Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

буя

  • 1 буя

    техн. буёк

    Українсько-російський політехнічний словник > буя

  • 2 бушевать

    бушувати, бурхати, буяти, бучу збивати; (только о воде) шпувати. [а) Вітер бушує. Море реве та бурхає. Вогонь бурхав. Вітри буяли. Море дуже шпує; б) Бушували разом, то треба разом і кару приймати. В її душі бурхали далеко сильніші вражіння. Козаки по місту буяють].
    * * *
    бурха́ти, буя́ти, нуртува́ти, вирува́ти ( про воду); буя́нити

    Русско-украинский словарь > бушевать

  • 3 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 4 ключ

    1) ключ (-ча), ум. ключик, ув. ключисько. [До дверей, на ключ замкнутих, привик я трохи (Шевч.). Золотий ключик до кожних дверей придасться (Номис)]. Винтовой ключ - ґвинтовий ключ. Гаечный ключ - мутровий ключ. Замочный ключ - замковий ключ. Водопроводный ключ - водогінний ключ. Простой ключ - звичайний ключ. Французский ключ - розсувний ключ. Бородка у -ча - язичок (-чка). Состоять при -чах - коло ключів ходити; см. Ключничать;
    2) (средство для понимания чего-л.) ключ, розгадка. Ключ к этому произведению - ключ до цього твору. Ключ к разгадке этой проблемы - ключ, щоб розгадати (зрозуміти) цю проблему. Музыкальный, нотный ключ - музичний, нотний ключ. В басовом, в скрипичном -че - під басовим, під скрипковим ключем. У него -ча в голове нет - у його не всі дома, у його десятої клепки немає;
    3) (родник) джерело, жерело, ум. джерельце, жила, живець (-вця), (раскопанный) копанка, (колодезь, имеющий сруб) криниця, ки[е]рниця, ум. криничка, ки[е]рничка, криниченька, криничина, (зап.) студня, студниця, ум. студниченька. [Джерело било з-під скелі (Коцюб.) До доброї криниці стежка утоптана (Номис)]. Бьющий ключ - джерело, (диал.) буркут (Шух.). Целебный ключ - цілюще джерело. Горячий, тёплый ключ - гаряче, тепле джерело, тепличина. Студёный ключ - погоже джерело, погожа криниця. Бить -чём - джерелитися, бити джерелом, живою цівкою. Жизнь бьёт -чём, кровь бьёт -чём - життя, кров буяє, клекотить, грає живою цівкою; срвн. Бурлить. Кипеть -чём - клекотіти; см. ещё Кипеть. Местность богатая -чами - джерелиста місцевість;
    4) ключ (птиц) - ключ (-ча). [А журавлі летять собі на той бік ключами (Шевч.). Ой, у вирій журавлі летіли, по-над Відень ключем простяглися (Франко)]. Лететь -чём - летіти ключем.
    * * *
    I
    ключ, -а
    II
    (источник, родник) джерело́, жи́ла, живе́ць, -вця; диал. жерело́

    бить (кипе́ть) ключо́м — би́ти джерело́м; (перен.) буя́ти, вирува́ти, клекота́ти, клекоті́ти

    III муз.
    ключ, -а; ( тональность) тона́льність, -ності
    IV орн.
    ключ, -а, згра́я, шнур

    Русско-украинский словарь > ключ

  • 5 парить

    I. и паровать спарить, спаровать
    I. 1) (подбирать парами) парувати, спарувати, до пари парувати (спарувати). [Та все воли до пари парують];
    2) (случать животных) парувати, спарувати кого з ким. -ся - паруватися, спаруватися.
    II. Парить -
    1) (паром, горячей водой и т. п.) парити [Зілля варять та голову парять. Сорочки парила]; (обдавать паром) шпарити, о(б)шпарити;
    2) (пахать для пара) орати на пар, паренити, паренати. [Паренають поле]. -ть землю (покидать в пару) - на пар готувати, під пар, під толоку, на переліг зоставляти;
    3) (в бане) кого - парити кого;
    4) (сечь розгами) парити, парла давати кому. См. Сечь, Пороть, Бить;
    5) парит, безл. - парить, опар, опарно, парнота. [Сьогодні парнота (опар) надворі, буде дощ]. Больно -рит, знать быть ноне грозе - дуже (тяжко) парить, либонь гроза (туча) сьогодні буде. Пареный - парений, (о дереве: огнём) сухопарий. -ый веник - деркач.
    II. о птицах мыслях) буяти, ширяти, шугати, кружляти, (витать) витати в чому. [(Думка) орлом сизокрилим літає, ширяє (Шевч.)]. Вдохновенный певец -рит под небесами - надхненний співець по-під небом буяє (ширяє). Облака -рят - хмари носяться. Он мыслями -рит - йому думки заносяться, він думками (високо) заноситься, він думкою витає, ширяє. [Не знаю, куди йому думки заносяться, сидить та на місяць дивиться]. -рить (витать) в облаках (фантазировать) - заходити, заноситися в хмари, високо думками літати. Аэроплан -рит - літак плаває, ширяє.
    * * *
    I п`арить
    па́рити; (кипятком, веником) шпа́рити
    II пар`ить
    ширя́ти; (о мысли, фантазии) буя́ти; (прям., перен.) пари́ти
    III п`арить
    с.-х.
    залиша́ти під па́ром; диал. толокува́ти
    IV пар`ить
    1) ( выпускать пар) спец. випуска́ти (пуска́ти) па́ру
    2) ( выделять пар) парува́ти

