-
1 guilty man
винуватий (ім.) -
2 guilty
adj2) злочинний* * *a1) винний, винуватийverdict of guilty — юp. обвинувальний вирок
2) винуватий3) злочинний -
3 guilty
-
4 manifest
1. n1) мор. маніфест, декларація суднового вантажу2) маніфестація3) заст. маніфест2. adj1) очевидний, явний; ясний2) винуватий (у чомусь)3) що має очевидні ознаки (чогось)3. v1) робити очевидним; ясно показувати; виявляти2) доводити, служити доказом3) обнародувати; видати маніфест4) мор. заносити до декларації суднового вантажу* * *I ['mʒnifest] n1) мop. маніфест, декларація суднового вантажу2) = manifestation3) icт.; = manifestoII ['mʒnifest] a1) очевидний, явний, ясний2) icт. (of) який має певні ознаки; винуватийIII ['mʒnifest] v1) робити очевидним; ясно показувати; виявляти, проявляти2) доводити, бути доказом3) оприлюднити; видати маніфест5) мop. заносити в декларацію вантажу -
5 guilty
винний, винуватий; злочинний (прикм.)- guilty but insane
- guilty conduct
- guilty conscience
- guilty infliction
- guilty infliction of damage
- guilty infliction of damages
- guilty infliction of harm
- guilty infliction of harm
- guilty intent
- guilty knowledge
- guilty man
- guilty mind
- guilty of assault
- guilty of contempt of Congress
- guilty of corruption
- guilty of crime
- guilty of felony
- guilty on all counts
- guilty participant
- guilty participation
- guilty participator
- guilty party
- guilty plea
- guilty receiver
- guilty state of mind
- guilty verdict -
6 adulterate
Iadj1) фальсифікований, підроблений2) винуватий у перелюбстві3) позашлюбний, незаконнонародженийIIv1) фальсифікувати; погіршувати (домішками); підробляти; підмішувати, домішуватиto adulterate milk with water — розбавляти (розводити) молоко водою
2) чинити перелюбство* * *I a1) фальсифікований (про продукт; з домішкою)2) icт. винний у перелюбстві; позашлюбний, незаконнонародженийII vфальсифікувати; погіршувати ( домішками); підмішувати -
7 adulterous
-
8 barratrous
adj юр.винуватий у баратрії (у шкоді, заподіяній судну)* * *n; мор.; юр.винний у баратрії [див. barratry 3] -
9 blood-guilty
-
10 culpable
adjвинуватий; що заслуговує покарання; злочинний* * *aвинний, який заслуговує на осудження, покарання -
11 culprit
n1) винуватий; винуватець; провинник; злочинець2) юр. обвинувачуваний; підсудний* * *[`kelprit]n1) винний; злочинець2) юp. обвинувачуваний; підсудний -
12 delinquent
1. nправопорушник, злочинець2. adj1) винуватий, провинний2) прострочений, несплачений* * *I n1) правопорушник, злочинець2) icт. ( Delinquent) прихильник Карла І або Карла 2II a1) винний2) aмep. несплачений ( про податок); прострочений; який ухиляється від сплати -
13 doing
1. n1) діяння; діло, справаthis is none of my doing — я не винуватий; я тут ні при чому
2) pl дії, діла, справи, вчинки; поведінка3) pl події4) pl метушня, галас5) розм. прочухан6) pl амер. вигадливі страви; приправи2. adj1) діючий; активний2) що йде (у кіно, театрі)* * *I n1) роблення, діяння; справа2) pl справи, дії, вчинки; поведінка; події; метушня, шум3) прочуханка4) pl; aмep. вигадливі страви; приправи5) pl штука, штучкаII a1) діючий; який активно бере участь -
14 face
1. n1) обличчя, лице; фізіономія2) морда, писок (тварини)3) вираз обличчя4) розм. гримасаto make a face, to make faces — кривлятися
5) зовнішній виглядon the face of it he is guilty — схоже на те, що він винуватий
6) розм. зухвалість, нахабствоto show a face — триматися (поводитися) зухвало
7) поверхня; зовнішній бік9) циферблат10) вид спереду, фасад11) геом. грань12) фас (кристала)13) тех. лобова поверхня, торець14) тех. зріз, фаска15) гірн. вибій, поверхня вибою21) облицюванняface cleat — геол. головний кліваж
face slip — геол. зрушення поверхні
in the face of — перед лицем; відкрито; всупереч; під загрозою
in the face of day (of the sun) — не приховуючись; серед білого дня
face to face — віч-на-віч; особисто, сам на сам
at (in, on) the first face — з першого погляду
on the face of the earth — на землі, на світі, у цілому світі
to show a false face — прикидатися, лицемірити
to lose face — бути приниженим; втратити престиж
to save one's face — уникнути ганьби, врятувати свою репутацію (свій престиж)
to run one's face — амер. використати приємну зовнішність для досягнення успіху (у кар'єрі тощо)
2. v1) стояти (сидіти) лицем до2) дивитися прямо у вічі (в лице)3) зустрічати сміливо; дивитися у вічі без страху4) зустрічатися (стикатися) лицем до лиця5) виходити, бути поверненим (у певний бік)6) оздоблювати (сукню)7) облицьовувати, обкладати (каменем тощо)8) полірувати; обточувати9) військ. скомандувати поворот10) підфарбовувати (чай, вино)11) спорт. зустрічатися (у змаганні)face about — військ. повертатися кругом
face down — обірвати; залякати (противника)
face up — вирівнювати; наварювати (сталлю тощо)
face up to — бути готовим до (чогось); зустріти сміливо
to face the music — хоробро зустрічати труднощі (неприємності); розплачуватися за свої вчинки
* * *I [feis] n1) обличчя, фізіономія; морда ( тварини)2) вираз обличчя; гримаса4) аспект, сторона ( питання)5) нахабність, нахабство6) поверхня; зовнішня сторона7) поверхня (землі, води)8) лицьова сторона (тканини, гральних карт, медалі); права сторона9) циферблат10) фасад11) престиж; репутація; гідність12) особистість, людина з іменем, знаменитість; cл. здоровань; aмep.; cл. білий ( у мові чорношкірих)13) геом. грань; фас, грань ( кристала)14) тex. ( лобова) поверхня, торець; зріз; фаска15) вiйcьк. фас16) гipн. вибій, площина вибою; лава17) пoлiгp. очко ( літери); шрифт, малюнок шрифту; гарнітура шрифту19) тб. екран ( трубки)20) тex. рівень ( рідини)22) тex. передня грань ( різця)23) cпeц. облицюванняII [feis] v1) знаходитися обличчям до; бути зверненим до; дивитися в обличчя2) зустрічати ( що-небудь) сміливо; дивитися в очі ( чому-небудь) без страху4) оздоблювати ( сукню)6) полірувати; обточувати8) вiйcьк. скомандувати поворот9) підфарбовувати ( чай) -
15 fault
1. n1) вада, дефект; недолік2) вина, провинаwhose fault is it? — чия це вина?, хто в цьому винний?
