вавёрка

* * *

вавёрка, -кі жен.

* * *

1) обл. вавёрка, -кі жен.

2) ист. векша, -шы жен.

Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];

2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.

3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.

* * *

птах (р. птаха), птаха, птиця. [І співав-би і жив-би, як той птах крилатий (Грінч.). Він летить, як птах (Звин.). Кінь, як птаха, пролетить (Рудан.). Вилітайте, сірі птахи (Шевч.). Подивись на божу птицю, як вона літає (Руд.). Синиця - не птиця (Приказка). Не всі старі птиці високо літають (Приказка)]. -цы, соб. - птаство, пташня. [Птаство весело щебетало (Крим.). Хиже птаство на степу (Кул.)]. Молодая -ца, соб. - молодняк, молодник, молоднеча. Домашняя -ца, соб., домашние -цы - дробина, дріб (р. дробу), домове птаство. [Нагодую і напою свиней, кабанові занесу, дробині посиплю (Кониськ.)]. Дворовая -ца - подвірня (надвірня) птиця, соб. дробина. Ручная (домашняя) -ца - свійський птах. Хищная - ца - хижий птах. Хищные -цы - хижі птахи, хиже птаство. Ночная -ца - нічний, вночішній птах, нічна, -шня птаха, нічниця. Перелётная -ца - перелітна(мандрівна) птаха, перелітний птах. Залётная -ца - залітний птах, залетуха. Певчая -ца - співочий (співучий) птах, -ча птаха. Певчие -цы - співоче птаство. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця. [В старій похмурій дубині мостить своє гніздо жар-птиця (Васильч.)]. Стреляная -ца (перен.) - стріляний птах. -ца с чёрными перьями - чорнопірка, ум. чорнопірочка. [Ой галочки- чорнопірочки круту гору вкрили (Пісня)]. -ца, возвратившаяся из зимнего отлёта - і[и ]риця. [Вже і[и]риця проявилась, - скоро тепло стане (Борз. п.)]. Ранняя -ца (-чка) зубки теребит (носок прочищает), а поздняя глазки протирает - рання птичка зубки креше, а пізня очки дере (Черкащина).

* * *

1) птах, род. п. пта́ха и птаха́, пта́ха, пти́ця

2) в знач. собир. пти́ця

3) (перен.: о человеке) ця́ця, пта́шка, птах, пти́ця, цабе́