-
41 мелькать
мелька́тьmalaperi kaj reaperi;trembrili (об огнях, о звёздах);(preter)kuri, (preter)flugi (о деревьях, столбах и т. п.).* * *несов.1) aparecer (непр.) y desaparecer (непр.)2) ( быстро следовать) pasar vi ( rápidamente)••в глаза́х мелька́ет — (me) baila en los ojos
* * *несов.1) aparecer (непр.) y desaparecer (непр.)2) ( быстро следовать) pasar vi ( rápidamente)••в глаза́х мелька́ет — (me) baila en los ojos
* * *v1) gener. (быстро следовать) pasar (rápidamente), (ñâåðêàáü) refulgir, aparecer y desaparecer, centellear (об огнях), fulgurar2) liter. (î âðåìåñè) pasar, volar -
42 неподвижный
прил.inmóvil, inmovible, inmoble; lento ( медлительный); fijo, estacionario ( застывший)неподви́жный взгляд — mirada fija
неподви́жное лицо́ — rostro impasible
* * *прил.inmóvil, inmovible, inmoble; lento ( медлительный); fijo, estacionario ( застывший)неподви́жный взгляд — mirada fija
неподви́жное лицо́ — rostro impasible
* * *adjgener. estacionario, fijo, hito, quieto, estacional (о звёздах), estantìo, estàtico, inmoble, inmovible, inmóvil -
43 Всё
I 1. в значении прил.см. весь 1.2. в значении сущ.tout le monde, tous m pl (toutes f pl)II 1. (всё) в значении прил.см. весь 1.2. (всё) в значении сущ.III (всё) нареч.все в порядке — tout va bien; ça va
1) (всё время, до сих пор) toujours2) со сравн ст de plus en plus* * *I всёс. р. к весьII всё, нареч.1) (всегда, всё время) toujoursон всё в разъе́здах — il est toujours en voyage
он всё на гастро́лях — il est tout le temps en tournée artistique
2) (до сих пор, не переставая) encore3) (однако, тем не менее)как он ни стара́ется, всё не выхо́дит — il a beau faire, il ne réussit pas
4) (перед сравн. ст.) de plus en plusвсё да́льше — de plus en plus loin
всё бо́лее и бо́лее — de plus en plus
5) (только, исключительно) разг. tout- всё жеIIIмн. от весь* * *ngener. Il n’y a rien de caché qui ne devienne manifeste. ((Luc 8:17 - TMN) Car il n’y a rien de caché qui ne devienne manifeste, ni rien de soigneusement dissimulé qui ne vienne jamais à être connu et ne paraisse jamais au grand jour.) -
44 всё
I всёс. р. к весьII всё, нареч.1) (всегда, всё время) toujoursон всё в разъе́здах — il est toujours en voyage
он всё на гастро́лях — il est tout le temps en tournée artistique
2) (до сих пор, не переставая) encore3) (однако, тем не менее)как он ни стара́ется, всё не выхо́дит — il a beau faire, il ne réussit pas
4) (перед сравн. ст.) de plus en plusвсё да́льше — de plus en plus loin
всё бо́лее и бо́лее — de plus en plus
5) (только, исключительно) разг. tout- всё жеIIIмн. от весь* * *ngener. sans cesse (â ñîœåòàíîî ñ ïðîœàñòîåì (C'est un laser idéal pour répondre aux exigences sans cesse croissantes de l'industrie biophotonique.)), tout, total -
45 все
I всёс. р. к весьII всё, нареч.1) (всегда, всё время) toujoursон всё в разъе́здах — il est toujours en voyage
он всё на гастро́лях — il est tout le temps en tournée artistique
2) (до сих пор, не переставая) encore3) (однако, тем не менее)как он ни стара́ется, всё не выхо́дит — il a beau faire, il ne réussit pas
4) (перед сравн. ст.) de plus en plusвсё да́льше — de plus en plus loin
всё бо́лее и бо́лее — de plus en plus
5) (только, исключительно) разг. tout- всё жеIIIмн. от весь* * *n1) gener. tout (при перечислении), dans sa totalité, l'ensemble de(...) (...), la totalité de(...) (...), tout (обычно с определённым артиклем), tout le monde, tout à tout, toutes, tous, pan(...) (...)2) obs. généralité -
46 мерцать
scintiller vi; vaciller vi; trembloter vi ( о свете)мерца́ют огоньки́ — les feux vacillent; les feux tremblotent
* * *vgener. scintiller, vaciller, luire (о звёздах), palpiter, papilloter, trembloter -
47 падать
1) tomber vi (ê.)па́дать на́взничь — tomber à la renverse
па́дать от уста́лости — tomber de fatigue
па́дать на зе́млю — tomber par terre; tomber à terre ( с высоты)
пульс па́дает — le pouls faiblit
