-
1 прекрасненький
гарне́нький -
2 смазливый
гарне́нький; вродли́вий -
3 хорошенький
ласк.1) гарне́нькийхоро́шенькая исто́рия! — ирон. гарне́нька істо́рія!
хоро́шенького понемно́жку — до́брого потро́шку
2) ( миловидный) гарне́нький, гарне́сенькийхоро́шенькая де́вушка — гарне́нька (гарне́сенька) ді́вчина
-
4 picture
1. n1) картина; малюнок2) фотографія3) зображення; змалювання4) копія; портрет5) відтворення, відображення; втілення6) уявлення, уявний образ7) мальовнича поза (сценка); мізансцена8) розм. картинка, щось дуже гарне9) pl (the pictures) розм. кіно10) кінокартина, кінофільм; кінокадр11) pl (the pictures) розм. кінематографія12) амер., розм. справа, сутьpicture gallery — картинна галерея; амер., розм. фотографії злочинців у поліції
picture play — режисерський кіносценарій; фільм-спектакль
picture ratio — кін., телеб. формат зображення
picture window — вікно, з якого відкривається гарний краєвид
to be in the picture — бути присутнім; фігурувати
to be out of the picture — не відповідати, дисгармоніювати, бути відсутнім
2. г1) зображувати (на картині); малювати2) фотографувати3) змальовувати, живописати4) бути схожим, мати схожість5) уявляти собі* * *I n1) картина; малюнок; фотографія; зображення, картина; опис2) копія, портрет; втілення, уособлення; приклад3) уявлення, уявний образ4) мальовниче місце; мальовнича поза, сценка; мізансцена5) картинка, щось дуже гарне6) ( the pictures) кiнo; кінофільм, кінокартина; кінокадр7) ( the pictures) кінематографія8) cл. суть справи9) тб. зображення, "картинка"II v1) зображувати ( на картині); малювати; знімати, фотографувати2) описувати, живописати (picture out, picture forth)3) бути схожим -
5 thrum
1. n1) звич. pl текст. незатканий кінець нитки основи2) торочки, бахрома3) pl пучок ниток на зрізі4) мор. конопляна нитка для швабри5) pl обрізки, мотлох, різні дрібниці6) знев. голодранець7) тринькання8) муркотанняthrum beard — борода, схожа на торочки
thrum shop — магазин, що торгує обрізками пряжі
thread and thrum — і гарне, і погане; усього потроху
2. v1) розм. прикрашати обрізками ниток; робити кошлатим2) тринькати, бринькати3) наспівувати; говорити (читати) монотонно; бубоніти4) тарабанити пальцями* * *I [arem] v1) дiaл. прикрашати бахромою2) мop. шпигувати ( мат)II [arem] v1) бриньчати, тринькатиto thrum (on) a guitar [ (on) a piano] — бриньчати на гітарі [на піаніно]; видавати звук, що бриньчить
2) наспівувати; говорити або читати монотонно; гудіти, бубонитиIII [arem] nto thrum on /upon/ the table — тарабанити пальцями по столу
1) звичн. pl; тeкcт.2) не затканий кінець нитки основи; бахрома3) коротка нитка, що розпустиласяthrum hat — капелюх, зроблений з ниток; нитяний капелюх; pl шматочки нитки, пучок ниток на крезі
4) мop. шпиговка ( мат); прядив'яна нитка ( для швабри)5) pl обрізки, мотлох, різні дріб'язкиthrum shop — магазин, де торгують обрізки пряжі
IV [arem] nthread and thrum — гарне, погане, усього по-троху
1) тринькання, бринькання2) дiaл. муркотання -
6 красивенький
гарненький, гарнесенький, красненький, краснесенький, чепурненький и пр. - см. Красивый. [Гарненький голосок, та чортова думка (Казка). Юпочка рябенька й сама молоденька, да якая-ж хорошая, яка чепурненька (Пісня)].* * *ласк.гарне́нький, гарне́сенький -
7 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
8 миленький
1) любенький, миленький, любесенький, милесенький; (в обращ. ещё) - (м. р.) любчик, любонько, любусь (-ся), (ж. р.) любка, любочка, любонька, любуся. [Тіточко наша любенька, не кидай нас! (М. Вовч.). Миленький, милесенький мій! (Метл.). Не їдь, братіку, не їдь любчику! (Чуб. V). Дідусю-любусю! (Чуб. V). Ой, мамко-любко! (Номис). Тіточко- любочко! (М. Вовч.)]. Мой -кий дружок - мій любчик коханий, (поэтич.) мій друженько милесенький, як голуб сивесенький;2) (хорошенький) гарненький, гарнесенький. -кая история! - гарненька історія (оказія, пригода)!* * *миле́нький, любе́нький, ласк. миле́сенький, любе́сенький; ( хорошенький) гарне́нький, гарне́сенький -
9 почерк