    Русско-украинский словарь > парить

  • 6 бузила

    бешке́тник, буя́н, -а

    Русско-украинский словарь > бузила

  • 7 бузить

    бешкетува́ти, буя́нити

    Русско-украинский словарь > бузить

  • 8 буй

    1) см. Буёк;
    2) (стар., прил.) буїй (буя, бує). [Голови ви буїї (Котл.)].
    * * *
    мор.
    ба́йдик, плаво́к, -вка́, куга́, буй

    Русско-украинский словарь > буй

  • 9 буйствовать

    см. Буянить.
    * * *
    бу́йствувати; ( бесчинствовать) бешкетува́ти, буя́нити

    Русско-украинский словарь > буйствовать

  • 10 бурление

    1) (о море, воде) вирування, нуртування, клекотіння, бура;
    2) булькіт (р. -коту). [Булькіт окропу. Булькіт у животі];
    3) (переносно) буяння. [В його творах повно сонця, буяння непропащої сили (Єфр.)].
    * * *
    вирува́ння, бу́рхання, нуртува́ння, бурува́ння; буя́ння, шумува́ння; клекота́ння, клекоті́ння

    Русско-украинский словарь > бурление

  • 11 бурлить

    вирувати, нуртувати, бурхати, бурувати, клекотати, клекотіти. [Вирує город життям. Вода бурує. Море клекоче, клекотить].
    * * *
    вирува́ти, бу́рхати, нуртува́ти, бурли́ти, бурува́ти; ( бурно проявляться) буя́ти, шумува́ти; ( клокотать) клекота́ти, клекоті́ти

    Русско-украинский словарь > бурлить

  • 12 буян

    1) буйник, забіяка, задира, галабурдник, забурунний, забурний. [Він як п'яний - страх який забурний]; (шалун) ярижник, ярига;
    2) пристань (р. -ни).
    * * *
    I
    бешке́тник, буя́н, -а, забія́ка, розбиша́ка; диал. галабу́рда, галабу́рдник
    II
    річкова́ при́стань

    Русско-украинский словарь > буян

  • 13 буянить

    буяти, войдувати, розгардіяшити, бучу здіймати, шурубурити. [П'ють страшенно та буяють].
    * * *
    бешкетува́ти, буя́нити; диал. галабу́рдити

    Русско-украинский словарь > буянить

  • 14 буянство

    буйство, галабурда.
    * * *
    бешкетува́ння, буя́нство; диал. галабу́рда

    Русско-украинский словарь > буянство

  • 15 жировать

    гуляти, жирувати.
    * * *
    I техн.
    жирува́ти
    II
    1) охотн. жирува́ти, -ру́є
    2) (перен.: резвиться) жирува́ти
    3) сад. буя́ти

    Русско-украинский словарь > жировать

  • 16 изобилие

    чего ряснота, рясота чого, розкішшя, розкіш (-коши), при[до]вілля, призвіл (- волу) у чому, (полнота) щерть, повня, повнява у чому, чого, (достаток) достача, достаток (- тку), обычно во мн. достатки (-ків) в чому чого, (довольство) догода в чому; срвн. Обилие, Избыток. [Моїм багатством я втішався і повнею моєю веселився (Кн. Іова). І на полі у тебе буде повня (Кн. Іова). Там рясота така, що гілля підпирай (Кам. п.)]. В -лии что - уповні, удозвіль, здобіль чого. [Удозвіль хліба (Звин.). Всього в мене здобіль; скриня як налита (Г. Барв.)]. Иметь в -лии что, чего - мати удозвіль, здобіль чого, (достаточно) удостач, удосталь чого. В -лии (обильно) - рясно; в таком -лии (так обильно) - так рясно. [Співець тужливих переживаннів, яких рясно доводиться зазнавати серед нашої буденщини (Єфр.)]. Жить в -лии - жити в розкошах, в довіллі, в привіллі, гойно. -лие плодов земных - ряснота овощ[ч]ів земних (на овощ[ч]і земні), розкішшя, довілля в овочах земних или уповні, удозвіль овочів земних. Рог -лия - ріг достатку (достатків). [Вони були для мене тим рогом достатків, з якого сипалися на мене всякі раювання (Кон.)].
    * * *
    1) ( множество) вели́ка (величе́зна) кі́лькість (-кості), числе́нність, -ності, си́ла, ( избыток) доста́ток, -тку, диал. зби́тки, -ків, по́вня, (об урожае плодов и перен.) ряснота́ и рясно́та, рясо́та́, ря́сність, (о буйном росте и перен.) буя́ння