баро́метр па́дает — le baromètre baisse
настрое́ние па́дает — l'humeur s'assombrit
3) ( о скоте) crever vi; périr vi4) (выпадать - о волосах, зубах) tomber vi (ê.)5) ( ложиться) tomber vi (ê.); se projeter (tt) (тк. о тени); retomber vi (ê.), incomber vi (об ответственности, обязанности); se porter, peser vi (тк. о подозрениях)па́дать на до́лю кого́-либо — échoir à qn
6) ( об ударении)ударе́ние па́дает на пе́рвый слог — l'accent frappe la première syllabe
••па́дать ду́хом — perdre courage, se laisser aller
па́дать в о́бморок — s'évanouir
мате́рия хорошо́ па́дает — le tissu tombe ( или retombe) bien
* * *v1) gener. être en baisse, baisser, descendre, diminuer (о силе, температуре и т.п.), faire un plat, fléchir (о ценах), retomber, retomber (на кого-л.), s'égrener (о звуках), se relâcher, succomber, tomber (о жидкостях), atterrir (Heureusement, l'enfant a atterri sur le toit d'une voiture.), choir, goutter (о капле), s'affaisser, filer (о звёздах), piquer, porter (sur), se projeter (о тени, свете), tomber2) colloq. chuter (о цене, количестве), dégringoler, valser3) obs. trébucher4) eng. s' abaisser, plonger5) construct. se rabaisser -
48 сверкать
étinceler (ll) vi, briller vi; scintiller [-ij-ˌ -ill-] vi (о звёздах, драгоценных камнях); miroiter vi ( отсвечивать)глаза́ сверка́ют гне́вом — les yeux lancent des éclairs
мо́лнии сверка́ют — les éclairs brillent
всю ночь сверка́ла мо́лния — il y a eu toute la nuit de grands éclairs
* * *v1) gener. briller, flamboyer, miroiter, rutiler, scintiller, éclater, étinceler, poudroyer, pétiller, reluire, s'irradier, brasiller, foudroyer (о молнии)2) liter. chatoyer -
49 блистать
brillare, splendere* * *несов.1) (= блестеть) (ri)splendere vi (a, e)2) ( выделяться) brillare viблиста́ть красноречием — brillare per la propria eloquenza
блиста́ть своим отсутствием — brillare per la propria assenza
* * *v1) gener. pompeggiarsi, splendere, balenare (о молнии), folgorare, raggiare, ridere (о небе, звёздах), rifulgere, risplendere, sfolgorare, smagliare2) liter. lucere, brillare3) poet. fulgere4) book. corruscare, coruscare -
50 гореть
1) ( уничтожаться огнём) ardere, bruciare, essere in fiamme2) ( излучать свет) essere acceso3) ( быть в жару) avere la febbre4) ( быть в воспалённом состоянии) essere infiammato, bruciare5) ( краснеть от прилива крови) essere accaldato, essere arrossato6) ( сверкать) splendere, brillare7) ( испытывать сильное чувство) ardere8) ( отдаваться полностью) abbandonarsi del tutto, darsi anima e corpo, fervere9) ( быстро снашиваться) consumarsi presto10) ( быть под угрозой невыполнения или неиспользования) essere minacciato di non realizzarsi, essere urgente••не горит — non c'è fretta [premura]
* * *несов. (сов. сгореть)1) bruciare vi (e); ardere vi (e)в печи горят дрова — nella stufa arde / brucia la legna
2) ( излучать свет) mandare luce; risplendere vi (a) (о звёздах и т.п.)3) ( быть в жару) avere la febbre, bruciare vi (a)горе́ть желанием — ardere / bruciare di desiderio
5) ( краснеть)горе́ть от стыда — bruciare di vergogna
6) (сверкать, блестеть)7) (преть, гнить) infradiciarsi, marcire vi (e)8) разг. ( быть под угрозой невыполнения) andare in fumo; essere in caduta libera, andare a rotoliземля горит под ногами (у кого высок.) — la terra brucia sotto i piedi di qd
не горит разг. — c'e tempo; non c'e fretta
••работа горит у него в руках разг. — il lavoro ferve nelle sue mani; lavora che è un piacere vederlo; ha la mano felice; è uno spettacolo vederlo lavorare
гори (всё) огнём (синим огнём / ясным пламенем)! (= пропади всё пропадом прост.) — che vada tutto al diavolo / all'inferno!
* * *v1) gener. cuocere, fiammeggiare, abbruciare, bruciare, andare in faville, ardere, incendere2) obs. comburere, (a, e) fiammare3) liter. accendesi, friggere4) book. flagrare -
51 звёздный
1) ( относящийся к звезде) stellare, di stelle••звёздная болезнь — divismo м.
