-
101 брякнуться
бризнутися, дзвякнутися, жвакнути, гуцнути, беркицьнутися. [Так і бризнулась вона губернаторові до ніг (Квітка). Жвакнула додолу].* * *см. брякаться -
102 бюст
бюст, погруддя. [Гіпсовий бюст Кобзаря. Вона підняла голову й випнула свій бюст. Мармурові погруддя М. Лисенка та Шевченка].* * *1) бюст, погру́ддя2) ( женская грудь) бюст -
103 вбегать
вбегивать, вбежать вбігати, вбігти, впадати, впасти, вганятися, увігнатися, вгнатися; (вульг.) шморгнути в щось (юркнуть); (один за другим) повбігати. [Москалі увігналися в корчму. Вона впала до світлиці. Вбіг у хату].* * *несов.; сов. - вбеж`атьубіга́ти, убі́гти и мног. повбі́гати; ( взбегать) вибіга́ти, ви́бігти, збіга́ти, збігти -
104 вбрасывать
вбросить вкидати, вкинути, (швыряя) ввергати, вметати, вметнути, (шутливо - ввалить без толку) втарабанити, втирити, (одно за другим) повтирювати. [Втарабанила вона в діжу і житнього борошна. Утирив у криницю геть усю сіль].* * *несов.; сов. - вбр`осить и вброс`атьукида́ти, укинути и укидати и мног. повкида́ти -
105 вдовствовать
удовіти, удовувати. [Ся пані удовіє - вже три роки тому, як поховала чоловіка (М. Вовч.). Живе вона сама собі вдовуючи (Г. Барв.)]. Вдовствующая королева - королева-вдова. Вдовствующая епархия - овдовіла єпархія.* * *см. вдоветь -
106 вдыхать
вдохнуть1) вдихати, вдихнути. [Удихав у себе чисте повітря (Кониськ.)];2) (в кого что: сообщать дыхание) - вдихати, (сов.) вдихнути, удмухувати, (сов.) удмухнути в кого що, надихати, (сов.) надихнути кого, що чим. [Духа живого вдмухнути в приспаного історією велетня (Єфр.). Надихнути гнівом співи];3) (внушить) надихати, надихнути, надхнути кому що и кого чим. [Кохання мені сама вона надхнула (Крим.). Богиню людським духом я надхну (Франко)].* * *несов.; сов. - вдохн`утьвдиха́ти, вдихну́ти, (сов. перен.) удмухну́ти -
107 верзила
здоровай, здоровило, гомила (общ.). [Там така гомила, аж під стелю заввишки]; (о женщине) ґорґоля, ґорґоня, ґерґена. [Вона була-б гарненька, коли-б не була така ґорґоля].* * *здорова́нь, -ня, здорови́ло -
108 вздрагивать
вздрогнуть здригатися, здригнутися, кидатися, кинутися, стенатися, стенутися, движіти, здвигатися, стрепехатися, стрепенутися, тріпнутися. [За кожним гуркотом грому вона неспокійно кидалася (Коцюб.). Від плачу стенається тіло худеньке (Л. Укр.)]. В. с испугу, особенно во сне - жахатися, (сов.) жахнутися. [І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався (Свидн.). Грюкнув дверима, аж дитина жахнулася]. Он вздрогнул - він іздригнувсь, його струс(о)нуло.* * *несов.; сов. - вздр`огнутьздрига́тися, здригну́тися и диал. здригну́ти, стена́тися, стену́тися, стина́тися, стину́тися; ( вскидываться) кида́тися, ки́нутися; ( дрожать) тремті́ти, затремті́ти, дрижа́ти, задрижа́ти; ( содрогаться) ті́патися, ті́пнутися, стрі́пуватися, стрі́пнутися, усилит. стріпону́тися, стрепену́тися сов., здвига́тися и здви́гуватися, здвигну́тися, стру́шуватися, струси́тися и струсну́тися и усилит. струсону́тися; ( с испуга) жаха́тися, жахну́тися -
109 вкушать
вкусить1) заживати, зажити чого, споживати, спожити чого. [Хліба-соли заживати];2) (испытывать) дізнавати, дізнати, зазнавати, зазнати, коштувати, скоштувати чого; (только в высоком стиле) вкушати, вкусити, покушати чого. [Не зазнав я втіхи та кохання. Багато дізнала вона лиха. Скоштувати гіркої. Вкусити гріха. Дам я тобі покушати радощів (Екклез.)]. Вкушённый - зажитий, спожитий; зазнаний, дізнаний, скоштований.* * *несов.; сов. - вкус`ить1) спожива́ти, спожи́ти; ( пробовать) куштувати, скуштува́ти2) (что, чего - перен.: изведывать) торж. зазнава́ти, зазна́ти (чого́); зажива́ти, зажи́ти (чого, що)вкуша́ть плоды́ побе́ды — втіша́тися перемо́гою
вкуша́ть плоды́ своего́ труда́ — користува́тися (втіша́тися) своє́ю пра́цею
вкуша́ть сон — ирон. спа́ти, зажива́ти сну
-
110 владеть
