Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вел

  • 1 мікронівелір

    техн. микронивели́р

    Українсько-російський політехнічний словник > мікронівелір

  • 2 нівелір

    техн. нивели́р

    Українсько-російський політехнічний словник > нівелір

  • 3 нівелірна мережа

    нивели́рная сеть

    Українсько-російський політехнічний словник > нівелірна мережа

  • 4 нівелірна рейка

    нивели́рная ре́йка

    Українсько-російський політехнічний словник > нівелірна рейка

  • 5 нівелірна труба

    нивели́рная труба́

    Українсько-російський політехнічний словник > нівелірна труба

  • 6 нівелірний

    техн.; физ. нивели́рный

    Українсько-російський політехнічний словник > нівелірний

  • 7 теодоліт-нівелір

    теодоли́т-нивели́р

    Українсько-російський політехнічний словник > теодоліт-нівелір

  • 8 веление

    веління, наказ, (предложение) загад. По велению - за велінням, з наказу.
    * * *
    велі́ння; ( приказ) нака́з, -у

    по веле́нию — за велі́нням, з нака́зу

    Русско-украинский словарь > веление

  • 9 велеть

    веліти, казати, наказувати; (предложить) загадувати; и звеліти, сказати, наказати, загадати. [Так закон і звичай велить. Скачи враже, як пан каже. Зроби, як тобі загадано]. Не велено - заборонено.
    * * *
    несов., сов.
    велі́ти (несов. и сов.), звелі́ти; ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти, каза́ти, сказа́ти, зага́дувати, загада́ти

    не \велеть — не веліти, не звелі́ти; ( не разрешать) не дозволя́ти, не дозво́лити; ( запрещать) забороня́ти, заборони́ти

    Русско-украинский словарь > велеть

  • 10 Веленевая бумага

    веліновий папір.

    Русско-украинский словарь > Веленевая бумага

  • 11 повеление

    повеління, веління, наказ, розказ, загад (-у). Срв. Приказ. [Цезар посилає тобі своє веління всемогуще (Куліш)]. По -нию - з наказу, з веління чийого. Исполнить -ние - виконати веління, повеління и т. д. Тайное -ние - таємний наказ про що.
    * * *
    велі́ння, повелі́ння; розпоря́док, -дку, ро́зказ, -у; ( приказ) нака́з, -у

    Русско-украинский словарь > повеление

  • 12 приказывать

    приказать
    1) кому что - наказувати, наказати, казати, сказати, розказувати, розказати, загадувати, загадати, заказувати, заказати, (велеть) веліти, звеліти (звеліти часто употр. в знач. приказать), (о мн.) понаказувати, позагадувати кому що, що робити. [Він щось наказував різким голосом, коротко й владно (Коцюб.). І наказала взяти камінь (Л. Укр.). Що загадаєш - геть-усе зроблю (Крим.). Я так розказую (кажу), так має бути. Казав собі насипати високу могилу (Пісня). Умираючи батько сказав мені не кидати вчитися. Звелів йому прийти завтра (Звин.)]. Строго -зать - гостро (прикро) наказати. Что -жете? - що звелите? що скажете? який наказ буде? Как -жете - як звелите, як скажете, як схочете. -зал вам кланяться - казав (велів) вам кланятися, казав вас вітати. -казал доложить о себе - казав доповісти про себе;
    2) -зывать где, кем - верховодити ким и над ким, старшинувати над ким, орудувати ким, чим, де; см. Верховодить, Управлять, Начальствовать;
    3) что кому - см. Поручать;
    4) см. Завещать;
    5) -зать (позволить) - дозволити кому що. -жите мне сесть - дозвольте мені сісти. -жете мне продолжать - дозволите мені далі вести. -зал долго жить (умер) - (на)казав довго жити. Приказанный, -зан - наказаний, загаданий, звелений. [Наказано (звелено) їхати негайно]. -ться - наказуватися, загадуватися, бути наказаним, загаданим кому від кого.
    * * *
    несов.; сов. - приказ`ать
    1) нака́зувати, наказа́ти; зага́дувати, загада́ти, прика́зувати, приказа́ти; диал. зака́зувати, заказа́ти; ( велеть) велі́ти несов., сов. звелі́ти, каза́ти, сказа́ти
    2) ( поручать) доруча́ти, доручи́ти; ( завещать) заповіда́ти, заповісти́, ( имущество) відка́зувати, відказа́ти, відпи́сувати, відписа́ти