2) ( покрытый звёздами) stellato* * *прил.1) ( относящийся к звёздам) stellare2) ( в звёздах) coperto di stelle, stellato••звёздный час высок. — momento magico
* * *adjgener. astrale, siderale, stellare, stellato -
52 светиться
1) ( излучать свет) risplendere, rilucere2) ( быть освещённым) essere illuminato••3) ( выдавать себя) esporsi, tradirsi* * *1) lucere vi2) essere illuminato; prendere luce ( da qc) ( быть освещённым)окно свети́лось — la finestra era illuminata
3) (о глазах, лице) brillare vi (a), splendere vi (dif)* * *v1) gener. brillare (о звёздах и т.п.), irradiarsi, rasserenarsi (о лице, взгляде), scintillare, tralucente2) phys. fosforeggiare -
53 неподвижный
adjgener. onbeweeglijk, onbewogen, uitgestreken, vast (о звёздах), star, bewegingloos, gevestigd, immobiel, roerloos, stationair -
54 падать
v1) gener. afvallen, afzijgen, dalen, invallen (внутрь-о свете), kieperen, patsen, schieten, smakken, vallen, verschieten (о звёздах), zinken, afslaan, neerdalen, neergaan, neerstorten, neerzinken, omslaan, omstorten, omvallen, onderuit gaan (на землю), ontrollen, ontzinken, rollen, teruglopen (о ценах), vervallen (о силах), verzakken2) liter. over stag gaan4) rude.expr. mieteren -
55 засветить
-ся см. Засвечать, -ся.* * *I засвет`ить1) ( начать светить) засвіти́ти, -свічу́, -сві́тиш; (о звёздах и перен.) зазорі́ти2) ( зажечь) засвіти́ти, мног. позасві́чувати, посвіти́тиII см. засвечивать\засветитьть оплеу́ху (фона́рь) — да́ти ля́паса (ляща́)
-
56 мигать
мигивать, мигнуть1) (хлопать веками) кліпати, кліпнути, блимати, блимнути, бликати, бликнути, моргати, (з)моргнути, мругнути, (г)липати, (г)липнути, (редко) мигати, (чаще) (з)мигнути, (грубовато) лупати, лупнути (очима). [Кліпають очі (Рудан.). Сидить та очима кліпає (Н.-Лев.). Малашка кліпала повіками, піднімаючи раз-у-раз очі на чоловіка (Григор.). Тільки очима блима (Основа). Блимнув якимись дикими очими (Васильч.). Чого ти своїми більмами так бликаєш? (Канівщ.). Князь іронічно глипнув (Франко). Маруся липнула на його очима (Н.-Лев.). Чабан їх зобачив, хоч оком не мигнув (М. Вовч.). Очі сухі і не змигнуть (Коцюб.). Він лупнув очима і застогнав (М. Левиц.)];2) (подмигивать кому) моргати, моргнути кому, на кого или до кого. [Я на тебе моргала і очима і бровами (Н.-Лев.). Темний небозвід до мене моргав зорями-очима (Франко)];3) (о молнии, звёздах, свете) блимати, блимнути, бликати, бликнути, мигати, мигнути, мигтіти, миготіти (-гочу, -готиш) и миготати (-гочу, -гочеш), моргати, моргнути, кліпати, кліпнути, (редко) лупати, лупнути. [Останняя искорка з попелу блима (Крим.). Зорі мигали і бризкали світлом (Н.-Лев.). Коли- не-коли моргне блискавка (Сл. Гр.). Сонце боялося навіть моргнуть (Коцюб.). Червоний жар (в печі) кліпав синявим оком (Коцюб.). Зорі на дощ дмуться та лупають (Номис)].* * *несов.; сов. - мигн`уть1) ( о глазах) клі́пати, клі́пнути, морга́ти, моргнути, мига́ти, мигну́ти, бли́мати, бли́мнути; лу́пати, лу́пнути2) ( давая знак) морга́ти, моргну́ти3) ( о свете) мига́ти, мигну́ти, бли́мати, бли́мнути; лу́пати, лу́пнути; несов. мигтіти, миготі́ти, диал. мигкоті́ти -
57 посветить
посвітити, присвітити. [Візьми свічку та посвіти мені]. Вдоволь -тить - насвітитися, (о звёздах) назорітися. [Тобі, місяцю, насвітитися, мені по світу надивитися].* * *посвіти́ти, присвіти́ти -
58 птенец
