відновник

См. также в других словарях:

• газ-відновник — га/зу відно/вника, ч. Газувата речовина, яка використовується в хімії, металургії й техніці як відновник та паливо …   Український тлумачний словник

• відновник — а, ч. 1) хім.Речовина, яка під час реакції віддає електрони, а сама окиснюється. 2) Той, хто щось відновлює …   Український тлумачний словник

• відновник — 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто відновлює що небудь відновник 2 іменник чоловічого роду хімічна речовина …   Орфографічний словник української мови

• газ-відновник — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• 43.060.40 — Паливні системи ГОСТ 10579 88 Форсунки дизелей. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 10579 82, ГОСТ 8669 82 ГОСТ 15059 88 Форсунки автотракторных дизелей. Габаритные и присоединительные размеры. Взамен ГОСТ 15059 77, ГОСТ 24989 81 ГОСТ 15060 77 …   Покажчик національних стандартів

• антихлор — у, ч. П ятиводневий натрійтіосульфат – сильний відновник, що знешкоджує просту речовину хлору …   Український тлумачний словник

• відновлювач — а, ч. Те саме, що відновник …   Український тлумачний словник

• відновниця — і. Жін. до відновник 2) …   Український тлумачний словник

• гідроксиламін — у, ч. Отруйна речовина, що її застосовують як сильний відновник …   Український тлумачний словник

• дисульфіт — у, ч. Сіль гіпотетичної дисульфітної кислоти, що використовується у фотографії та хімічному аналізі як відновник …   Український тлумачний словник

• йодатометрія — ї, ж. Метод визначення деяких відновників мірничкуванням їх розчином йодату в присутності йодиду та крохмалю …   Український тлумачний словник