    Русско-украинский словарь > приказывать

  • 13 наказывать

    наказать
    1) кого кем, чем, за что - карати, покарати, накарати кого ким, чим, за що, скарати, укарати кого на що, завдавати, завдати кару кому за що. [Дома його не карали за жадні пакості (Франко). Коли я знехтую закон природи, то природа покарає мене головною слабістю (Наш). Проти того, щоб накарати хлопця, я нічого не маю (Крим.). Ой, накарав мене бог таким чоловіком! (Г. Барв.). Чия кривда, нехай того бог скарає (Номис). Ви сами собі кару завдаєте (Крим.)]. -вать, -зать плетьми - карати, покарати канчуками (батогами, нагаями, шпицрутенами: киями). -вать, -зать через палача - катувати, с[від]катувати. [Суд присудив одкатувати прилюдно (Кониськ.)]. -вать, -зать розгами - карати (бити), покарати (вибити) різками кого, (ирон.) (зав)давати, (зав)дати хлости (и хлосту) кому. [Дивися, хлопче Валер'яне, щоб не дали тобі там хлосту (В. Еллан.)]. -вать, -зать смертью - карати, скарати на горло (на смерть, горлом), карати, покарати смертю, завдавати, завдати на смерть кого. -вать, -зать так, чтобы помнил - (шутл.) пам'яткового (пам'ятного) давати, дати. -жи меня бог! - скарай мене, боже! [Люблю тебе вірно, - скарай мене, боже! - буду тебе цілувать, поки сон ізможе (Пісня)];
    2) (приказывать кому) наказувати, наказати, заказувати, заказати, загадувати, загадати, веліти, звеліти, (о мног.) понаказувати, позаказувати, позагадувати кому що или що (з)робити. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала? (Пісня). Поховали його, як він заказав (Манж.). Загадали йому хорошенько грати (Метл.). Звеліла мені мати ячменю жати (Чуб. III)]. Наказанный -
    1) покараний, накараний, скараний; катований, с[від]катований; битий. [«Холодна» за-для накараних (Крим.)];
    2) наказаний, заказаний, загаданий, звелений, понаказуваний, позаказуваний, позагадуваний. [Загадану роботу я вже доробив (Київщ.)]. -ться -
    1) каратися, бути караним, покараним и т. п. [Розбійники ті були покарані смертю (Л. Укр.). Я-ж за те найбільш і буду покараний (Крим.)]. Смертоубийство -вается (-зуется) смертной казнью - за душогубство карають на горло (смертю). Воровство -ется тюрьмой - за злодійство карають ув'язненням (в'язницею);
    2) наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п. [Ой, заказано і загадано всім козаченькам у військо йти (Маркев.)]. -ется вам - наказується вам, дається вам наказ(а).
    * * *
    I несов.; сов. - наказ`ать
    ( подвергать наказанию) кара́ти, покара́ти и накара́ти и скара́ти; сов. диал. укара́ти
    II несов.; сов. - наказ`ать
    (давать наказ, наставление), нака́зувати, наказа́ти; прика́зувати, приказа́ти; ( велеть) велі́ти, звелі́ти, зага́дувати, загада́ти

    Русско-украинский словарь > наказывать

  • 14 новелла

    1) (лит. произв.) новела (-ли, мн. -вели, -вел), (ум. новелька), (рассказ) оповідання (-ння). [Коротенькі, веселі, чи трагічні новели розважали буржуазне суспільство доби відродження (Ст. Савч.)];
    2) -веллы, юр., ист. новели (-вел).
    * * *
    лит., юр.
    нове́ла

