-
121 зубок
1) зубик, зубок (-бка); зубочок (-бочка), зубеня (-няти). Зубки - зубки, зубенят(к)а. Поднимать, поднять на -бок, -бки кого - брати, взяти на зуби, на язики, на жарти кого, взяти на глум кого. Знать, выучить на -бок - знати, вивчити як оченаш, витовкти напам'ять. На -бок положить, -бок посеребрить, позолотить (иноск. роженице) - покласти на зуб (дитині);2) луковичный -бок - зубець (-бця). -бок (детка) чеснока - зубчик, зубок, зубець (-бця) часнику.* * *1) уменьш.-ласк. зубо́к, -бка́\зубок бки — мн. зу́бки, -ків, зубеня́та, -ня́т, зу́боньки, -ків
2) техн. зубо́к, зубе́ць, -бця́\зубок бки́ — мн. зубки́, -кі́в, зубці́, -ці́в
-
122 извещать
известить кого сповіщати, сповістити кого, оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити кого и кому що, про що, повідомляти, повідомити, завідомляти, завідомити, звіщати, звістити кого, давати, дати знати кому, (по)давати, (по)дати (з)вістку кому, доносити, донести (вісті) кому, (стар.) ознаймувати, ознаймити кому; срвн. Уведомлять. [Я по хатах піду, сам сповіщу їх (Л. Укр.). Пішли з Лукашем, звістили батюшку (М. Вовч.). Поки що, я панові йду обвістити (М. Вовч.). Про це Орґонові я звістки не подам (Самійл.). Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о бозі (Колядка)]. -ть на словах - (кроме вышепривед. ещё) переказувати, переказати. [А хто перекаже отцю-неньці про смерть їхнього сина? (Коцюб.)]. -тите меня - сповістіть мене, дайте мені знати, подайте мені (з)вістку. -тите меня о получении письма - повідомте мене, що одержали листа. -щайте меня почаще - сповіщайте (повідомляйте) мене частіше. Извещённый о чём - с[о]повіщений, повідомлений про що. -ться о чём - довідуватися, довідатися про що, сповіщатися, сповіститися, завіститися про що, одібрати звістку про що. [Я від сестри моєї добре сповістилась (Куліш)].* * *несов.; сов. - извест`ить(кого-что) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш; оповіща́ти, оповісти́ти и мног. пооповіща́ти (кого-що, кому-чому); ( уведомлять) повідомля́ти, повідомити, -млю, -миш (кого-що, кому-чому); ознаймля́ти, ознайми́ти, -млю́, -ми́ш (кого-що) -
123 извлекать
извлечь1) (кого, что откуда) витягати, витягти, видобувати, видобути, добувати, добути, виймати, вийняти кого, що відкіля. [Треба його витягти з негарного товариства (Київ). Видобули (витягли) з архіву давно забуту справу (Крим.). Кулю з рани вийнято (М. Грінч.)]. -ть зерно из ореха - вилущувати, вилущити зерно з горіха. -ть масло из маслянистых зёрен (подсолнухов, конопляного семени и т. п.) - бити олію (з сонячників, з насіння і т. и.), (из маслин, орехов и т. п.) вичавлювати, вичавити олію; (выделять) вилучати, вилучити. [Із каменя він вилучив метал (Крим.)];2) -кать пользу, выгоду от чего - см. Польза, Выгода;3) матем. -кать, -лечь (квадратный) корень из числа - добувати, добути (квадратовий) корінь з числа. Извлечённый откуда, из чего - (з)добутий, витягнений и витягнутий, вийнятий, вилучений звідки, з чого. [Здобутий з архівів Максим Залізняк (Ніков.)]. Извлекаемый - витягуваний; (мат.) добуваний. -ться - добуватися, витягатися, вийматися, бути (з)добутим, витягненим, вийнятим.* * *несов.; сов. - извл`ечь1) ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, -гую, -гуєш, ви́тягти, -гну, -гнеш и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; ( добывать) видобува́ти, ви́добути, -буду, -будеш, добува́ти, добу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти, -йму, -ймеш и мног. повийма́ти\извлекать чь на свет — ви́тягти (ви́тягнути, ви́добути) на сві́тло [де́нне]
