відпалити

техн.; физ. поджига́ть, подпа́ливать

поджечь

1) (дрова в печи, костёр) підпалювати, підпалити, підтопляти, підтопити, розтопляти, розтопити (в печі). -гать, -жечь кого, что - підпалювати, підпалити, палити, спалити кого, що; червоного півня пустити кому; огонь пустити кому. [Ходять палії, підпалюють (палять); учора Семена Гриву спалили: все згоріло - і хата, і тік, і хлівці]. При степном пожаре -гать, -жечь траву, чтобы встречным огнём прекратить распространение пожара - відпалюватися, відпалитися;

2) (к мятежу, бунту, неповиновению и т. п.) підпалювати, настренчувати, підбурювати, (вульг.) підцьковувати, піддрочувати кого. [Сей хан підпалював у Орди дикий завзятий дух (Куліш). Такі ходять, що проти начальства піддрочують]. Срв. Подстрекать. Подожжённый - підпалений, підбурений, настренчений, підцькований, піддрочений.

* * *

несов.; сов. - подж`ечь

1) підпа́лювати, підпали́ти

2) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підпа́лювати

затопить

I. (печь) затоплювати и затопляти, затопити в печі, підтоплювати, підтопити, підпалювати, підпалити, запалювати, запалити, розпалювати, розпалити (в печі). Затопленный - затоплений, за[роз]палений и т. д. -ться (в печи) - затоплюватися, затопитися, підтоплюватися, підтопитися, запалюватися, запалитися, підпалюватися, підпалитися (в печі).

II. Затапливать, затопить (водой) - затоплювати и затопляти, затопити, потопляти, потопити, заливати, залити и залляти (водою), понімати, поняти водою, (для орошения) наводнювати, наводнити, (о мног.) позатоплювати и позатопляти, позаливати (водою). [Залляла Московщина всю Україну, залляла як повідь Дніпрова (Маковей)]. -пить корабль - затопити, потопити корабель. [Хвиля човен затопила (Гол.)]. -пила вода всю землю - затопила, поняла вода всю землю. Дожди -пили поля - дощі позатоплювали (попідтоплювали, позаливали) поля. Затопленный - затоплений, залитий, заллятий. -ться (водой) - затоплюватися, затопитися, заливатися, залитися (водою), поніматися, понятися водою.

* * *

затравить

1) (зверя собаками) зацьковувати, зацькувати, заганяти, загнати, (о мног.) позацьковувати, позаганяти (звіра собаками);

2) артил. - підпалювати, підпалити, запалювати, запалити (порох на гарматному запалі), (о мног.) попідпалювати, позапалювати. Затравленный - зацькований, загнаний; підпалений, запалений.

* * *

несов.; сов. - затрав`ить

1) охотн. зацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, зацькува́ти, запольо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, заполюва́ти, упольо́вувати, уполюва́ти, уло́влювати, улови́ти

2) перен. зацько́вувати, зацькува́ти

1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;

2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;

3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);

4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.

* * *

1) черво́ний

2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

-ся, отжечь, -ся

1) что (сожигать часть ч.-л.) - спалювати, -ся, спалити що, -ся;

2) (отделять огнём) відпалювати, -ся, відпалити, -ся, (хирург.) відпікати, відпекти що; (поперёк) перепалювати, -ся, перепалити, -ся. Отжечь нитку - перепалити нитку. Наросты -гают - нарослі відпікають;

3) (сталь) відпускати, -ся, відпустити, відгартовувати, -ся, вигартувати, -ся;

4) (водку для опред. крепости) випалювати, -ся, випалити, -ся;

5) солнце уже отожгло - сонце вже не пече, не палить. Отожжонный - спалений, від[пере]палений, відпечений.

* * *

несов.; сов. - отж`ечь

-ся, подпалить, -ся підпалювати, -ся, підпалити, -ся, (о мног.) попідпалювати кого, що, -ся; стр. з. бути підпаленим. Подпалённый - підпалений (о мног.) попідпалюваний.

* * *

несов.; сов. - подпал`ить

1) підпа́лювати, підпали́ти и попідпа́лювати

2) ( опалять) підсма́лювати, підсмали́ти и попідсма́лювати

подтоплять, подтопить

1) (водою) підтоплювати, підтопити, (о мног.) попідтоплювати;

2) -тапливать, подтопить (печь) - підпалювати, підпалити, підтопити (піч, у печі). [Підтопили в печі, гріли окропи (П. Мирн.)];

3) подтопить масла, воску (растопив прибавить) - підтоплювати, підтопити. Подтопленный -

1) підтоплений, (о мног.) попідтоплюваний;

2) підпалений, підтоплений. -ся -

1) підтоплюватися, підтопитися, бути підтопленим;

2) підпалюватися, підпалитися, бути підпаленим;

3) (снизу) підтоплюватися, підтопитися. [Масло внизу вже підтопилось].

* * *

1) ( протапливать) підто́плювати, підтопи́ти, [тро́хи] прото́плювати, [тро́хи] протопи́ти

2) (масло, воск) підто́плювати, підтопи́ти

погрозить кому и Пограживаться, погрозиться на кого погрожати и погрожувати, погрозити, загрожувати, загрозити кому, сваритися, посваритися на кого, насварятися, насваритися (диал. насварити) на кого, (словами) нахвалятися и похвалятися, похвалитися на кого. [Він похваляється підпалити мене. Мовчи, суворо насварилася на нього дівчина (Васильч.). Насварялись мовчки кулаками (Васильч.)]. -зить пальцем кому, -зиться пальцем на кого - насварити(ся) на кого пальцем (пучкою), посваритися на кого пальцем (пучкою), накивати на кого пальцем (пучкою). [Баба насварилася пучкою на дітей. Накивав він на нього пальцем].

подгнетить

1) підпирати, підперти стовпом, сохою, розсішками;

2) підпалювати, підпалити трісками в печі.