше

4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше

1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);

2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.

* * *

1) бага́то; бага́цько

2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно

більше (більш) од чого, над що, по-над що; см. Более. [Любить її над сонце, над місяць, над зорі (Ворон.). По-над годину = больше часу]. Больше всего - найбільш(е), над усе, найкращ(е). Гораздо, далеко больше - багато більше, геть більше. Тем больше - надто, тим паче. Всё больше и больше - щораз більше.

* * *

1) прил. бі́льший

2) нареч. бі́льше, більш

3) (перен.: далее, впредь) бі́льше, більш

4) (нареч.: преимущественно) здебі́льшого, здебі́льш, здебі́льше, здебі́льша; ( главным образом) головни́м чи́ном, го́ловно, перева́жно

1) (много) значно, багато. [Жінка значно молодша за чоловіка (Грінч.). Цей кінь багато кращий за вашого (Чигир. п.)]. -но лучший - багато кращий, далеко кращий. -но больше - далеко більше;

2) значуще, значливо, вимовно, виразисто; см. Выразительно. Она -но посмотрела на него - вона значуще (виразисто) глянула на його.

* * *

1) (гораздо, много) зна́чно, набага́то

2) ( многозначительно) значу́ще, значли́во

Меньше, нрч.

1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];

2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;

3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).

* * *

1) сравн. ст. прил. менший

2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш

3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше

-мость, -мый см. Несравненно, -ность, -ный.

* * *

позже пізніш(е), (после) опісля, навпослі. Приходите -нее - приходьте пізніш(е). Немного -нее - трохи пізніш, трохи згодом. Гораздо -нее - значно (далеко) пізніш. Как можно -нее - як-найпізніш(е), що-найпізніш, як мога пізніш. -нее обыкновенного - пізніш, як (ніж) звичайно. Не -же пяти часов - не пізніш п'ятої години; не пізніш, як о п'ятій годині (як у п'ять годин). -нее всего - найпізніше. Он пришёл -же всех - він прийшов пізніш від усіх, він прийшов останній.

* * *

см. позже

I. 1) (действ.) приміряння, примірення;

2) (прибавленное при мерянии) домірок (- рка);

3) (излишек) перемір (-ру).

II. Пример -

1) (образец для подражания, следования) приклад (-ду), зразок (-зка), взірець (- рця), взір (р. взору); см. Образец; (повод, плохой -мер) призвід (-воду). [Будь ти нам духовним батьком, будь нам прикладом високим (Франко). Середні віки дають зразки вже свідомого наближування до народньої стихії (Єфр.). Вони-б (діти) не шкодили, а ти призвід даєш. Старший брат - злодій, а за його призводом краде вже й молодший (Звин.)]. Давать, подавать -мер кому - давати приклад, зразок, взірець кому. Показывать хороший -мер кому - показувати (давати) добрий приклад, показувати добру дорогу кому. Брать кого-л., что-л. в -мер - брати когось, щось за приклад (за зразок, за взірець). Брать с кого, с чего -мер - брати з кого, з чого приклад, зразок. Приводить, ставить в -мер кого - наводити як приклад, за зразок кого, за взірець становити кого, що. Ставить себе в -мер кого - мати собі за приклад (за взір, за зразок) кого. Делать по чьему -ру, следовать чьему -ру - іти за чиїм прикладом; робити чиїм робом, іти у чий слід, іти за ким, у слід кому вступати. По -меру кого - за прикладом, за зразком кого, чиїм. По -меру старших - за прикладом старших или прикладом старших. По -меру (образцу) чего - на зразок, на взір чого или зразком, взором яким. Сила -ра - вага прикладу, зразка;

2) (образчик для сравнения, пояснения) приклад (-ду), зразок (-зка). [Кожне правило пояснюється прикладом. Приклади - не закон]. На -мер - наприклад. Этому был -мер - такий приклад (такий випадок) був. Этому не было -ра - такого прикладу не було. Не в -мер (невпример) -

1) не для прикладу;

2) (без всякого сравнения) незрівняно, без (всякого) порівняння, не в заміру. Не в -мер другим - не так, як инші. Награда не в -мер другим - нагорода, як виняток.

* * *