1) (иметь в собственности, во владении, обладать) володіти, владіти, владати ким, чим, обладувати ким, чим и що; держати, посідати що, мати в своїй руці що. [Володіти землею, маєтком. З діда-прадіда вони тую землю держать. Виявити все багатство духа, що посідає український народ (Єфр.)];2) (управлять) володіти, владати, обладувати. [Володіти серцем і душею. Володіти здоровою логікою. В сім'ї не він, а вона всім обладує]. Владеть собою - владати собою, керувати собою, панувати, (сов.) запанувати над собою. Не владеющий собой - від себе незалежний, над собою не пан;3) (действовать каким-л. орудием или органом) орудувати, володати, владати. [Орудуючи цією потужною зброєю - сміхом… (Єфр.). Орудувати мовою, пером. Не володаю а ні руками, а ні ногами. Не володаю пальцем].* * *володі́ти, влада́ти; воло́дати; (каким-л. оружием) ору́дувати\владеть иностра́нными языка́ми — володі́ти інозе́мними мо́вами, до́бре зна́ти інозе́мні мо́ви
-
111 влюбить
закохати кого в кого, прилюбити, прикохати, причарувати кого до кого. [Баламуте, вийди з хати, хочеш мене закохати. Гляди, лишень, щоб вона тебе не прилюбила та не причарувала (Н.-Лев.)].* * *см. влюблять -
112 вместо
замість, замісто, намість, намісто, за. [Замість старих порядків настали нові. Чужої дитини не май за свою. Скриня за стіл править. Була мені за сестру]. Вместо того, чтобы делать, ехать и т. п. - замість (щоб) робити, їхати і т. и., де-б, що-б. [Де-б молитися, вона пику собі малює. Що-б гуляти,- без пуття сумує. Що-б мав пожалувати мене,- лаєш]. Вместо того, вместо этого - натомість. [Мав-би я, кавалер, казати вам компліменти, а натомість чую їх од вас (Крим.)].* * *предл. с род. п.за́мість (чого); замі́сто (чо́го); диал. на́мість, по́мість (чо́го)\вместо того́ — за́мість то́го, нато́мість; зато́мість
-
113 внимание
увага; (сильнее) пильна увага. Обращать, обратить внимание на что-л. - звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, (вульг.) вдаряти (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком; (сжалиться) зглянутися на кого. [На все сам звертає увагу (Рудч.). На вважають вони на літа, на вроду (Шевч.). Москаль на сльози не вдаря (Ном.). Вона недужа лежала, дак він і тоді уваги не клав (Червіг.). Я вже її накинув оком. Згляньтеся (огляньтеся) на мене невидющого!]. Обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание - спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь. [Уривок з пісні, що спав на увагу ще авторові «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притяг до себе увагу таткову (Крим.). Кожному мусіла кинутися на увагу його чорна борода (Крим.)]. Обратите внимание - уваж, уважте, вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание - збирати (зосереджувати) увагу на чому. Не обращать, не обратить внимания, оставлять без внимания - не звертати уваги, не вважати, не (по)турати на що, занехаювати, занехаяти що, занедбувати, занедбати що, нехтувати, знехтувати (занехтувати) що, чим, легковажити що. [Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов'язки]. Он, и внимания не обращает на это - він і байдуже на те, про те, до того (Квіт.). А это остаётся без внимания - а це байдуже, а про це (за це) байдуже. Принимать во внимание, в соображение что-л. - брати, взяти що на увагу, зважати, зважити на що-неб., уважати, уважити на що-неб., мати на увазі, оглядатися, оглянутися на що. Принимая во внимание - беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого. [Маємо письменство не так-то вже й бідне, як на наші обставини]. Представлять чьему-л. вниманию - подавати, подати кому до уваги щось, ставити, поставити що-н., кому-н. перед очі, на очі. [Левицький поставив перед очі читачеві багатющу колекцію «пропащих» (Єфр.)]. Отвратить (отвлечь) внимание - відвернути (одтягти) увагу чиюсь, (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти бери (Мнж.)]. Оказать внимание - дати увагу комусь, показати увагу, зробити ласку. Благодарю за внимание - дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе). Относиться со вниманием к чему, посвящать внимание чему-л. - віддавати увагу чомусь. Заслуживающий, достойный внимания - вартий уваги, (справедливый) слушний. [Думка ця слушна: дає вихід із становища].* * *ува́га; ( внимательность) ува́жність, -ностіобраща́ть, обрати́ть \внимание на кого́-что — зверта́ти, зверну́ти ува́гу на ко́го-що, уважа́ти, ува́жити на кого-що
