-
21 Розгнҍваюс
Розгнҍваю\/с\/ розгнҍваюся, негодую, ѡгорчеваюся, полютҍваю -
22 Роспущаюся
Роспущаюся ѡслабҍваю, разсверҍпҍваю устремляюся -
23 Оусмотрую
Оусмотрую сразумҍваю, соразумҍваю, разсмощряю -
24 плохо
1) fena, kötüпло́хо пита́ться — iyi besin alamamak
пло́хо относи́ться к кому-л. — birine karşı fena davranmak
пло́хо па́хнуть — kokusu kötü olmak, fena kokmak
пло́хо ко́нчиться — sonu fenaya varmak
пло́хо знать язы́к — dili iyi bilmemek
он пло́хо зна́ет англи́йский язы́к — İngilizcesi bozuktur
он пло́хо пел / спел — fena okudu
я пло́хо пла́ваю — ben iyi yüzemem
ты пло́хо сде́лал, что не пришёл — gelmediğine fena ettin
ра́зве мы пло́хо сде́лали / поступи́ли? — kötü mü ettik?
дела́ иду́т пло́хо — işler bozuk gidiyor
2) безл., → сказ. fenaпло́хо то, что... — işin fenası şu ki,...
у него́ пло́хо с деньга́ми — parası kıttır, para sıkıntısı çekiyor
3) безл., → сказ. ( о тяжелом состоянии)мне пло́хо — fena oluyorum
ей вдруг ста́ло пло́хо — fenalaştı, birdenbire üstüne fenalık geldi
4) → сущ., с, нескл. ( отметка) zayıf -
25 вмещать
вместить1) вміщати, вмістити, втуляти, втулити що у що. [Втулив бог душу, як у пень (Ном.). Повтулював усі свої речі в скриню]. С трудом вмещать, втискивать - убигати (редко), убгати, убирати, убрати. [Дива багато - не вспіваю в голову вбгати (Проскур.). Буде того крику - в шапку не вбереш];2) быть поместительным для чего-л. - зміщати, змістити, вміщати, вмістити, поміщати, помістити. [Казан зміщає п'ять відер. Серце змістити не здолало всього (Грінч.). Моє серце не може більше вмістити, воно повне у-щерть (Коцюб.). Коли-б палати наші помістили все військо (Кул.)].* * *несов.; сов. - вмест`итьуміщати и умі́щувати, умісти́ти, несов. місти́ти [в собі́] -
26 если
ежели коли, як, якщо, (ведь) що, (коль скоро) скоро. [Коли (малий) плаче, то й я плачу; коли ні - співаю; коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.). Правду старий співа, як не бреше (Шевч.). Чим-то я завтра похмелюся, що я всі гроші пропив? (Рудч.). Ну, скоро нема грошей, то нема чим і платити]. Если бы - якби, коли-б, щоб, якби-що, (зап.) коби, коб [Якби знала, то ще-б була підождала. Щоб мати взнали, то було-б мені. Якби-що я знав, утік-би]. Если-бы не - якби не, коли-б не, щоб не, (зап.) коб не. О если-бы - ой, якби, щоб! бодай! [Ой якби знаття, що й він прийде! Щоб ти запавсь! Бодай тебе грець (паралич) зламав! Кажете, вона зламала ногу? бодай була ще й другу зламала!]. Если только - як скоро, скоро тільки. [Обіцяв боронити, як скоро дадуть йому половину умовлених грошей (Коц.)].* * *союзколи́, якщо́, як; раз; ( хотя и не) хоч не..., але (зате)..., хоча [й] не..., але (зате) -
27 каравай
и Коровай1) (цельный хлеб) хліб (-ба), хлібина, бухан (-на) (зап. бохан), буханець (-нця), (зап. боханець), буханка. -вай хлеба - хліб (хлібина), бухан хліба;2) (свадебный хлеб) коровай (-ваю). [Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі (Шевч.)]. Делать (загибать) -вай - коровай бгати. На чужой -вай рта не разевай - на чужий коровай очей не поривай (Приказка).* * *1) хліб, хліби́на, буха́н, -а, бухане́ць, -нця́, буха́нка2) ( свадебный хлеб) этногр. корова́й -
28 конка
конка, кінний трамвай (-ваю).* * *ко́нка -
29 кушать
(потреблять) споживати, заживати, (кормиться) годуватися, поживлятися, (есть) їсти, (угощаться) призволятися; срвн. Есть. [Яких насолила, такі й споживай (Н.-Лев.). Здорові заживайте, що не з'їсте, то сховайте (Приказка). Їжте-бо призволяйтеся до борщу! (Сл. Гр.)]. -шайте! - годуйтеся, кушайте (Полт.), поживляйтеся! [Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі! (Котл.)]. -шайте (угощайтесь)! - призволяйтеся! [Сідайте та призволяйтеся, чим бог послав! (Кониськ.)]. -шайте на здоровье! - споживайте здорові! -шать подано - страва на столі. Пожалуйте -шать! - просимо до столу! Чьё -шаю, того и слушаю - на чиєму возі їду, того й пісню співаю (Приказка). Хлеб-соль -шай, а правду слушай - хліб-сіль їж, а правду ріж (Приказка).* * *ї́стику́шайте! — ї́жте!, призволя́йтеся!, спожива́йте!; году́йтеся!; ( пейте) пи́йте!
