Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

в+точку

  • 1 исходный

    вихідний. -ная точка, -ный пункт - вихідна точка, вихідний пункт. [Треба було шукати вихідної точки (Франко). Сучасне стає за вихідний пункт для майбутнього (Єфр.)]. Служить -ным пунктом - правити за вихідний пункт, за вихідну точку. Иметь своим -ным пунктом что - мати що за вихідну точку или виходити з чого.
    * * *
    вихідни́й, початко́вий

    \исходныйый пункт — вихідни́й пункт

    Русско-украинский словарь > исходный

  • 2 чуточка

    ни чу́точки — ні тро́шки, ні трі́шки; ні тро́шечки, ні трі́шечки; ( ни капельки) ні кри́хітки, ані кри́хти

    чу́точку — тро́шки, трі́шки; тро́шечки, трі́шечки; ( капельку) ка́пельку, ка́пелечку, капели́нку, капели́ночку; ( крошку) [на] кри́хту, кри́хітку, кри́хіточку, кри́шечку; ( чуть-чуть) ма́ло-ма́ло

    Русско-украинский словарь > чуточка

  • 3 выпячивать

    -ся, выпятить, -ся випинати, -ся, випнути, -ся, вип'ясти, -ся, віддувати, -ся, видуватися, видутися. [Криві стіни халупки, вип'явши боки… (Коцюб.). Широкі груди аж випнулися (Неч.-Лев.). Дошка видулася]; (о губах) віддимати, -ся, віддути, -ся, відквашувати, -ся, відквасити, -ся. Выпячивать губы, сжав в одну точку - шилити (зшилити) губи. Выпяченный - випнутий, віддутий, видутий; (о губах) відквашений, віддутий; зшилений.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпятить
    випина́ти, ви́пнути и ви́п'ясти и мног. повипина́ти

    Русско-украинский словарь > выпячивать

  • 4 капелька

    Капелечка
    1) (ум. от Капля) крапелька, крапка, крапелинка, крапелиночка (и краплинка, краплиночка), капелька, капелинка, капелиночка, капелюшечка, капочка, капинка, капиночка, цяточка, цятинка, цятиночка. [Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (Н.-Лев.). А дощику ніхто і крапелинки не бачив (Квітка). Де-б водиці дістати краплинку (Л. Укр.). Ні кришечки, ні капельки (Номис). Ні цятиночки води (Г. Барв.). Гасу в нас ані капочки нема (Звин.)]. По -ке - по крапельці, по капельці;
    2) (крошка, малость) крихта, крихі[о]тка, дрібка, рісонька, рісочка, (немножко) трішки, трішечки чогось (см. Малость); капка, капочка, капинка, капиночка, капелинка, цяточка, цятинка и т. д. [І там, кажуть, любов, де її і капелинки нема (Квітка)]. -ку (чуточку) - крихітку, капельку, крапельку, капку, капочку, капинку, цятку, цяточку, цятиночку, кріпточку, (немножко) трішки, трішечки чогось. [Капельку там було сиру (Сл. Гр.). Ми восени таки похожі хоч капельку на образ божий (Шевч.). І трішки не цікавий (М. Вовч.). При правді є й брехні капинка (Франко). Ви добре знаєте, що ніби трохи руденькі, кріпточку голомозенькі (плешивые) (М. Вовч.)]. Дайте мне -ку вина - дайте мені крапельку (капельку, ріску) вина, (немножко) трішки (трішечки) вина. Ни -ки - ні крихти, ні крихітки, ні кришки, ні (ані) кришечки, ні трішки, ні трішечки, (реже) ні капочки, ні капелинки, ні капиночки и т. д. [Невже мене не любиш ти ні крихти? (Тобіл.). Він весело, ні кришки не замішавшись, почав розмову (Н.-Лев.). Та й став читати щось таке, що я ані крапиночки не зрозумів (Франко)]. Ни -ки не хочется - ні крихти (ні кришки) не хочеться, і на крихту не минеться чогось кому.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. кра́пелька, ка́пелька, крапли́нка, крапли́ночка, крапели́нка
    2) ( малое количество) ка́пелька, капели́нка, крапли́нка, крапли́ночка, кра́пелька, кри́хта, кри́хітка, кри́шка, кри́шечка; ( немножко) тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки

    ка́пельку — в знач. нареч. тро́шки, трі́шки; тро́шечки, трі́шечки, ка́пельку, ка́пелечку, капели́нку, капели́ночку, кри́шечку, кри́хітку, кри́хіточку