2) (выделять из чего-л. путём обработки) добува́ти, добу́ти, здобува́ти, здобу́ти; (материалы, цитаты) вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти, витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати3) (получать, приобретать) ма́ти (несов. и сов.), дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш, здобува́ти, здобу́ти\извлекать ть, \извлекать чь при́быль — ма́ти (дістава́ти, діста́ти) прибу́ток
\извлекать чь уро́к — ма́ти (діста́ти, здобу́ти, ви́нести) нау́ку
4) (перен.: вызывать, застав іять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш5) мат. добува́ти, добу́ти\извлекать ть, \извлекать чь ко́рень — добува́ти, добу́ти ко́рінь
-
124 издеваться
над кем глузувати, глумитися, глумувати, збиткуватися, знущатися, кепкувати з кого, на глум, на сміх, на поглум, на глузи брати кого, кпити(ся), шкилювати, шкилити з кого. [Не глузуйте з старого, бо й сами старі будете (Харківщ.). Се ви глумитеся з мене (Кон.). Прийшли знущатися з своєї жертви (Грінч.). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся з мене (Пісня). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Кепкували з придуркуватого Федя (Н.-Лев.). З громади кпили, хлопців били (Шевч.). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Черніг.)].* * *(над кем-чем) знуща́тися, глузува́ти, глуми́тися, -млю́ся, -ми́шся (з кого-чого, над ким-чим); ( помыкать кем) коверзува́ти (над ким), вари́ти (-рю́, -риш) во́ду (з кого); збиткува́тися, -ку́юся, -ку́єшся (над ким-чим, з кого-чого), збиткува́ти (кого-що), поневіря́ти (ким-чим) -
125 измор
виморювання, заморювання, замора. Брать, взять -ром кого, что - виморювати, виморити кого, що, брати, взяти кого, що на замору. -ром города берут - довга облога - над містом перемога; заморою міста здобувають (Крим.).* * *вимо́рювання, замо́рювання, замо́рабрать, взять \измор ром (на \измор р) — бра́ти, узя́ти на замо́ру; вимо́рювати, -рюю, -рюєш, ви́морити
-
126 изымать
изъять (вынимать) виймати, вийняти що з чого, (исключать) вилучати, вилучити, виключати, виключити що з чого, (извлекать) витягати, витягти що звідки, (о мн.) повиймати, повилучати, повиключати, повитягати. [Два доми його вийнято з замкового і міщанського присуду (Куліш)]. -ять из употребления обращения что - вивести з ужитку, вийняти (виключити) з обігу що. -ять из библиотеки книгу - взяти, вийняти, (выделить) вилучити з книгозбірні книгу. -ять документы, бумаги (при обыске) - взяти (відібрати) документи, папери (при трусі). -ять из чьего-л. ведения - вилучити що з (з-під) чийого відання, з (з-під) чиєї оруди. Из'ятый - ви(й)нятий; вилучений, виключений. -тый из обращения - виключений (винятий) з обігу, виведений з ужитку. -тые ценности - (отобранные) відібрані, (выделенные) вилучені коштовні речі, цінності, (исключённые) виключені. -тый от налогов - звільнений, вільний від податків.* * *несов.; сов. - изъ`ятьвилуча́ти, ви́лучити -
127 изыскивать
