-
1 глубокая печать
глибо́кий друк -
2 глубокая штамповка
глибо́ке штампува́нняРусско-украинский политехнический словарь > глубокая штамповка
-
3 глубокая печать
глибо́кий друк -
4 глубокая штамповка
глибо́ке штампува́нняРусско-украинский политехнический словарь > глубокая штамповка
-
5 глубокая закалка
Русско-украинский металлургический словарь > глубокая закалка
-
6 глубокая вытяжка металла
Словарь металлургической терминов > глубокая вытяжка металла
-
7 глубокая вытяжка
глибока елонгація, глибоке видовження -
8 глубокая коррозия
-
9 глубокая шахта
глибока копальня [шахта] -
10 особо глубокая вытяжка металла
Словарь металлургической терминов > особо глубокая вытяжка металла
-
11 особо глубокая вытяжка
особливо глибока елонгація, особливо глибоке видовження -
12 лужа
калюжа, (зап.) калабаня, килабатина, (глубокая) баюра, ковбаня, бакай (-кая); (грязная) барліг (-логу), (где водятся лягушки) жабар (-ря), жабник (-ка и -ку), жабовина, жабовиння (-ння). [Заснули, мов свиня в калюжі, в своїй неволі (Шевч.). Аж калабані стоять, такий дощ був (Кам'янеч.). Гнилі баюри (Франко). Валяється, як свиня в барлозі (Котл.)].* * *калю́жа; диал. калаба́ня, калаба́тина; ( глубокая) баюрасесть в лу́жу — перен. сі́сти в калю́жу, сі́сти ма́ком
-
13 вытяжка
= вытягивание, отсосвитяжка, відсмоктування; елонгація•- вытяжка бактериями - вытяжка в автоклаве - вытяжка в жёлобе - вытяжка в кучах - вытяжка водой - вытяжка газов - вытяжка жидкостями - вытяжка кислотами - вытяжка марганца - вытяжка металла из адсорбента - вытяжка металла из поглотителя - вытяжка окислением - вытяжка поглощением - вытяжка под давлением - вытяжка просачиванием - вытяжка сульфатами - вытяжка тиомочевиной - вытяжка тиосульфатами - вытяжка хлоридами - вытяжка цианидами - вытяжка щелочами - автоклавная вытяжка - адсорбированная вытяжка - аммиачная вытяжка - бактериальная вытяжка - водная вытяжка - глубокая вытяжка - кислотная вытяжка - кучная вытяжка - непрерывная вытяжка - общая вытяжка - окислительная вытяжка - особо глубокая вытяжка - перколяционная вытяжка - повторная вытяжка - поглотительная вытяжка - подземная вытяжка - проточная вытяжка - ротационная вытяжка - сорбционная вытяжка - сульфатная вытяжка - тиомочевинная вытяжка - тиосульфатная вытяжка - хлоридная вытяжка - цианидная вытяжка - щелочная вытяжка - электрическая вытяжка -
14 печать
- высокая печатьпеча́ть с пло́тностью 12 си́мволов на дюйм — друк зі щі́льністю 12 си́мволів на дюйм
- глубокая печать
- контактная печать
- крупная печать
- мелкая печать
- мозаичная печать
- офсетная печать
- печать петитом
- плоская печать
- построчная печать
- прикладывать печать
- проекционная печать
- ракельная печать
- рельефная печать
- символьная печать
- скоростная печать
- стереоскопическая печать
- струйная печать
- трафаретная печать
- убористая печать
- цветная печать
- шелкотрафаретная печать2) (предмет, оттиск) печа́тка3) ( отпечаток) відби́ток, -тка -
15 штамповка
техн.1) ( изделие) штампови́на, штампови́ння2) ( действие) штампува́ння- горячая штамповка
- изотермическая штамповка
- объёмная штамповка
- прессовая штамповка
- фасонная штамповка -
16 печать
- высокая печатьпеча́ть с пло́тностью 12 си́мволов на дюйм — друк зі щі́льністю 12 си́мволів на дюйм
- глубокая печать
- контактная печать
- крупная печать
- мелкая печать
- мозаичная печать
- офсетная печать
- печать петитом
- плоская печать
- построчная печать
- прикладывать печать
- проекционная печать
- ракельная печать
- рельефная печать
- символьная печать
- скоростная печать
- стереоскопическая печать
- струйная печать
- трафаретная печать
- убористая печать
- цветная печать
- шелкотрафаретная печать2) (предмет, оттиск) печа́тка3) ( отпечаток) відби́ток, -тка -
17 штамповка
техн.1) ( изделие) штампови́на, штампови́ння2) ( действие) штампува́ння- горячая штамповка
- изотермическая штамповка
- объёмная штамповка
- прессовая штамповка
- фасонная штамповка -
18 древность