    в \изобилие лии — удо́сталь, удоста́чу, у доста́тку, ( обильно) ря́сно, ще́дро, щедро́тно

    2) ( достаток) доста́ток, доста́тки, -ків, по́вний доста́ток, наддоста́ток, диал. гара́зди, -дів, ( богатство) бага́тство, диал. зби́тки, по́вня

    Русско-украинский словарь > изобилие

  • 17 изобиловать

    чем рясніти чим, бути багатим на що, мати вдозвіль, здобіль чого; см. Избыточествовать. [Турецькі ринки рясніють нашим людом українським (Куліш). Дія одбувається мляво й рясніє випадковими пригодами (Єфр.). Україна багата на хліб]. Этот лес -лует дичью - цей ліс багатий на дичину, в цьому лісі дичини густо. Изобилующий чем, в знач. прил. - рясний чим, багатий на що, достатній на що.
    * * *
    (чем) бу́ти бага́тим (на що, чим); (о плодах, перен.) рясні́ти (чим); (о буйном росте и перен.) буя́ти (чим)

    Русско-украинский словарь > изобиловать

  • 18 обилие

    1) достаток (-тку), достача, розкоші (-шів), рясота, ряснота (плодов, цветов, листьев), щерть (-рти), надмір (Фр.);
    2) (хлеб, огородина) пашня, городина.
    * * *
    1) ( множество) вели́ка (величе́зна) кі́лькість (-кості), числе́нність, -ності; (плодов и перен.) рясно́та и ряснота́, рясо́та́; (о пышном росте и перен.) буя́ння; ( густота) густота́
    2) ( достаток) доста́ток, -тку; доста́ча; ( богатство) бага́тство

    Русско-украинский словарь > обилие

  • 19 обиловать

    бути багатим на що. См. Изобиловать, Избыточествовать.
    * * *
    бу́ти бага́тим; (о плодах и перен.) рясні́ти; (о пышном росте и перен.) буя́ти

    Русско-украинский словарь > обиловать

  • 20 парение

    I. парование
    I. парування.
    II. Парение - паріння.
    II. в воздухе или мыслями) буяння, ширяння, шугання. [Буяння гордого ума (Куліш)].
    * * *
    I пар`ение
    ширя́ння; буя́ння
    II п`арение
    па́рення

    Русско-украинский словарь > парение

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • буя́н — буян, а …   Русское словесное ударение

  • Буя — Коммуна Буя Buja Страна ИталияИталия …   Википедия

  • буя́н — а, м. Человек, склонный к буйству; скандалист. Имел [отец] порок дурной и вредный Запоем пил и был буян, Когда домой являлся пьян. Н. Некрасов, Убогая и нарядная. А ведь ты таким, прости господи, буяном был. Ну чистый разбойник. Всех бил, никому… …   Малый академический словарь

  • Буя́льского — Мак-Уо́ртера ме́тод дрени́рования — (И.В. Буяльский, 1789 1866, отеч. анатом и хирург; G.L. McWhorter, 1888 1938, американский уролог) дренирование околопузырного пространства при мочевых затеках или для их предупреждения, осуществляемое через запирательное отверстие …   Медицинская энциклопедия

  • Буя́льского лопа́тка — (И.В. Буяльский, 1789 1866, отеч. анатом и хирург) хирургический инструмент для оттеснения тканей без их повреждения, представляющий собой слегка изогнутую неширокую лопаточку овальной формы с гладкой поверхностью и тупыми краями, снабженную… …   Медицинская энциклопедия

  • буя́нить — ню, нишь; несов. Буйно вести себя, бесчинствовать. Смолоду Аксенов много пил, и когда напивался буянил. Л. Толстой, Бог правду видит, да не скоро скажет. Он буянит: размахивает руками, кричит, плюется. М. Горький, Лето …   Малый академический словарь

  • буя́нство — а, ср. Поведение и поступок (поступки) буяна. Веселость наша при нем никогда не переходила в безобразное буянство. Тургенев, Андрей Колосов …   Малый академический словарь

  • Церковь Петра и Павла с Буя (Псков) — Православный храм Церковь Петра и Павла с Буя …   Википедия

  • Флаг Буя — Флаг городского округа город Буй Буй Костромская область Россия …   Википедия

  • Сабака (приток Буя) — Сабака Характеристика Длина 24 км Бассейн Каспийское море Водоток Устье   (Т) Буй  · Местопо …   Википедия

  • система налива в море с помощью буя-причала — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN offshore mooring buoy loading system …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»