принима́ть, приня́ть (брать, взять) во \внимание что — бра́ти, узя́ти до уваги (на увагу) що, зважа́ти, зва́жити (уважа́ти, ува́жити) на що
-
114 возвышать
-ся, возвысить, -ся1) піднімати (підіймати) (кого, що до чого, над кого, над що), -ся, сов. підняти (підійняти), -ся, піднімати вгору, -ся вгору, підняти вгору, -ся вгору, підвищувати, -ся, підвищити, -ся [Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою (Сл. Грінч.). Він той, кого я підняла над всіх (Грінч.). Аж до неба піднявсь. Піднявсь Литовський край аж геть угору (Куліш)], підносити (кого над ким, чим), -ся, піднести, -ся [Котру хочуть партію - підносять (Куліш). Його престіл підносився до хмари (Крим.). Піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.)], зносити, -ся, знести, -ся [По-над величними вона його знесе (Сам.)]. -ся - з[дій]німатися, знятися [Колосальна постать знімається аж до неба (Грінч.)], підбиватися вгору, підбитися вгору, ставати, стати по-над що [Стати по-над шаблон (Єфр.)], вивищувати, -ся (вивищати, -ся), вивищити, -ся [Вивищались мовою своєю над простою громадою (Куліш). Вивищилися політично (Дом.)], височити, -ся, звисочити, -ся, висити, -ся [Ростуть і висяться царі (Шевч.)];2) -шать, -сить (устремлять к верху) - підносити, піднести, зносити, знести, здіймати (знімати), зняти. -шаться (выситься) - підноситися, зноситися, здійматися (зніматися), виситися, височитися. [З таємного саду підноситься над усім біла вежа (Черк.). А над усім зносяться стрімкі пальми (Фран.). Ляхів шпиль висився по-над усією округою (М. Вовч.). На горбку височилася церква (Крим.)];3) (увеличивать, -ся) підвищувати, -ся, підвищити, -ся, підій[ні]мати, -ся, підняти, -ся, збільшувати, -ся, збільшити, -ся. [Підняти ціну. Підвищити тариф]; (о голосе) підіймати, -ся, підняти, -ся, підносити, -ся, піднести, -ся, рости. [Підняв голос і сказав. На третьому складі голос підноситься (Єфр.). Голос Антонів міцнішав, ріс]. - ся (о цене) - йти вгору, піти вгору, скакати вгору, сов. підскочити, (о мн.) попідскакувати [Ціни на все дуже підскочили, попідскакували];4) (в сан, должность) підносити (піднести) до гідности, на посаду;5) (прославлять, возвеличивать) підносити, -ся, підносити себе, піднести, -ся, піднести себе, звеличувати, -ся, звеличити, -ся, вславляти, -ся, вславити, -ся. - шать душу - підій[ні]мати (сов. підняти) вгору дух(а). [Ся книга піднімає вгору наш дух (Грінч.)].* * *несов.; сов. - возв`ысить1) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підіймати, підійня́ти и мног. попідійма́ти, здійма́ти, здійня́ти и зня́ти и мног. поздійма́ти и позніма́ти, підно́сити, підне́сти и мног. попідно́сити, зно́сити, знести́ и мног. позно́сити; (повыша́ть) підви́щувати, підви́щити2) мат. підно́сити, піднести́ -
115 воображаемый
примрійний, уявлюваний, уявлений, думкою мальований. Воображаемый предмет - примрійна річ, уява (ум. уявонька). [Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу (М. Вовч.)].* * *1) прич. Уя́влюваний2) в знач. прил. уя́вний -
116 восстановлять
