відвідувача

1) оголошувати; сповіщати

2) повідомляти, заявляти

3) доповідати (про відвідувача тощо); оголошувати про прихід

* * *

1) повідомляти, сповіщати; анонсувати; заявляти

2) сповіщати; давати знати ( не словесно); aмep. працювати диктором на радіо або телебаченні

3) доповідати ( про відвідувача); повідомляти про прихід

4) aмep. ( for) запропонувати свою кандидатуру; виразити готовність балотуватися

1) оголошення; анонс, сповіщення

2) повідомлення (про прихід відвідувача тощо)

* * *

1) утекти (від переслідувача тощо)

2) відводити від себе (підозру тощо)

3) ухилятися (від чогось), уникати (чогось), викручуватися

4) обходити, порушувати (закон)

5) не піддаватися, не підлягати

6) спорт. обвести (противника)

* * *

1) вислизнути ( від переслідування); відводити від себе ( підозри); ухилятися, відкрутитися (від відповіді, питання); уникати ( розпитувань); ухилятися (від виконання обов'язку, сплати податків); обходити ( закон)

2) не піддаватися (зусиллям, визначенню)

3) втекти, вислизнути; здійснити втечу

4) cпopт. вислизати; ухилятися; обвести ( супротивника)

1. n

1) рашпер

2) решітка (в дверях)

3) декоративна металева решітка

4) смажене на рашпері м'ясо; смажена на рашпері риба

5) (скор. від grill-room) ресторан, де смажене м'ясо (смажена риба) готується на замовлення відвідувача

2. v

1) смажити на рашпері (м'ясо, рибу)

2) запікати в черепашці (устриць)

3) палити

4) пектй (ся), смажитися

5) амер. допитувати з тортурами

6) зазнавати суворого допиту

* * *

1) рашпер

2) смажене на рашпері м'ясо або риба

3) cкop. вiд grill-room

1) смажити на рашпері; запікати в черепашці (рачків, устриць)

2) палити; смажитися, пектися

3) допитувати із застосуванням "заходів впливу"; підлягати допиту із застосуванням "заходів впливу"

ресторан (зал в ресторані), де на замовлення подається смажене м'ясо (смажена риба)

* * *

1. n

дальший, наступний; той, що йде за (про людину або предмет)

2. adj

1) наступний

2) найближчий, сусідній

3) майбутній, наступний (у часі)

3. adv

1) потім, після

2) іншим разом, знову

3) ще

4. prep

1) поруч з, біля (тж next to)

2):

next to — (вказує на слідування за величиною, значущістю тощо) після

* * *

1) наступний

2) найближчий, сусідній

3) наступний ( за часом); майбутній; icт. який безпосередньо передував

4) iм. наступна, найближча людина або предмет

1) потім, після; безпосередньо після; на другому місці

2) наступного разу, знову

3) ще

указує на знаходження в безпосередній близькості до кого-небудь, чого-небудь поруч з, біля

той, хто ходить по п'ятах; той, хто стежить

* * *

1) див. shadow III + - er

2) той, хто ходить назирці, переслідувач

1) повідомляти, сповіщати; анонсувати; заявляти

2) сповіщати; давати знати ( не словесно); aмep. працювати диктором на радіо або телебаченні

3) доповідати ( про відвідувача); повідомляти про прихід

4) aмep. ( for) запропонувати свою кандидатуру; виразити готовність балотуватися

замзав (-ва), заступник, -ниця (реже замісник, -ниця) завідувача, -вачки.

1) оголо́шувати

2) заявля́ти; повідомля́ти

3) доповіда́ти ( про прихід відвідувача або гостя)

1) ба́чити, диви́тися; спостеріга́ти

2) огляда́ти

3) розумі́ти, зна́ти; збагну́ти

4) поду́мати, розміркува́ти

5) уяви́ти (собі́)

6) доде́ржуватися пе́вного по́гляду

7) поба́чити(ся); відві́дати

8) зустріча́тися; ба́читися

9) ра́дитися, консультува́тися

10) прийма́ти ( відвідувача)

11) проводжа́ти

12) потурбува́тися ( про щось); просте́жити ( за чимсь)

13) пережи́ти, зазна́ти

14) вважа́ти, визнава́ти

•

- see about

••

Коллінгвуд, Робін Джордж (1889, Картвел-Фел - 1943) - англ. філософ, історик, археолог; фахівець зі стародавньої історії Британії, автор праць з релігієзнавства, політики, естетики. Загальним спрямуванням його філософії є неогегельянство. Навчався вдома, потім у чоловічій школі-пансіонаті у Регбі, пізніше - в Оксфордському ун-ті. В 1913 р. самостійно здійснив археологічні розкопки римського форту в Емблсайді; в цей же період отримує вчений ступінь і публікує переклад книги Бенедетто Кроче "Філософія Дж. Віко". Од 1935 р. обіймає посаду професора-завідувача кафедри метафізичної філософії в Оксфордському ун-ті. Зазнав протилежних впливів: спекулятивних філософів (Платон, Віко, Гегель, Кроче, Джентиле) - з одного боку, емпіриків та сенсуалістів (Бекон, Локк, Г'юм) - з другого С. правою свого життя вважав зближення філософії та історії. Використовує філософсько-історичний доробок Гегеля, проте відкидає його тлумачення Духа як абсолютної ідеї, своєрідного всеохопного Логосу, вічної ідеальної основи універсуму. Визнаючи автономність власне історичного пізнання, К. водночас фіксував його певну обмеженість, що виявляється у тенденції підходити до минулого в його чистому вигляді як такого, що існує окремо від суб'єкта історичної дії та пізнання. З'ясування цієї обставини дає змогу, гадав він, усвідомити те, що говорити про суще поза духом немає жодних підстав, оскільки будь-який предмет пізнання є продуктом конструктивної діяльності людини як істоти передусім мислячої, духовної. Дух тлумачиться К. як самодостатній процес творчого мислення. Погляди К. на сутність і функції філософії зазнали певної еволюції, що найбільш виразно виявляється при порівнянні двох його основних праць, присвячених цьому питанню - "Начерку філософського методу" та "Начерку метафізики". Якщо у першій праці філософія розглядається як спосіб систематизації різноманітного змісту людського знання, то у другій головна функція філософії вбачається у з'ясуванні абсолютних передумов людського мислення та форм їх виявлення у різні періоди історії. К. намагався розробити версію "метафізики без онтології" як історичної науки про найглибинніші підвалини наукового мислення, зміна котрих приводить до серйозних, тектонічного штибу зрушень у суспільстві. Зокрема, кризу техногенної європейської культури К. трактував як результат відмови від її головної засади - віри у розум. Ідеї К. вплинули в подальшому на процес поступового відродження метафізики у західноєвропейській філософії.

[br]

Осн. тв.: "Начерк філософського методу" (1933); "Основи мистецтва" (1938); "Автобіографія" (1939); "Начерк метафізики" (1940); "Новий Левіафан" (1942); "Ідея історії" (не була завершена, опублікована посмертно, в 1946).