    Русско-украинский словарь > новелла

  • 15 повелевать

    повелеть
    1) кому что - веліти, звеліти, повелівати, повеліти, загадувати, загадати, наказувати, наказати кому що. Срв. Приказывать. [Повелів нам любитися, тепер розлучаєш (Чуб.). Звели нам на ворога стати]. Обычай -вает - звичай велить. Мой долг мне это -вает - мій обов'язок мені це наказує (велить);
    2) -вать кем - панувати над ким, обладувати ким, верховодити (над) ким. -вать народом, государством - обладувати народом, державою.
    * * *
    несов.; сов. - повел`еть
    1) ( кому-чему что) велі́ти несов., сов., звелі́ти (несов.), повеліва́ти, повелі́ти; ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти
    2) (кем-чем - несов.) панува́ти (над ким-чим); ( править) керува́ти (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > повелевать

  • 16 постой

    постій (-тою). [Прийшли у ту слободу салдати на постій (Кв.). Біднили нас постоями ляхи (Куліш)]. -той с продовольствием - стація. [Да велів ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти (Дума)]. Стоять -ем - стояти, ква(р)тирувати, консистувати. [Гусарин тоді в нашій хаті стояв. Москаль, що кватирував у нас (Г. Барв.). Почали жовніри, консистуючи по городах і селах, незаконні скорми од людей вимагати (Куліш)]. Стоящий -ем - см. Постойщик.
    * * *
    пості́й, -то́ю

    Русско-украинский словарь > постой

  • 17 микронивелир

    техн.
    мікронівелі́р

    Русско-украинский политехнический словарь > микронивелир

  • 18 нивелир

    техн.
    нівелі́р

    Русско-украинский политехнический словарь > нивелир

  • 19 нивелирная рейка

    нівелі́рна ре́йка

    Русско-украинский политехнический словарь > нивелирная рейка

  • 20 нивелирная сеть

    нівелі́рна мере́жа

    Русско-украинский политехнический словарь > нивелирная сеть

Страницы

См. также в других словарях:

  • велѣти — ВЕЛ|ѢТИ (513), Ю, ИТЬ гл. 1.Велеть, приказывать: и пооучаимъ сѩ въ иноу книжьныимъ словесьмъ. творѩще волю ихъ ˫ако же велѩть. да и вѣчьны˫а жизни достоини боудемъ. Изб 1076, 4 об.; Сего ради на вьсѩкомь мѣстѣ молити сѩ ве||лить ап(о)лъ.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • велѣниѥ — ВЕЛѢНИ|Ѥ (40), ˫А с. 1.Повеление, приказание: Фрѩзи же и вси воѥводы ихъ. възлюбиша зла(т) и срѣбро и||же мѣнѩшеть имъ исаковиць. а ц(с)рва велѣни˫а забыша и папина. пьрвоѥ пришьдъше въ соудъ. замкы желѣзны˫а разбита. ЛН XIII XIV, 65 об. 66… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Вел — Вел, Аренд ван дер Аренд ван дер Вел Общая информация Родился …   Википедия

  • вел. — вел. вело... велосипедный вел. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. вело... Пример использования велозавод В В. Вел. Великий …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • велѣти — Велеть велѣти (2) 1. Выражать свою волю, давать указания: ...збися дивъ, кличетъ връху древа, велитъ послушати земли незнаемѣ, Влъзѣ, и Поморію, и Посулію, и Сурожу, и Корсуню, и тебѣ, Тьмутораканьскыи блъванъ. 9. Комонь въ полуночи Овлуръ свисну …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • веліа — (велія) велика …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • велія — веліа (велія) велика …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • веліти — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • Велёво — Село Велёво Вельово Страна БолгарияБолгария …   Википедия

  • вел — [17/4] Велосипед. На веле прокачусь. Есть у тебя вел? Молодежный сленг …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • вел — [ويل] кит. раҳо, озод, ба сари худ; вел кардан раҳо кардан, вогузоштан; тарк кардан, як сӯ мондан …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»