-
30 набрасывать
набросатьI. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.II. Набрасывать, набросить -1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.* * *I набр`асыватьнесов.; сов. - наброс`ать1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́тиII несов.; сов. - набр`осить\набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті
1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати\набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою
\набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що
2) см. набрасывать I 2) -
31 недоумевать
недомислюватися и недомислятися, недомірковуватися, недорозуміватися, (не понимать) не розуміти, (грубее) не тямити, не могти втямити, (колебаться) вагатися, (быть неуверенным) бути непевним, (не знать, что делать, сказать и т. п.) не знати, що робити, сказати и т. п., (быть в нерешительности) (бути) ні в сих, ні в тих; (изумляться) дивуватися, чудуватися; (чаще как песенный оборот) не здумати думки, не змислити мисли. [Кохання своє він зустрів, як раптову катастрофу; спочатку він нічого не міг утямити й запитував себе, що-ж власне з ним робиться (В. Підмог.)]. Что же вы -ваете? всё ясно - чого-ж ви не розумієте (не (в)тямите, вагаєтеся, втямити не можете)? все ясно. -ваю, что бы это значило - не можу зрозуміти (втямити) (или не врозумію), що-б це мало значити (визначати, означати). Оставалось только -вать и удивляться - лишалося тільки дивуватися і чудуватися. Недоумевая - недомислюючись, недомірковуючись; не розуміючи, не тямлячи; вагаючись; см. ещё Недоуменно и Недоумение (В -нии). [Недомислюючись, я питаю себе: «Як се сталося?» (Крим.). «Тероризм не здається мені чимсь диким», - казав я, все недомірковуючись, куди це він гне (Крим.)].* * *не розумі́ти, не могти́ (не мо́жу, не мо́жеш) зрозумі́ти; ( колебаться) вага́тися, не зна́ти, що роби́ти; ( изумляться) дивува́тися (диву́юся, диву́єшся), ди́вом, дивува́ти (дивува́тися), чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся, диал. зуміва́тися, -ва́юся, -ва́єшся -
32 недружелюбно
нрч. неприязно, (недружественно) недружньо; (неблагосклонно) неприязно, неприхильно, неласкаво. [Неприязно поводишся ти, згорда (Л. Укр.). «Тихше, а то ще почують», - сказав він неприхильно (Грінч.). «Хіба я вмліваю?» - неласкаво одгризнувся я (Крим.)].* * *нареч.недружелю́бно; непри́язно; воро́же -
33 неповинный
1) невинуватий, невинний (в сказ. и невинен), неповинний, безвинний, безневинний у чому и чому; срв. Невинный 1 а. [Я в тім невинен (Звин.). Невинен я тому, що сумно співаю (Франко). Карайте мене, а неповинного пустіть на волю (Сторож.). Погибає безвинна людина (Грінч.)]. Ни в чём -ный - ні в чому невинуватий (невинний);2) непідлеглий, що не підлягає.* * * -
34 неприязненно
нрч. неприязно, неласкаво, неприхильно, нелюбо, (враждебно) вороже. [Неприязно поводився ти, згорда (А. Укр.). «Хіба я вмліваю?» - неласкаво огризнувсь я (Крим.). «Чого-ж то так?» - спитав неприхильно Денис (Грінч.). Увіходить Василь, почоломкався з Грищенком, а на Оленку тільки нелюбо так глянув (Тесл.)]. Смотреть -но - неприязно (неприхильно, неласкаво) дивитися, (образно) дивитися зашморгом (сторч, зизом, кривим оком), (коситься) бочитися; срв.II. Коситься 1. [Дивиться сторч (Тесл.). І косо, зашморгом дивись (Котл.). Бочиться на мене, як би-м йому маму зарізав (Франко)].* * *нареч.непри́язно; ( враждебно) воро́же, нелю́бо -
35 побывать
где у кого побувати де, у кого, (навестить) навідатися куди, до кого, відвідати кого. Вчера я -вал в трёх местах - учора я побував (аж) у трьох місцях. Я -ваю у него - я побуваю в нього, я навідаюсь до нього. Срв. Перебывать.* * *побува́ти; (о многих, у многих, во многих местах) поперебува́ти -
