-
1 взад
назад. Ни взад, ни вперёд - ні сюди, ні туди; (гал.) ні стейки, ні гейки.* * *нареч.наза́д -
2 wigwag
I n; спец.сигналізація прапорцями або ліхтарямиII v1) махати (чим-н.)2) cпeц. сигналізувати прапорцями або ліхтарями; семафоритиIII advвзад-вперед, туди-сюди -
3 wigwag
I n; спец.сигналізація прапорцями або ліхтарямиII v1) махати (чим-н.)2) cпeц. сигналізувати прапорцями або ліхтарями; семафоритиIII advвзад-вперед, туди-сюди -
4 вперед
1) (нар. места) вперед, наперед. [Ні взад, ні вперед. Протиснувся наперед (Рудан.)]. Вперёд выдаваться - виставлятися. В. двигаться (прогрессировать) - поступати. В. выскакивать, выскочить - вириватися, вирватися. В. забежать - перейняти кого. В. залетать - заполітати. Ходить взад и вперёд - ходити туди й сюди, снуватися. Наклониться вперёд - похилитися, (схилитися) наперед;2) (нар. врем.) - поперед(у), наперед, згори, надалі. [І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться (Шевч.). Нехай дадуть мені гроші наперед. За харч і за кватирю заплачено вже згори (Свидн.)]. Вперёд (впредь) так не делай - надалі так не роби;3) (межд.) вперёд! - рушай! наперед! [Гей, наперед! або добути, або дома не бути! «Рушай!» - сказав отаман, і військо кинулося на ворогів]. Понукание на лошадей - вйо! но! Понук. на волов - гей! (диал.) гійє! гейє! гейки!* * *нареч.1) упере́д, напере́д2) (впредь) нада́лі, да́лі, упере́д, напере́д, ( в будущем) у майбу́тньому -
5 зашагать
1) (большими шагами) піти широко ступаючи, задибати, зацибати. [Зацибав по луці, як чорногуз (Коцюб.)];2) (взад и вперёд) заходити (туди й сюди).* * *закрокува́ти; ( пойти) піти́ (піду́, піде́ш); ( взад и вперёд) заходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (двинуться ку-да-л.) ру́шити; (отправиться, направиться) попрямува́ти, -му́ю, -му́єш, попростува́ти, покрокува́ти, почимчикува́ти; ( широко ступая) зациба́ти, поциба́ти -
6 назад
нрч.1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].* * *нареч.наза́д; диал. взадвзять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́
два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми
-
7 toing ana froing
ходіня туди е сюди, взад и вперед; метушня, галас -
8 yo-yo
n амер., розм.флюгер; безпринципна людина* * *I = yoyo; n1) йо-йо, чортеня на ниточці ( іграшк)2) cл. флюгер, беспринципна людина; тупиця, дурень; простак, роззява3) cл.; cпeц. притрій для припинення обертання космічного апаратуII = yoyo; aпрост. нестійкий, хиткийIII = yoyo; v2) коливатися, бути в нерішучості3) коливатися, постійно мінятися -
9 toing ana froing
ходіня туди е сюди, взад и вперед; метушня, галас -
10 yo-yo
I = yoyo; n1) йо-йо, чортеня на ниточці ( іграшк)2) cл. флюгер, беспринципна людина; тупиця, дурень; простак, роззява3) cл.; cпeц. притрій для припинення обертання космічного апаратуII = yoyo; aпрост. нестійкий, хиткийIII = yoyo; v2) коливатися, бути в нерішучості3) коливатися, постійно мінятися -
11 заходить
захаживать, зайти1) (к кому, куда) заходити, заходжати (= захаживать), зайти, доходити, доходжати, уступати, уступити, (навещать) вітати и завітувати, завітати, (часто) вчащати до кого, куди. [Я частенько туди дохожаю (Крим.). На повороті я вступлю до склепу (Берд.). Доходили молодиці навідати (М. Вовч.)]. -дить на короткое время - забігати, забігти до кого, до чого. -ти по дороге к кому - зайти по дорозі, завернути до кого. -ти неприятелю в тыл - зайти в тил ворогові;2) (за что скрываться) заходити, зайти, заступати, заступити за що, (о солнце) заходити, зайти, сідати, сісти, спочивати (в н. вр. в смысле прош. вр.) спочити; лягати, лягти. [За горою сонечко сідає (Шевч.)]. Солнце уже -шло - сонце вже спочиває или спочило;3) (как далеко) сягати, сягнути. [Бажання їхні далеко сягають];4) (о болезнях, вещах) заходити, зайти, (по)трапляти, потрапити. [Ця річ потрапила до нас із Азії (Крим.)];5) -йти (из чужого края забресть) - заблукати. [Заблукав до нас із чужого краю];6) (начать ходить) почати ходити, заходити. Он -дил взад и вперёд - він почав ходити сюди й туди;7) (расшевелиться) розходитися;8) (о речи, разговоре) заходити, зайти, заводитися, завестися про що, (коснуться) торкнутися чого. [Мова зайшла (завелася) про щось. Розмова торкнулася наших відносин (Крим.)]