    Русско-украинский словарь > капелька

  • 5 капля

    1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;
    2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.
    * * *
    1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на
    2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки
    3)

    ка́пли — (мн.: лекарство) кра́плі, -пель, ка́плі

    Русско-украинский словарь > капля

  • 6 кисея

    серпанок (-нку), мусліна, (диал.) мушлин (-ну), намітка. [Білі серпанки злегка гойдались на вікнах (Коцюб.). Назва «мусліна» йде од міста Мосула (Крим.). Дзеркала були закутані од мух у тонкий мушлин (Н.-Лев.). Дайте мені наміточку на цідилок (Київщ.)].
    * * *
    серпа́нок, -нку

    Русско-украинский словарь > кисея

  • 7 крошечка

    1) кришечка; см. I. Крошка 1;
    2) (очень малое количество ч.-либо в прямом и перен. смысле) крихта, кришка, кришечка, крихточка, крихіточка, щипочка, крапелиночка, дрібочка; см. Чуточка. [Нехай дозволить владарка покласти крихіточку їй фарби на обличчя (Л. Укр.)]. Хочется съесть -ку чего-небудь - хочеться з'їсти кришечку (щипочку, крапелиночку) чого. Не иметь ни -ки здравого смысла - не мати ні дрібки (ні трішки) розуму в голові, не мати глузду ані пилочка (пилиночки). Вы его -ку не застали здесь - ви його тіль-тіль (ледь-ледь) не застали тут. Не испугался ни -ки - не злякався ані трішечки (ані трінічки).
    * * *
    уменьш.-ласк.
    1) кри́шечка, кри́хточка, кри́хітка, кри́хіточка; (кусочек; малость) дрі́бка, дрібо́к, -бка́
    2) ( малютка) кри́хітка, кри́хіточка

    Русско-украинский словарь > крошечка

  • 8 крошечку

    в знач. нареч.
    кри́шечку, кри́хточку, кри́хітку, кри́хіточку; диал. дрі́бку; ( чуть-чуть) тро́шечки, трі́шечки

    Русско-украинский словарь > крошечку

  • 9 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 10 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 11 немудрый

    1) немудрий, нерозумний, (глуповатый) недоумкуватий; срв. Мудрый;
    2) немудрий, немудрячий, нехитрий; (нетрудный) неважкий, (плоховатый) поганенький, аби- який; срв. Мудрёный. [Немудра річ, а не вміючи не зробиш (Луб.). Прийми мою мову, немудру та щиру, - прийми, привітай (Шевч.). Нап'яв таку собі немудрячу повіточку аби од дощу (Мирг.)].
    * * *
    1) нему́дрий; ( простодушный) простоду́шний

    Русско-украинский словарь > немудрый

  • 12 неподвижно

    нрч. нерухомо, непорушно, (редко) нерушно, неповорушно, недвижно. [Цілісінький день пролежить нерухомо (М. Вовч.). Тихо, нерухомо, наче шкло, стоїть на Десні вода (Кониськ.). Її очі нерухомо дивились на дрібненьку квіточку (Л. Укр.). Сидів нерухомо, аж доки прийшла на зміну варта (Кирил.). І я у знемозі лежу непорушно (Вороний). Мовчала і сиділа непорушно, мов кам'яна (Грінч.). Непорушно стоять дерева (Коцюб.). Саїд-Алі непорушно сидів (Ле). Сиділа непорушно на одному місці (Н.-Лев.). Вуста німіють згорнені нерушно (Дніпр. Ч.). Недвижно темні дерева стоять (Франко). Нічого не говорив, сидячи недвижно, покірно (Виннич.)].
    * * *
    нареч.
    нерухо́мо; неруши́мо; недви́жно; непору́шно, незру́шно

    Русско-украинский словарь > неподвижно

  • 13 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 14 путлище

    Путло
    1) путо (мн. пута), (на птиц) боркальці; см. Путо, Путы;
    2) (стремянный ремень) путлиця;
    3) (три нити у бум. змея, сходящиеся в одну точку) путлище.
    * * *

    Русско-украинский словарь > путлище

  • 15 родимый

    1) рі́дний; фольк. роди́мий

    \родимыйый дом — рі́дний дім, рі́дна домі́вка (ха́та, стрі́ха)