письмо, писання, рука, начерк. [По тонкому жіночому начерку він пізнавав, що то лист од неї (Коцюб.)]. Это его -черк - це його письмо (писання, рука), це його рукою писано. Красивый, дурной -черк - гарне, погане письмо. Скорописный -черк - скорописне письмо. Ясный, разборчивый -черк - виразне, розбірне письмо (писання). У него хороший - черк - він гарно пише, у його гарне письмо. Одним -ком пера - одним черком пера. [Одним черком пера такого лиха наробив].* * *по́черк, -у, рука́, письмо́, писа́ння; на́черк -
10 прехорошенький
прехорошенький, гарнесенький. [Гарнесенька дівчина].* * *гарне́нький, гарне́сенький -
11 славненький
уменьш.-ласк.гарне́нький, гарне́сенький, славне́нький славне́сенький -
12 славненько
нареч. уменьш.-ласк.гарне́нько, гарне́сенько, славне́нько, славне́сенько -
13 хорошенько
нареч. ласк.гарне́нько, гарне́сенько, гараздне́нько; ( хорошо) до́бре; ( как следует) як слідслу́шайте \хорошенько — слу́хайте до́бре
-
14 beauty is in the eye of the beholder
syn: beauty lies in lover's eyesлюди здаються красивішими тому, хто їх любить ≅ хто кому милий, і невмитий білий не те гоже, що гоже, а те гоже, що мило не те гарне, що гарне, але те, що комусь подобається як люба дружина, то люба й в ряднині love is blindEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > beauty is in the eye of the beholder
-
15 угарное железо
ви́гарне залі́зо -
16 угарное железо
ви́гарне залі́зо -
17 augural
adj1) що передвіщає2) зловісний, лиховісний* * *a -
18 auspicious
adj1) сприятливий; добрий2) процвітаючий* * *a1) сприятливий; який пророкує що-небудь гарне; прихильно, доброзичливо настроєний, добрий2) процвітаючий -
19 cheer
1. n1) схвальний (вітальний) вигук2) pl оплески3) веселощі; пожвавленняwith good cheer — щиро, тепло
4) підтримка; підбадьорювання; розрада5) (добрий) настрій2. v1) аплодувати; вітати оплесками (вигуками)2) підбадьорювати; надихати3) підтримувати; тішити; веселити* * *I n1) схвальний вигук; pl оплески2) пожвавлення; радість3) підбадьорення, підтримка; розрада5) ( гарне) частування, їжа6) icт. вираз обличчяII v1) аплодувати; нагороджувати схвальними вигуками е оплесками3) ( часто cheer up) підбадьорювати; підтримувати; утішати; веселити, бадьорити (про їжу, напій); утішитися; підбадьоритися; повеселіти -
20 declamation
n1) декламація, художнє читання2) урочиста промова3) виступ на задану тему4) ораторське мистецтво; красномовство5) просторікування; патякання* * *n1) декламація, художнє читання2) урочиста промова; виступ на задану тему3) ораторське мистецтво; красномовство; просторікування, базікання4) гарне фразування ( при співі)
См. также в других словарях:
гарненький — [гарне/н кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
гарненький — прикметник … Орфографічний словник української мови
гарненько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
гарнесенький — прикметник … Орфографічний словник української мови
гарнесенько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
НАПОЛЕОН I — Французский император из династии Бонапартов, правивший в 1804 1814,1815 гг. Король Италии в 1805 1814 гг. Сын Карло Буонапарте и Летиции Рамолино. Ж.: 1) с 1796 г. Жозефина, урожденная Ташер де ла Пажери, вдова виконта Александра Богарнэ (род.… … Все монархи мира
БЛЮЗ ПОД ДОЖДЕМ — «БЛЮЗ ПОД ДОЖДЕМ», СССР, Рижская киностудия, 1982, цв., 92 мин. Психологическая мелодрама. Тридцатилетняя Ириса умна и красива. Но счастья все нет и нет. Максималистка по натуре, она не допускает в своей жизни каких либо компромиссов. Вот и… … Энциклопедия кино
Тест Тьюринга — Стандартная интерпретация теста Тьюринга Тест Тьюринга эмпирический тест, идея которого была предложена Аланом Тьюрингом в статье «Вычислительные машины и разум» (англ. … Википедия
Игараси, Рэй — В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Игараси. Рэй Игараси 五十嵐麗 Дата рождения: 9 января 1963(1963 01 09) (49 лет) … Википедия
Хаями, Сё — Сё Хаями Доктор Хаями, альтер эго Хаями Сё в S.S.D.S Имя при рождении: Ясуси Охама Род деятельности: сэйю … Википедия
Коясу, Такэхито — Такэхито Коясу 子安武人 Дата рождения: 5 мая 1967(1967 05 05) (45 лет) Место рождения … Википедия