Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гадка

  • 41 предвзятый

    наперед, уперед узятий; упередній. -тое мнение, мысль - упередня думка, гадка; (предубеждение) передсуд (-ду). [Над школою, над церковною амбоною, над судовою трибуною і над літературою царював той-же передсуд, що і над самим побутом руським (Куліш)]. -тое намерение - упередній замір. -тое решение - упередня постанова. Без -того решения - без упередньої (ухваленої наперед) постанови; (беспристрастно) безсторонно.
    * * *
    упере́джений

    Русско-украинский словарь > предвзятый

  • 42 предполагать

    предположить (полагать, расчитывать) гадати, думати, подумати, мати на думці (на гадці, на мислі), покладати, покласти що (що робити), (намереваться) мати, мати на думці (що робити), (допускать) припускати, припустити що, ставити, поставити (перед собою) гадку про що, мислити перед собою що, містити в собі гадку про що. [Науку в школі я гадала розпочати на Семена (Кон.). Через тиждень мав виїхати до Київа (Н. Лев.). Наука ставить перед собою гадку і про працівників (мислить перед собою і працівників), які-б її розробляли (Крим.)]. Основательно -гать - слушно гадати. Это и -жить нельзя было - цього й припустити не можна було. Нужда -гает лишения - коли (як) нестатки, то й злидні, в нестатках і злидні. Человек -ет, а бог располагает - крути не крути, а буде так як Бог дасть; чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Предположим - припустімо, покладімо, кладімо, даймо (на теє) що. [Ну, а покладім, що хтось вам довів, що вони (класичні мови) просто шкодливі (Крим.). Даймо, що він продасть жито (Він. п.)]. -жим, что ваши надежды основательны - припустімо, даймо (на теє), що ваші надії мають підстави. Предполагаемый - гаданий, здогадний, думаний, припусканий. [Це дата здогадна й непевна (Крим.)]. -мое путешествие - гадана подорож. -мая сумма - гадана, припускана сума. Предположенный - загаданий, задуманий, припущений. -ный на первое июня съезд не состоится - загаданий на перше червня з'їзд не відбудеться. -ться гадатися, думатися, матися; припускатися. -гается что-н. сделать - гадається (є думка, гадка) щось зробити. -галось - думалось, була думка, малося. [Малося йти на ярмарок, та дощ не пустив. Була думка так зробити, а вийшло инакше].
    * * *
    несов.; сов. - предполож`ить
    1) припуска́ти, припусти́ти
    2) (несов.: думать) ду́мати, гада́ти; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
    3) (несов: предусматривать) передбача́ти; ( иметь предпосылкой) ма́ти передумо́вою

    Русско-украинский словарь > предполагать

  • 43 преследовать

    1) что, кого (гнаться, по следам, пускаться в погоню, стараться достигнуть изв. цели) - гнатися (женуся) и гнати, гонитися, ганяти, -ся, вганяти, -ся за чим, за ким, (о к.-л. цели ещё) переслідувати що (якусь мету). [Поліція ганяється за Миколою (Грінч.). Козаки вганяють за недобитками (Куліш)]. -вать неприятеля, зверя - гнатися за ворогом, за звіром. -вать цель - вганяти за метою (Грінч.), переслідувати мету, (добиваться) домагатися мети, намагатися до мети, іти до мети, змагатися до мети. Все эти мероприятия -ют одну цель - усі ці заходи мають одну мету, змагаються до однієї мети. -вать по пятам кого - гнатися по п'ятах за ким, бігти свіжими слідами за ким;
    2) кого, что (гнать, гнести) - переслідувати, напастувати кого, що, гонити кого, (притеснять) гнобити, утискати кого. [Я-ж переслідував тебе завзято (упорно) (Куліш). Ірод переслідував дуже християн (Гн.). Левко і розказав, як Тимоха гонив його (Кв.)]. -вать судебным порядком - переслідувати судом. -вать взяточничество - переслідувати хабарництво. -вать кого неотступно (навязчиво) - просвітку не давати кому. [А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.)]. Упорно -вать кого-нб. (наседать) - напосідати(ся) на кого. Меня -дует мысль - гадка (думка) муляє мене. Начальник -дует меня - начальник напосідає (-ться) на мене.
    * * *
    1) переслі́дувати (кого-що); (гнать, подвергать гонениям) гна́ти (кого-що), ( гнаться) гна́тися (за ким-чим); ( притеснять) гноби́ти (кого-що)

