вибачити

См. также в других словарях:

• вибачити — див. вибачати …   Український тлумачний словник

• вибачити — див. вибачати …   Словник синонімів української мови

• вибачити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вибачати — вибачити (кому й без додатка виявляючи поблажливість, пробачати провину), пробачати, пробачити, прощати, простити, дарувати …   Словник синонімів української мови

• непрощенний — а, е. 1) Якому не простили гріхів. 2) Якого не можна простити, вибачити. 3) Який ніколи не зникає через небажання простити, вибачити комусь що небудь …   Український тлумачний словник

• вибачення — я, с. 1) Поблажливість до кого небудь винного, до провини; прощення за провину. 2) Прохання вибачити …   Український тлумачний словник

• вибачливий — а, е. 1) Який виявляє поблажливість; несуворий. 2) Який виражає прохання вибачити …   Український тлумачний словник

• виправдання — я, с. 1) Дія за знач. виправдати і виправдатися. 2) Те, чим можна виправдати, вибачити кого , що небудь. 3) Вирок суду, в якому стверджується невинність підсудного …   Український тлумачний словник

• виправдовуватися — і випра/вдуватися, уюся, уєшся, недок., ви/правдатися, аюся, аєшся, док. 1) Доводити свою правоту, невинність. 2) тільки недок. Пояснювати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість, дозволяють вибачити. 3) Виявлятися правильним,… …   Український тлумачний словник

• невибачний — а, е. Якого не можна вибачити. Невибачливий вчинок. Невибачлива недбалість …   Український тлумачний словник

• подарувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Дати, віддати що небудь комусь назовсім, безплатно. || Лишати, не забирати що небудь своє у когось. Подарувати життя. 2) ким, чим. Наділити ким , чим небудь, обдарувати. 3) Збагатити своєю працею (науку, культуру і т.… …   Український тлумачний словник