-
1 відтягати
= відтягнути, відтягувати, відтягти1) ( пересувати в інше місце) to drag ( to pull) away (aside, back)2) ( війська) to draw off4) ( жар з рани) to draw off heat5) ( залізо на ковадлі) to draw out iron -
2 підтягати
= підтягатися; див. тж. підтягувати, підтягуватися -
3 відтягати
I соверш.оттаска́тьII = відтя́гувати, відтягти`; відтягну`ти1) оття́гивать, оттяну́ть; ( отволакивать куда) отта́скивать, оттащи́ть2) ( причинять боль тяжестью) оття́гивать, оттяну́ть3) ( во временном значении) оття́гивать, оттяну́ть4) (отводить, отклонять в сторону) перен. отвлека́ть, отвле́чь5) техн. оття́гивать, оттяну́ть6) диал. вычи́тать, вы́честь -
4 підтягати
= підтягти́, підтя`гувати; підтягну`ти1) подтя́гивать, подтяну́ть, подта́скивать, подтащи́ть2) ( передвигать вверх) подтя́гивать, подтяну́ть; ( слегка или резким движением) поддёргивать, поддёрнуть; вздёрнуть3) подтя́гивать, подтяну́ть4) (сосредоточивая, приближать, подводить) воен. подтя́гивать, подтяну́ть5) ( подпевать) подтя́гивать, подтяну́ть6) (заставлять улучшить работу, поднимать дисциплину) перен. подтя́гивать, подтяну́ть7) (делать впалым, втягивать) безл. подводи́ть, подвести́ -
5 повідтягати
1) пооття́гивать, оттяну́ть; ( отодвинуть в сторону) поотта́скивать, оттащи́ть2) ( причинить боль тяжестью) пооття́гивать, оттяну́ть -
6 попідтягати
1) подтяну́ть, подтащи́ть2) ( передвинуть вверх) подтяну́ть; ( резким движением) поддёрнуть; (висячее, подвешенное) вздёрнуть3) ( натянуть или затянуть несколько туже) подтяну́ть -
7 відтягати
матем.; физ. абстраги́ровать, оття́гивать -
8 підтягати
техн. подтя́гивать -
9 підтягати
çekmek, çekip ketirmek -
10 отвлекать
отвлечь1) что от чего куда - відтягати, відтягти, відволікати, відволокти що від чого куди;2) кого от чего - відтягати, відтягти, відвертати, відвернути, відривати, відірвати, відхиляти, відхилити, відводити, відвести кого від чого. -кать кого-либо от работы - відвертати, відтягати кого від роботи, заважати кому робити (в роботі). -влечь кого от зла, от греха, от мысли - відвернути, відвести кого від зла, від гріха, відвернути кого від думки. Театр -кает людей от кабака - театр відтягає людей від шинку. -кать чьё- либо внимание от чего - відвертати, відвернути чию увагу від чого. -влечь кого-л. от союза с кем - відвернути, відманити кого від спілки з ким;3) мед. - відвертати, відвернути, відтягати, відтягти;4) (абстрагировать) абстрагувати, забстрагувати, відмишляти, відмислити, відлучати, відлучити що від чого. Отвлечённый -1) відтягнений, відвернений и відвернутий, відірваний;2) см. Отвлечённый.* * *несов.; сов. - отвл`ечь1) відверта́ти, відверну́ти; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти; (отводить, отклонять в сторону) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти; ( отрывать) відрива́ти, відірва́ти2) ( абстрагировать) абстрагува́ти несов., сов.; ( выделять) виділя́ти, ви́ділити; ( отделять) відокре́млювати, відокре́мити -
11 оттягивать
и Оттягать оттянуть1) что, кого от чего - відтягувати, відтягати, відтягнути, відтягти, відволікати, відволокти що, кого від чого, від кого, (о мног.) повідтягувати, повідтягати, повідволікати; (вниз своею тяжестью) отягати, отяг(ну)ти, (о мног.) поотягати. [Червінці аж кешеню мені отягнули];2) (растягивать) ви[роз]тягувати, ви[роз]тягати, витягнути, розтягнути що;3) -вать время, дело - відтягувати, відтягати, відтягнути, відтягти, відволікати, відволокти, зволікати, зволокти, дляти, задляти час, справу, уводити час. Не -гивай этого спешного дела - не відтягуй цієї негайної справи, не отягайся (не зволікай) з цією негайного справою. -вать (медлить с чем) - зволікати з чим. [Зволікати ніколи з ратунком - медлить некогда с спасением (Л. Укр.)];4) -вать, -гать и (иногда) -нуть что у кого (отнимать) - відтягувати, відтягати, відтяг(ну)ти, (судом) відсуджувати, відсудити, (тяжбой) випозивати. Оттянутый -1) відтягнений, відтягнутий, відволочений;2) витягнений, витягнутий, розтягнений, розтягнутий;3) відтягнений, відтягнутий, зволочений, (о времени) уведений. Оттяганный - відтяганий, відсуджений, випозиваний.* * *несов.; сов. - оттян`уть1) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти и повідтяга́ти; ( вниз своей тяжестью) отяга́ти, отягти́ и отягну́ти; ( выпячивать) випина́ти, ви́пнути и ви́п'ясти и повипина́ти2) ( откладывать на более поздний срок) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти, несов. зволіка́ти3) техн. відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти и повідтяга́ти4) ( отбирать тяжбой) відтя́гувати, відтяга́ти -