    \преследовать по суду́ — віддава́ти до су́ду (під суд), переслі́дувати судо́м

    2) ( не оставлять в покое) не дава́ти спо́кою и споко́ю (кому-чому); ( удручать) гніти́ти, пригні́чувати и пригніта́ти (кого-що); ( мучить) му́чити (кого-що); ( докучать) докуча́ти, надокуча́ти (кому-чому)
    3) ( иметь в виду) ма́ти на меті́ (що); ( добиваться) дба́ти (про що)

    \преследовать коры́стные це́ли — ма́ти на меті́ свою́ ко́ри́сть

    \преследовать свои́ интере́сы — дба́ти ті́льки (лише́) про свої́ інтере́си

    \преследовать цель — ма́ти на меті́, ма́ти мету́, ста́вити собі́ (за) мету́ (мето́ю), добива́тися (домага́тися, добува́тися) мети́

    Русско-украинский словарь > преследовать

  • 44 преступный

    злочинний, переступний, проступний, (славян.) преступний. [В тім нічого злочинного немає (Л. Укр.). Власне серце рвав злочинними руками (Франко). Проступна рука (Франко)]. -ная жизнь - злочинне життя. -ная мысль, тайна - злочинна гадка, таємниця. -но - злочинно, переступно.
    * * *
    злочи́нний

    Русско-украинский словарь > преступный

  • 45 придумка

    ви́думка, ви́гадка, ви́гад, -у; ( затея) ви́тівка

    Русско-украинский словарь > придумка

  • 46 прихоть

    при́мха ( каприз); ви́гадка ( праздная затея); забага́нка ( вздорное желание); химе́ра ( причуда); вередува́ння, витребе́ньки, -ньок и -ньків ( выдумки)

    Русско-украинский словарь > прихоть

  • 47 причуда

    (прихоть) примха; (странность, чудачество) химера и химерія, химорода и химородь (-ди), дивацтво. -ды - примхи; химери, химороди, вичуди, дивацтва. [Сами собі ви шкоду зробили примхами, яких не чув я зроду (Самійл.). А вина батькові химери завважайте і перед ним себе покірною вдавайте (Самійл.)].
    * * *
    химе́ра; ( прихоть) при́мха; ( чудачество) чуда́цтво, дива́цтво; ( выдумка) ви́гадка

    Русско-украинский словарь > причуда

  • 48 сгад

    диал.
    здо́гад, -у; дога́дка и до́гадка; ( соображение) га́дка

    Русско-украинский словарь > сгад

  • 49 сказка

    1) лит. ка́зка
    2) ( выдумка) ви́гадка, ба́йка, ка́зка; ( болтовня) балакани́на, балачки́, -чо́к, бала́чка

    ни в \сказка ке сказа́ть, ни перо́м описа́ть — фольк. ні перо́м списа́ти, ні сло́вом сказа́ти

    3) ( список) ист. реє́стр, -у; спи́сок, -ску

    реви́зские \сказкаки — реві́зькі реє́стри

    4) ( показание) сві́дчення, показа́ння

    Русско-украинский словарь > сказка

  • 50 складка

    I
    1) скла́дка, скла́дина; ( морщина) змо́ршка; ( сборка на одежде) бга́нка, збо́рка, мн. збо́рки, -рок, збо́ри, -рів; (мн.: на голенищах, на одежде) бри́жі, род. п. бри́ж и бри́жів

    встре́чная \складка ка — зустрі́чна скла́дка

    пла́тье в \складка ку — су́кня (пла́ття) в скла́дки (в збо́рки, в збо́ри)

    2) геол. скла́дка, скла́дина, зго́ртка
    II см. склад II III
    3) фольк. ви́гадка, ба́йка

    Русско-украинский словарь > складка

  • 51 сочинение

    1) ( действие) склада́ння, скла́дення; писа́ння; компонува́ння; вига́дування, виду́мування; улашто́вування, улаштува́ння
    2) ( произведение) твір, род. п. тво́ру
    3) школьн. твір
    4) ( выдумка) ви́гадка, ви́думка
    5) грам. суря́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > сочинение