. Зашедший - що зайшов; (прил.) зайшлий, захожий, зайдений, примандрований.* * *I( начать ходить) заходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (о волнах, тучах) розходи́тися, -хо́диться; ( начать слоняться) затиня́тисяII несов.; сов. - зайт`изахо́дити, зайти́, -йду́, -йдеш; (часто ходить куда-л., к кому-л.) унаджуватися, -джуюся, -джуєшся, уна́дитися, -джуся, -дишся; (забираться куда-л.) забива́тися, забитися, -б'ю́ся, -б'є́шся; ( за что) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( возникать - о разговоре) здійма́тися, здійня́тися (здійметься), зніма́тися, зня́тися (зні́меться) -
12 катать
катывать, катнуть1) котити, котнути, покотити, качати, покачати, точити, поточити що или чим по чому; срвн. Катить. [Котити колоду (Сл. Ум.). Скаже вона мені робити: під гору камінь точити (Пісня)]. -тают и катят большой камень - котять великий камінь. Катни ещё разок - котни ще хоч раз. -тать шаром - котити кулею. Шары -тать - котити кулі. -тать колесом - котити колесом. -тать по земле, по полу - качати по землі, по підлозі. [Вони і ну його качати та вертіти, поки аж прочунявся він (Рудч.)];2) (кого: возить) катати, возити кого. -тать в бричке - катати бричкою. -тать на лошадях - катати кіньми. -тать в лодке - катати човном. -тать саночки (взад и вперёд) - возити саночки. -тать кого по окрестностям - возити кого по околицях;3) (быстро, много ездить) (непереходн. знач.) катати, гонити, ганяти(ся). -тай-валяй! - жени на всю! гайда та й гайда! -тать во всю (ивановскую) - гонити на всі заставки, що-духу, скільки духу. Катнуть - покотити, покатати, махнути, податися куди; см. Покатить 2;4) (двигаться во всю, делать что во всю) катати, валити, парити, чесати; см. Жарить 2. [Сліпому нема гори: куди попав, туди й вали (Номис). Мати парить по селу, а ми собі киснем (Рудан.). Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (Чуб.). Матюшо! катай «Гуси»! (Тобіл.)];5) (придавать округлённую форму) катати, качати, валяти. -тать свечи - качати свічки. -тать хлебные шарики - качати кульки з хліба;6) (что: придавать гладкость ими плоскость) качати що. [Хомиха качала корж (Н.-Лев.).]; (о белье) качати, маґлювати (о металлах) качати, вальцювати, (о шерсти) бити, валяти, валити, (о сене) громадити сіно;7) (бить кого) чесати, пірчити, періщити кого; см. Бить, Лупить. [Явтух Рябка все знай по жижках чеше (Г. Арт.). Меч самобієць чесав уже його військо (Грінч. I). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить (Казка). Періщили, періщили, аж пір'я летіло (Шевч.). Дощ цілий день періщить (Київ.)]. И пошёл -тать (бить) - і давай чесати. Катанный - катаний; (о белье) качаний, маґльований; (о металле) качаний, вальцьований; (о шерсти) битий, валяний; (о тесте) качаний.* * *1) кача́ти\катать бельё — кача́ти біли́зну
\катать те́сто — кача́ти ті́сто
2) (возить; много ездить) ката́ти3) (плющить, вытягивать) техн. ката́ти\катать сталь — ката́ти сталь
4) ( выделывать из битой шерсти) валя́ти5) (перен.: стремительно, энергично действовать) ката́ти -
13 нашагаться
намаршируватися, находитися (широко ступаючи), надибатися, нацибатися, попомарширувати, попоходити, поподибати, попоцибати (досхочу, чимало), (шутл.) попосовати ногами; (взад и вперёд) находитися туди й сюди; срв. Шагать.* * *находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (вдоволь, много) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш -
14 отворять
отворить відчиняти, відчинити, повідчиняти, відхиляти, відхилити, повідхиляти, (гал.) отвирати, отворити що. -ить дверь - відчинити, відхилити двері. -ить окна - повідчиняти вікна. -ить ворота - відчинити ворота, браму, відкинути ворота. Срв. Приотворять, Растворять. Беспрестанно -ять и затворять двери, ходя взад и вперёд - рип(к)атися, рип(к)ати дверима. [Не рипайся (не рипай дверима), не вихолоджуй хати]. -ять кровь - пускати, кидати кров. Отворённый - відчинений, відхилений.* * *несов.; сов. - отвор`итьвідчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, відкида́ти, відки́нути -
