-
1 лот
I. 1) (мелкая мера веса) лот (-та);2) (прибор для измер. морск. глубины) лот, глибомір (- ра), оливниця. Бросать лот - спускати (закидати) лот (оливницю). [Лотовий спустив лот і старанно змотував мотузку, щоб знов її закинути (Кінець Неволі)].II. Лот, бот. Lotus corniculatus L. - лядвенець (-нця) (звичайний).* * *I мор. II( мера веса) лот -
2 невесомый
1) (не имеющий веса) безважний, безвагий;2) (не могущий быть взвешенным, в прям. и перен. знач.) незважний, незважений, неваговий, (перен. ещё: незаметный) непомітний. [Згусток незваженої потенціяльної енергії (Рада). Щось невловне, невагове (Н.- Лев.)].* * *1) (не имеющий веса; лёгкий) неваго́мий\невесомыйое преиму́щество — незначна́ (непомі́тна, невлови́ма, невло́вна) перева́га
\невесомыйые аргуме́нты — малова́жні аргуме́нти
-
3 вывеска
техн.( измерение веса) ви́важення, (неоконч. д. - ещё) вива́жування -
4 вывеска
техн.( измерение веса) ви́важення, (неоконч. д. - ещё) вива́жування -
5 виваження
техн. вы́веска ( измерение веса) -
6 дирхем
(монета; мера веса в Иране, Турции и др.) дирхе́м, дирха́м -
7 доля
1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ (р. -лу); (при дележе) - діл (р. ділу), ділениця. [І десятої частки тих книжок не прочитав. Домішується вже й добра пайка народньої мови (Єфр.). В діл Матвієві пішла пасіка]. Третья доля - третина. Пятая доля - п'ятина. Десятая доля - десятина. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. - ді[е]жма. Доля зерна за помол - розмір, вимір. Принимать в долю - приймати до спілки. Вступать в долю - приставати до спілки. Делить на доли - паювати. Прийтись, пасть на долю - припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку. [Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди];2) (судьба) - доля, талан (ум. доленька, таланочок). [Шука козак свою долю, а долі немає (Шевч.). Добре, мамо, що ти зарані спать лягла, а то-б і бога прокляла за мій талан (Шевч.)]. Горькая, злая, несчастная доля - лиха (нещасна) година, щербата доля. Роковая доля - фатальна (загибельна) доля, судьбина. [Таке вже йому судилося, така йому судьбина (Звин.)]. Иметь чью долю - мати чию долю, (итти стезею) - топтати стежку чию. [Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. Выпасть на долю - судитися, присудитися кому, спіткала кого. [Судилося мені отут загинути. Чужі дівки, та рано встали, по щасливій долі взяли, я, молода, опізнилася, гірка доля присудилася. Українство в Росії спіткали репресії].* * *1) ( часть) ча́стка, до́ля; ( пай) пай, род. п. па́ю; ( полученное при распределении) па́йка, ділени́цябыть в до́ле — бу́ти на пая́х
в восьму́ю до́лю листа́ — ( о формате книги) у во́сьму ча́стку а́ркуша
дели́ть на ра́вные до́ли — діли́ти на рі́вні ча́стки; паюва́ти
2) (участь, судьба) до́ля; тала́н, -у3) бот., анат. ча́стка4) муз. до́ля5) ( мера веса) ист. до́ля -
8 золотник
1) (мера веса) золотник, ум. золотничок (-чка). Болезнь входит пудами, а выходит -ками - здоров'я летом (пташкою) вилітає, а по-воловому вертає (Приказка); лихо приходить пудами, а сходить золотниками (Номис);2) (глотник в насосах) хлипок (-пка), хлипавка, кляпка;3) техн. - розподільник (-ка);4) бот. -ник полевой - см. Золототысячник.* * *I( мера) золотни́к, -аII техн.золотни́к, -а, сува́к, -а -
9 ласт
у морск. зверей)I. плав (-ва), лопатень (-тня).II. Ласт -1) (мера сыпучих тел) ласт, лашт (-ту) (Жел.);2) (мера корабельн. груза) ласт (-ту), дві тонни.* * *I зоол.; спорт.ласт, пла́вкаII( мера веса) мор. ласт -
10 ли
и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.* * *I част., союз; тж. льчи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чиII(мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.) -
11 мина
выражение лица)I. міна, вираз (-зу), вигляд (-ду). [Вас одурив шахрай бундючним виглядом і міною пісною (Самійл.)]. Кислая -на - кисла (квасна, сквашена) міна, квасний вираз, кисле обличчя (лице). Делать, иметь кислую -ну - робити, мати кислу (квасну) міну, (насм.) квасити губи, кваситися. Делать, сделать недовольную -ну - робити, зробити незадоволену міну, кривитися, скривитися. Строить -ны - виробляти міни. На его лице появилась весёлая, недовольная (и т. п.) -на - його обличчя набрало веселого, незадоволеного (и т. п.) виразу.II. Мина (взрывч.) - мина; (минный ход) підкіп (-копу), мина. Подводная -на - підводна мина. Взорвать -ну - запалити мину. -на взорвалась - мина вибухла. Закладывать -ну - закладати мину. Вести, подводить, подвести -ну под что - підводити, підвести мину під що, підминовувати, підминувати що. II.. Мина (др.-греч. монета) - мина, мна.* * *I воен.мі́наII( выражение лица) ви́раз, -у, вигляд, -уIII(монета, мера веса в Греции и др.) мі́на -
12 незначительный