    \родимыйый кра́й — рі́дний (роди́мий) кра́й

    2) (в знач. сущ.: ласковое обращение - зват.) рі́дний [мі́й], се́рце [моє́], се́рденько [моє́], го́лубе [мій]; фам. чолові́че до́брий
    3) (в знач. сущ.: отец) фольк. та́то, та́тко, та́тонько, та́точко, тату́сь, -ся, тату́нь, -ня, ба́тенько, ба́течко; (в обращении - зват.) та́ту, та́тку, та́тоньку, та́точку, тату́сю, тату́ню, ба́теньку, ба́течку
    4)

    \родимыйые — (в знач. сущ. мн.: родители) фольк. ба́тько-ма́ти, род. п. ба́тька-ма́тері, оте́ць-ма́ти, род. п. отця́-ма́тері и вітця ма́тері, оте́ць-не́нька, род. п. отця́-не́ньки и вітця́-не́ньки

    \родимыйое пятно́ — ро́димка, роди́ма пля́ма; перен. пережи́ток, -тку и пере́житок

    Русско-украинский словарь > родимый

  • 16 сшутить

    пожартува́ти, -ту́ю, -ту́єш

    \сшутитьть шу́тку (шу́точку) с кем — пожартува́ти з ко́го; ( посмеяться) посмія́тися ( покепкувати) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > сшутить

См. также в других словарях:

  • Точку ставить рано — ТОЧКА 1, и, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ПОСТАВИТЬ ТОЧКУ — кто [на чём, в чём] Окончательно завершать что л., прекращать что л. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) непременно должны завершить начатое дело, разговор, иногда прервать какие л. отношения (Р). Обычно о деле или о проблеме, которые… …   Фразеологический словарь русского языка

  • СТАВИТЬ ТОЧКУ — кто [на чём, в чём] Окончательно завершать что л., прекращать что л. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) непременно должны завершить начатое дело, разговор, иногда прервать какие л. отношения (Р). Обычно о деле или о проблеме, которые… …   Фразеологический словарь русского языка

  • БИТЬ В ОДНУ И ТУ ЖЕ ТОЧКУ — кто Прилагать усилия для достижения намеченного, сосредоточиваясь на чём то одном. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х), добиваясь поставленной цели, направляет свои физические, интеллектуальные или речевые действия на что л. одно. реч.… …   Фразеологический словарь русского языка

  • БИТЬ В ОДНУ ТОЧКУ — кто Прилагать усилия для достижения намеченного, сосредоточиваясь на чём то одном. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х), добиваясь поставленной цели, направляет свои физические, интеллектуальные или речевые действия на что л. одно. реч.… …   Фразеологический словарь русского языка

  • В точку(попасть) — Въ точку (попасть), иноск., отгадать, сказать истину. Ср. (Ваша жена не захотѣла ѣхать изъ Венеціи обратно въ Россію.) «Въ точку съ! я, говоритъ, не поѣду, а вы какъ знаете»... Б. М. Маркевичъ. Бездна. 2, 2. Ср. Онъ... какимъ то верхнимъ чутьемъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • в самую точку — в самое яблочко, в десятку, не в бровь, а в глаз, не в бровь, а прямо в глаз, точно, без промаха, прямо в цель, в точку, метко, в цель, в яблочко Словарь русских синонимов. в самую точку нареч, кол во синонимов: 11 • без промаха (13) …   Словарь синонимов

  • в точку — метко, в десятку, в цель, в самое яблочко, прямо в цель, в самую точку, в яблочко, не в бровь, а прямо в глаз, не в бровь, а в глаз, без промаха, точно Словарь русских синонимов. в точку нареч, кол во синонимов: 14 • без промаха (13) …   Словарь синонимов

  • Ставить на точку — СТАВИТЬ НА ТОЧКУ. ПОСТАВИТЬ НА ТОЧКУ. Устар. Прост. 1. кого. Заставлять кого либо поступать, вести себя надлежащим образом; приструнивать. Лохматый адвокат, милейший и понимающий парень, обещавший всех поставить на точку. Уж этот от всех… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Поставить на точку — СТАВИТЬ НА ТОЧКУ. ПОСТАВИТЬ НА ТОЧКУ. Устар. Прост. 1. кого. Заставлять кого либо поступать, вести себя надлежащим образом; приструнивать. Лохматый адвокат, милейший и понимающий парень, обещавший всех поставить на точку. Уж этот от всех… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • В самую точку — Прост. Экспрес. В цель; так, как нужно; правильно, абсолютно точно. Ну, братцы, и письмо наскрозь проняло, аж мороз по коже до чего в точку (Шошин. Конец Пошехонья). Доводы в защиту нового управления приводил Гришенька неглупо, прямёхонько в… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»