пташа (-шати), пташеня, птиченя (-няти), пискля (-ляти), ум.-ласк. пташатко, пташенятко, птиченятко, писклятко; (неоперившийся) голопуп, голопуцьок, голоцюцьок (- цька), голопупок (-пка), голеня, голя (-ляти), голопірка, голопірча (-чати), голоцванок (-нка), (обычно воробьиный) пуцьвері[и]нок (-нка), ум.-ласк. гол(ен)ятко, голопірочка; (не вылетавший ещё из гнезда) гніздар (-ря), (начинающий летать) підліток (-тка), (выросший для полетов) виліток (-тка), (поздно выведенный) пізнюр (-ра), пізнюхир (-ря), (ж. р.) пізнюхирка, пізніхірка, ум.-ласк. пізню[і]хірочка; пізню[і]хіря(тко). [Хотів я зібрати дітей твоїх, як птаха збирає пташат своїх під крила (Єв.). Обсіли мене як дрібні пташенята (М. Вовч.). Дозвольте мені полізти на те дерево і видерти птиченята (Грінч. II). Повне гніздо горобиних голоцюцьків (Н.-Лев.). Деру по гніздах пуцьверинків (Стор.)]. -нцы (целый выводок) - гніздо.* * *пташеня́, -ня́ти, пташа́, -ша́ти; (перен.) вихова́нець, -нця и ви́хованець -
59 разгораться
несов.; сов. - разгор`етьсярозгоря́тися и розгора́тися, розгорі́тися и мног. порозгоря́тися и порозгора́тися, розпа́люватися, -лююся, -люєшся и розпаля́тися, розпали́тися, -палю́ся, -па́лишся, розже́врюватися, -рюється, розже́врітися и розжевріти; (сов.: распылаться) розпалахкоті́тися, -кочу́ся, -коти́шся, розпала́тися, розпалахкота́тися, -кочу́ся, -ко́чешся; несов. диал. розтліва́тися, розтліва́ти; (о звёздах, глазах) розсвічува́тися, -чується, розсві́татися, -сві́титься; (сов.: покрыться румянцем) розчервоні́тися, розшарі́тися, розпаші́тисябой \разгораться ре́лся — бій розгорі́вся (розпали́вся)
дрова́ \разгораться ре́лись — дро́ва розгорі́лися
глаза́ \разгораться ре́лись — о́чі розгорі́лися (розсвіти́лися)
глаза́ [и зу́бы] \разгораться ре́лись — перен. о́чі і зу́би розгорі́лися (розпали́лися)
ди́спут \разгораться ре́лся — ди́спут розгорі́вся
стра́сти \разгораться ре́лись — при́страсті розпали́лися (розгорі́лися)
щёки \разгораться ре́лись — що́ки розгорі́лися (розже́врілися, розпали́лися, розчервоні́лися, розпаші́лися)
-
60 светить
світи́ти (свічу́, сві́тиш); ( очень ярко) висві́чувати, -чую, -чуєш; (о звёздах и перен.) зорі́ти (зорі́ю, зорі́єш и зорю́, зори́ш)\светитьть глаза́ми — світи́ти очи́ма
См. также в других словарях:
здахæг — з.б.п., хджытæ … Орфографический словарь осетинского языка
здахæггаг — з.б.п … Орфографический словарь осетинского языка
здахæн — з.б.п … Орфографический словарь осетинского языка
ЗВЕЗДНЫЕ АТМОСФЕРЫ — Содержание:1. Введение ............ ............ 612. Нижняя атмосфера .................. 623. Верхняя атмосфера .................. 624. Проявления звёздной активности .......... 631. Введение Звёздные атмосферы внеш. части звёзд, эл. магн. излу … Физическая энциклопедия
здахын — ↔ здæхын ↓ аздахын, баздахын, æрыздахын, æрбаздахын, раздахын, ныздахын, сыздахын … Словарь словообразований и парадигм осетинского языка
Муравьи — Красный огненный муравей … Википедия
ЭВОЛЮЦИЯ ЗВЁЗД — изменение со временем физ. параметров и наблюдаемых характеристик звёзд в результате. протекания ядерных реакций, излучения энергии и потери массы. Для звёзд в тесных двойных системах существ, роль играет обмен веществом между компаньонами. Об… … Физическая энциклопедия
НУКЛЕОСИНТЕЗ — (от лат. nucleus ядро и греч. synthesis соединение, составление), цепочка ядерных реакций, ведущая к образованию тяжёлых ат. ядер из других, более лёгких ядер. Теория Н. стремится объяснить распространённость (иногда говорят обилие) хим.… … Физическая энциклопедия
Жесткокрылые — Коллекция троп … Википедия
Солпитер, Эдвин Эрнест — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Солпитер. Эдвин Эрнест Солпитер Edwin Ernest Salpeter Дата рождения: 3 декабря 1924(1924 12 03) Место рождения … Википедия
ЯДЕРНАЯ АСТРОФИЗИКА — включает исследование всех яд. процессов, происходящих в звёздах и др. косм. объектах. В нек рой степени она перекрывается с физикой косм. лучей и нейтринной астрофизикой. Яд. процессы, т. е. яд. реакции и слабые вз ствия, приводят к выделению… … Физическая энциклопедия