изыскать (искать) вишукувати, вишукати що и чого, (доходить) доходити, дійти чого, (исследовать) досліджувати, дослідити, дізнавати, дізнати що. -кать средства (деньги) на что - вишукати, здобути засоби (кошти) и засобів (коштів) на що. -кать социальные законы - дослідити, дізнати соціяльні закони. -вать, -кать средства (способы) - добирати, ді[о]брати способу до чого. [Добрати способу, як без коней їздити (Кан. п.). Він усе клопотався, щоб тим людям краще жити було, і всякого способу до того добирав (Грінч.)]. -кать удобный случай - вишукати слушну (добру) нагоду. Изысканный, прич. - вишуканий, досліджений; прил. см. Изысканный. -ться -1) вишукуватися; досліджуватися; бути вишуканим, дослідженим;2) знаходитися, знайтися; см. Найтись.* * *несов.; сов. - изыск`ать1) вишу́кувати и шука́ти, ви́шукати и мног. повишу́кувати; ( нахбдить) знахо́дити, знайти́, -йду́, -йдеш2) ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -слі́диш; ( производить геологические изыскания) розві́дувати, розві́дати -
128 испугаться
злякатися, налякатися (реже залякатися), сполохатися, сполошитися, сполохнутися, острахнутися, страхнутися, зострахнутися, з(а)боятися, сторопитися, (с оттен. ужаснуться) жахнутися, з[у]жахнутися, (о животн. ещё) схарапудитися кого, чого, (о мн.) полякатися, пополохатися, пополошитися, пожахатися; см. Пугаться. [Злякався хлопчик, аж поблід (Глібов). А я молоденька залякалася, та в новую світлоньку заховалася (Чуб. V). Вона налякалась, кричить (Коцюб.). Старші-ж брати острахнулись (Мнж.). Вона сполохнулась, зирнула на моє вікно і зникла (М. Вовч.). Не лякайте, бо не збоюсь (Грінч. II). Так сердешний Хома зжахнувся, що й сам себе не стямив (Квітка). Де не взявся сірий вовк, отара (стадо) схарапудилась, сипнула вбік (Мирний). Полякались нечестиві (Тобіл.)]. -гался сильно - (опис.) аж йому в литках застигло, душі в нім нема. Испугавшийся - зляканий.* * *зляка́тися, переляка́тися, наляка́тися, мног. поляка́тися, попереля́куватися; перестраши́тися, острахну́тися; ( всполошиться) споло́хатися, сполоши́тися, сполохну́тися (однокр.), мног. пополо́хатися; ( ужаснуться) зжахну́тися; (преим. о животных) схарапу́дитися; диал. огу́дитися
См. также в других словарях:
брати — (1*) ?: ˫ако своискоую одежю. ни въ чьто же подобьноу да брѩти. гърдостьны˫а не оубѣжить славы. тако и ст҃льскы˫а не родѩ. и много ˫авлѩѥть бж(с)твьнаго изнеможениѥ. великаго бо васили˫а сщ҃еноѥ одѣниѥ. иже въ власѩныхъ. и ни въ какыхъ врѣтищихъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… … Український тлумачний словник
брати — 1) = узяти, взяти (часто зі сл. із собою нести, вести, везти із собою тощо), забирати, забрати; захоплювати, захопити, прихоплювати, прихопити (брати із собою за нагоди, про всяк випадок) 2) (рвати, виривати льон, коноплі тощо), вибирати, вибрати … Словник синонімів української мови
брати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} , воевать, сражаться (1 Кор. 15; 32; Апок. 12, 7) … Словарь церковнославянского языка
брати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
брати — беру, реш, ре, Пр. Взяти, хватити, отримувати, доставати … Словник лемківскої говірки
брати ся — беру ся, береш ся, бере ся, Св. [1.] Боротися, змагатись зкласичної або вільної боротьби. [2.] Готуватись до втечі. Бере ся в ногы і втіче … Словник лемківскої говірки
брати́шка — и, род. мн. шек, дат. шкам, м. разг. 1. уничиж. и ласк. к брат (в 1 и 3 знач.). 2. Маленький брат. И вдруг Витька, младший братишка, которого Николай как то и всерьез не принимал, придумал себе обязательство: «Ежедневно записывать итоги своего… … Малый академический словарь
брати шлюб — Приймати Таїнство Шлюбу; вінчатися; шлюбуватися … Словник церковно-обрядової термінології
брати зубы — Вр. Рвати зуби … Словник лемківскої говірки
брати жену — Пр. Женитися … Словник лемківскої говірки