1) (давность) старовинність, стародавність, старожитність (р. -ности). [Можна й документами ствердити стародавність цього факту];2) (прежнее время) (далека, давня) давнина, старовина, предківщина, старосвітчина. Глубокая -ость - давня-предавня старовина. [Це діялося в далекій давнині, за давньої давнини];3) (археол.) старовина, віковщина; старожитня річ, антик. [Збирає всяку старовину, всякі старожитні речі. Збирає антики].* * *1) ( давность) старода́вність, -ності, да́вність, давнина́, старовина́, прадавнина́, дре́вність; старови́нністьседа́я \древность — си́ва давнина́ (старовина́), сивина́
2) ( старость) старе́зність, да́вність3)\древностьти — (мн.: памятники) старожи́тності, -тей, старожи́тність
музе́й дре́вностей — музе́й старожи́тностей
-
19 нарезка
1) (действие) - а) см. Надрезка; б) нарізування, накраювання, начикрижування, нашматовування, набатовування, накришування, натинання, напилювання, оконч. нарізання, начикриження, нашматування, набатування, накрише[і]ння, напиляння; в) нарізування, карбування, накарбовування, закарбовування, зарізування (карба), оконч. нарізання, накарбування, закарбування, зарізання (карба); г) вирізування, карбування, викарбовування, оконч. вирізання, викарбування; ґ) нарізування, оконч. нарізання. Срв. Нарезывать 1 - 5; 2 (качество работы) різь (-зи, ж. р.) и різ (-зу, м. р.), нарізка; карбування, карбовання. Глубокая -ка винта - глибока різь (нарізка) ґвинта;3) см. Нарез 3;4) см. Нарезок;5) см. Нарезь 2.* * *1) ( действие) нарі́зування, наріза́ння2) см. нарез 2)3) (винтовой нарез) різь, -зі, нарі́зка -
20 ночь
1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).* * *ніч, род. п. но́чібе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі
в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю
в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня
в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку
всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч
в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч
до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!
ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч
на́ ночь — на ніч
не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)
одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі
по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х
- 1
- 2
См. также в других словарях:
глубокая — • глубокая антипатия • глубокая апатия • глубокая благодарность • глубокая боль • глубокая вера • глубокая взаимосвязь • глубокая вражда • глубокая враждебность • глубокая горесть • глубокая горечь • глубокая грусть • глубокая депрессия •… … Словарь русской идиоматики
Глубокая — В Викисловаре есть статья «глубокий» Глубокая топоним: Содержание 1 Населённый пункт … Википедия
глубокая — стоит глубокая ночь • действие, субъект царствует глубокая тишина • действие, субъект … Глагольной сочетаемости непредметных имён
Глубокая — Sp Duobùpė Ap Глубокая/Glubokaya rusiškai Sp ofic. Glubòkaja Ap Dobupp vokiškai L u. RF Kaliningrado sr … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Глубокая — Sp Nėnà õs Ap Глубокая/Glubokaya rusiškai Sp ofic. Glubòkaja Ap Nehne vokiškai L u. RF Kaliningrado sr … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Глубокая глотка (фильм) — Глубокая глотка Deep Throat … Википедия
Глубокая Долина — Глубокая Долина: Украина Винницкая область Глубокая Долина село, Мурованокуриловецкий район Полтавская область Глубокая Долина село, Гадячский район Глубокая Долина село, Козельщинский район Глубокая Долина село,… … Википедия
Глубокая глотка — Глубокая глотка: Глубокая Глотка (Уотергейт) участник политического скандала Уотергейт Глубокая Глотка (Секретные материалы) персонаж фантастичеcкого телесериала «Секретные материалы» Глубокая глотка («Секретные материалы») эпизод… … Википедия
Глубокая Балка — топоним Содержание 1 Россия 2 Украина 3 См. также … Википедия
Глубокая печать — Глубокая печать: 1 форма; 2 форма с краской; 3 печать; 4 оттиск. ГЛУБОКАЯ ПЕЧАТЬ, вид типографской печати, при котором печатающие элементы на печатной форме углублены относительно непечатающих. Чем глубже печатающие элементы, тем больше краски… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
Глубокая печать — Глубокая печать. Верхняя линия лист бумаги, нижняя матрица Глубокая печать, интаглио в полиграфии способ печати с использованием печатной формы, на которой печатающие элементы утоплены по отношению к пробельным … Википедия