1) (по размеру, количеству, стоимости) незначний, невеликий, невеличкий, (малый) малий. [Розсипалась та велика іскра на іскорки малесенькі, незначні (Л. Укр.). Малий, незначний дарунок (Крим.). Дев'ять робітників дістали незначні пошкодження (Ледянко). В нього була невеличка сума (Грінч.)]. -ное большинство - незначна більшість. В -ной степени - в незначній (в невеликій) мірі;2) (по значению) незначний, (малозначительный) малозначний, маловажний, (мелкий) дрібний, дрібненький, (жалкий) мізерний. [Незначна людина, посада (Київ). Якась маловажна справа (Ор. Левиц.). Пісні ті здаються дрібними (Самійл.). Дрібненька південна варіяція московського народу (Грінч.). Ці скелі страшенні примушують вас що-хвилини розуміти, що ви маленькі, мізерні (Грінч.)]. -ная поправка - незначна поправка.* * *незначни́й; ( небольшой) невели́кий, мале́нький; ( не имеющий существенного значения) неважли́вий; ( не имеющий веса в обществе) невидатни́й; ( невыразительный) невира́зний -
13 ничтожный
1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.* * *1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий\ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина
2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний\ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль
\ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник
-
14 око
око (мн. очі). См. Глаз. Во мгновение ока - як оком змигнути. Беречь как зеницу ока - берегти як ока в лобі, як ока в голові.* * *Iо́коIIо́чи — мн. о́чі, род. п. оче́й
( мера веса) о́ко -
15 потеря
1) (утрата, убыток) втрата, страта, затрата, трата, згуба, загуба, загубля, шкода. [Вона мені про мою втрату нагадала (Г. Барв.). Втрата пам'яток письменства (Єфр.). Не велика згуба (Рудан.)]. -ря веса - втрата на вазі. -ря зрения, памяти, крови - втрата (згуба) зору, пам'яти, крови. [Згину я від згуби крови (Л. Укр.)]. -ря друга, сына - втрата приятеля, сина. Нести -ри - втрачати кого, що; мати втрати. Мы понесли в сражении большие -ри людьми - ми втратили в бою багато людей. Войско вернулось без -терь - військо вернулося ціло (Куліш), вернулося без втрат. -ря времени - марнування (гаяння, переводня) часу или угайка, угайство. До -ри сознания - до нестями. -ри (убытки) - збитки (-тків), страти. Нести, терпеть огромные -ри (убытки) на чём - мати величезні збитки, зазнати величезних збитків, шкодувати без ліку на чому (Куліш). Сожалеть о -ре кого, чего - жалкувати за ким, за чим;2) (потер. вещь) згуба, загуба, загубля. [Піти до нього й віддати йому згубу (Франко)].* * *втра́та; згу́ба, стра́та; ( убыток) зби́ток, -ткудо поте́ри созна́ния — до нестя́ми
-
16 фунт
( мера веса) фунтвот так (тебе́) \фунт — от так так, от тобі́ (й) ма́єш, от тобі́ й на, оце́ так; отако́ї, отака́ лови́сь; диал. ( английская денежная единица) фунт
\фунт — сте́рлингов фунт сте́рлінгів
См. также в других словарях:
ВЕСА В ИНДЕКСАХ — (weights in index numbers) Относительное значение или веса компонентов, входящих в любой индекс. Веса выбираются в соответствии с целями, ради которых рассчитывается индекс. Например, веса в индексе потребительских цен выбираются так, чтобы набор … Экономический словарь
Веса товара (услуги) в индексе цен — Веса мера относительной значимости товара (услуги) в рамках сводного индекса цен... Источник: Постановление Госкомстата РФ от 25.03.2002 N 23 Об утверждении Основных положений о порядке наблюдения за потребительскими ценами и тарифами на товары и … Официальная терминология
Веса Тоскала — Позиция вратарь Рост 178 см … Википедия
Веса результатов измерений — числа, выражающие относительную точность результатов измерений. В. р. и. обратно пропорциональны Дисперсиям (то есть средним значениям квадратов соответствующих ошибок). Надёжное установление В. р. и. на практике особенно важно в тех… … Большая советская энциклопедия
Веса частичные — число, показывающее, во сколько раз частица гумусовой кислоты тяжелее 1/16 атома кислорода. Частичные веса предложены для замены молекулярных весов применительно к сложным ассоциациям (агрегатам, частицам) гумусовых кислот … Толковый словарь по почвоведению
Лойри, Веса-Матти — Веса Матти Лойри Vesa Matti Loiri … Википедия
Хиеталахти, Веса — Веса Хиеталахти … Википедия
ВЕСА, КОЭФФИЦИЕНТ — См. вес (2) … Толковый словарь по психологии
Грамм единица веса и массы — (от γράμμα древнегреч. мера веса) единица веса и массы, равная весу или массе одного кубического сантиметра воды при температуре ее наибольшей плотности (4° Ц.). Как мера веса (см.), Г. есть производная единица в системе метрических мер, равная… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Контроль веса (weight control) — Конечной целью К. в. является достижение и поддержание нек рого идеального веса. Поначалу, однако, К. в. нацелен или на избавление от излишнего веса, или на его прибавление. Почти все программы К. в., формальные или неформальные, достаточно… … Психологическая энциклопедия
Меры длины, площади, объема и веса — Меры длины, площади, объема и веса. В Лев 19:35 и Втор 25:13 16 говорится о том, что израильтяне должны блюсти верные весы, гири, сосуды для измерения жидкостей и т.д. Поскольку деньги (слитки драг. металлов, употреблявшиеся при расчетах) в ту… … Библейская энциклопедия Брокгауза