12 подтягивать
подтянуть1) підтягати и підтягувати, підтягти, підтягнути що під що, що куди (угору, уверх, до себе), (о мн.) попідтягати. -нуть пояс, пояса - підтягти пояса, попідтягати пояси;2) (голосом) тягти, потягати, потягнути за ким, помагати, помогти кому. Никто не -нет, так один не споёшь - як ніхто не поможе, то сам не заспіваєш;3) -вать кого (подчинённых) - підтягувати, підтяг(ну)ти, струнчити, приструнчити кого (підлеглих). Подтянутый - підтягнутий, (о мн.) попідтяганий; приструнчений.* * *несов.; сов. - подтян`утьпідтяга́ти и підтя́гувати, підтягти́ и підтягну́ти и попідтяга́ти и попідтя́гувати -
13 time
1. n1) час2) час (міра тривалості)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
mean time — середній (сонячний) час
3) період часуfor a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу
in no time, in less than no time — дуже швидко, умить
for the time being — поки що; до певного часу
one time and another — іноді, час від часу
time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника
4) сезон, пора5) година, точний часwhat is the time?, what time is it? — котра година?
to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)
to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)
6) момент, митьat the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно
some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь
7) час прибуття (від'їзду)8) строк, термінin (амер. on) time — у строк, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку
behind time — пізно, із запізненням
to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)
(it is) high time — саме час, давно пора
it is time to go to bed — пора (час) іти спати
the time is up — строк (термін) закінчився
time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається
9) доба, епоха, ераat all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи
from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен
10) вікat his time of life — в його віці, в його роки
11) період життя12) вільний час, дозвілляto have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися
to beguile (to while away) the time — коротати час
13) робочий часto work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день
14) плата за працю15) нагода, сприятливий момент17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм18) бібл. рік19) разevery time — щоразу, кожного разу
at a time — разом, одночасно
time after time — повторно, тисячу разів
nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків
two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять
time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі
time in — спорт. відновлення гри після взятого часу
time out — спорт. хвилинна перерва
time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік
time trouble — шах. цейтнот
to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою
on time — амер. у розстрочку, на виплат
to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)
to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)
to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд
to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час
to talk against time — говорити, щоб виграти час
in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом
in bad time — невчасно; пізно, із запізненням
to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією
time cures all things — час — найкращий лікар
it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння
time is money — присл. час — це гроші
2. v1) вибирати час; розраховувати за часом2) призначати (визначати) час; приурочуватиthe train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку
3) ставити (годинник)4) регулювати, установлювати темп5) засікати час; хронометрувати6) визначати тривалість7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)9) тех. синхронізувати* * *I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
14 time
I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
15 оттаскивать