36 подозрительный
1) (возбуждающий подозрения) підозренний, непевний (непевен), підзо[і ]рний, підозрілий, заздрінний. [Він чолов'яга підозренний, треба за їм наглядати (Звин.). Щось мені той чоловік непевен (М. Вовч.). Щось непевне. На вулицях якийсь непевний рух (Коцюб.)];2) (склонный к подозрениям) підзо[і]рливий, підозріливий, зазорливий, зазорний, запозирливий (Васильч.). [З мене людина підзорлива: усіх підозріваю, нікому не вірю (Крим.)].* * *1) ( вызывающий подозрение) підозрілий; ( ненадёжный) непе́вний; ( тип) підозрі́лий (те́мний) тип2) (имеющий подозрение, склонный к подозрению) підозрі́ливий; ( недоверчивый) недові́рливий -
37 пребывать
пребыть1) (быть, существовать) бути (сов. пробути), бувати, існувати, існіти, сутніти. -вать долго, постоянно, вечно - тривати, вікувати, (сов.) протривати, про[з]вікувати. [Мертва сущність, сутніюча в становищі спокою (Башт.). Що творить Бог, триває навіки (Бібл.)];2) (находиться) пробувати, перебувати, бути, бувати, (реже) мешкати, промешкати, (сов.) пробути, (славянизм) пребути; (обретаться) обертатися; (постоянно быть, не покидать) держатися чого, держатися десь. [Національну справу зрушено було з тієї мертвої точки, на якій вона доти пробувала (Єфр.). Пусто, глухо. Де-ж хазяйка молода буває? (М. Вовч.). Не знати, де-то наш Ілаш обертається (Маковей). Зимою риба держиться на дні (Грінч.). Хведір Безрідний на рани незмагає, а коло його джура промешкає (Дума)]. -вать на чужбине, в обществе, среди друзей, в школе - пробувати, перебувати на чужині, в товаристві серед друзів, у школі. -вать под землёю, во тьме (невежества), в ведении чьём-л., в связи с чем-л. - пробувати, перебувати під землею, в темноті, у віданні чиєму, в звязку з чим. -вать в праздности - см. Праздность. -вать в болезни - ходити (лежати) в недузі. -вать в мерзости, в грехе - мерзіти, нікчемніти в гріхах. -ваю к вам благосклонным - зостаюся, залишаюся до вас прихильний, зичливий;3) (проживать) жити, мешкати, (дома) домувати. [Він у Пісках мешкає (Март.)].* * *1) існува́ти2) перебува́ти; пробува́ти -
38 призывать
призвать1) кого куда, к чему - закликати, закликати, прикликати, прикликати, кликати и покликати, покликати кого куди, до чого, до кого. [Закликає до милосердя (О. Лев.). В боротьбі за свою індивідуальність особа людська кличе собі на допомогу всі засоби свого розуму (Єфр.). Сказав прикликати собі слуг тих (Єванг.). Лицарський дух покликав усю Польщу до бороття з азіятами (Куліш)]. -вать к чему - закликати кого до чого. -вать к исполнению долга - закликати (кликати) до виконування обов'язку. -вать к порядку - кликати (покликати), закликати (закликати) до порядку кого. -вать к оружию - кликати, закликати до зброї;2) -вать, -звать кого к себе, к кому - прикликати, прикликати, кликати, покликати, покликати, закликати, закликати, звати, призвати кого до себе, до кого; см. Звать, Приглашать. -вать в свидетели кого, что - свідчитися (посвідчитися) ким чим, посилатися (послатися) на кого, на що. [Не зрадник я! Я свідчусь богом - ні (Грінч.). Свідчився циган своїми дітьми (Приказка). На всіх сусідів посилаюся, що я не злодій]. -ваю в свидетели моей невиновности небо и землю - свідчуся небом і землею, що я не винний. -вать к отбыванию воинской повинности - призивати, кликати до відбування військової служби (до війська) (собственно: кликати до війська = призывать в войска). Бог его -вал (он умер) - бог покликав (узяв) його до себе. -зывать имя божие - божкати, узивати бога. Призванный - закликаний, покликаний, прикликаний до чого, до кого, призваний до кого. -зван к чему (самою природою) - покликаний до чого. [Я почуваю, що я покликаний до якоїсь ширшої й вищої діяльности (Неч.