  • 52 сплошной

    1) суці́льний

    \сплошнойая ма́сса — суці́льна ма́са

    2) ( непрерывный) безпере́рвний, непере́рвний
    3) (полнейший, совершенный) цілкови́тий

    \сплошной а́я вы́думка — цілкови́та (чистейшая: чисті́сінька) ви́гадка

    \сплошной о́е недоразуме́ние — цілкови́те непорозумі́ння

    Русско-украинский словарь > сплошной

  • 53 утка

    1) орн. ка́чка; кря́чка; диал. ву́тка, у́тка
    2) перен. ви́гадка; ( слух) чу́тка; ( сплетня) плі́тка; ( ложь) брехня́
    3) мед. сечоприйма́ч, -а, сечозбі́рник

    Русско-украинский словарь > утка

  • 54 претить

    несовер.
    2) (кому-чему) быць агідным, гадзіць (каго-што)

    мне претит безл. — мне гадка (агідна), мяне гадзіць

    Русско-белорусский словарь > претить

  • 55 скверно

    блага; брыдка; дрэнна; пагана
    * * *
    1) нареч. (гадко) пагана, гадка, брыдка
    2) (плохо — о качестве) дрэнна, кепска
    3) безл. в знач. сказ. дрэнна, нядобра, кепска, блага

    Русско-белорусский словарь > скверно

  • 56 уродливо

    * * *
    нареч. пачварна
    (безобразно) гадка, брыдка

    Русско-белорусский словарь > уродливо

  • 57 Глаза бы мои не смотрели

    Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Глаза бы мои не смотрели

  • 58 гадкий

    прил.
    1. æлгъаг, цъаммар

    мне ложь гадка (А. Островский) – мæнг ныхас мæнæн æлгъаг у

    Русско-иронский словарь > гадкий

  • 59 гадкий

    [gádkij] agg. (гадок, гадка, гадко, гадки)
    1.
    2.
    ◆

    Новый русско-итальянский словарь > гадкий

Страницы

См. также в других словарях:

  • ГАДКА — индийская дубинка со скалкообразной гардой, использовавшаяся блюстителямипорядка. Часто для смягчения удара гадка обтягивалась кожей …   Энциклопедия вооружений

  • гадка — и, ж. Те саме, що думка 1 3). •• (І) га/дки не ма/ти не думати зовсім, і в думках нічого не мати …   Український тлумачний словник

  • гадка — [га/дка] дкие, д. і м. а/дз ц і, мн. дки/, до/к дв і га/дкие …   Орфоепічний словник української мови

  • гадка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гадки …   Орфографічний словник української мови

  • гадка — 1. размова, спрэчка, дыспут; 2. загадка; 3. меркаванне, думка …   Старабеларускі лексікон

  • концеп — Концепт: Концепт: вигадка, задум, план [21] вигадка, фантазія, думка, план [33] тут: вигадка, фантазія [18] висновок (у розмові); думка, погляд [V] гадка, міркування [23;40] гадка, міркування, думка [3] гадка, міркування, думка, план [48] думка,… …   Толковый украинский словарь

  • концепт — Концепт: Концепт: вигадка, задум, план [21] вигадка, фантазія, думка, план [33] тут: вигадка, фантазія [18] висновок (у розмові); думка, погляд [V] гадка, міркування [23;40] гадка, міркування, думка [3] гадка, міркування, думка, план [48] думка,… …   Толковый украинский словарь

  • Три смерти — Жанр: рассказ Автор: Лев Николаевич Толстой Язык оригинала: русский Год написания: 1858 Публикация …   Википедия

  • гадкий — гадкий, кратк. ф. гадок, гадка (допустимо гадка), гадко, гадки; сравн. ст. гаже …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • Костомаров, Николай Иванович — историк, род. 4 мая 1817 г. в имении Юрасовке, в Воронежской губернии, ум. 7 апреля 1885 г. Род Костомаровых служилый великорусский; но сын боярский Самсон Мартынович Костомаров, служивший у царя Иоанна IV в опричнине бежал на Волынь, где получил …   Большая биографическая энциклопедия

  • Толстой, граф Лев Николаевич — знаменитый писатель, достигший еще небывалой в истории литературы XIX в. славы. В его лице могущественно соединились великий художник с великим моралистом. Личная жизнь Т., его стойкость, неутомимость, отзывчивость, одушевление в отстаивании… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»