восстановить1) відбудовувати, відбудувати, зводити, звести, (многое) позводити [Я позводив олтарі, що впали (Л. Укр.)], відновляти (відновлювати), відновити, оновляти, оновити, поновляти, поновити. [Його відновлено в правах = он восстановлен в правах. Поновити (відновити) старий звичай. Силувався поновити в пам'яті (Крим.). Оновим наш тихий рай (Шевч.)]. Восстановлять барщину, крепостное право - завертати (завернути) панщину, кріпацтво. В-вать свои силы - підживлятися (підживитися), відживлятися (відживитися). Восстановивший силы - відживлений, підживлений;2) восстанавливать против кого-л. - підбурювати, підбурити, настренчувати (наструнчувати), настренчити проти кого, збивати, збити проти кого, підіймати, підняти на кого, дратувати проти кого. [Так настренчила її проти чоловіка, що вона його зненавиділа];3) хим. - редукувати, зредукувати, відновляти, відновити, розкиснювати, розкиснити.* * *см. восстанавливать -
117 восторг
надпорив (м. р.), надпорива (ж. р.), захват перед чим-неб., (увлечение) захоплення чим-неб., екстаза, ентузіязм. [Шукав щастя в надпоривах кохання. Аж закам'янів у релігійному надпориві. І довго я стояв перед тобою у захваті німім, мов зачарований (Ворон.). Вона не божевільна, а в екстазі]. Какой восторг! один восторг! - яка розкіш! сама розкіш! який захват! Приводить в восторг - поривати, надпоривати, (увлекать) захоплювати, сов. захопити. [Артистична гра пориває глядачів]. Не помнить себя от восторга - нетямитися від чогось, з чогось. [Говорила компліменти, зовсім не тямлячись від фасону й матерії (того убору) (Л. Укр.). Нетямиться з радощів]. Замирать от восторга перед чем - умлівати над чим. [Все любували, все умлівали над своєю новою хатиною (Гр. Григор.)]. Радостный восторг - палкі радощі, радісний захват (надпорив).* * *захо́плення, за́хват, -у; ( экстаз) екста́з, -у -
118 все
все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.* * *см. весь -
119 всё
все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.* * *I см. весь II нареч.усе́; ( всё время) весь (уве́сь, ввесь) час; ( до сих пор) до́сі; (в сочетании со сравнительной степенью и глаголами со значением нарастания качества) деда́лі, щода́лівсё ж, всё же — все ж, все́-таки́; ( однако) проте́
-
120 всегда
завсіди, завсігди, завжди, усе, раз-у-раз, повсякчас, повсякчасно, (полон.) завше. [Вона все так ходить. Жив дома коло тата не раз-у-раз, а тільки вакаціями (Крим.)].* * *нареч.завжди́ и завжди; за́всіди и завсі́ди, за́вше; ( постоянно) повсякча́с, повсякча́сно, усякча́с
См. также в других словарях:
Вона — 圓 (кор.) … Википедия
ВОНА — ВОНА, нареч. (прост. обл.) То же, что вон2. Да вона он пошел. Вона куда хватил. || так, так вот что! (выражение удивления, восхищения, обычно с протяжным произношением второго слога). «Вона! так, стало быть, он уж уехал! Ай, Антон! Ай,… … Толковый словарь Ушакова
вона — ВОНА, указат. част., прост., диал. – Вон. Батько то вона какой молчун, слова не добьешся. Угрюмый, как это провалище, тайга (3. 307). СЦГ 1. 179: вона «то же». Ср. Самотик Пасс. сл. 337: вона «то же, что вон» (прост., диал.) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
ВОНА — денежная единица Корейской Народно Демократической Республики и Южной Кореи, равная 100 чонам. Словарь иностранных слов. Комлев Н.Г., 2006. вона денежная единица корейской народно демократической республики и южной кореи, равная 100 чеком. Новый… … Словарь иностранных слов русского языка
ВОНА 1 — (прост.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ВОНА 2 — ВОНА 2, ы, ж. Денежная единица в Корее. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
вона — (прост.). 1. местоим. То же, что вон 2 (в 1 знач.). 2. частица. Вот 1 (в 3 знач.), вон 2 (во 2 знач.). В. чего захотел! В. сколько всего напекла! 3. межд. Выражение удивления в знач. каково. II. ВОНА, ы, жен. Денежная единица в Корее. Толковый… … Толковый словарь Ожегова
вона — нареч, кол во синонимов: 10 • вишь (12) • воде (9) • вон (30) • вон где … Словарь синонимов
вона — іменник жіночого роду грошова одиниця Кореї вона займенник … Орфографічний словник української мови
Вона Командования Красной армии — Территория обращения Эмитент … Википедия
Вона КНДР — У этого термина существуют и другие значения, см. Вона. Северокорейская вона (рус.) 조선민주주의인민공화국 원 (кор.) North Korean Won … Википедия