-Лев.)]. -ный в войска, к отбыванию воинской повинности - призваний, покликаний до війська, до відбування військової служби. -ться - закликатися, прикликатися, бути закликаним, покликаним. Он -вается в суд, к суду - його тягнуть до суду, кличуть на суд.* * *несов.; сов. - призв`ать1) приклика́ти и диал. прикли́кувати, прикли́кати, призива́ти, призва́ти; ( звать) кли́кати, покли́кати и кли́кнути2) (обращаться с призывом, предлагать) заклика́ти, закли́кати; ( звать) кли́кати, покли́кати и кли́кнути3) ( на военную службу) призива́ти, призва́ти -
39 прохаживать
сов. проходить проходжувати, проходити, сов. проходити (яке віддалення або який час), виходити (який час); срв. Проходить. [Хотіла було сваритися на дочку, що довго проходила (Квітка). І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?.. Ось до якої пори виходив (Мирн.)]. Он нередко -вает целые дни - він частенько проходжує цілі дні. Ежедневно -ваю вёрст по пять - що-дня проходжу верстов по п'ять. Он целый день -дил по-пустому - він цілий день проходив, виходив дурно, даремно.* * *I1) ( лошадь) води́ти [на прохі́дку], прово́дити, прово́джувати2) (многокр.: проходить) прохо́дити [не раз], ходи́тиII несов.; сов. - проход`итьпрохо́джувати, прохо́дити; (несов.: ходить в течение определённого времени) ходи́ти [ці́лий день] -
40 астрагал
См. также в других словарях:
ВАЮ — ВАЮ, в ведийской и индуистской мифологии бог воздушного пространства и ветра. Передвигается на колеснице … Энциклопедический словарь
ВАЮ — в ведийской и индуистской мифологии бог воздушного пространства и ветра, отец Марутов. Передвигается на колеснице … Большой Энциклопедический словарь
ВАЮ — (др. инд. Vâyu, ообств. «ветер», «воздух»), в ведийской и индуистской мифологии бог ветра. В. тесно связан с Вата. Ему посвящён целиком один гимн в «Ригведе»; в нескольких гимнах он славится вместе с Индрой. В. более индивидуализирован, чем Вата … Энциклопедия мифологии
ВАЮ — (санс.). То же, что Павана, индийский бог ветров. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
ваю — сущ., кол во синонимов: 2 • бог (375) • павана (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Ваю — (санскр. वायु) «ветер», «воздух» бог ветра. Внешние характеристики довольно неопределённы, наиболее распространённая характеристика тысяча глаз. Его вахана (ездовое животное) олень. Ваю подат … Википедия
Ваю — (санскр. Vâyu от корня vâ = индоевр. vê , старослав. ве : веять, дуть. Другое название Vàta, от того же корня, родственно герм. Вотан) индийский бог ветра. Природное значение его ясно, индивидуальные особенности не выработались. В. очень… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ВАЮ — (Waue) Георг (1.2.1901, Мюнстер, Вестфалия – 8.5.1945, Пола, Югославия), военный деятель, контр адмирал (1.3.1945). 1.7.1918 поступил на службу в ВМФ кадетом. Окончил военно морскую школу в Мюрвике (1918). Участник 1 й мировой войны, служил на… … Военно-морской флот Третьего рейха
Ваю-пурана — «Ваю пурана» (санскр. वायु पुराण, vāyu purāṇa IAST) индуистский религиозный текст, пурана, посвящённая богу ветра Ваю. Содержит около 24 тысяч шлок. Текст делится на четыре пады (части): «Пракрийя пада» (главы 1 6), «Анушанга пада» (главы 7 … Википедия
Ваю — (индуист.) – «воздух», «ветер» – ведийский бог ветра, тесно связанный с богом Вата. Он рожден двумя мирами, приятен на вид, тысячеглаз, быстр как мысль, у него сияющая колесница и множество коней, с ним в колеснице – сам Индра. В. щедр,… … Мифологический словарь
Ваю — бог ветра; воздух; жизненное дыхание; Прана … Словарь йоги и веданты
