Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

взводить

  • 1 взводить

    техн., несов. взводи́ть, сов. взвести
    зво́дити, звести́

    Русско-украинский политехнический словарь > взводить

  • 2 взводить

    техн., несов. взводи́ть, сов. взвести
    зво́дити, звести́

    Русско-украинский политехнический словарь > взводить

  • 3 взводить

    взвести
    1) зводити, звести. [Звів його на сходи]; (о многих) позводити, (на гору). В. напраслину - прикидати (-кинути) пеню, напасть, натягати, натягти на кого. [Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш (Квітка)];
    2) (курок) відводити, відвести, одвести курок. [Одвів курка і хотів стріляти].
    * * *
    несов.; сов. - взвест`и
    зво́дити, звести́ и многокр. позво́дити

    Русско-украинский словарь > взводить

  • 4 взвести

    см. Взводить.
    * * *

    Русско-украинский словарь > взвести

  • 5 взвести

    сов. от взводить

    Русско-украинский политехнический словарь > взвести

  • 6 взвести

    сов. от взводить

    Русско-украинский политехнический словарь > взвести

  • 7 вина

    вина (малоупотр.), провина, провинність (р. -ности), (ум.) провинонька, проступок (р. -пку), причина. [Прощайте людям провини їх. За провинності карають]. Взводить, взвести на кого-л. вину - звертати, звернути на кого. Вменять, вменить (ставить, поставить) кому-л. в вину что - привиняти, привинити кому що, ставити, поставити за провину кому що. Искупать вину - покутувати, спокутувати (свою провину). Сознаться в вине - повинитися, признатися до вини. [Коли нашкодила, то й повинися]. Чувствовать за собою вину перед кем-л. - почуватися до вини супроти кого. Без вины - безвинно, безневинно. [Безневинно в'їлися в мене (Кониськ.)];
    2) причина. По чьей вине - з чиєї причини. По моей вине это произошло - з моєї причини це сталося. По своей вине - самохіть. [Самохіть поїзд утеряли - що-б було поспішитися]. Быть, послужить виною чего - спричинятися, спричинитися чому и до чого, привинитися до чого. [Сама спричинилася своїй смерті].
    * * *
    1) ( проступок) прови́на, вина́
    2) (причина) вина́, причи́на

    по вине́ чего — ( вследствие чего) че́рез що

    Русско-украинский словарь > вина

  • 8 клевета

    наклеп (-пу), клевета, клеветня (Звин., Галичина), (злоречие) лихомова, лихослів'я (-в'я), (оговор) обмова, обмовка, ум. обмовонька, обмовочка; срвн. Ложь. [Хоче позивати його за наклеп (Звин.). Страшні слова видавалися якоюсь дикою клеветою (Франко). Це брехня й клевета на мене (Крим.). Таку клеветню пустила, і нема їй сорому! (Звин.). Людські обмови (Гол.). Ти не наводь обмови зайвої на власну душу (Л. Укр.)]. Презирать -ту - гордувати наклепом, клеветою, обмовою. [Я гордував обмовою людською (Куліш)]. Взводить на кого -ту - кидати на кого наклеп, обмовляти кого. Обносить кого -тою - обносити кого.
    * * *
    на́клеп, -у, по́клеп, -у; обмо́ва, наші́птування, інсинуа́ція

    Русско-украинский словарь > клевета

  • 9 напраслина

    напрасна обмова, напрасна (-ни), напасть (-ти), напасниця, набалачка, пеня, марний наклеп, поклеп (-пу), наговір (-вору); срв. Поклёп, Клевета. [Все, що свідки кажуть, сама напасниця (Кониськ.). «Ти хіба не крав?» - «Ні, це напасть на мене!» (Звин.). «Чи правда, що ти свекруху била?» - «То набалачка!» (Борзенщ.). Мамо, як ти можеш такий на мене наклеп допускати? (Л. Укр.)]. Взводить, взвести -ну - наволікати, наволокти напрасну обмову, зводити, звести пеню на кого, пеню волокти, наволокти, прикидати, прикинути пеню кому, натягати, натягти напасть, клепати, наклепати, натягати, натягти на кого. [Напасть натягає на мене (Звягельщ.). А ви пеню на нас ізводите (Грінч.). Хіба я буду на себе пеню волокти? (Сл. Гр.). Прикинуть пеню, що й копою не одбудеш (Квітка). Лисиця на вівцю Петрову наклепала, що, буцім, ніччю кури крала (Боров.). Хіба можна таке натягати на людину? (Лубенщ.)]. Выдумывать -ну - вигадувати напрасну, видумувати напасть. [Де-ж це видано, щоб на Грицька таку напрасну вигадувати? (Грінч.)].
    * * *
    напа́сть, -ті и на́пасть; ( клевета) на́клеп, -у, обмо́ва, наговір, -во́ру