15 побалтывать
I1) [зле́гка, час від ча́су, коли́-не-коли́] бо́втати; побо́втувати; (ложкой, мутовкой) [зле́гка, час від ча́су, коли́-не-коли́] колоти́ти2) (делать движения из стороны в сторону, взад и вперёд) пома́хувати; ( дрыгать ногами) дри́ґати и дриґа́тиII( поговаривать) гомоні́ти, поде́йкувати, погово́рювати, погомо́нювати -
16 поболтать
1) (жидкость) побовтати, поколотити;2) (ногами) похилитати, помотати, помотляти, потеліпати, побаламкати (ногами);3) с кем - побалакати, побазікати, потеревенити, попатякати, поклепати, поляпати язиками (з ким).* * *I1) ( жидкость) побо́втати; (ложкой, мутовкой) поколоти́ти2) (сделать движения из стороны в сторону, взад и вперёд) помаха́ти; ( сделать резкие движения ногами) подри́ґати и подриґа́тиII( поговорить) побала́кати, побазі́кати, потереве́нити, поцве́нькати; поварня́кати, помоло́ти -
17 покрестить
1) похре[и]стити;2) (дитя) охре[и]стити;3) (перечеркать) почеркати, покреслити;4) (поездить взад и вперёд) покружляти, попоїздити. См. Крестить.* * *рел.похрести́ти и похристи́ти; ( окрестить) охрести́ти и охристи́ти, поохре́щувати -
18 расхаживать
ходи́ти, -джу́, -диш [туди́-сюди́], розхо́джуватися, -джуюся, -джуєшся; (похаживать) походжа́ти\расхаживатьть взад — и
вперёд — ходи́ти туди́ і сюди́
\расхаживатьть на свобо́де — бу́ти (гуля́ти) на во́лі
\расхаживатьть по гостя́м (по знако́мым) — ходи́ти по гостя́х (по знайо́мих)
\расхаживатьть в пальто́ — ходи́ти в пальті́
-
19 сновать
1) текст. снува́ти (сную́, снує́ш) -
20 wigwag
['wɪgwæg] 1. розм.; nсигналіза́ція прапорця́ми2. розм.; v1) сигналізува́ти прапорця́ми, семафо́рити2) ру́хатися взад і впере́д
- 1
- 2
См. также в других словарях:
взад — нареч. Разг. сниж. Назад, обратно. Отдай взад, не твоё! ◊ Ни взад ни вперёд. Об отсутствии какого нибудь передвижения. Забуксовала машина, ни взад ни вперёд. ◁ Взад и вперёд; взад вперёд, нареч. Разг. Туда и сюда; в ту и другую сторону. Бегать… … Энциклопедический словарь
ВЗАД — ВЗАД, нареч. (прост.). Назад, обратно. ❖ Взад и вперед (с глаголами движения; разг.) с одной стороны в другую (на определенном пространстве). Ходить взад и вперед. Ни взад ни вперед (разг.) ни с места, ни туда ни сюда. Толковый словарь Ушакова. Д … Толковый словарь Ушакова
ВЗАД — и вперёд. Разг. Из одной стороны в другую, туда и сюда. ФСРЯ, 63. Взад и (да) назад. Арх., Яросл. Взад и вперёд, туда и обратно. АОС 4, 52; ЯОС 3, 14. Ни взад ни вперёд. 1. Разг. Ни в одном из возможных направлений. ФСРЯ, 64; АОС 4, 52. 2. Народн … Большой словарь русских поговорок
взад — взад, нареч., разг. Взад и вперёд. Ни взад, ни вперёд. Ср. предлог с сущ. в зад: Задвинуть ящики в зад склада … Слитно. Раздельно. Через дефис.
ВЗАД — ВЗАД, нареч. (разг.). В обратном направлении, назад. В. и вперёд. Ни в. ни вперёд (ни с места). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
взад — назад, вспять, обратно Словарь русских синонимов. взад предл, кол во синонимов: 3 • вспять (5) • назад … Словарь синонимов
взад — взад, нареч. (бегать взад и вперед, но сущ. в зад: удариться в зад машины) … Орфографический словарь-справочник
взад — Взад и вперед (с глаголами движения; разг.) с одной стороны в другую (на определенном пространстве). Ходить взад и вперед … Фразеологический словарь русского языка
взад — взад Максим Максимович ходил по кабинету взад и вперёд … Правописание трудных наречий
взад — нареч. обстоят. места разг. сниж. 1. В направлении, обратном первоначальному движению; в противоположную сторону. 2. По направлению к задней, тыловой стороне чего либо. Ant: вперёд Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
взад — взад, нареч. (вз ад и вперёд), но сущ. в зад (получ ил пин ок в з ад) … Русский орфографический словарь