3) помилка, промах, хиба4) проступок, провинність; порушення (закону тощо)5) неправильно поданий м'яч (теніс)6) мисл. втрата сліду7) ел. замикання (струму)8) тех. аварія, пошкодження; несправність9) геол. розлом; зсув (породи)to a fault — надмірно, надто
faults are thick where love is thin — хто не любить, той бачить лише недоліки
2. v1) вважати винуватим, обвинувачувати; чіплятися2) помилятися; допускати помилки3) геол. утворювати розрив (зсув)* * *I [fxːlt] n1) недолік, дефект; вада2) тк.; sing провина, вина3) помилка; промах4) провина, проступок; порушення ( закону)6) миcл. втрата сліду7) eл. замикання ( струму)8) тex. аварія, пошкодження, несправністьfault indicator — тex. дефектоскоп
9) гeoл. розлом, скид, зсув ( породи)II [fxːlt] v1) вважати винним, обвинувачувати; чіплятися2) помилятися, допускати помилки3) гeoл. утворити розрив або скид4) засуджувати, гудити -
16 faulty
adj1) помилковий, неправильний; хибний2) що має хиби (вади, недоліки); недосконалий3) пошкоджений; зіпсований; непридатний4) винний, винуватий* * *[`fxːlti]a1) який має недоліки, дефекти; недосконалий2) неправильний, помилковий3) зіпсований, пошкоджений, дефектний -
17 hangdog
-
18 incestuous
-
19 larcenous
adj1) злодійський2) винуватий у крадіжці* * *a; юр.злодійський; винний у крадіжці -
20 nocent
- 1
- 2
См. также в других словарях:
винуватий — а, е. 1) Який вчинив що небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. || Який є причиною чого небудь. || у знач. ім. винува/тий, того, ч. Той, хто провинився у чому небудь; винуватець. 2) В якому виражається усвідомлення вини, провини. 3)… … Український тлумачний словник
винуватий — 1 прикметник винний винуватий 2 іменник чоловічого роду, істота винуватець … Орфографічний словник української мови
винуватість — тості, ж. Абстр. ім. до винуватий 1), 2) … Український тлумачний словник
винувато — Присл. до винуватий 2) … Український тлумачний словник
провинний — прови/нен, ви/нна, ви/нне. 1) Винний у чому небудь. 2) Те саме, що винуватий 2). Провинний вигляд … Український тлумачний словник
прогнівлятися — я/юся, я/єшся, недок., прогніви/тися, влю/ся, ви/шся; мн. прогні/вляться; і прогні/ватися, аюся, аєшся, док. Виражати гнів, роздратування; сердитися, гніватися. •• Не прогні/вайся (не прогні/вайтесь) а) ввічлива форма вибачення або відмови; б)… … Український тлумачний словник
розсуджувати — ую, уєш, недок., розсуди/ти, суджу/, су/диш, док. 1) перех. і без додатка. Проаналізувавши обставини, виносити рішення в якій небудь спірній справі, встановлювати, хто правий, хто винуватий. 2) неперех. Подумавши, поміркувавши над чим небудь,… … Український тлумачний словник
винний — (який учинив що н. зле, скоїв злочин; який є причиною чого н.), винен, винуватий, провинний Див. тж. винуватець 2) … Словник синонімів української мови
винуватець — 1) (чого той, хто спричиняє що н., зазв. погане), призвідник, призвідець, призвідця 2) (той, хто вчинив що н. погане, завинив у чомусь), винний, винуватий, провинник Пор. злочинець … Словник синонімів української мови
невинний — 1) (який не має за собою вини), без(не)винний, невинуватий, безгрішний; правий (перев. у протиставленні зі сл. винуватий , неправий / у складі присудка); чистий (перев. у складі присудка) 2) (про людину, а також зі сл. душа , серце й под. який не … Словник синонімів української мови