    возводи́ть \напраслина ну — зво́дити на́клеп

    Русско-украинский словарь > напраслина

  • 10 небылица

    1) (чего не было, что не соответствует действительности) небувальщина, небилиця. [Розказує всякі небувальщини (Київ)]. Быль и -ца - бувальщина й небувальщина, билиця й небилиця. [Поет творчою фантазію уявляє собі билиці й небилиці (Рада)];
    2) (вымысел) небилиця, вигадка, байка. [Баладою зветься такий епічний твір, в якому переважає вигадка, фантазія, небилиця (Р. Край). Що ті люди нерозумні се плещуть за небилицю про княгиню ту прекрасну? (Федьк.). Ні про кого не складалось стільки байок, вигадок, як про Макара Мусійовича (Яворн.)]. -ца в лицах - а) (сказка с картинками) казка (байка) з малюнками; б) (выдумка) небилиця, вигадка, (вздор) нісенітниця; в) брехун (-на), брехуха; см. Враль, -лиха;
    3) (сплетня) небилиця, (клевета) наклеп (-пу). Взводить, вмести (всклепать) -цу на кого - вигадувати, вигадати небилицю про (на) кого, клепати, наклепати на кого. [Тепер-же я, голубчику, віддячу тобі за всі твої малювання та небилиці, що вигадував на нас, чортів! (Гоголь)];
    4) (вздор) небилиця, нісенітниця.
    * * *
    1) небили́ця, небува́льщина; ( выдумка) ви́гадка; ( вздор) нісені́тниця

    взво́дить (распуска́ть) \небылица цу (\небылица цы) — розпуска́ти (разг. торо́чити) небили́ці (вигадки); плести́ нісені́тниці

    2) лит. небили́ця, небува́льщина

    Русско-украинский словарь > небылица

  • 11 обвинение

    (об)винувачення, обвина. Ложное -ние - наклеп, обвинувачення облудне. Взводить, взвесть -ние на кого - обвинувачувати, обвинуватити кого, (пред судом) оскаржувати, оскаржити, позивати, позвати кого. Он судится по -нию в измене - його судять, обвинувачуючи в зраді. Свидетели со стороны обвинения - свідки з поводової сторони.
    * * *
    1) ( действие) обвинува́чення, звинува́чення, обвинува́чування, звинува́чування; оска́рження, оска́ржування; за́кид, -у, закида́ння
    2) ( приговор) обвинува́чення
    3) ( обвиняющая сторона) юр. обвинува́чення

    Русско-украинский словарь > обвинение

  • 12 поклёп

    наклеп, поклеп (-лепу), наговір (-вору), пеня, опорок (-року), обмова, набріхування, набалачка, погудка на кого. Взводить -п на кого - зводити, звести пеню (наклеп) на кого; наклепувати на кого.
    * * *
    на́клеп, -у, по́клеп, -у

    возводи́ть, возвести́ \поклёп на кого́ — зво́дити, зве́сти на́клеп (пеню́) на ко́го

    Русско-украинский словарь > поклёп

См. также в других словарях:

  • ВЗВОДИТЬ — ВЗВОДИТЬ, взвести или взвесть; взваживать что; водить на высоту, наверх подымать, тащить в гору, или в верх по реке. Взведи ка меня нагору. Коноводки взводят суда против воды. Дом взведень по оконные перемычки. * Взводить что на кого, клеветать,… …   Толковый словарь Даля

  • взводить — см. строить Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. взводить гл. несов. • возводить • вводить …   Словарь синонимов

  • ВЗВОДИТЬ — ВЗВОДИТЬ, взвожу, взводишь. несовер. к взвести. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЗВОДИТЬ — см. взвести. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • взводить вину — См …   Словарь синонимов

  • взводить напраслину — См …   Словарь синонимов

  • взводить регулирующий стержень ядерного реактора — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN cock …   Справочник технического переводчика

  • Взводить — I несов. перех. разг. Помогать подняться наверх. II несов. перех. Ставить на взвод II 1. оружие. III несов. перех. Несправедливо возлагать на кого либо, приписывать кому либо что либо предосудительное, направлять против кого либо обвинение или… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Взводить — I несов. перех. разг. Помогать подняться наверх. II несов. перех. Ставить на взвод II 1. оружие. III несов. перех. Несправедливо возлагать на кого либо, приписывать кому либо что либо предосудительное, направлять против кого либо обвинение или… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Взводить — I несов. перех. разг. Помогать подняться наверх. II несов. перех. Ставить на взвод II 1. оружие. III несов. перех. Несправедливо возлагать на кого либо, приписывать кому либо что либо предосудительное, направлять против кого либо обвинение или… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • взводить — взвод ить, ож у, одит …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»