оттаскать, оттащить відтягувати, відтягати, відтяг(ну)ти, відволікати, відволокти що, кого від чого, (о мног.) повідтягувати, повідтягати, повідволікати; (что-л. тяжёлое) відперти. Оттащенный - відтягнений, відтягнутий.* * *несов.; сов. - оттащ`итьвідтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти и повідтяга́ти, відта́скувати, відтаска́ти; ( отволакивать) відволіка́ти, відволокти́; (что-л. тяжёлое) відпира́ти, відпе́рти -
16 подпруживать
I. подпрудить (воду)1) (запрудить) за[пере]гачувати, за[пере]гатити (воду, річку), (немного) підгачувати, підгатити;2) -дить луга и т. д. - см. Подтопить.II. подпружить підтягати (попругу), підтягти (попругу), стягати, стягти що попругою, (о мног.) попідтягати попруги, постягати попругами. Подпруги -живали - попруги підтягали.* * *спец.; несов.; сов. - подпруд`итьпідга́чувати, підгати́ти -
17 подтаскивать
подтаскать, подтащить підтягувати и підтягати, підтягти, підволікати, підволокти, (о мног.) попідтягувати, попідтягати, попідволікати що під що. Подтащенный - підтягнутий, підволочений, (о мног.) попідтягуваний, попідволіканий. -ться - підтягуватися, підтягатися, підтягтися, підволікатися, підволоктися, бути підтягнутим, підволоченим.* * *несов.; сов. - подтащ`итьпідтяга́ти и підтя́гувати, підтягти́ и підтягну́ти и попідтяга́ти, попідтя́гувати; підта́скувати, підтаска́ти; ( подволакивать) підволіка́ти, підволокти́ -
18 Надтягивать
-ся; надтянуть, -ся1) (вытягивать, -ся немного) надтягати, -ся и надтягувати, -ся, надтяг(ну)ти, -ся, (о мног.) понадтягати, -ся и понадтягувати, -ся;2) (натягивать, -ся поверх кого, чего) натягати, -ся и натягувати, -ся, натяг(ну)ти, -ся, напинати, -ся, напнути, -ся и нап'ясти, -ся над ким, над чим или поверх чого, підтягати, -ся и підтягувати, -ся, підтяг(ну)ти, -ся до кого, до чого, (о мног.) понадтягати, -ся и понадтягувати, -ся, попідтягати, -ся и попідтягувати, -ся; бути надтяг(ув)аним, надтягнутим и надтягненим, понадтяг(ув)аним и т. п. -ни рядно к этому краю - підтягни рядно до цього краю. Надтянутый -1) надтягнутий и надтягнений, понадтяганий, понадтягуваний;2) натягнутий и натягнений, понатяганий, понатягуваний, підтягнутий и підтягнений, попідтяганий, попідтягуваний. -
19 відтягнути
-
20 відтягти
См. также в других словарях:
відтягати — а/ю, а/єш і відтя/гувати, ую, уєш, недок., відтягти/ і відтягну/ти, ягну/, я/гнеш, док., перех. 1) Тягнучи кого , що небудь поверхнею чогось, переміщати, пересувати в інше місце. || Переборюючи опір, насильно відводити когось від кого , чого… … Український тлумачний словник
підтягати — а/ю, а/єш і підтя/гувати, ую, уєш, недок., підтягти/ і підтягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док., перех. і без додатка. 1) Тягнучи, наближати до когось, чогось. || Піднімати що небудь угору, вище. 2) Затягувати тугіше, щільно притискуючи, припасовуючи… … Український тлумачний словник
повідтягати — а/ю, а/єш, док., перех. Відтягти все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
попідтягати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Підтягнути що небудь до чогось (про багатьох); підтягнути багато чого небудь (одне за одним). 2) Стягнути що небудь тугіше (про багатьох) … Український тлумачний словник
відтягати — відтягувати, відтягти, відтягнути 1) (тягнучи, переміщати в інше місце), відсувати, відсунути; відволікати, відволо[і]кти (переміщати волочачи) 2) (тягнути вниз своєю вагою), обтягувати, обтягнути, обтягти, похиляти, похилити … Словник синонімів української мови
підтягати — I = підтягти (тягнучи, піднімати щось угору, вище), підтягувати, підтягнути; підсмикувати, підсмикати, підсмикати, підсмикнути (різким рухом); підтикати, підтикати, підіткнути (закріплюючи краї, кінці, поли чогось) II ▶ див. дисциплінувати,… … Словник синонімів української мови
відтягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підтягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідтягати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідтягати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відволікати — а/ю, а/єш, недок., відволокти/, очу/, оче/ш і відволікти/, ічу/, іче/ш; мин. ч. відволі/к, локла/, локло/; док., перех. 1) Волочучи кого , що небудь, віддаляти від певного місця. 2) перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого , чого… … Український тлумачний словник