-
1 голяк
голяш см. Голыш 2.* * *( бедняк) голя́к, -а, зли́день, -дня, шарпа́к, -а, ла́нець, -нця; злида́р, -я; диал. презр. гольтіпа́ка, гультіпа́ка -
2 голыш
1) голий, голя[ю]к; 2 (бедняк) голяк, голий, голик, голюк, голиш, гольтіпака, голодраб, голодрабець, голодранець, голоколінець (р. -нця), голоколінник, голоколінок, злидень (р. -дня), злидар (р. -ря), злиденник;3) (камешек) галка, галька;4) (яйцо без скорлупы) виливок;5) бот. (Salvia nutans) - бабка, бабки, голиш.* * *1) голя́к, -а; го́лий, -ого2) см. голяк3) ( камень) голя́к, -а -
3 бедняк
бідак, бідар (р. -ря), харпак, бідняк, (пр. бідацький, бідарський, харпацький, бідняцький), нестаток, худак, тіснак; (презр.) драб, голодраб, голиш, голяк, злидень, злиденник, злидар (р. -ря) (ув. злидарюга), капцан, гольтіпака, голочванько; соб. - бідацтво, бід(н)ота, харпацтво, голота, голеча, гольтіпа, сірома, сіромашня.* * *1) бідня́к, -а; біда́р, -я, біда́к, -а, сіро́ма, сірома́ха, харпа́к, -а; ( нищий) зли́день, -дня, злидня́к, -а; ( неимущий человек) незамо́жник2) см. бедняга -
4 нищий
прлг.I. убогий, бідний, злиденний, нужденний, (ц.-слав.) нищий; см. ещёII. Нищий. [Все злодії забрали, - тепер я голий і вбогий (Брацл.). Хто вродиться того дня, вмре нищим (Куліш)]. -щий студент - бідний (злиденний) студент, студент-злидар (нуждар) (- ря). -щая братия - жебрущ[ч]і братчики (люди), жебруща братва, жебрущ[ч]е браття, соб. старецтво, старчота, жебрацтво, жеброта, дідова; см. ещёII. Нищий (Нищие). [Жебрущі люди (Рудан.). Найзлиденніша старчота (Куліш). То ще жеброта з-під плота (Приказка)]. -щий духом - убогий духом, убогодухий, душев[у]богий, нищий душею. [Блаженні вбогі духом (Куліш). Радуйтеся, вбогодухі! (Шевч.). Ученики нетвердії, душеубогі (Шевч.). Не вас мені, сердечних, жаль, сліпці ви, нищії душею (Шевч.)]. -щий умом - бідний (убогий) на розум. Делать, сделать -щим кого - убожити, зубожити, збіднити, зголити, пустити на жебри кого. -щая трава, бот. Clematis vitalba L. - ломиніс (-носу) (звичайний).II. Нищий, сщ. - старець (р. старця), жебрак (-ка), (реже) жебран (-на) и (редко) жебранник (-ка), прошак (-ка) и (реже) прохач (-ча), дід (р. діда), дідовин (-на), торбань (-ня), торбій (- бія), нищун (-на) (Куліш), (диал.) рахман (-на), лигир (-ря), либець (-бця), ум.-ласк. старчик, ув.-презр. старцюга, (ребёнок -щий) старча (-чати), старченя (-няти); (перен.: бедняк) бідняк, (пренебр.) злидняк (-ка), злидар, нуждар (-ря), злидень (-дня), харпак, голяк (-ка), голодраб, голоколінок (-нка). [«Гей, старченя! Стривай лишень!» - «Я не старець, пане!» (Шевч.). Він старця перебраний тихцем прийшов до мене (Франко). Отсе вам дар, старцюги! (Млака). Простягнута рука жебрака (Рада). Жебран ходить, хліба просить (Чуб. V). Називається жебранник: ходе він собі, жебрає (Мартин.). «Чого так собаки гавкають?» - «Та там прошак прийшов» (Липовеч.). Київські прохачі (Н.-Лев.). Набрав, як дід у торбу (Приказка). Захтів у діда випросить хліба (Приказка). За дідовином, за його сином, тра рано вставати, торби латати (Гол. II). Дайте цьому голоколінку хоч із хліба скоринку (Чуб. V). Поти рахман (старець) плохий, поки собаки не обступлять (Номис). А, сякий-такий, землі хотів харпакам, слободи! (Тесл.)]. Нищая, сщ. - старчиха, жебрачка, прош[х]ачка, баба, ум.-ласк. старчишка; (перен.: беднячка) біднячка, (пренебр.) злиднячка, харпачка. [Прийшла якась старчиха, одріжте скибку хліба (Звин.). Нам самим хліба не стане, як кожній жебрачці давати (Брацл.). Ти нас хочеш поробити черницями, прохачками! (Н.-Лев.). Баба в торбу візьме (так пугают детей) (Номис). Ач який! йому харпачки жалко! (Грінч.)]. Нищие, сщ. - старці (-ців) и (соб.) старецтво, жебраки (-ків) и (соб.) жебрацтво и т. п., (ц.-слав.) нищі (- щих), нищуни (-нів); см. ещёI. Нищий (-щая братия). [Слухали, як старці співають (Шевч.). Старці для усіх одчиняють пофарбовані двері «ларка» (Сосюра). Голодні жебраки (Самійл.). Оддай нищим, а собі ні з чим (Номис)].* * *1) прил. бідний, убо́гий, злиде́нний, нужденний\нищий ий (\нищий щ) ду́хом — убо́гий ду́хом; поэз. убогоду́хий; душеубо́гий
2) в знач. сущ. ста́рець, -рця, жебра́к, -а; старцю́га, харпа́к, -а, торбо́тряс, торбе́шник; ( бедняк) зли́дар, -я, злидня́к, -а, диал. злиде́нник -
5 Нагиш
1) см. Нагота. -шом - см. отдельно;2) (бедняк) голий (-лого), голяк (-ка), гольтіпак[х]а, голодраб (-ба).
См. также в других словарях:
голяк — См … Словарь синонимов
голяк — ГОЛЯК, а, м. и в зн. сказ. Полное отсутствие чего л. На базе полный голяк … Словарь русского арго
ГОЛЯК — ГОЛЯК, голяка, муж. (прост.). Бедный человек, оборвыш, нищий. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
голяк — I см. голяк; неизм.; в функц. сказ. О полном отсутствии чего л. У меня сегодня с деньгами голя/к. В лесу полный голя/к, грибов нет. II а/; м.; разг. см. тж. голяк 1) = голыш 1) 2) Человек, ничего не имеющий; бедняк … Словарь многих выражений
голяк — [12/1] Отсутствие чего то. Слушай, у тебя двд чистого нет, а то у меня дома голяк. Молодежный сленг … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
Голяківка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
голяківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Голяк — шкурка преждевременно родившегося каракульского ягнёнка или плода, извлечённого из утробы павшей или преждевременно забитой суягной матки. Возраст плода, дающего Г., 115 125 дней. Шкурки покрыты коротким гладким волосом с едва заметным… … Большая советская энциклопедия
Голяк — I м. 1. разг. сниж. Обнажённый человек. 2. Употребляется как порицающее или бранное слово. II м. 1. разг. сниж. Бедняк, нищий. 2. Употребляется как порицающее или бранное слово. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
голяк — голяк, голяки, голяка, голяков, голяку, голякам, голяка, голяков, голяком, голяками, голяке, голяках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ГОЛЯК — шкурки зародышей каракульских ягнят (до 41/2 мес. возраста зародыша). Г. ценится значительно дороже, чем каракульча … Сельскохозяйственный словарь-справочник
